Вирок № 88285531, 18.03.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1543/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретарів – Шульги К.І., Скрипаченко В. Р., Жакун Н.О.

з участю прокурорів – Бунецького О.О., Арсені О.В., Аракеляна В.О.

з участю обвинуваченого – ОСОБА_1

з участю захисника обвинуваченого – Зуєвої Л.В.

з участю обвинуваченого – ОСОБА_2

з участю захисника обвинуваченого – Зверяки О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова обвинувальні акти по кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220480003069 від 24.06.2016 року, №12016220480005791 від 18.11.2016 року, №12016220480006583 від 31.12.2016 року, №12018220480004424 від 14.11.2018 року, №12019220480000156 від 11.01.2019 рокуза обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, офіційно не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

21.05.2001 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 1 статті 101 Кримінального кодексу України до 2 року 6 місяців позбавлення волі;

19.08.2004 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 1 статті 121, статтею 395, 70 Кримінального кодексу України до 7 років позбавлення волі;

18.10.2012 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 1 статті 185, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі;

06.03.2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 19, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185, статтею 70, 71 Кримінального кодексу України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

07.06.2012 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України до 5 років позбавлення волі, в силу статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

02.05.2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі; в силу статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

21.03.2019 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 71 Кримінального кодексу України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2016 року, приблизно о 10 год. 30 хв., ОСОБА_1 , знаходився на території ринку «Ярмарок Олексіївський», що розташований за адресою: м. Харків, пр. Л. Свободи, 43/5, де біля павільйону № НОМЕР_1 побачив велосипед марки «Mascotte ATTAK 29», який належить ОСОБА_3 , після чого у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе йому завадити, ОСОБА_1 сів на велосипед марки «Mascotte ATTAK 29», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2353 від 23.05.2017 року становить 7358 грн. та поїхав у невідомому напрямку. У подальшому ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на свій власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 7358 грн.

16.11.2016 року близько 12:00 год, ОСОБА_1 прийшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться по пр. Людвіга Свободи, 43/2, в м. Харкові, де підійшов до ОСОБА_4 та помітив, що ОСОБА_4 має при мобільний телефон марки «Nokia» моделі «105 Вlаск» та вирішив заволодіти цим телефоном.

У зв`язку з чим, ОСОБА_5 , діючи повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, під приводом здійснення телефонного дзвінка, звернувся до ОСОБА_4 з проханням надати йому свій мобільний телефон «Nokia» моделі «105 Вlаск» в корпусі чорного кольору, та отримав цей телефон від останнього. Після цього, ОСОБА_1 , під приводом здійснення телефонного дзвінка до дружини, яка, з його слів, перебуває у лікарні, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_4 відволікся для того, щоб розрахуватись за замовлене пиво, залишив приміщення магазину, незаконно заволодівши майном ОСОБА_4 та на місце вчинення злочину більше не повернувся.

В подальшому ОСОБА_1 розпорядився мобільним телефон «Nokia» моделі «105 Вlаск» на власний розсуд, таким чином, спричинивши ОСОБА_4 майнову шкоду на суму згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1271 від 16.03.2017 року 426 грн. 58 коп.

Крім того, в період часу з 18 год. 20.12.2016 року до 06 год. 21.12.2016, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи корисливу мету на заволодіння чужим майном, шляхом зламу замка, таємно, незаконно проник у підсобне приміщення - сховище багатоквартирного будинку, яке розташоване на 1 поверсі 6 під`їзду будинку АДРЕСА_3 , яким користується ОСОБА_6 , звідки таємно викрав снігохід-санки «Mustang», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1990 від 27.04.2017 року 1344 грн., які належать ОСОБА_6 та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду останній на загальну суму 1344 грн.

