Рішення № 88287329, 17.03.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6821/19

Провадження № 2/645/410/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 березня 2020 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.

при секретарі судового засідання Синьогуб А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Харківської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2

про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності в порядку спадкування за законом –

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , в якому з урахуванням уточнень, прийнятих судом до розгляду, просила суд визнати факт проживання ОСОБА_1 за адресою: Федеративна Республіка Німеччина, м. Франкфурт-на-Майні, ОСОБА_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на момент його смерті; встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визначити, що ОСОБА_4 , належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 . В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона на момент смерті її чоловіка ОСОБА_4 з 01.01.2002 року постійно проживала з ним за АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , та є спадкоємцем першої черги за законом після його смерті. Для оформлення своїх спадкових прав представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Варнікової К. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , однак їй було повідомлено про неможливість видачі зазначеного свідоцтва у зв`язку з відсутністю заведеної справи та неможливістю її заведення через пропущення строку прийняття спадщини, відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та оригіналів документів, які підтверджують родинний зв`язок, відсутністю реєстраційного номера облікової картки платника податків спадкоємця. Крім того, позивач посилається на те, що у свідоцтві про право власності на вказану квартиру здійснена помилка у написанні прізвища ОСОБА_4 , та зазначено його прізвище як " ОСОБА_6 ".

Ухвалою суду від 29.10.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків в позовній заяві.

Ухвалою суду від 15.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального провадження і призначено підготовче судове засідання у справі. Також, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Ухвалами суду від 04.12.2019 року, від 16.01.2020 року розгляд підготовчого судового засідання було відкладено за заявами представника позивача.

Ухвалою суду від 31.01.2020 року задоволено заяву представника позивача та прийняти до провадження заяви про уточнення позовних вимог від 31.01.2020 року; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ; визначено третій особі п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень на позов; задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" належним чином завірені копії інвентаризаційної справи, заведеної на об`єкт - квартиру АДРЕСА_1 ; закрито підготовче засідання по даній цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27.02.2020 року розгляд справи було відкладено за заявою представника позивача.

Представник позивача адвокат Третякова Л.Ф. в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги позивача та просила суд задовольнити позов.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 28.01.2020 року надійшов відзив на позов, в якому Харківська міська рада заперечувала проти задоволення позову та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем не надано усіх доказів на підтвердження права власності на нерухоме майно у спадкодавця, оскільки свідоцтво про право власності на житло від 27.01.1994 року № 8-94-15522 надано позивачем в копії. Також, відповідач вважає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність у спадкодавця - ОСОБА_4 права власності на спадкове майно - 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 на моменті його смерті, зокрема, не надано інформації з КП «Харківське міськБТІ» станом на 31.12.2012 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на теперішній час. Крім того відповідач вважає, що вимога про визнання права власності на 1/3 вказаної квартири є передчасною, оскільки позивачем не було заявлено вимог щодо встановлення факту постійного проживання разом з померлим за однією адресою чи надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та вважає, що оскільки ОСОБА_1 не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка – ОСОБА_4 , вона є такою, що не прийняла спадщину. Також, відповідач наголосив, що така вимога є передчасною і у зв`язку з тим, що позивач не заявляв вимоги про встановлення факту належності правовстановлюючого документа – свідоцтва про право власності на житло від 27.01.199 року № 8-94-15522 померлому ОСОБА_4 у зв`язку із розбіжністю у написанні його прізвища, та вважає, що наданий суду експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз не відповідає ч. 6-7 ст. 102 ЦПК України.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, 26.02.2020 року до суду надійшла заява, в якій вона просила суд розглянути справу за її відсутності, з позовом погодилась та просила його задовольнити в повному обсязі.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб, виданим повторно Харківським міським відділом державно реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 31.08.2019 року, серії НОМЕР_1 , 27 квітня 1958 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , про що зроблено відповідний актовий запис № 515. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_8 (а.с. 22).

ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 набули у спільну сумісну власність у порядку приватизації квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 27 січня 1994 року, виданим Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду за № 8-94-15522, належним чином засвідчена копія якого надана позивачем, а також надійшла до суду на виконання ухвали про витребування доказів від 31.01.2020 року від КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради разом з інвентаризаційною справою на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.19, 144).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, про що Центральним РАЦС м. Франкфурт-на-Майні видано свідоцтво про смерть, реєстраціний номер S 4544/2016 (а.с. 3).

Згідно з довідкою Генерального консульства України у Фрункфурті-на-Майні від 31.08.2018 року за № 61224/573/1-390-18, документи по спадковій справі щодо громадянина України ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в Генеральному консульстві України у Фрункфурті-на-Майні не оформлювалися (а.с. 8).

Як спадкоємець першої черги, позивач через уповноваженого представника ОСОБА_5 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_9 консулом Генерального консульства України у Фрункфурті-на-Майні, 31.08.2018 року за № 573/390-18, звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Варнікової К.В. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

26.06.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Варніковою К.В. повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю заведеної спадкової справи та неможливістю її заведення через пропущення строку для прийняття спадщини; відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та оригіналів документів, які підтверджують родинний зв`язок; відсутністю реєстраційного номера облікової картки платника податків спадкоємця - ОСОБА_1 (а.с. 20).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення її прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у вказаний у позові спосіб.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтями 1296-1299ЦК України визначено, що питання про право на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Пленумом Верховного Суду України у п. 23 постанови від 30травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Від встановлення факту постійного не проживання позивача зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна майнових та немайнових прав позивача.

