Постанова № 8828388, 22.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2010 р.           Справа № 2-а-170/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Альчука Максима Петровича,

при секретарі судового засідання: Савченко Олені Олегівні

за участю представників сторін:

позивача : Хасанова А.М. - представник за довіреністю

відповідача : Бойко С.В., Чайка М.Ю. - представники за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор"

до: Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції

про: визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Закрите акціонерне товариство "Подільський цукор" звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004112301/1 від 18.12.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в зв’язку з виявленими порушеннями вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що в період 30.09-10.11.2008 року працівниками Вінницької МДПІ проведено планову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт від № 46/23-31576304 від 01.12.2008 року та прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0004112301/0 від 18.12.2008 року, яким визначено для ЗАТ "Подільський цукор" податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 213491 грн. за основним платежем і 85108 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 298599 грн.

Вказану суму податкового зобов’язання відповідачу виставлено в зв’язку із виявленням перевіряючими заниження задекларованого ЗАТ "Подільський цукор" податку на прибуток, в період, що перевірявся.

Позивач вважає незаконним акт перевірки від 01.12.2008 року, оскільки він не відповідає вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". На його думку, під час перевірки службовими особами відповідача не враховано суму вартості поверненого від ПП Корнійчука В.І. цукру, який при поверненні було оприбутковано як "готова продукція", а також дано неправильну оцінку реалізації цукру ТОВ "Ренесанс Кепітал Інвест" за договором комісії від 01.08.2007 року. В зв’язку з цим позивач просить скасувати податкове порідомлення-рішення.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, оскільки вважає, що продажем не являються операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Крім того, представник позивача вважає, що фінансові санкції є різновидом адміністративно-господарських санкцій, строк застосування яких визначається Господарським кодексом України, і можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, встановлених законом.

В зв’язку з тим, що в акті перевірки зазначені обставини які мали місце в першому кварталі 2007 року, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення датоване 18.12.2008 року, воно підлягає скасуванню.

Представниками відповідача в судовому засіданні надані письмові заперечення в яких позивач повністю заперечує проти задоволення адміністративного позову, вважає акт перевірки законним та обгрунтованим та просить залишити в силі податкове повідомлення-рішення. Представники відповідача також просили відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

В період 30.09-10.11.2008 року працівниками Вінницької МДПІ проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт перевірки № 46/23-31576304 від 01.12.2008 року та прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0004112301/0 від 18.12.2008 року, яким визначено для ЗАТ "Подільський цукор" податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 213491 грн. за основним платежем і 85108 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 298599 грн, за порушення пп. 5.3.9. п. 5.3. та п. 5.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

ЗАТ "Подільський цукор" оскаржував податкове повідомлення-рішення до Вінницької МДПІ, рішенням якої від 19.01.2009 року скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Дане рішення в адміністративному порядку до ДПА України у Вінницькій області позивачем не оскаржено.

Відповідно до пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", виплату винагород або інших видів заохочень пов’язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов’язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов’язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов’язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Під час перевірки, працівниками Вінницької МДПІ виявлено порушення вказаних вимог закону, оскільки підприємством завищено валові витрати по поданій до МДПІ декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2007 року на суму 432761,41 грн.

В обгрунтування виявлених порушень в акті перевірки відображено, що при реалізації ТОВ "Ренесанс Кепітал Інвест" (засновник ЗАТ "Подільський цукор") 1650,816 тон цукру піску (врожаю 2006 року) по ціні 2083,33 грн. на суму 3439200 грн., відповідно до договору комісії № 01/8-07 від 01.08.2007 року, яка є значно нижчою ціни, встановленої Постановою КМУ від 20.02.2006 року № 171 "Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків", і становить 2375 грн., ЗАТ "Подільський цукор" не провело коригування валових витрат тобто суми збитків понесених у зв’язку з продажем цукру нижче встановленої ціни, сформованої на підставі понесених витрат для виробництва цукру врожаю 2006 року.

Відповідно до зазначеної Постанови КМУ, на цукор квоти "А" встановлена мінімальна ціна реалізації за 1 тонну (без врахування податку на додану вартість) 2375,00 грн.

Стаття 6 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" передбачає регулювання ціноутворення в бурякоцукровому комплексі шляхом запровадження мінімальних цін на цукор і цукрові буряки на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції (частина третя), порядок визначення мінімальної ціни на цукрові буряки для виробництва і поставки цукру на внутрішній ринок та за межі України з метою виконання зобов’язань держави за міжнародними договорами, а також мінімальної ціни на цукор, що поставляється на внутрішній ринок у відповідних обсягах. При цьому встановлення мінімальних цін на цукрові буряки і цукор покладено на Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 92 Конституції України, правові засади і гарантії підприємництва, правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання визначаються законом. Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від проявів недобросовісної конкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності, у тому числі підприємців, які займаються виробництвом цукру та вирощуванням цукрових буряків.

Підпункт 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", визначає, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до підпункту 1.20.5 цього ж пункту, у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.

Пункт 1.26 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає поняття пов’язаної особи, зокрема це юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

В судовому засіданні встановлено, що TOB "Ренесанс Кепітал Інвест" є власником 100% акцій ЗАТ "Подільський цукор", а відтак являється пов’язаною особою.

В зв’язку з тим, що ЗАТ "Подільський цукор", при здійснені продажу на користь TOB "Ренесанс Кепітал Інвест" 1650,816 тон цукру, відповідно до договору комісії від 01.08.2007 року не виконав вказані вище вимоги законодавства, відповідачем правильно обчислено розбіжність в сумі 432761,41 грн. (1650,816 тон х 262,15 грн (різниця між ціною продажу та звичайною ціною) = 432761,41 грн), яка виникла внаслідок того, що підприємством не проведено коригування валових витрат по коду рядка 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів».

Відповідно до п. 5.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов’язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої вартості однорідних запасів;

вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Як встановлено під час перевірки, а також підтверджено в судовому засіданні, на порушення даних вимог п 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ЗАТ "Подільський цукор" занижено приріст балансової вартості запасів по декларації з податку на прибуток підприємства за 1-ий квартал 2007 року в сумі 421205 грн.

Балансова вартість запасів на початок звітного періоду становила 16297675 грн., за даними перевірки повністю співпала і також склала 16 297 675 грн.

Разом з тим, балансова вартість запасів на кінець звітного періоду підприємством самостійно визначена в сумі 17028458 грн., а за даними перевірки 17449663 грн., відповідно розбіжність склала 421205 грн., відповідно ї приріст балансової вартості запасів за даними підприємства станов 730783 грн., а за даними перевірки 1151988 грн., що також становить 421205 грн.

Дана розбіжність виникла в зв’язку з тим, що ЗАТ "Подільський цукор", при розрахунку приросту «балансової вартість запасів усього, в тому числі у готовій продукції» не включено вартість поверненого ПП Корнійчуком В.І. цукру в кількості 145,764 тон, який при поверненні було оприбутковано в «готова продукція».

При цьому, під час дослідження наданих суду доказів, встановлено, що підприємством оприбуткування цукру поверненого ПП Корнійчуком В.І. в кількості 145,764 тон проведено по бухгалтерському обліку по рахунку 26 «Готова продукція» тільки в кількісному виразі, без відображення по рахунку обліку готової продукції самої вартості повернутого цукру. Це також підтверджено наданими під час перевірки бухгалтерськими довідками, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 26 «Готова продукція» та іншими документами, які були надані перевіряючим та знайшли обгрунтування в акті перевірки.

Слід зазначити, що перевіряючим в ході перевірки не були надані угоди, контракти та договори на здійснення описаної діяльності, первинні документи на оприбуткування та вибуття товарно-матеріальних цінностей, первинні документи стосовно формування статутного фонду тощо. В зв’язку з цим здійснено письмовий запит на надання вказаних документів. Разом з цим, посадовими особами ЗАТ "Подільський цукор" відповідні документи та пояснення щодо встановлених фактів не надано.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов’язань, сума податку чи збору (обов’язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов’язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Вказаних вимог закону відповідачем дотримано.

При дослідженні та оцінці доказів, судом також береться до уваги наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Вінницького районного суду від 23.01.2009 року директора ЗАТ "Подільський цукор" Герасименка М.Л. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП за порушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 213491 грн., в тому числі, за 1 квартал 2007року в сумі 105301 грн. та за 1 квартал 2008 року в сумі 108190 грн., що також було виявлено під час перевірки, відображеної оскаржуваним актом від 01.12.2008 року. Дана постанова суду набрала законної сили 02.02.2009 року.

Крім того, факт цього правопорушення підтверджений постановою Вінницького районного суду від 01.04.2009 року стосовно головного бухгалтера ЗАТ "Подільський цукор" Бондаренко О.І., яку як і керівника підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності, однак в зв’язку із закінченням строку притягнення особи до відповідальності, провадження у справі було закрито.

Таким чином, постановами Вінницького районного суду також було встановлено, що ЗАТ "Подільський цукор" дійсно було занижено податок на прибуток на суму 213491 грн, що також спростовує обставини, які викладені в позовній заяві.

Крім того, відповідно до ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Частиною 2 ст. 99 КАС визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскаржене ЗАТ "Подільський цукор" податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем 18.12.2008 року та вручене платникові 23.12.2008 року, що підтверджується наданим суду поштовим повідомленням про вручення № 2217375.

Таким чином, ЗАТ "Подільський цукор" порушено річний строк звернення до адміністративного суду, а в судовому засіданні позивачем не доведено наявності поважних причин.

Статтею 100 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Представники Вінницької МДПІ наполягали в судовому засіданні на відмові в задоволенні позову за цієї підстави.

Доводи представника позивача про регулювання строку застосування фінансових санкцій відповідно до Господарського кодексу України до уваги судом не беруться, оскільки спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільвими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів", включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхуванняі та внески на загальнообов’язкове державне соціальне струхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України "Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Пунктом 1.5 ст. 1 цього Закону штрафну санкцію (штраф) визначено як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання, яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, встановленими відповідними законами.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему опадаткування, податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків, в тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

З огляду на викладене, до оскаржених штрафних санкцій вимоги Господарського кодексу України не можуть застосовуватись.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податковий орган при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 18.12.2008 року діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з використанням свого повноваження та з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття вказаного рішення.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 26.03.10

Суддя           Альчук Максим Петрович

22.03.2010