Ухвала суду № 88287450, 23.01.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12331/19

Провадження № 1-кп/727/121/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань Ільчука М.В.

з участю учасників судового провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Дуць О.П.

- потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

сторони захисту: - захисника Павчука С.І.

за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Шевченківського районного суду м. Чернівці обвинувальні акти по обвинуваченню: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді перебувають обвинувальні акти, в кримінальних провадженнях, відповідно за № 12-19260040001225 від 05.06. 2019 року та № 12019260040002357 від 18.10.2019 року, об`єднаних в одне провадження згідно ухвали суду від 21.12. 2019 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України.

За даними реєстру матеріалів досудового розслідування і відповідних розписок ОСОБА_8 у присутності захисника було вручено копію обвинувальних актів. Справу передано на розгляд судді, в порядку визначеному ст. 35 КПК України. Відповідно до ухвали суду від 04.09.2019 року справу призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

В засіданні з`ясовано в учасників судового провадження, що угоди між прокурором та обвинуваченими, а також між обвинуваченими і потерпілою про визнання винуватості чи про примирення не укладено. Підстав для закриття або зупинення кримінального провадження немає. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України. Порушень вимог закону, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначено до судового розгляду не встановлено.

Суд, заслухавши думку прокурора, думку потерпілих, відповідно, а також доводи сторони захисту – обвинуваченого та в його інтересах захисника про можливість призначення наведеного вище кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, вважає можливим призначити до судового розгляду, у відкрите судове засідання кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України, з викликом в судове засідання учасників судового провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурором Дуць О.П. заявлено клопотання про застосування на даній стадії процесу до ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Мотивує доводи клопотання тим, що ОСОБА_8 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України.

Посилаються в клопотанні на те, що відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та які виправдовують необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і такі, що зумовлені необхідністю запобіганням спробам - переховуватися від суду, як на території України, так і за її межами із урахуванням тяжкості вчинених злочинів та передбаченого у разі засудження суворого покарання; - незаконно впливати на потерпілих, свідків, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти нові кримінальні правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, його соціальних зв`язків, того, що раніше ОСОБА_8 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Просить, клопотання задовольнити і не застосовувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши доводи сторони обвинувачення прокурора, доводи потерпілих, відповідно які не заперечували щодо заявленого клопотання прокурором, думку обвинуваченого і в його інтересах захисника, які також проти клопотання не заперечували, по заявлених клопотаннях, а також думку захисника в інтересах обвинуваченого, суд зважає на наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України (справа № 1 – 28/1-р-2017) від 23.11. 2017 року визначено, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

З огляду на викладене та зважаючи на положення частини другої статті 29 Конституції України, Конституційний Суд України вважав, що слід визначити такі обов`язкові вимоги до правомірного арешту або тримання під вартою: по-перше, арешт чи тримання під вартою має здійснюватися виключно на підставі належним чином вмотивованого рішення суду; по-друге, підстави та порядок застосування цих запобіжних заходів мають бути визначені в законі та повинні відповідати конституційним гарантіям справедливої судової процедури та принципу верховенства права. Право на свободу та особисту недоторканність, як і будь-яке інше право, потребує захисту від свавільного обмеження, для чого вимагається періодичний судовий контроль за обмеженням чи позбавленням свободи та особистої недоторканності, що має здійснюватися у визначені законом часові інтервали. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 Кодексу).

Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців і дана норма закону, регламентується, виключно порядком дій щодо пропозиції сторонам надати свої клопотання, зокрема клопотання сторони обвинуваченого, захисту.

Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується, тощо.

Судом встановлено, що 26.06. 2019 року, слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Чернівці під час досудового розслідування до ОСОБА_9 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на підставі ухвали слідчого судді від 20.08. 2019 року було продовжено терміном дії до 27.01. 2020 року.

29.11.2019р. ОСОБА_8 було повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Законодавцем визначено, щодо обґрунтованості підозри, суд зобов`язаний встановити під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Згідно з рішенням ЄСПЛ (за скаргою № 35615/06 від 13.11.2007 року), по справі «Чеботарі проти Молдови», п. 48, «…вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри…». Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К ОСОБА_10 . проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Окрім наведеного, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України", згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення….. Рішення ЄСПЛ (за скаргою № 26772/95 від 6 квітня 2000 року) по справі «Лабіта проти Італії», п. 152 визначає, що «…відповідно до практики Суду, на питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно…; передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення…». Рішенням, у справі «Москаленко проти України»; визначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи і в яких визначено, що суворість покарання, яке може бути призначено…., є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України; ризики, які були враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу до останнього, на даний час не змінилися. Зокрема, з врахуванням досліджених матеріалів щодо обвинуваченого, останньому пред`явлено обгрунтовану підозру у вчиненні вказаного злочину; на думку суду наявним є ризики, а саме - переховування ОСОБА_11 від суду, ризик впливу у разі перебування на волі на потерпілих, свідків, які в судовому засіданні безпосередньо допитані не були, вчинення іншого кримінального правопорушення, а отже, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання вказаних ризиків. Судом, при цьому, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченого за станом здоров`я чи потреби в отриманні медичної допомоги, а тому враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, наведену вище практику Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 , суд вважає за доцільне застосувати до останнього запобіжний захід, термін дії якого спливає 27.01.2020 року, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, враховуючи обставини справи, особу ОСОБА_8 , суд, вважає, за можливе визначити останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначаючи розмір застави, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України, суд бере до уваги обставини кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_8 , його матеріальний стан, та вважає за необхідне визначити розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.

Крім цього, застосовуючи до ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає, за необхідне, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на нього ряд обов`язків.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 284, 314 -316; 176-178, 183, 199, 331 ч.3 КПК України, суд У Х В А Л И В:

Кримінальні провадження, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань зокрема, за № 12019260040001225 від 05.06. 2019 року та № 12019260040002357 від 18.10.2019 року, об`єднаних в одне провадження згідно ухвали суду від 21.12. 2019 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, призначити до судового розгляду, одноособово суддею (визначеним протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 року), у відкритому судовому засіданні на 31 січня 2020 року на 10.30 годин, в приміщенні Шевченківського районного суду м. Чернівці, залі судових засідань, про що повідомити всіх учасників судового провадження.

В судове засідання підлягають виклику: сторона обвинувачення – прокурор, потерпілі, згідно списку доданого до обвинувального акту; сторона захисту – захисник в інтересах обвинуваченого та в судове засідання підлягає конвоюванню з ДУ Чернівецька виправна установа № 33 в суд, через конвойну роту – ІТТ ГУНП в Чернівецькій області обвинувачений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , явку учасників судового провадження, визнати в судове засідання обов`язковою.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України, терміном дії до 20.03.2020 року.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40.200 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 наступні обов`язки: прибувати за кожною першою вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого фактичного місця проживання. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20.03.2020 року.

Роз`яснити ОСОБА_8 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_8 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора. У разі внесення застави та з моменту звільнення, ОСОБА_8 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити до ДУ Чернівецька виправна установа № 33, для виконання.

Ухвала підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя Слободян Г.М.