Ухвала суду № 88277543, 17.03.2020, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з у п и н е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

17 березня 2020 року Справа № 926/851/17

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді: Ніколаєва М.І.,

за участю секретаря судового засідання Кифірюка А.І.

за участю представників сторін:

прокурор - не явився;

позивача - не явився;

відповідача – не явився.

За позовом керівника Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Магальської сільської ради

до відповідача - приватного підприємства “Лад Капітал”

про стягнення збитків – 562 331,32 грн.

ВСТАНОВИВ: Керівник Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Магальської сільської ради звернувся з позовом до приватного підприємства "Лад Капітал" м. Чернівці про стягнення збитків з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в сумі 562 331,32 грн., завданих внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки площею 0,6753 га по вул. Складській, 3 в с. Остриця Новоселицького району.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор та позивач посилаються на те, що відповідач здійснює фактичне безоплатне використання спірної земельної ділянки, у зв`язку з чим, згідно з актами комісії № 07 від 11 серпня 2015 року, № 02 від 10 червня 2016 року та №01 від 23 січня 2017 року, затвердженими розпорядженням голови Новоселицької райдержадміністрації № 646-р від 25 листопада 2016 року, за періоди з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2016 року нараховані збитки, які завдані територіальній громаді с. Магала, на суму 562 331,32 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, та вказує, що неодноразово звертався до позивача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проте йому було відмовлено, тому на його думку відсутні підстави для нарахування збитків.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.07.2018 (суддя Проскурняк О. Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Лад Капітал" на користь Магальської сільради 168 699,40 грн збитків.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 (судді: Желік М. Б., Галушко Н. А., Орищин Г. В.) рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.07.2018 скасовано. У задоволенні позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Верховного суду від 13.01.2020 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (Дроботової Т.Б.-головуючого, Бугай Н.О., Заєва В.А.) постанову Західного апляційного господарського суду від 09.01.2019 і рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.07.2018 у справі 926/851/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 справу № 926/851/17 передано до провадження судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 24.02.2020 (суддя Ніколаєв М.І.) справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання на 1.47.03.2020

12.03.2020 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.562) про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із занятістю в інших судових засіданнях.

До початку підготовчого засідання 17.03.2020 через канцелярію суду прокурором подано клопотання (вх.583) про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Із ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 912/2385/18 слідує, що заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави в особі Устинівської РДА та Східного офісу Держаудитслужби до ТОВ «Укртранссервіс-груп» та відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА, в якому просив визнати недійсними додаткові угоди № 1-3 від 24 жовтня 2017 року, № 4 від 15 листопада 2017 року до укладеного відповідачами договору № 17-91 про постачання природного газу від 23 жовтня 2017 року, а також стягнути з ТОВ «Укртранссервіс-груп» на користь бюджету надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 90 577,26 грн.

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що оспорювані додаткові угоди суперечать пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вони укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку природного газу в період виконання умов договору, що у свою чергу спричинило державі збитки у вигляді надмірно сплачених грошових коштів в оспорюваній сумі.

У позовній заяві прокурор посилався на порушення інтересів держави, зазначав про необхідність їх захисту та стверджував про наявність у нього підстав для звернення до суду, а саме:

- порушення інтересів держави полягає в тому, що відділ освіти, молоді та спорту Устинівської РДА порушив вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, недискримінації учасників, які призвели до безпідставної заміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо витрачання бюджетних коштів. Порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливило раціональне та ефективне використання і створило загрозу інтересам держави;

- органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Устинівська РДА як орган виконавчої влади, уповноважений державою у сфері реалізації державної політики у галузі освіти, контролю за додержанням законодавства з питань науки, освіти та культури, а також Східний офіс Держаудитслужби як орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області;

- прокурором перед поданням позову направлено повідомлення Устинівській РДА та Східному офісу Держаудитслужби про здійснення представництва інтересів держави.

Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 18 січня 2019 року позов задовольнив.

