Єдиний державний реєстр судових рішень ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2010 р. Справа № 2-а-146/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
за участю представників сторін:
позивача : не з'явився;
відповідача : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор"
про: стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на суму 10050 грн. 41 коп.
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор" 10050 грн. 41 коп. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці перевіркою правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, виявлено, що відповідачем всупереч статей 45, 52 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не своєчасно проводились перерахування встановлених законодавством страхових внесків до Фонду, як наслідок, перед Фондом рахується заборгованість в сумі 10050 грн. 41 коп. Наведене спонукало позивача звернутися до суду щодо стягнення заборгованості.
18.03.2010 року до суду надійшла заява представника позивача (вх. № 5355, (а.с. 32), яким позовні вимоги підтримано в повному обсязі, водночас, вказано про розгляд справи у відсутність представника.
Відповідач у судове засідання не з’явився, уповноваженого представника в судове засідання не надісоав. Про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, однак при вручені повістки було виявлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Віндор" не знаходиться за адресою, яка вказана в позові, а саме м. Вінниця, провулок Грибоєдова, 10, що підтверджується актами від 01.03.2010 року (а.с. 24) та від 10.03.2010 року (а.с. 29). Суд, вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю або участю повноважного його представника для реалізації їм прав судового захисту.
В зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач ні державному реєстратору, ні Відділенню виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці не надав, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи судом у спосіб визначений Кодексом адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що особи, які беруть участь у справі повинні повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження у справі.
Інформацію про місце проживання (перебування, знаходження), роботи, служби, суд отримує з адміністративного позову, яка може змінитися під час розгляду справи.
Оскільки можлива неявка в суд може бути підставою відкладення справи, а особа, що приймає участь в справі, може умисно не повідомити про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби КАС України вводить презумпцію повідомлення і вручення судової повістки.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд об’єктивно дослідивши надані у справу докази, повно, всебічно, надавши їм юридичну оцінку з огляду на наступне.
Як вбачається з довідки про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 019076 від 12.02.2008 року (а.с. 11), товариство з обмеженою відповідальністю "Віндор" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради та є юридичною особою. У відповідності із нормами Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності" Відповідач є платником внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (а. с. 8).
За результатами перевірки з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України товариством з обмеженою відповідальністю "Віндор", яка проводилася Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Вінниці, складено акт від 01 жовтня 2009 року № 446, в якому вказувалося на порушення вимог статей 45 та 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в період з 16.03.2005 року по 30.06.2009 року (а.с. 8).
На підставі акту визначено суму зобов’язання по внескам до вказаного Фонду у розмірі 10199 грн. 15 коп. недоїмки та 1240 грн. 87 коп. пені.
Відповідно до частини 2 статті 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності" роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Стаття 47 вказаного Закону регулює питання страхових тарифів, розмірів та порядку здійснення страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Нею передбачено, що страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.
На виконання вимог Закону постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до пункту 4.12. вказаної Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями - в день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2 й 5.6. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.
Пеня нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.
Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати по день сплати недоїмки включно. Пеня на пеню не нараховується.
Недоїмка за платежами, не сплачена в установлений строк фізичними особами і суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, стягується за рішенням суду.
Стягнення пені за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків передбачено і статтею 52 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності”.
Пунктом 5.8. зазначеної Інструкції передбачено, що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому ж порядку, що і недоїмка. У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені і штрафних санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
В період з 16 березня 2005 року по 30 червня 2009 року, який перевірявся позивачем відносно правильності нарахування, цільового використання та сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, Відповідачем на рахунок Фонду внески сплачувались несвоєчасно.
В зв’язку з тим, що підприємство своєчасно не сплачувало страхові внески, утворилась заборгованість, що є недоїмкою.
Дана сума боргу підтверджується, також, обопільно підписаним сторонами акту № 446 від 01.10.2009 року.
Оскільки Відповідачем порушено вимоги законодавства щодо сплати внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України, тому несплачена відповідачем недоїмка підлягає стягненню.
В силу частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до статтей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, визнаються відповідачем, а отже підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор" (21100, м. Вінниця, провулок Грибоєдова, 10, код ЄДРПОУ 33448963) заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 10050 грн. 41 коп. (десять тисяч п'ятдесят грн. сорок одна коп.) на користь відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2, одержувач: Відділення ВД ФССНВ у м. Вінниці, код ЄДРПОУ 25937723, банк одержувач: ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок № 37171001001000).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 24.03.10
Суддя Федчук Віталій Володимирович
19.03.2010
Судове рішення № 8828315, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 19.03.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-146/10/0270. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: