Рішення № 88289649, 27.02.2020, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2081/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Домненко Н.І., представника відповідача Сошенко Я.В., представника позивача Щербина А.О., представника третьої особи Симоненка В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ТОВ «Сумигаз Збут» до ОСОБА_1 , третя особа ПАТ «Сумигаз» про стягнення боргу за спожитий газ,

В СТ А Н О В И В :

В серпні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача боргу за спожитий газ в сумі 71827 гривень 46 копійок. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що ТОВ «Сумигаз Збут» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є діяльність з постачання природнього газу. Постачання природного газу споживачу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Сумигаз Збут» на умовах Типового договору постачання природньогогазупобутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2500. У відповідності з положеннями ст.633,634 ЦК України і на підставі заяви-приєднання до договору постачання природнього газу побутовим споживачам між сторонами на початку вересня 2016 року був укладений договір постачання природнього газу. Згідно п. 2.1 договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача обсягах, а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені укладеним між сторонами договором. Проте свої зобов`язання за договором щодо оплати за надані послуги з газопостачання відповідач виконує незадовільно, у зв`язку з чим станом на 1 червня 2018 року на особовому рахунку відповідача накопичилась заборгованість в сумі 71827 гривень 46 копійок, яку позивач просив стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник ТОВ «Сумигаз Збут» Щербина А.О. підтримала свої вимоги в повному обсязі.

Представник притягнутої до участі у справі в якості третьої особи - ПАТ «Сумигаз»- Симоненко В.Г. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - позовні вимоги не визнав, звернувши увагу суду на те, що відповідач фізично не могла спожити газ в обсязі 10265 куб. м. протягом місця. Про те, що лічильник газу несправний, відповідачка дізналася лише після зняття лічильника 06.06.2017 року, позивач не надав суду картку реєстрації фактичних витрат природного газу за 2016 рік, пославшись на її відсутність, лічильник газу GALLUSG -4 зав. № 1402683 2006 року випуску ( виробництво ЗАТ «ШлюмбержеУкрГАЗметерскомпані») після встановлення в 2006 році не проходив жодної періодичної повірки уповноваженими особами ТОВ «Сумигаз Збут».

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, з`ясувавши правові позиції сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд не вбачає підставі для задоволення позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є діяльність з постачання природнього газу. Постачання природного газу споживачу ОСОБА_1 - відповідачу по справі - за адресою АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Сумигаз Збут» на умовах Типового договору постачання природнього газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2500, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 за № 1386/27831, та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827 (далі - Правила). Умови Типового договору постачання є публічним та є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року № 758 затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків насуб`єктів ринкуприродногогазу для забезпечення загальносуспільних інтересів упроцесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) (далі - Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу) та Перелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам. Вказана постанова набрала чинності з 01 жовтня 2015 року та діяла до 01 квітня 2017 року.

Згідно із Переліком, постачальником природного газу на території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу ПАТ «Сумигаз» є ТОВ «Сумигаз Збут».

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 187 затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків насуб`єктів ринкуприродного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів упроцесіфункціонування ринку природного газу (далі - Положення пропокладення спеціальнихобов`язків на суб`єктівринку природногогазу для забезпеченнязагальносуспільних інтересів від 22 березня2017 року) таПерелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачем. Вказана постанова набрала чинності з 01 квітня 2017 року та діє до 01 серпня 2018 року. Згідно із Переліком, постачальником природного газу на території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу ПАТ «Сумигаз» (Оператор ГРМ) є ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ». Інший постачальник, на якого покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам на території Сумської області відсутній.

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України Публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Згідно зі ст. 634 ЦК України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п.3 розділу 3 Правил постачання природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за № 1382/27827(далі - Договір газопостачання), постачальники зобов`язані на власному сайті розмістити редакцію договору постачання природного газу, яка має відповідати типовому договору постачання одного газу побутовим споживачам.

На підтвердження вищевказаного, на офіційному сайті ТОВ «Сумигаз Збут» https//smgaszbut.104.ua розміщений договір постачання природного газу, який доступний для ознайомлення кожному споживачу. Також договір був опублікований в офіційному друкованому виданні газета «Сумщина» №49 від 30.12.2015 р.