Суд першої інстанції зазначив, що оспорювані додаткові угоди суперечать положенням пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Одночасно суд зауважив, що прокурор обґрунтував наявність інтересів держави порушенням законності у сфері публічних закупівель; правильно визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави у справі, оскільки позивачі не вжили заходів для усунення порушень Закону України «Про публічні закупівлі» та оскарження відповідних додаткових угод; письмово повідомив Устинівську РДА та Східний офіс Держаудитслужби про наявність підстав для представництва в суді до звернення з цим позовом у порядку частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Також суд указав, що надмірна формалізація поняття інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 21 травня 2019 року рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18 січня 2019 року скасував, позовну заяву прокурора залишив без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Суд апеляційної інстанції послався на відсутність обставин, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання Устинівською РДА та Східним офісом Держаудитслужби, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням державних коштів; факт незвернення позивачів з позовом протягом певного періоду без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави. Також апеляційний суд зазначив про недостатність посилання в позовній заяві на невиконання або виконання неналежним чином відповідних повноважень державним органом, оскільки у такому випадку прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Своєю чергою, в ухвалі від 16.10.2019 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду встановила відсутність єдиної правозастосовчої практики Касаційних адміністративного, цивільного та господарського судів у складі Верховного Суду щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором та наявність виключної правової проблеми в частині застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Водночас Велика Палата Верховного Суду погодилась із позицією колегії суддів Касаційного господарського суду та також дійшла висновку про наявність виключної правової проблеми в частині застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому прийняла до розгляду справу №912/2385/18 та призначила її до розгляду на 24 березня 2020 року.

У той же час, суд констатує, що правові відносини у даній справі є подібними до правовідносин, що склалися у справі №912/2385/18, оскільки сторони з посиланням на різну практику касаційних судів різних юрисдикцій у складі Верховного Суду стверджують про наявність (прокурор та позивач) та відсутність (відповідач) підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття “якість закону” означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах “C.G. та інші проти Болгарії” [“C. G. and Others v. Bulgaria”, заява №1365/07, 24 April 2008, § 39), “Олександр Волков проти України” (“Oleksandr Volkov v. Ukraine”, заява № 21722/11, § 170)].

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах “Кантоні проти Франції” від 11 листопада 1996 року [“Cantoni v. France”, заява № 17862/91, § 31-32), “Вєренцов проти України” від 11 квітня 2013 року (“Vyerentsov v. Ukraine”, заява “№ 20372/11, § 65)].

Згідно із пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики (частина 2 статті 45 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).

Приписами частини 4 статті 236 ГПК України, положення якої кореспондуються із нормами частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із наведеного слідує, що насамперед на Велику Палату Верховного Суду покладено завдання щодо забезпечення єдності судової практики в цілому незалежно від юрисдикційної складової судових справ.

Натомість суди першої та апеляційної інстанцій зобов`язані враховувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах.

Тому в даному випадку суд вважає, що висновки Великої Палати Верховного Суду в справі №912/2385/18 матимуть істотне значення для правильної інтерпретації положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру», отже є необхідними для мотивованої оцінки аргументів сторін щодо підставності звернення прокурора з позовом у справі №926/851/17.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (пункт 11 частини першої статті 229 ГПК України).

Враховуючи викладене, з метою забезпечення принципу верховенства права, єдності судової практики та правової визначеності, що полягає у однаковому трактуванні судами одних і тих же положень закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

З аналогічних підстав Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду зупинено провадження у понад ста справах, зокрема №№ 926/14/19, 920/116/19, 917/133/17, 911/2656/16, 924/896/16, 922/4164/17, 917/342/19, 915/657/18, 904/4050/18, 911/3493/17, 907/770/18, 914/774/19.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення принципу верховенства права, єдності судової практики та правової визначеності, що полягає у однаковому трактуванні судами одних і тих же положень закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Керуючись статтями 13, 177, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Клопотання прокурора про зупинення провадження – задовольнити.

2.Зупинити провадження у справі № 926/851/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

3.Сторонам та прокурору в п`ятиденний строк після прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі № 912/2385/18 повідомити суд про результат її розгляду.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 18 березня 2020 року.

Суддя М.І.Ніколаєв