На підставі вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем на підтвердження факту, що вона, як спадкоємець, постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, надано належним чином засвідчені копії:

- Розширеного повідомлення про реєстрацію місця проживання, видне Службою у справах громадян, статистики та виборів у м. Фрункфурті-на-Майні, відповідно до якого реєстраційний орган підтверджує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був одружений з ОСОБА_1 , уроджена ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який в період часу з 01.01.2002 року по 06.09.2016 року (по день смерті) був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 11);

- Розширеного повідомлення про реєстрацію місця проживання, видне Службою у справах громадян, статистики та виборів у м. Фрункфурті-на-Майні, відповідно до якого реєстраційний орган підтверджує, що ОСОБА_1 , уроджене прізвище ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була одружена з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час видачі повідомлення є вдовою, та яка з 01.01.2002 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 16).

Крім того, в судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_11 , яка пояснила суду, що з 1985 року вона знайома із сім`єю ОСОБА_8 та з цього часу перебуває в дружніх стосунках з донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_2 . За твердженням свідка сім`я ОСОБА_8 на початку 1990-х років емігрувала до Німеччини, та батьки її подруги весь цей час проживали разом до часу смерті ОСОБА_4 , який помер у 2016 році, а їхня донька ОСОБА_2 проживала у Німеччині окремо від них. Також свідок пояснила, що сім`ї ОСОБА_8 на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_1 , яку вони приватизували ще до від`їзду в іншу країну. Крім того, свідок наголосила, що їй відомо, що в написанні прізвища ОСОБА_8 в офіційних документах є розбіжності у другій літері , що вона пов`язує із невірним перекладом з російської мови на українську.

Таким чином, з наданих позивачем Розширених повідомлень про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а також з показань, наданих свідком ОСОБА_11 в ході судового розгляду справи, вбачається, що позивач була зареєстрована і проживала за однією адресою зі своїм чоловіком ОСОБА_4 до часу його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_3 , та позивач продовжує на даний час проживати за цією ж адресою після смерті свого чоловіка.

Крім того, позивачем в обґрунтування позову надано експертний висновок від 25 вересня 2019 року № 056/1662-т, відповідно до якого прізвища ОСОБА_12 та ОСОБА_13 попри розбіжності в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах осіб є ідентичними (а.с. 21).

Відповідно до положень частин 1, 2, 5 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Зважаючи на те, що всупереч положень ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта від 25 вересня 2019 року за № 056/1662-т не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, суд прийшов до висновку про відхилення такого висновку експерта.

Разом з тим, з досліджених в ході судового розгляду належним чином засвідчених письмових доказів, а саме: свідоцтва про шлюб, виданим повторно Харківським міським відділом державно реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 31.08.2019 року, серії НОМЕР_1 ; паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 КС574757, виданого органом 2D 18 березня 1999 року; Розширених повідомлень про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , виданого Центральним РАЦС м. Франкфурт-на-Майні, реєстраційний номер НОМЕР_2 4544/2016, а також свідоцтва про право власності на житло від 27 січня 1994 року, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду за № 8-94-15522, а саме квартиру АДРЕСА_1 , а також з показань свідка ОСОБА_11 щодо її обізнаності у розбіжностях в написанні прізвищ ОСОБА_8 , вбачається, що у вказаному свідоцтві про право власності помилково зазначено прізвище співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_6 » відповідно (а.с. 22, 23, 11, 16, 3, 144).

З досліджених в ході судового розгляду справи доказів вбачається, що вищевказана квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, отриманої в порядку приватизації житла.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що в ході судового розгляду цієї справи знайшли своє підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами обставини, на які позивач посилалася в обґрунтування своєї позовної вимоги про встановлення факту родинних відносин, а саме факту того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також факту проживання ОСОБА_1 за адресою: Федеративна Республіка Німеччина, м. Франкфурт-на-Майні, ОСОБА_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на момент його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про визначення, що ОСОБА_4 , належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , суд вважає необхідним зазначити наступне.

Зі змісту ст. 25 ЦК України вбачається, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Установлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . З цього часу його цивільні права та обов`язки припинено. На підставі викладеного суд не може вирішити питання про права особи, цивільна правоздатність і дієздатність якої припинена у зв`язку з її смертю.

Разом з тим, за правилом частини першої статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави вважати, що в разі смерті співвласника майна, що перебуває в спільній сумісній власності, частки кожного з співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги позивача про визначення, що ОСОБА_4 , належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Судом встановлено, що на заяву уповноваженого представника позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Варніковою К.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю заведеної спадкової справи та неможливістю її заведення через пропущення строку для прийняття спадщини; відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та оригіналів документів, які підтверджують родинний зв`язок; відсутністю реєстраційного номера облікової картки платника податків спадкоємця - ОСОБА_1 .

Враховуючи, що позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку, однак в зв`язку з вищевказаними обставинами була позбавлена можливості її оформити з підстав, викладених приватним нотаріусом, та в ході судового розгляду справи судом встановлено факт родинних відносин спадкоємця зі спадкодавцем, факт проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент смерті останнього, у зв`язку з чим позивач вважається такою, що прийняла спадщину, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги позивача про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Питання судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та покладає на позивача.

Керуючись статтями 2, 10, 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати факт проживання ОСОБА_1 за адресою: Федеративна Республіка Німеччина, м. Франкфурт-на-Майні, ОСОБА_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на момент його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків не відомий, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий органом 2D 18 березня 1999 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_5 ;

Відповідач – Харківська міська рада, місцезнаходження м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 , виданий органом 2D 24 травня 1999 року, адреса проживання: АДРЕСА_6 , адреса для листування: АДРЕСА_7 .

Повне рішення складено 18 березня 2020 року.

Суддя О.В. Федорова