Ухвала суду № 88279767, 18.03.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3954/20

Провадження № 1-кс/344/1649/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., за участю секретаря Личковської М.С., прокурора Сенечака Р.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Бортника Л.І., розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010003929,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що 29.10.2018, близько 12 год, ОСОБА_1 знаходився на території садового товариства «Прикарпаття», яке розташоване по вул. Набережна ім. Василя Стефаника у м. Івано-Франківську.

Коли ОСОБА_1 підійшов до двоповерхового будинку, який належить на праві власності ОСОБА_2 , у нього виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось у вказаному приміщенні.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_1 підійшов до вказаного будинку, після чого, через металопластикові двері другого поверху будинку незаконно проник у його середину.

Знаходячись у вказаному приміщенні, ОСОБА_1 , зайшов до приміщення ванної кімнати, де побачив електроплиту марки «Makita UC 4020 A», вартістю 2800 грн та шуруповерт марки «Sparky», вартістю 800 грн. В подальшому ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою доведення свого протиправного умислу до кінця, переніс вказані електроінструменти до приміщення коридору, який веде до вхідних дверей вказаного будинку.

Після цього, ОСОБА_1 , зайшов до приміщення вітальні, де побачив пляшку горілки марки «Козацька рада», ємкістю 3 л, після чого, частково спожив її вміст, заснув на ліжку, тому не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, які не залежали від його волі, в подальшому був виявлений та затриманий потерпілим ОСОБА_3 .

У результаті вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_3 попереджено спричинення майнової шкоди на загальну суму 3600 гривень.

29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 30.10.2018 в порядку ст. 277-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Макіївка, Гірницького району, Донецької області, житель АДРЕСА_1 громадянин України, українець, офіційно непрацюючий, раніше не судимий.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколі огляду місця події від 29.10.2018, протоколі затримання від 29.10.2018, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_3 , протоколі допиту свідка ОСОБА_4 , протоколі допиту свідка ОСОБА_5 , протоколі допиту свідка ОСОБА_6 , протоколі допиту свідка ОСОБА_7 та інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки йому відомі їхні анкетні дані, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/ або суду є те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 , після обрання йому 31.10.2018 Івано-Франківським міським судом запобіжного заходу у виді домашнього арешту, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, без дозволу слідчого, прокурора та суду виїхав за межі м. Івано-Франківська та не повідомив про зміну свого місця проживання, у зв`язку з чим 03.12.2018 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено.

Підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має міцних соціальних зв`язків, офіційно ніде не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та з метою отримання засобів для існування може вчинити корисливі злочини.

Враховуючи вище наведені ризики та тяжкість вчиненого злочину, особу підозрюваного, обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не можливе.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язується, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки відносно останнього 31.10.2018 ухвалою Івано-Франківського міського суду від 31.10.2018 було застосовано такий запобіжний захід, однак останній за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 був відсутній, що підтверджено рапортами оперуповноважених ВКП Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Таким чином, зазначені обставини є достатніми для обрання підозрюваному ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу – тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти доведеним ризикам.

Разом з тим, якщо слідчий суддя, суд, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дійде до переконання про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, на підставі п. 5 ст. 182 КПК, беручи до уваги репутацію підозрюваного, його майновий стан, тяжкість інкримінованого йому злочину та суму завданих матеріальних збитків, то необхідний йому розмір пропонуємо у межах п`ятдесяти мінімальних заробітних плат.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що він покинув місце проживання та переїхав жити в м.Червоноград, оскільки його вигнали з будинку тимчасового проживання. Слідчого не повідомив про зміну місця проживання. Щодо задоволення клопотання поклався на розсуд суду.

В судовому засіданні захисник підозрюваного підтримав думку підозрюваного.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п”ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 29.10.2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

30.10.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 185 КК України, зокрема відповідно до ч.3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Ухвалою слідчого суді від 31.10.2018 року до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонено йому в період з 20 год. до 06 год. залишати приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, суду.

03.12.2018 року досудове розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України зупинено, оголошено підозрюваного в розшук.

18.03.2020 року досудове розслідування відновлено у зв”язку із встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 .

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: відомостями, які містяться у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколі огляду місця події від 29.10.2018, протоколі затримання від 29.10.2018, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_3 , протоколі допиту свідка ОСОБА_4 , протоколі допиту свідка ОСОБА_5 , протоколі допиту свідка ОСОБА_6 , протоколі допиту свідка ОСОБА_7 та інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Однак прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я, є інвалідом третьої групи загального захворювання, та майновий стан, не одружений, не працює та раніше не судимий.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги правові позиції Європейського суду з прав людини та враховуючи, що підозрюваним ОСОБА_1 був порушений обраний судом запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, двічі змінено місце проживання, про що він не повідомив слідчого та тривалий час перебував у розшуку, зареєстрованим місцем проживання підозрюваного є тимчасово окупована територія України, а тому застосування інших запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує майновий стан підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин та матеріальний стан особи.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з визначенням застави – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк двадцять днів - до 06 квітня 2020 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42040 ( сорок дві тисячі сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 06 квітня 2020 року обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Сенечака Р.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Татарінова О.А.