Відповідно до п. 1.3 розділу 1 Типового договору постачання природного газу фактом згоди споживача з приєднанням до умов договору (акцептування заяви приєднання) є підписана споживачем та повернута заява-приєднання, та/або оплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника зі спеціальними обов`язками - тактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору.У разі незгоди споживача укласти договір з постачальником та за відсутності укладеного в установленому порядку договору постачання з іншим постачальником, споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

На початку 2016 р. споживачі природного газу, в тому числі і відповідачка, отримали в поштову скриньку заяву - приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, а також інформаційний лист з поясненнями. Аби отримувати газ споживач повинен був поставити свій підпис та повернути ТОВ «Сумигаз збут» найближчим часом.( ар.с.8-9).

Заява-приєднання до договору постачання природного газу була надіслана і ОСОБА_1 в установленому порядку, передбаченого п.4 розділу 3 Правилам постачання природного газу. Підписаний екземпляр заяви-приєднання споживач не повернув постачальнику.

Разом з тим, своїми діями, а саме сплатою 300, 00 грн. у вересні 2016 року рахунку за поставлений природний газ (зазначено у графі «Сплачено» з переліком здійснених оплат у фінансовому стану особового рахунку боржника, доданого до позову) та споживанням природного газу, що підтверджується карткою реєстрації фактичних витрат природного газу за 2016 р., в якій ОСОБА_1 шляхом підписання погодилася і підтвердила фактичні показання лічильника, відповідачка підтвердила укладення публічного договору постачання природного газу, а отже Договір вважається укладеним.(ар.с.10,11).

Зазначені обставини сторонами, в тому числі і відповідачкою, не оспорюються, тому суд вважає їх встановленими.

Отже, з вересня 2016 року між сторонами виникли договірні відносини з газопостачання; у відповідності з п. 2.1 договору, позивач зобов`язався постачати природний газ відповідачу в необхідних для споживача обсягах, а відповідач зобов`язався своєчасно сплачувати позивачу вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором приєднання, укладеним між сторонами у відповідності з положеннями статті 633 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач послався на те, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору, внаслідок чого у відповідача станом на 01.06.2018 р. виникла заборгованість за спожитий газ в розмірі 71827 гривень 46 копійок, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Згідно п.2.1 Договору, Постачальник ( позивач) зобов`язується постачати природний газ споживачу (відповідачу) в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач, зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором. Відповідно до п. 5.2 Договору, Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг Постачальника згідно з умовами Договору.

Згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктами 22 та 25 ч. ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою від 30.09.2015р. № 2496 передбачено, що побутовий споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору, побутовий споживач є відповідальним за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за надані послуги з газопостачання.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України юридична особа має право на захист свого особистого немайнового та майнового права та інтересу в суді, а одним із способів захисту є відшкодування збитків. Ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов*язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.

Отже, цивільно-правова відповідальність відповідачки за укладеним між сторонами договором має наставати за порушення умов договору.

Судом встановлено, що 06.06.2017 працівниками оператора газорозподільних мереж були виявлені порушення, пов`язані з несанкціонованим втручанням в роботу лічильника, зокрема, було виявлено підрив скла облікового механізму лічильника, про що був складений відповідний акт про порушення. Споживач ОСОБА_1 з актом ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис( ар.с. 13).

В акті про порушення зазначені фактичні показання лічильника станом на 06.06.2018, а саме - 44 992 куб. м. Останні відомі оператору ГРМ показання лічильника становили 34 727 куб. м. станом на травень 2017. Тобто різниця між фактичними показаннями, які підтвердження самою споживачкою, та відомими становить 10 265 куб. м. Цей факт, на думку позивача, свідчить про те, що з вини ОСОБА_1 постачальнику природного газу відповідачкою передавалися неправдиві показники, що і призвело до виникнення заборгованості. Станом на травень 2017 року у споживача була переплата на суму 1831 грн. 93 коп. Нарахування за спожитий газ було здійснено виходячи з тарифу 6, 958 грн. за кубічний метр природного газу.