30.12.2016 року, ОСОБА_1 зустрів свою знайому ОСОБА_7 , кримінальне провадження по якій закрито, яка йому повідомила, що у квартирі АДРЕСА_4 , знаходиться чоловік, який після надмірного вживання алкоголю заснув, а двері до вказаної квартири вона залишила відчиненими. Далі ОСОБА_7 запропонувала ОСОБА_1 разом проникнути до вказаної нею квартири та викрасти майно, на що останній згодився. ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи спільно, за попередньою змовою та з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу проникли до квартири АДРЕСА_4 та впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, так як ОСОБА_8 спить, шляхом вільного доступу, викрали мобільний телефон марки «НТС One V» та металеву флягу, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №215 від 26.01.2017 року визначена не була та мобільний телефон марки «Lenovo А6000», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №215 від 26.01.2017 року 2391 грн., після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, обернувши вказане майно на свою користь та розпорядились ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальні збитки на загальну суму 2391 грн.

12.11.2018 року приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 прибув за адресою: АДРЕСА_5 на територію колективу садоводів «Водоканал Проект», де у нього виник раптовий умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_6 , вільний доступ до якого обмежений.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, проник на територію вищезазначеного домоволодіння, де ОСОБА_1 , розуміючи що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, зібрав на вказаній території домоволодіння лом чорного металу загальною вагою 60 кг, який належав ОСОБА_9 .

Після цього, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_9 згідно судово-товарознавчої експертизи №622 від 18.01.2019 року матеріальну шкоду на загальну суму 300,00 грн.

09.01.2019 року приблизно о 05 год. 30 хвилин ОСОБА_1 , діючи повторно, вступивши у злочинну змову з ОСОБА_2 , прибув до будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСББ «Зірниця-1», де у нього виник раптовий умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться в підвальному приміщенні вищезазначеного будинку, вільний доступ до якого обмежений.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою і разом з ОСОБА_2 , з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, шляхом розібрання перекриття двірного отвору підвального приміщення вказаного будинку, проникли до цього підвального приміщення, де, розуміючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заволоділи майном, що належить ОСББ «Зірниця-1», а саме: лом з чорного металу, вагою 200 кг, після чого з місця скоєння злочину зникли, обернувши викрадене майно на власну користь та розпорядившись ним на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, об`єднану єдиним злочинним числом, 09.01.2019 року приблизно о 10 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , повторно прибули до будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСББ «Зірниця-1», де у них виник прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться в підвальному приміщенні вищезазначеного будинку, вільний доступ до якого обмежений.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою і разом з ОСОБА_2 , з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, шляхом розібрання перекриття двірного отвору підвального приміщення вказаного будинку, проникли до цього підвального приміщення, де, розуміючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заволоділи майном, що належить ОСББ «Зірниця-1», а саме: двері металеві, розміром 160x70 см, одностворчаті, що були встановлені в підвальному приміщенні житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 ); труба PN20 dy-40 - 8 м. х 70, 20; «труба базальт - dу-4 м. х 110,50; «кран паячний шаровий -dу - 40 - 1 шт. х 323,10.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з місця скоєння злочину зникли, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3409 від 19.02.2019 року, загальна вартість викраденого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майна становить 2518, 44 гривень.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли матеріальну шкоду ОСББ «Зірниця-1» на загальну суму 2518,44 гривень.

Крім того, 10.01.2019 року приблизно о 19 год. 20 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прибули до будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСББ «Зірниця-1», де у них виник прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться в підвальному приміщенні вищезазначеного будинку, вільний доступ до якого обмежений.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою і разом з ОСОБА_2 , з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, шляхом розібрання перекриття двірного отвору підвального приміщення вказаного будинку, проникли до цього підвального приміщення, де, розуміючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , заволоділи майном, що належить ОСББ «Зірниця-1», а саме: трубою металевою довжиною 250 см, діаметром 120 мм, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3410 від 19.02.2019 року, становить 1160, 25 грн.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з місця скоєння злочину намагались зникнути, однак довести свій злочинний умисел до кінця не змогли з причин, що не залежать від їх волі, оскільки протиправні дії були помічені та припинені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 могли заподіяти ОСББ «Зірниця-1» матеріальну шкоду на суму 1160,25 грн.

