Ухвала суду № 88284286, 18.03.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/5452/19

1-кп/337/150/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Бойко Л.Л.

прокурора – Хруща П.В.

потерпілого – ОСОБА_1

представника потерпілого – адвоката Веліксар А.В.

обвинувачених – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників – адвокатів Катанова А.В., Гончаренко П.П., Ляпіна В.Ю., Кравець К.Є., Власової Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.146, ч.2 ст.186, ч.3 ст.189 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ч.2 ст.189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Хрущ П.В. заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 строку тримання під вартою, ОСОБА_5 – домашнього арешту, яке мотивує тим, що на даний час вони обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, в т.ч. тяжких. Ризики, які були підставою для обрання ним відповідних запобіжних заходів, не змінились та не відпали. Враховуючи дані про особистість обвинувачених, характер вчинених ними протиправних діянь, пов`язаних із застосуванням до потерпілого психологічного та фізичного насильства, відсутність стабільного джерела доходу, вважає, що з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, обвинувачені можуть переховуватись від суду, знищити або сховати речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити новий злочин.

Вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти заявленим ризикам, у зв`язку з чим підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченим немає, тому просить клопотання про продовження строку тримання під вартою та домашнього арешту задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_1 та його представник – адвокат Веліксар А.В. клопотання прокурора підтримали, вважають, що тримання обвинувачених під вартою є обґрунтованим та доцільним, враховуючи характер вчинених проти потерпілого злочину – із застосуванням фізичного та психологічного насильства. Також потерпілий пояснив, що після вчинення злочинів родичі обвинувачених постійно тиснуть на нього, погрожують, у зв`язку з чим він переживає за свою життя та здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Катанов А.В. проти задоволення клопотання заперечили, просять змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший більш м`який – домашній арешт чи заставу. Вважають ризики, на які посилається прокурор, та неможливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів жодними доказами недоведені. Обвинувачений має постійне місце мешкання, офіційно працевлаштований, його батько через стан свого здоров`я потребує від нього певної допомоги.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники - адвокати Кравець К.Є., Власова Я.М. проти задоволення клопотання прокурора також заперечили, вважають його безпідставним та необґрунтованим, зазначили, що жодний із заявлених ризиків не доведений, пред`явлене обвинувачення є безпідставним і ґрунтується на недопустимих доказах. Характер діянь, в яких обвинувачується ОСОБА_6 жодним чином не свідчить про застосування до потерпілого будь-яких насильницьких дій. Доказів того, що на потерпілого чинився тиск, не надано. ОСОБА_6 раніше не судимий, за жодним кримінальним провадженням його вина обвинувальним вироком суду не встановлена, запобіжні заходи в межах тих проваджень не застоовувались. Перебуваючи на волі, в т.ч. під заставою, він своїх процесуальних обов`язків не порушував. Також просять врахувати, що він має постійне місце мешкання, характеризується позитивно, є інвалідом 3 групи, має ряд хронічних захворювань, має стійкі соціальні зв`язки, оскільки одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, офіційно працював, отримував інші офіційні доходи, його дружина є інвалідом 3 групи, постійно перебуває на лікуванні, в родині троє неповнолітніх дітей і вони потребують постійного догляду. Вважають, що домашній арешт цілком забезпечить виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник – адвокат Гончаренко П.П. проти задоволення клопотання прокурора заперечили, пославшись на те, що сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується йому, не є підставою для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наявність заявлених прокурором ризиків нічим не обґрунтована та не доведена. Обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, проживає разом з батьками та хворою бабусею, яка потребує догляду, позитивно характеризується. У зв`язку з чим, а також через введення карантинних заходів доцільності тримання його під вартою немає.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник Ляпін В.Ю. проти задоволення клопотання прокурора заперечили, пославшись на те, що вимоги ст.331 КПК України не передбачають можливості заявлення та розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та домашнього арешту. Таке питання повинно вирішуватись за ініціативою суду у випадку неможливості закінчити судовий розгляд справи до спливу таких строків. Крім того, прокурором не зазначено жодних ризиків для продовження дії домашнього арешту, обвинувачений покладених на нього процесуальних обов`язків не порушував, має родину, неповнолітню дитину, вимушений вживати заходів для їх утримання, неофіційно працює таксистом і через карантинні заходи не може повністю забезпечити утримання родини, працюючи виключно в денний час. Вважають, що до нього можна застосувати особисте зобов`язання.

Вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ст.183,194 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

При цьому, ризиком є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами «поза розумним сумнівом».

КПК покладає обов`язок на сторону обвинувачення довести суду як обґрунтованість обвинувачення, так і наявність ризиків непроцесуальної поведінки особи та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Так, на думку сторони обвинувачення, на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики переховування обвинувачених від суду, знищення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення нових злочинів.

Разом з цим, оцінивши обставини справи, суд вважає, що наявність ризиків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 переховуватись від суду, а також можливість усіх обвинувачених знищити чи спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з боку сторони обвинувачення жодними належними та допустимими доказами не доведена.

Як встановлено судом, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 були затримані безпосередньо після вчинення злочинів 01.08.2019р., відносно них первісно було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в подальшому ОСОБА_5 його замінено на домашній арешт, досудове розслідування на даний час закінчено і його матеріали перебувають у володінні сторони обвинувачення.

Тяжкість інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень сама по собі не може свідчити про можливість цих обвинувачених переховуватись від суду.

В той же час, вказані особи обвинувачуються у вчиненні ряду тяжких умисних корисливих кримінальних правопорушень із застосування психологічного та фізичного насильства до потерпілого. Обвинувачений ОСОБА_2 раніше був судимий і злочини в межах даного кримінального провадження вчинив в період випробувального строку, встановленого попереднім вироком суду.Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, але на даний час в проваджені судів перебуває декілька кримінальних проваджень відносно нього, під час досудового розслідування оголошувався у розшук. Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 раніше не судимі, але незважаючи на об`єктивну можливість відмовитися від вчинення злочинів, вчинили низку умисних злочинів. Доказів наявності у обвинувачених стабільного джерела доходу немає.

Суд, враховуючи зазначені обставини, дані про особи обвинувачених, а також пояснення потерпілого ОСОБА_1 , вважає, що обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 можуть незаконно впливати на потерпілого, вчинити інші злочини, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а щодо ОСОБА_6 ще за п.1 ч.1 ст.177 КПК України, що є підставою для застосування до обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченого ОСОБА_5 – домашнього арешту.

За вказаних обставин суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, тому підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу усім обвинуваченим немає.

Крім того, суд вважає, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, а характер та ступінь тяжкості діянь, в яких вони обвинувачуються, сукупність інших обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що зазначені заходи не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

З зазначених підстав суд відхиляє доводи сторони захисту про необґрунтованість заявленого прокурором клопотання та про можливість застосування до обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 інших, більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити до 2-х місяців, задовольнивши клопотання прокурора Хруща П.В..

Керуючись ст.177,178,194 КПК України,суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Хруща П.В. про продовження строку дії запобіжних заходів – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – тримання під вартою в Запорізькому СІЗО - продовжити до 15 травня 2020р. включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , – тримання під вартою в Запорізькому СІЗО - продовжити до 15 травня 2020р. включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , – тримання під вартою в Запорізькому СІЗО - продовжити до 15 травня 2020р. включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - домашній арешт з покладанням обов`язків не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00годин до 06.00годин наступного дня, прибувати за першою вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту за місцем проживанням без дозволу суду, утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими, продовжити до 15 травня 2020р. включно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Н.А.Мурашова

18.03.2020