Ухвала суду № 88278563, 18.03.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1930/20

1-кп/212/565/20

У Х В А Л А

18 березня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого-судді Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Деменко А.С., прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Бордюг О.В., захисника обвинуваченого - адвоката Солодовника О.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України внесеного до ЄРДР № 12020040730000178 від 22 січня 2020 року, -

встановив:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосований запобіжний захід - тримання під вартою, останній день тримання під вартою 20 березня 2020 року.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання і вважав доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу.

Обвинувачений та захисник обвинуваченого - адвокат Солодовник О.А., проти клопотання прокурора заперечували, подали клопотання про зміну запобіжного заходу до обвинуваченого на більш м`який – домашній арешт, посилаючись на недоведеність прокурором ризиків.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав думку прокурора, просив залишити без задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Як убачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов`язків; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд враховує дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв`язків, які б переважали ризики ухилення від суду.

Посилання обвинуваченого та адвоката в клопотанні на наявність у нього цивільної дружини та дитини, і які потребують його допомоги не підтверджені ним. Даних, які б свідчили, що вказані особи знаходяться на його утримані відсутні.

З огляду на наведене існування зазначених вище обставин, виправдовують подальше перебування обвинуваченого під вартою, і більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню, підстав для зміни запобіжного заходу не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 314 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - до 16 травня 2020 року включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, відмовити.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів до Дніпровського апеляційного суду .

Суддя О. Н. Борис