Крім того, в період часу з 14:00 год. по 18 год. 17.01.2019 року, ОСОБА_2 перебував біля підсобного приміщення, розташоваиого біля квартири АДРЕСА_8 , де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до вказаного сховища.

Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи при цьому корисливу мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_2 , діючи повторно, шляхом підбору ключа, проник до зазначеного підсобного приміщення, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_13 , а саме: велосипед марки «Jamis» моделі «Komodo Pro», колір «Cosmo blue» розмір 17, який належить ОСОБА_13 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3812 від 25.02.2019 року, становить 20000 грн. 00 коп.

Після цього ОСОБА_2 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, у подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, обернувши ного на свою користь, чим заподіяв ОСОБА_13 матеріальну шкоду на суму 20000 гривень.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2 визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у повному обсязі, підтвердивши обставини, викладені у обвинувальних актах, у вчиненому розкаялися, пояснивши, що доповнити їм нічого.

Суд зі згоди прокурора, обвинуваченихОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував, чи правильно розуміють обвинувачені зміст цих обставин, не оспорюють їх, і не наполягають на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку обвинувачені будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченогоОСОБА_1 та кваліфікує його дії: за епізодом злочинних дій від 24.06.2016 року за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за епізодом злочинних дій від 16.11.2016 року за частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно; за епізодом злочинних дій від 30.12.2016 року за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто викрадення майна за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житлове приміщення (крадіжка); за епізодом злочинних дій від 20.12.2016 року за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище; за епізодом злочинних дій від 12.11.2018 року за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше сховище; за епізодами злочинних дій від 09.01.2019 року за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище; за епізодом злочинних дій від 10.01.2019 року за частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_2 та кваліфікує його дії: за епізодами злочинних дій від 09.01.2019 року за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище; за епізодом злочинних дій від 10.01.2019 року за частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; за епізодом злочинних дій від 17.01.2019 року за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

При вирішенні питання про покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь важкості вчинених кримінальних правопорушень-злочинів, які у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, офіційно не працевлаштований, вдівець, утриманців немає, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Відповідно статті 67 Кримінального кодексу України, обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 судом не виявлено.

При вирішенні питання про покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь важкості вчинених кримінальних правопорушень-злочинів, які у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відносяться до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_2 суд визнає щире каяття.

Відповідно статті 67 Кримінального кодексу України, обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_2 судом не виявлено.

Відповідно до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Пленум Верховного Суду України в Постанові №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звертає увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визначається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі, оскільки саме цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченим, так і іншими особами. З урахуванням небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, а також із урахуванням форми вини й мотивів вчинення злочину, тяжкості і суспільної небезпечності вчинених злочинів та особи обвинуваченого суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання статей 69 та 75 Кримінального кодексу України.

Окрім того, за приписами частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України (зі змінами у відповідності до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року), зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Судом встановлено, що згідно ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.09.2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та протягом судового розгляду об`єднаного кримінального провадження №12016220480003069 від 24.06.2016 року, №12016220480005791 від 18.11.2016 року, №12016220480006583 від 31.12.2016 року, а саме до 06.04.2018 року, тобто до моменту зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт обвинувачений знаходився під вартою.

Відповідно до правового висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 серпня 2018 року щодо застосування норми права, передбаченої частиною 5 статті 72 Кримінального кодексу України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання, справа №13-31-кс18), якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає частина 5 статті 72 Кримінального кодексу України в редакції Закону №838-VIII. У такому разі Закон №838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону №2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до частини 2 статті 5 Кримінального кодексу України не допускається.

