Рішення № 88291169, 17.03.2020, Оболонський районний суд міста Києва

17.03.2020 Справа № 756/12381/19

Справа ун. № 756/12381/19

пр.№2/756/1944/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне)

17 березня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Луценко О.М.,

при секретарі - Пляса Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітніми дітьми, -

В С Т А Н О В И В

В вересні 2019 року позивачі звернулись до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, відповідно до якого з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просили про позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у справі є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а при реєстрації дітей в свідоцтвах про народження відомості про батька провадились відповідно до ч.1 ст.135 СК України за відповідною заявою матері, тому батьком записаний ОСОБА_6 .

Відповідач перестала з дітьми проживати, своє місце проживання не повідомляє.

Останні роки Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, з дітьми не проживає, життям та благополуччям дітей не цікавиться, матеріально їх не утримує, участі у їх вихованні не приймає.

Весь цей час діти проживають з позивачами, знаходяться на їх утриманні, вони опікується дітьми та виховують їх. У зв`язку з вище викладеним, позивачі звернулися до суду із вказаним позовом про позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей та встановлення над ними опіки.

До судового засідання представник позивачів надав заяву з проханням розглядати справу без його участі, оскільки позовні вимоги підтримує та просить суд постановити рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала. Відповідачем не подано заяви про розгляд справи за її відсутності та не подано відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи Відділ опіки і піклування Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації до судового засідання надала заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, позовні вимоги підтримують .

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Так, за умовами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать свідоцтва про народження видані відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції в м. Києві відповідно: серія НОМЕР_1 , видане 18.08.2011р. актовий запис № 1865, серія НОМЕР_2 видане 20.08.2013р. актовий запис № 1867 (а.с. 8-9).

Як встановлено в судовому засіданні батьком малолітніх дітей в свідоцтвах про народження вказано зі слів матері, відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного Кодексу, ОСОБА_6 .

Звертаючись до суду з позовом позивачі зазначають, що вони є батьками відповідача ОСОБА_3 та відповідно бабусею та дідусем малолітніх дітей, Відповідач залишила своїх малолітніх дітей на позивачів та стала проживати в невідомому місці. Зі своїми малолітніми дітьми жодного разу не намагалася зустрітися, не цікавилася про стан їхнього здоров`я, не відвідувала навчальні заклади в яких навчаються діти, а тому Органом опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації було надано Висновок за № 104-608 від 22.01.2020 року Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того відповідач ОСОБА_3 надала нотаріально посвідчену заяву, відповідно до якої не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою держаного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 зазначеної постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При винесенні рішення у справі судом враховано висновок №104-608 від 22.01.2020 року органу опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , оскільки в Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та ті, на яких ґрунтується Висновок органу опіки та піклування, суд вважає останній достатньо обґрунтованим та таким, що містить в собі переконливі аргументи, які вказують на те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які проживають разом з бабусею ОСОБА_7 та дідусем ОСОБА_2 , які забезпечують їх усім необхідним. За час перебування дітей з гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мати жодного разу не відвідувала дітей, не цікавилися їх здоров`ям та життям.

Проаналізувавши вищевикладені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дійсно відповідач по справі вихованням своїх дітей не займається і ухиляється від своїх обов`язків по їх утриманню та вихованню, не проявляє до дітей щонайменшої материнської турботи, тому вона повинна бути позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Згідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Згідно роз`яснень наданих в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину, а тому суд вважає за власною ініціативою за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей.

Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Враховуючи обставини, зазначені у ст. 184 Сімейного Кодексу, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку з усіх його видів доходів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17.09.2019 року і до повноліття дітей.

Згідно ст.ст. 79, 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Враховуючи наведене та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20.11.89 року, ст.ст. 150, 152, 155, 164, 165, 167 СК України, ст.ст. 2,5, 10-13, 81, 258-259, 268, 272, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітніми дітьми - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь опікуна чи установи під опікою якого будуть перебувати діти, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини заробітку з усіх його видів доходів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17.09.2019 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 704грн. 80 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано Київському апеляційному суду, через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 днів, з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів після отримання копії рішення стороною, яка не була присутня при його оголошені.

Суддя: О.М.Луценко