Ухвала суду № 88279187, 18.03.2020, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1451/18

У Х В А Л А

про перегляд заочного рішення

18 березня 2020 року м.Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі :

головуючої - судді Янжули С.А.

секретар: Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2018 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/1451/18 від 30 жовтня 2018 року, ухваленому у справі за позовом Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задоволені в повному обсязі.

06 лютого 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування заяви посилається на те, що про вказане заочне рішення дізнався лише в січні 2020 року, коли 23 січня 2020 року отримав його копію в суді. До цього не отримував жодного судового виклику та копії заочного рішення, про судові засідання не знав оскільки за зареєстрованим місцем проживання він не проживає, а проживає по теперішній час по АДРЕСА_1 .

Анкета - заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не є кредитним договором, посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові №310/11534/13-ц від 04 липня 2018 року. Також, заявляє про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду.

Просить суд поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення; переглянути заочне рішення та скасувати його; зупинити виконання вказаного заочного рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості.

В судове засідання заявник не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, заяву про перегляд заочного рішення підтримав.

Представник заінтересованої особи (позивача по справі) в судове засідання не з`явився, про дату розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи та докази, якими обґрунтовується заява про перегляд заочного рішення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Щодо надсилання Першотравенським міським судом Дніпропетровської області на адресу відповідача судових повісток про виклик до суду.

Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Заявник посилається на те, що за місцем реєстрації він не проживає, а проживає по теперішній час по АДРЕСА_1 , тому не мав змоги отримати судові виклики, приймати участь в розгляді справи, надати відзив на позовну заяву та своєчасно отримати копію заочного рішення суду.

Суд не може погодитися з поважністю даною причини неявки в судові засідання та скасувати заочне рішення з цих підстав, виходячи з наступного.

Матеріали цивільної справи містять копію паспорта громадянина України відповідача, яка була долучена представником позивача до позовної заяви, відповідно до якої останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача значиться АДРЕСА_2 , що є територіальною юрисдикцією Першотравенського міського суд Дніпропетровської області, до якого 11 вересня 2018 року і звернувся позивач із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Під час розгляду справи, судом робився запит про реєстрацію відповідача, на підставі якого встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за вищевказаною адресою.

Доказів того, що ОСОБА_1 не проживає за зареєстрованим у встановленому законом місцем проживання, суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином, без поважних причин або без повідомлення причин, за відсутності у справі поданого ним відзиву, і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів (ухвалює заочне рішення).

Таким чином, відповідач: в судові засідання двічі: 17 та 30 жовтня 2018 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем реєстрації, а неотримання відповідачем поштової кореспонденції є його свідомим нехтуванням інформацією, що мала бути донесена до адресата та не має перешкоджати здійсненню права на судовий захист інших осіб, зокрема прав позивача.

Крім того, згідно ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно ч. ч. З, 4, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Оскільки відповідач не повідомляв ані позивача, ані суд про зміну свого місця проживання, саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку йому надсилався судом судовий виклик, ухвала про відкриття провадження в справі з додатками, як передбачено ст.128 ЦПК України, твердження відповідача, що він не з`явився до суду через поважні причини, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст.284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Частиною 3 ст.284 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Копію заочного рішення №186/1451/18 від 30 жовтня 2018 року отримано відповідачем 21 січня 2020 року під підпис, а 06 лютого 2020 року він звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та заявою про перегляд заочного рішення.

Тому, суд вважає за можливе поновити заявнику строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Заявник, як на підставу для скасування заочного рішення суду, посилається на неукладання ним з позивачем кредитного договору та пропуск позивачем строку для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Судом встановлено, що 11 вересня 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням суду від 30 жовтня 2018 року, позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 було задоволено та стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 49 043,88 гривень та судовий збір 1 762,00 гривню, оскільки ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписав Заяву б/н від 03 липня 2012 року, згідно якої отримав кредит в розмірі 15 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті www. privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1.1.7.11 Договору, Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Пунктом 1.1.7.43 Договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту Клієнта, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під дію Договору, а також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За наявної у Клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком по Договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.

Відповідач продовжував ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашав заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав ті інтересів позивача.

У відповідність ст.509 ЦК України - в силу зобов`язання одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як - то: передати майно, сплатити гроші, виконати роботу, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідність ст.525 ЦК України – одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідність ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1.1.7.11 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту підписується дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, Позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу).

Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами. Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Така форма оформлення кредитного договору не суперечить діючому законодавству, оскільки укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням Анкети-Заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК, договір вважається вчиненою у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, які задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг.

Згідно п.2.1.1.12.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://ргіvatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 договору.

Згідно підписаної заяви/договору Клієнт повідомлений про сайти Банку та своїм підписом підтвердив, що повною мірою розуміє та зобов`язується виконувати вимоги Умови та Правила.

Ч.ч. 2, 3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 ЦК України встановлено, що (навіть за відсутності доказів належного повідомлення боржника), якщо боржник сплачує відсотки та комісію, то пропозицію слід вважати прийнятою і угоду досконалою, так як фактичні дії вказують на прийняття пропозиції.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним Договором не виконував, несвоєчасно погасив кредит, тому позовні вимоги позивача підлягали задоволенню.

На сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від відповідача до Банку не надходило, більше того відповідач активно користувався картковим рахунком, в тому числі здійснював погашення заборгованості, останнє з яких: 01 червня 2018 року, що являється підтвердженням прийняття діючих умов договору.

До суду з даним позовом позивач звернувся 11 вересня 2018 року, тобто в межах строку позовної давності.

Оскільки заявник ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу, що має значення для справи, та може привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд вважає, що в задоволенні його заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, крім того, ним доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, суду не надано.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.287,288,354 ЦПК України,- суд

ПОСТАНОВИВ :

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2018 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2018 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : С.А.Янжула.