Відповідно до ч.ч. 5,6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки епізоди злочинної діяльності ОСОБА_1 , що були предметом судового розгляду об`єднаного кримінального провадження №12016220480003069 від 24.06.2016 року, №12016220480005791 від 18.11.2016 року, №12016220480006583 від 31.12.2016 року мали місце до 20 червня 2017 року, та щодо обвинуваченого продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення до 06.04.2018 року, тобто до зміни запобіжного заходу, то зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання щодо нього повинно здійснюватись з урахуванням положень частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року, у зв`язку з чим строк попереднього ув`язнення з 04.09.2017 року по 06.04.2018 року повинен бути зарахований у строк покарання за даним вироком.

Після чого, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.02.2019 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» та до завершення судового розгляду останній знаходився під вартою, а тому цей строк також підлягає зарахуванню у строк покарання, проте з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Також, суд приходить до висновку, що з урахуванням форми вини й мотивів вчинення злочину, тяжкості і суспільної небезпечності вчинених злочинів та особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі, оскільки цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченим, так і іншими особами.

Крім того, судом встановлено, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.03.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, відповідно до ч.1 ст.71 КК України шляхом приєднання не відбутої частини покарання за вироком Дзержинського райсуду м. Харкова від 02.05.18 року визначено остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі, строк тримання під вартою обчислено з 30.01.19 року, а тому з урахуванням наведеного, суд призначає покарання на підставі статті 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків.

Потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , представником потерпілого ТОВ «ОСББ «Зірниця-1» Зіміною Лідією Миколаївною, Ольховим Андрієм Олександровичем претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не заявлялись.

Потерпілим ОСОБА_8 заявлявся цивільний позов, проте у зв`язку з відшкодуванням йому обвинуваченим ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 1800, 00 грн. від заявленого цивільного позову в ході судового розгляду відмовився.

Потерпілою ОСОБА_6 також заявлявся цивільний позов, проте в ході судового розгляду від заявленого цивільного позову відмовилася.

Питання щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню вирішити на підставі статті 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів і документів вирішити на підставі статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України та призначити покарання:

за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

за частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

за частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

В силу частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України кінцево призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного взяття під варту, а саме з 04.09.2017 року.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Відповідно до частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України (в ред. Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року) зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 строк його попереднього ув`язнення з 04.09.2017 року по 06.04.2018 року включно із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 строк перебування його під вартою з 04.02.2019 року по 18.03.2020 року включно із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання:

за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці;

частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

В силу частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України кінцево призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці.

На підставі статті 71 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.03.2019 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного взяття під варту, а саме з 30.01.2019 року.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу: держава) вартість проведеної під час досудового слідства судово-товарознавчої експертизи №215 від 26.01.2017 року у розмірі 351 (триста п`ятдесят одну) грн. 84 коп., судово-товарознавчої експертизи №1271 від 16.03.2017 року у розмірі 263 (двісті шістдесят три) грн. 88 коп., судово-товарознавчої експертизи №1990 від 27.04.2017 року у розмірі 296 (двісті дев`яносто шість) грн. 61 коп., судово-товарознавчої експертизи №2353 від 23.05.2017 року у розмірі 296 (двісті дев`яносто шість) грн. 61 коп., а всього стягнути 1208 (одну тисячу двісті вісім) грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість судово-товарознавчої експертизи №622 від 18.01.2019 року у розмірі 715 (сімсот п`ятнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави вартість проведених під час досудового слідства експертиз: судово-товарознавчої експертизи №3409 від 19.02.2019 року у розмірі 1430 (одну тисячу чотириста тридцять) грн. 00 коп., та судово-товарознавчої експертизи №3410 від 19.02.2019 року у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 00 коп., а всього стягнути 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 00 коп., тобто по 1144 (одній тисячі сто сорок чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави вартість судово-товарознавчої експертизи №3812 від 25.02.2019 року у розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 00 коп.

Речові докази – мобільний телефон марки «Lenovo А6000» та мобільний телефон марки «НТС One V», які належать та знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_8 - вважати повернутим потерпілому.

Речові докази – металеві труби в кількості 9 шт. та металеві більця в кількості 3 шт., які належать та знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_14 - вважати повернутим потерпілому.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий: