Рішення № 88285234, 17.03.2020, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2656/19

2/559/425/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.,

секретаря судового засідання Крушняк О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Дубно справу за позовом ОСОБА_1 до Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно та завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її прабаба ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . В спадщину згідно ст. 549 ЦК УРСР (редакція 1963 року) вона вступила своєчасно, шляхом фактичного прийняття спадкового майна, оскільки на час відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) постійно проживала разом з прабабою і була на той час неповнолітньою. За життя спадкодавець в Княгининській сільській раді Дубенського району Рівненської області 28 листопада 2003 року за реєстраційним № 670 склала на неї заповіт, за змістом якого на випадок своєї смерті заповіла мені все майно де б воно не було і з чого б не складалось. До маси спадкового майна увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з погосподарської книги Мирогощанської сільської ради №1 (номер об`єкта погосподарського обліку 0616-5). Також на її замовлення виготовлено технічний паспорт на вказаний будинок. Проте, за відсутності правовстановлюючих документів на будинок, вона позбавлена можливості успадкувати будинковолодіння в нотаріальній конторі.

Окрім того, в сільській раді їй повідомили, що прабабі належав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ІУ-РВ №037359 площею 2, 70 гектара, в тому числі рілля 2, 70 га. На запит адвоката відділом у Дубенському районі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області надано довідку, в якій зазначено, що за ОСОБА_2 обліковується державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ІУ-РВ №037359 реєстраційний № 217 від 17.01.2002 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2, 70 гектара, в тому числі рілля 2, 70 га, місцезнаходження земельної ділянки: Княгининська сільська рада Дубенського району Рівненської області. Державний акт на право приватної власності на землю втрачений, про що мною розміщено оголошення у газеті «Скриня».

Також, на підставі рішення № 79 Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області від 22.12.1997, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельні ділянки в межах населеного пункту для обслуговування житлового будинку та споруд і ведення особистого селянського господарства загальною площею 1 га, в тому числі 0, 75 га - для ведення особистого підсобного господарства та 0, 25 га - для обслуговування житлового будинку і споруд в с. Острів Дубенського району Рівненської області. Це підтверджується архівним витягом Княгининської сільської ради №71 від 04.11.2019, виданим Дубенською районною державною адміністрацією.

Право власності на земельні ділянки за ОСОБА_2 мало виникати з моменту отримання нею державного акта на право власності на земельну ділянку, який за життя вона не отримала не завершивши процес приватизації, а тому не набула у встановленому законом порядку право власності на земельні ділянки, а вона відповідно не може їх успадкувати. Разом з тим вона має право в порядку спадкування за заповітом на підставі рішення суду завершити почату нею приватизацію земельних ділянок та зареєструвати право власності на них на своє ім`я, що передбачено наступними нормами законодавства. Оформити нотаріально право на спадкове майно у виді земельних ділянок, право на яку мала спадкодавець, вона не в змозі з тих підстав, що на земельні ділянки не був виготовлений державний акт на ім`я померлої, процедура приватизації земельної ділянки нею не була завершена.

Окрім того, під час огляду документів для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріус виявила розбіжності у написанні по батькові спадкодавця у документах. Так, у її свідоцтві про народження матір`ю зазначена ОСОБА_3 . Її батьком у свідоцтві про народження вказаний ОСОБА_4 , матір`ю якого зазначена « ОСОБА_2 ». У заповіті, складеному на моє ім`я, та у Державному акті на право приватної власності на землю ІУ-РВ №037359, спадкодавець також записана ОСОБА_2 . Натомість у свідоцтві про смерть спадкодавець зазначена ОСОБА_2 . Тому виникла необхідність у встановленні факту родинних відносин.

За таких розбіжностей, а також в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок та землю, вона позбавлена можливості без рішення суду отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, просить розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує, про що зазначила у позовній заяві.

Відповідач, належно повідомлений про день та час слухання справи, в судове засідання не з`явився, попередньо подавши до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Мирогощанської сільської ради, позовні вимоги визнають повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку суд з врахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1 (а.с. 10).

Згідно довідки виданої виконкомом Мирогощанської сільської ради Дубенського району № 10-06/1215 від 09.10.2017, ОСОБА_2 на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини разом із спадкодавцем постійно проживала ОСОБА_1 , яка спадщину прийняла своєчасно шляхом фактичного володіння майном померлої (а.с. 11).

Як зазначено у виписці з погосподарської книги Мирогощанської сільської ради №1 (номер об`єкта погосподарського обліку 0616-5), житловий будинок АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 0, 25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, рахується за ОСОБА_2 (а.с. 12).

У технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 власником зазначена ОСОБА_2 (а.с. 20-22).

За життя ОСОБА_2 в Княгининській сільській раді Дубенського району Рівненської області 28 листопада 2003 року за реєстраційним № 670 склала заповіт, за змістом якого на випадок своєї смерті заповіла все майно де б воно не було і з чого б не складалось правнучці ОСОБА_1 (а.с. 13).

У свідоцтві про народження позивачки матір`ю зазначена ОСОБА_3 . Її батьком у свідоцтві про народження вказаний ОСОБА_4 , матір`ю якого зазначена « ОСОБА_2 » ( 14-16 ).

Згідно інформації наданої ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, за ОСОБА_2 обліковується державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ІУ-РВ №037359 реєстраційний № 217 від 17.01.2002 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2, 70 гектара, в тому числі рілля 2, 70 га, місцезнаходження земельної ділянки: Княгининська сільська рада Дубенського району Рівненської області (а.с. 18).

Державний акт на право приватної власності на землю втрачений, про що розміщено оголошення у газеті «Скриня» (а.с.24).

На підставі рішення № 79 Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області від 22.12.1997, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельні ділянки в межах населеного пункту для обслуговування житлового будинку та споруд і ведення особистого селянського господарства загальною площею 1 га, в тому числі 0, 75 га - для ведення особистого підсобного господарства та 0, 25 га - для обслуговування житлового будинку і споруд в с. Острів Дубенського району Рівненської області. Це підтверджується архівним витягом Княгининської сільської ради №71 від 04.11.2019, виданим Дубенською районною державною адміністрацією (а.с. 19).

Згідно висновку приватного нотаріуса Дубенського районного нотаріального округу Бадаліс Ж.П. № 572/01-16 від 15.11.2019, свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки та житловий будинок позивачу не видано у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та розбіжністю в написанні по батькові спадкодавця (а.с. 9).

Згідно ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємець прийняв спадщину, якщо фактично вступив в управління або володіння майном.

Відповідач позовні вимоги визнав. Реалізувати свої права на спадок в позасудовому порядку позивач не може.

Згідно п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.

Статтею 328 ЦК передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У ч. 1 ст.1223 ЦК України зазначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті..

Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичних осіб, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, в тому числі шляхом визнання права.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Якщо спадкоємець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

ОСОБА_2 розпочала процедуру приватизації земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України, проте померла, не завершивши її та не отримавши правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Право на завершення процедури приватизації та отримання даних земельних ділянок у власність, яке належало померлій на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Це право в порядку спадкування перейшло до позивачки як спадкоємця померлої. Враховуючи ті обставини, що позивачка успадкувала право на одержання земельних ділянок у власність, яке мав спадкодавець, та в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації і одержати правовстановлюючі документи на вказане майно, то успадковане право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Щодо встановлення факту, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою, та прабабою ОСОБА_1 , суд бере до уваги довідку Мирогощанської сільської ради Дубенського району, згідно якої позивачка на день відкриття спадщини проживала з прабабою ОСОБА_2 , по батькові якої у документах зазначено по різному « ОСОБА_3 » і « ОСОБА_2 », визнання позову відповідачем, те, що метою встановлення даного факту є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту родинних відносин, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Обставини, які б вказували, що ОСОБА_2 при житті неправомірно набула або володіла житловим будинком АДРЕСА_1 , а також земельною ділянкою площею 2, 70 гектара, згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку ІУ-РВ №037359, в суді не встановлено, натомість зазначена земельна ділянка дійсно рахується за спадкодавцем. Враховуючи, що позивач спадщину прийняла, відповідач позов визнав, суд вважає, що за позивачем необхідно визнати право на спадкове майно в судовому порядку.

Керуючись: ст. 346, 328, 1217, 1263, 1297 ЦК України, ст.ст. 125, 152 ЗК України, ст.10, 60, 212, 213, 315, 319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області (місцезнаходження: вул. Миру, 100 с. Мирогоща Друга Дубенського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04385304) про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно та завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Острів Дубенського району Рівненської області, актовий запис № 69, та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою, та прабабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 2, 70 гектара, в тому числі рілля 2, 70 га, згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку ІУ-РВ №037359 реєстраційний № 217 від 17.01.2002 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації та отримання правовстановлюючих документів на земельні ділянки площею 0,25 га. - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, 0, 75 га. - для ведення особистого підсобного господарства, на території Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області, переданих ОСОБА_2 на підставі рішення № 79 Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області від 22.12.1997, шляхом здійснення від свого імені всіх дій пов`язаних з приватизацією та державною реєстрацією права власності на дані земельні ділянки на ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не булу вручену у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Р.В. Ралець