Ухвала суду № 88294312, 18.03.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12188/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В., при секретарі Винник С.М., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2020 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора відділу прокуратури Київської області Беспалова О.С. про арешт майна у кримінальному провадженні № 62020100000000201.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор Беспалов О.С. через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, визнав можливим здійснювати розгляд без повідомлення власника майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке 23.01.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000000201, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що після скасування ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю. від 17.01.2020 по справі № 752/19045/17 арешту належних ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, невідомими особами із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя і здоров`я інших осіб, 24.01.2020 здійснено спробу силового заволодіння вказаним майном, яке на підставі договору управління майном (активами) від 06.09.2018 та додаткового договору про внесення змін до договору управління майном (активами) від 11.09.2018 передано Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління ТОВ «Житловий комплекс «Воздвиженка».

Також слідством встановлено, що 16.09.2018 та 04.12.2018 на сайті Біржа нерухомості OZIMKA (за посиланням https://ozimka.com) було розміщено оголошення щодо продажу комерційної нерухомості, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 36 441 кв.м. Крім того 20.09.2018, 22.10.2018, 10.12.2018 аналогічні повідомлення про продаж майнового комплексу (приміщення під автосалон зі складами), розташованої за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 36 441 кв.м було розміщено на сайті 100realty.ua «Столична нерухомість» (за посиланням https://100realty.ua). 10.12.2018 таке ж повідомлення про продаж майнового комплексу (приміщення під автосалон зі складами), розташованої за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 36 441 кв.м розміщено на сайті http://domik.ua/. Також 14.01.2020 в мережі інтернет оновлені оголошення про продаже цих об`єктів нерухомого майна.

Постановою слідчого від 29.01.2020 об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: нежитлові будівелі літ. А, Б, З, І, Л, М, Р, загальною площею 21980,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446496080000; нежитлова будівля офісно-торгівельного центру літ. Т, загальною площею 12429,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446477380000; нежитлова торгівельно-виробнича будівля літ. У, загальною площею 1964,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446445080000; будівля виробничої майстерні літ. К, загальною площею 67,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446332280000; визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №62020100000000201.

Виходячи з матеріалів клопотання є обґрунтована необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт на майно та визначення порядку зберігання речових доказів.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Слідчий суддя вивчивши матеріали провадження за клопотанням вважає, що є достатні підстави вважати, що майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, відповідає вимогам визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, а відтак потреби органу дізнання виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню, приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Що стосується розгляду клопотання органу досудового розслідування в частині передачі майна в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, то слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до абзацу сьомого частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, між Національним агентством та управителем визначеним за результатами конкурсу відповідно до абзацу першого частини другої зазначеної статті Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону, майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових.

У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого значно перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, що підтверджується матеріалами клопотання слідчого, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна на здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому частини шостої статті 100 КПК України, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Зважаючи на викладене та враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, яка вказує на неможливість самостійно здійснити управління вказаним майном, та враховуючи при цьому об`єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання на арештоване майно, запобігти можливості знищення, відчуження майна, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення вимог клопотання щодо передачі майна на зберігання до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з метою досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК, ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на наступні об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» (код ЄДРПОУ 34764782), що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Аквілон», заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування:

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446496080000 -нежитлові будівлі літ. А, Б, З, І, Л, М, Р, загальна площа 21980,1 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_3;

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446477380000 -нежитлова будівля офісно-торгівельного центру літ. Т, загальна площа 12429,2 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3;

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446445080000 - нежитлова торгівельно-виробнича будівля літ. У, загальна площа 1964,4 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3;

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446332280000 - будівля виробничої майстерні літ. К, загальною площею 67,3 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Передати арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження та збереження їхньої економічної вартості.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.В. Литвинова