Посилаючись на фактичні дані лічильника, позивач зазначав, що саме на споживача природного газу покладено обов`язок знімати фактичні показання лічильника газу та надавати їх Оператору ГРМ; таким чином, нарахування за спожитий відповідачкою газ має бути проведено по тих фактичних показаннях лічильника, які були виявлені оператором ГРМ під час перевірки і є витратами газу за період, коли споживачка користувалася газом і не надавала правильні обсяги спожитого газу, отже, відповідачка має сплатити за газ згідно показань лічильника, оскільки у відповідності з розділом 9 гл.4 п.11, розділом 9 гл. 4 п.5, п 4 гл. 1 розділу 9 Кодексу газорозподільних систем саме на споживача природного газу покладено обов`язок знімати фактичні показання лічильника газу та надавати їх Оператору ГРМ.

ТОВ «Сумигаз Збут» у позові про стягнення заборгованості в сумі 71 827, 46 грн. зазначала, що дана заборгованість виникла у зв`язку з тим, що 06.06.2017р. працівниками Оператора газорозподільних мереж були виявлені порушення, а саме підозра щодо несанкціонованого втручанням в роботу лічильника газу, зокрема, були виявлені ознаки підриву скла облікового механізму лічильника що був складений акт про порушення. Споживач ОСОБА_1 з актом була ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис.

В акті про порушення зазначені фактичні показання лічильника станом на 06.06.2017, а саме 44 992 куб.м.

Останні відомі оператору ГРМ показання лічильника (повідомлені споживачем), станом на травень 2017 р. становили 34 727 куб.м., таким чином, різниця між показаннями, що були передані споживачем ОСОБА_1 Оператору ГРМ в травні 2017р. і фактичними показаннями, що були зафіксовані Оператором ГРМ в червні 2017 р., становлять 10 265 куб.м.

Цей факт свідчить про те, що або в помешканні, де мешкає відповідачка ОСОБА_1 з середини травня 2017р. по 6 червня 2017р. було спожито 10265 куб.м. газу, або інформація щодо обсягів спожитого природного газу до червня 2017 р. передавалась ОСОБА_1 Оператору ГРМ навмисно заниженою, що і призвело до виникнення заборгованості. Позивач зазначав, що борг за газопостачання в сумі 71 827, 46 грн. виник не у зв`язку із донарахуванням, а на підставі фактичних показань, які були зафіксовані на підставі даних лічильника.

Разом з тим, суд не погоджується з позицією позивача.

Так, 09.06.2017р. Сумським регіональним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації була видана довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №С2841 ( ар.с.31).

Як зазначено в цій довідці, лічильник газу побутовий GALLUS G-4, зав. №1402683 2006року випуску, виробник ЗАТ «ШлюмбержеУкрГАЗметерскомпані» не відповідає вимогам ДСТУ 3336-9. Рекомендації Р50-071-98. Методи і засоби повірки. Підстави для визначення засобу вимірювання техніки непридатним: значення відносної похибки вимірювання об`єму газу перевищує допустиме.

06.06.2017 року був складений протокол № 156 про направлення побутового лічильнику газу на експертизу та запрошено споживача ОСОБА_1 на її проведення.( ар.с 14). Як зазначено в акті про порушення від 06 червня 2017 року, на дату складання акту виявлено несанкціоноване втручання в роботу лічильника, підрив скла облікового механізму ( ар.с. 13).

07.06.2017 року комісією ПАТ «Сумигаз», на якій була присутня і споживач ОСОБА_1 , було складено та підписано акт експертизи лічильника газу № 531.В результаті експертного дослідження встановлено, що пломба відповідає заводській, обліковий механізм не порушений, зовнішні пошкодження відсутні. Пломба заводу-виробника не пошкоджена. Відповідно до висновку комісії лічильник газу не придатний до експлуатації, метрологічні похибки не відповідають вимогам нормативно-технічної документації ДСТУ 3336-96 (п.5.1.5). Втручання відсутнє ( ар.с.15).

Таким чином, відповідачка користувалася несправним лічильником, не знаючи про його несправність і передавала відомості, що містилися на лічильнику, добросовісно вважаючи, що ці дані відповідають дійсності, про що пояснив представник відповідачки ОСОБА_3 , позивач, будучи зобов`язаним періодично проводити повірку лічильника, жодного разу такої повірки не зробив, що і потягло, на думку представника відповідача, спірну ситуацію і висунення безпідставних вимог до позивачки простягнення грошових сум за спожитий газ в обсягах, зазначених у несправному лічильнику газу, чого можна було б уникнути в разі належного виконання своїх обов`язків позивачем.

