Ухвала суду № 88294295, 10.03.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1816/20

Провадження № 2/711/1273/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2020 м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азот» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом, в якому просить стягнути з ПАТ «Азот» на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 66335 грн. 20 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 310148 грн. 00 коп.

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства. Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Як зазначено у частинах 1, 4 та 5 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Вивчивши подану позивачем позовну заяву, вбачається, що зазначені положення закону виконані не в повному обсязі. Так, звертаючись до суду із даним позовом, позивачем не сплачено судовий збір (не надано оригінал платіжного документу про сплату судового збору) за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати звільненому працівнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивач посилається на п.п. 1, 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу для звільнення від сплати судового збору.

В той же час, пунктом першим ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17.09.1992 № 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Саме до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16.

Разом із тим, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не є тотожними вимогам про стягнення заробітної плати, а тому підлягають оплаті судовим збором.

Отже, позивач не звільнений від сплати судового збору за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Крім того, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивачем подано позов до суду 06.03.2020, то йому необхідно сплатити судовий збір у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» у розмірі 3101 грн. 48 коп., на рахунок:

Отримувач коштівУК у м.Черкасах/Придніпр.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38031150 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA218999980313191206000023003 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Придніпровський районний суд м. Черкас (назва суду, де розглядається справа)

У іншому випадку, надати підтверджуючі дані про звільнення від сплати таких судових витрат.

За таких підстав, позивачеві слід усунути зазначені недоліки та подати до суду позовну заяву з дотриманням всіх вказаних вимог закону. Без підтвердження вказаних обставин, суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 19, 27, 28, 30, 58-62, 95, 133, 174-177, 185, 258-261 ЦПК України суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання, зазначене у позовній заяві: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Азот» (код ЄДРПОУ 00203826, місцезнаходження: вул. Першотравнева, буд. 72, м. Черкаси) про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,- залишити без руху.

Позивачеві необхідно усунути, вказані у мотивувальній частині ухвали недоліки, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 10.03.2020.

Суддя: С. М. Позарецька