Рішення № 88279198, 03.03.2020, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1562/19

2/0187/72/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2020 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої - судді Іщенко І.М., при секретарі судового засідання Клисак Н.Г., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В

23.09.2019 року до суду звернувся з позовом ТОВ «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики № 66177 від 23.08.2016 року в електронній формі, за яким ОСОБА_1 отримав грошові кошти на картковий рахунок в розмірі 1200 грн. Через невиконання умов договору позики ОСОБА_1 має заборгованість, яка станом на 12.09.2019 року складає 51481,20 грн. Вказану заборгованість та судовий збір в розмірі 1921 грн позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь.

ТОВ «Веллфін» свої зобов`язання за договором позики виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 суму позики у розмірі, встановленому договором.

Відповідач не надав своєчасно фінансовій установі грошові кошти для погашення заборгованості за договором позики, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за договором позики відповідач станом на 12 вересня 2019 року має заборгованість у розмірі 51481,20 гривень, яка складається з наступного: 1200 гривень - основний борг; 25452 гривень - заборгованість по відсоткам; 24825,20 гривень заборгованість за простроченими відсотками.

Позивач просить стягнути із відповідача зазначену суму заборгованості і судові витрати по справі в розмірі 1921 грн.

В ухвалі суду про відкриття провадження було постановлено розгляд цієї справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Представник позивача Терно О.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, позов підтримав в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі (а.с. 61).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомлення, які повернуто до суду з довідкою «за закінченням встановленого строку зберігання» та «за зазначеною адресою не проживає» та оголошенням про виклик відповідача у справі на офіційному сайті суду (а.с. 67, 71, 73-75). Заяви про розгляд справи у його відсутності та відзиву на позовну заяву до суду не надавав.

Крім того, ним не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростовування доводів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідач не надала, в тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані представником позивача докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Веллфін» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності (а.с. 9-11,13).

На час виникнення правовідносин між позивачем та ОСОБА_1 порядок отримання та надання позики регламентувався Правилами надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «Веллфін», затвердженими наказом директора ТОВ «Веллфін» Стензею Д.В. № 2-1 від 27 жовтня 2015 року (а.с. 14-26).

23.08.2016 року ОСОБА_1 у встановленому пунктами 4.1., 4.2 Правил порядку оформив Заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх обов`язкових полів Заявки (а.с. 27-34).

На підставі заповненої відповідачем заявки, 23.08.2016 року між ТОВ «Веллфін» та відповідачем було укладено Договір позики № 66177, невід`ємною частиною якого є Правила (а.с. 35-43).

Таким чином, реєстрація відповідача на сайті позивача, подання ним заповненої заявки на отримання позики, підтвердження позивачем заявки на отримання позики у передбачений п. 4.9 Правил спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики, свідчить про те, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання позики, а Договір позики було укладено та підписано в електронній формі, що у відповідності чинного законодавства вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.

Відповідно до умов п. 1 договору позики відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок (банківська картка) було надано позику в розмірі 1200 грн, строком на 26 днів, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 1,9 % від суми позики, але не менше ніж 30 грн за перший день користування позикою; 1,9 % від суми позики, щоденно, починаючи з другого дня в межах строку позики; 3,8 % від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк 26 днів, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором (а.с. 35).

Позивач виконав своє зобов`язання щодо надання позики, яка була перерахована відповідачу на його картковий рахунок, що підтверджується копією договору про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3 від 18.05.2016 року та листом ТОВ ФК «Вейфорпей» про успішний переказ коштів на картку ОСОБА_1 (а.с. 45-50).

У той же час, ОСОБА_1 допустив прострочення повернення позики і сплати процентів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед ТОВ «Веллфін», яка станом на 12.09.2019 року складає 51481,20 грн, з яких:

- заборгованість за основною сумою позики 1200 грн;

- заборгованість за відсотками згідно договору 25452 грн;

- заборгованість за простроченими відсотками 24823,20, що підтверджується довідкою щодо заборгованості за договором № 66177 від 23.08.2016 року (а.с. 44).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України обумовлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку за договором позики від 23.08.2016 року відповідачем за час розгляду справи в суді не надано.

Враховуючи те, що до теперішнього часу відповідач ухиляється від виконання свого зобов`язання перед позивачем, суд вважає, що заборгованість за договором № 66177 від 23.08.2016 року повинна бути стягнена примусово.

Отже, суд дійшов до висновку, що позов ТОВ «Веллфін» підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, які складаються з судового збору,

позивачем долучено платіжне доручення від 13.09.2019 року про сплату ним судового збору у сумі 1921 грн за подання до суду даного позову.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 1921 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 1046, 1049, 1050 ЦК України, 80, 81, 141, 263-265, 280 ЦПК України,

В И Р І Ш И В

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованість за договором позики № 66177 від 23.08.2016 року, яка станом на 12.09.2019 року становить 51481,20 грн і складається із наступного: 1200 гривень - основний борг; 25452 гривень - заборгованість по відсоткам; 24825,20 гривень заборгованість за простроченими відсотками, судовий збір у розмірі 1921 грн, а всього: 53402,20 ?грн (п`ятдесят три тисячі чотириста дві грн 20 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І. М. Іщенко