Після того, як споживачу 06.06.2017 року було знято лічильник, з наступного дня облік використаного газу проводився виходячи з середньомісячної норми споживання газу за попередній рік та становить 82 куб.м. (за період з 07.06.2017 по 30.06.2017). Порядок та методика розрахунку за спожитий газ за цей період ( коли відповідачка не користувалася лічильником) сторонами не оспорюється.На протязі липня 2017 року до 12 вересня 2017 року відповідачка користувалася газом і кількість спожитого газу нараховувалась виходячи з середньомісячної норми споживання газу за попередній рік та становить 239, 44 куб.м., а вартість спожитого газу за цей період складає 1666 гривень( 239,44 куб. м. х6,958 грн. за 1 куб. м газу).

Таким чином, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що відповідачка належним чином виконувала умови укладеного між сторонами договору.

Натомість з боку відповідача мало місце недотримання вимог закону, що вплинуло на виникнення спору щодо належного виконання умов договору.

Так, відповідно до положень ч. 1 статті 17 Закону України від 5 червня 2014 року № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Відповідно до положень ч. 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро - і газопостачання, якщо інше не встановлено договором, укладеним відповідно до законів, що регулюють відносини у сферах електроенергетики та газопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну енергію і газ) проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання або за рахунок постачальника послуг комерційного обліку. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, який затверджений Постановою КМУ № 374 від 04.06.2015 р. та п. 41 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016р. «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» лічильник газу підлягає обов`язковій періодичній повірці, а максимальний міжповірочний інтервал для лічильників газу становить 8 років.

В той же час, лічильник GALLUS G-4, зав. №1402683, яким користувалася відповідачка, після його встановлення у 2006 році не проходив жодної періодичної повірки.

Враховуючі те, що ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» покладає саме на позивача відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки лічильника, періодична повірка здійснюється за рахунок оператора ГРМ, позивач повинен довести, що він своєчасно проводив періодичну повірку лічильника. Будь-яких доказів проведення періодичної повірки позивачем до позовної заяви не надано, будь-яких доказів вини відповідача перешкоджанню проведенню періодичних перевірок також не надано.

З огляду на ці обставини, суд приходить до висновку, що саме з вини відповідача була прострочена періодична повірка лічильника та недотримані строки періодичної повірки лічильника газу, яким користувалася відповідачка, а тому розрахунки донарахування обсягів спожитого газу по несправному лічильнику не можна визнати таким, що ґрунтується на вимогах закону.

Отже, твердження позивача про те, що нібито з вини ОСОБА_1 постачальнику природного газу передавалися неправдиві показники, що і призвело до виникнення заборгованості, є надуманими, хибними, не підтверджуються жодними доказами та спростовуються наведеними вище доводами відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 12, ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Всупереч зазначеним вимогам закону позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості відповідачки за спожитий природний газ, а посилання на несправний лічильник газу в якості обґрунтуваннярозміру заборгованості не може бути прийнятий до уваги.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка інженер з метрології 12 категорії ДП «Сумистандартметрологія» ОСОБА_4 пояснила, що досліджений комісією ПАТ «Сумигаз» ( до якої також входила і свідок) лічильник газу GALLUS G-4, зав. №1402683, яким користувалася відповідачка, виявився непридатним до використання, оскільки давав такі похибки, які робили його використання за призначенням неможливим. До того ж неможливо було встановити, коли саме він зіпсувався і у зв`язку з чим. Зовнішніх пошкоджень лічильник не мав і ознак втручання в його діяльність не було встановлено.

Отже, з аборгованість відповідачки за спожитий газ була розрахована позивачем з показань лічильника, який був непридатний для обліку газу, доказів на підтвердження реального обсягу спожитого відповідачем газу позивачем не надано, тому підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 263, 264 ЦПК України, ст.ст. 16, 633,634, 526, 610 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу», суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ТОВ «Сумигаз Збут» до ОСОБА_1 , третя особа ПАТ «Сумигаз» про стягнення боргу за спожитий газ - за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко