Ухвала суду № 88281934, 13.03.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19488/19

Провадження по справі № 1-кс/522/2038/20

УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2020 року Місто Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., за участю секретаря Гулям У.Х., розглянувши у судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді,

УСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 заявив відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Гаєвій Л.В., мотивуючи заяву наступним.

В провадженні судді Приморського районного суду м.Одеси Гаєвої ОСОБА_2 перебуває кримінальне провадження на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

На думку обвинуваченого, суддя Гаєва Л.В. не може здійснювати судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, оскільки є обставини, які викликають сумнів у її об`єктивності та неупередженості. Разом з ним в одному провадженні притягувався до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 . За невідомими причинами слідством були виділені зазначені матеріали в окреме провадження. Обвинувачений звернувся до судді з клопотанням про об`єднання справ для всебічного і об`єктивного розгляду. Вказане клопотання задоволено не було, справа була розглянута без його участі з постановленням обвинувального вироку.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив відвести суддю від участі у судовому розгляді у вказаному кримінальному провадженні.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, відповідно до письмової заяви, просив розглядати клопотання за його відсутності.

Суддя, якому заявлено відвід, пояснення з приводу наведених обставин не надавав.

Прокурор в судове засідання не з`явився.

Дослідивши надані матеріали приходжу до висновку, що заява про відвід судді підлягає задоволенню, огляду на наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду.

З наданих матеріалів вбачається, що суддя Гаєва Л.В. ухвалювала обвинувальний вирок відносно іншої особи – співучасника у даному кримінальному провадженні, установивши винуватість останнього та призначивши відповідне покарання.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину за співучасті із вказаною особою, утім не визнає своєї вини.

Вказані обставини можуть вплинути на безсторонність суду під час здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 .

Таким чином, не зважаючи на те, що поведінка судді не викликає об`єктивних побоювань щодо її безсторонності з точки зору стороннього спостерігача, однак може бути пов`язана з питанням особистих переконань у зв`язку із ухваленням обвинувального вироку відносно іншої особи (суб`єктивний критерій).

Тому, з метою запобігання сумнівів у об`єктивності та упередженості складу суду, заява обвинуваченого про відвід судді підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75, 81 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді задовольнити.

Відвести суддю Гаєву Л.В. від участі у розгляді кримінального провадження на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

13.03.2020