Ухвала суду № 88278483, 17.03.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1863/20

2/212/1853/20

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

17 березня 2020 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлов Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

12.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати недійсним п.п.1.2.2 та п.п.1.3.4 договору про надання споживчого кредиту №0Ф12И4866Д від 07 листопада 2006 року та додаткової угоди №1 від 15.01.2007 до договору про надання споживчого кредиту №0Ф12И4866Д від 07 листопада 2006 року. Дослідивши дану заяву, суд приходить до наступного.

Позивач вважає, що на заявлені ним позовні вимоги поширюється Закон України «Про захист прав споживачів», посилаючись на те, що між ним та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено споживчий кредит, у зв`язку із чим позов подано до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за місцем реєстрації позивача у відповідності до вимог ч.5 ст.28 ЦПК України.

Вивчивши матеріали позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.175 та ст.177 ЦПК України.

Так в порушення ч.4 ст.177 ЦПК України позивачем не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивач повинен сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та позовної заяви не майнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Позивачем зазначені вимоги законів не виконано і судовий збір не сплачено з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів», яким встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно із ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону. Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин. Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

У зв`язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору та інше, тобто ті які передують укладенню договору.

З огляду на зазначене, положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджуються на правовідносини, що виникли між сторонами, а тому позивачу при поданні позову слід сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру у розмірі по 820,40 грн.

Реквізити рахунку для оплати судового збору: Отримувач коштів: УК у Покровському районі міста Кривого Рогу /22030101/, Код за ЄДРПОУ: 38031627, IBAN-UA 578999980313191206000004022, Призначення платежу – Судовий збір (державна судова адміністрація України,050)

Таким чином, з врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Строк для усунення зазначених недоліків розраховувати на протязі десяти днів з моменту отримання заявником ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання зазначених вимог, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Козлов