Ухвала суду № 88276072, 18.03.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/15/20

УХВАЛА

18 березня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої- судді Саєнко О.Б., при секретарі - Бойко А.А.,

за участю: прокурора- Лащука В.М., захисника- Присяжнюка О.Г.,

потерпілого- ОСОБА_1

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання прокурора про продовження обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 26.11.2019 в ЄРДР за №12019020100001045 за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч.2 ст. 186 КК України,-

УСТАНОВИВ:

З 03.01.2020 у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться на розгляді дане кримінальне провадження.

В даному судовому засіданні прокурор Лащук В.М. подав суду письмове клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки такий строк стікає, та ті ризики які стали підставою для його застосування не змінилися та не відпали, а саме –обвинувачений ОСОБА_2 , на час затримання не працював ; не має сім`ї, утриманців , отже не має соціально стримуючих факторів, тому вважає, що останній може переховуватися від суду, вчинити незаконний вплив на потерпілого , свідків, які ще недопитані в судовому засіданні , а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 , заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зазначив, що він не має наміру переховуватися від суду , а також вчиняти інші злочини.

Захисник Присяжнюк О.Г. підтримав позицію обвинуваченого, суду зазначив, що вважає прокурор не підтвердив перед судом належними доказами наявність зазначених ним ризиків. Просив відмовити у задоволені клопотання.

Вислухавши клопотання прокурора, міркування присутніх учасників судового процесу, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Отже суд, вважає, що наразі існує ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: хоча обвинувачений ОСОБА_2 є раніше несудимою особою в силу ст. 89 КК України, має постійне місце проживання на території Вінницького району, але не одружений, має сім`ї, утриманців, на час затримання офіційно не працював, отже не має соціально струмуючих факторів; також обвинувачується у вчинені тяжкого умисного корисливого злочину ; протягом свого життя вісім разів притягувався до кримінальної відповідальності, на даний час, судовий розгляд даного провадження розпочатий, але в суді не заслухані покази потерпілого, свідків , отже суд вважає, що на разі існують ризики: незаконного впливу ОСОБА_2 на потерпілого, свідків, з метою зміни їх показів у суді; вчиненням ним іншого кримінального правопорушення, а також переховування ним від суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Тому суд, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, вважає за доцільне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме - по 15.05.2020 року, включно.

Доводи приведені обвинуваченим та захисником у заперечення проти задоволення клопотання , суд вважає хибними, як такими , що жодним чином не спростовують наявні наведені ризики прокурор.

Керуючись ст.ст. 331 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Лащука Вадима Миколайовича - задовольнити.

Продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1» , а саме – по 15.05.2020 включно.

Копію ухвали направити уповноваженій особі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1»,- для відому.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду , шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо або через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів: обвинуваченим- з дня отримання копії цієї ухвали, а іншими учасниками - з дня проголошення ухвали.

Об`явити перерву в судовому засіданні на 22.04.2020 о 16.40 годин.

Повна ухвала суду проголошена 17.03.2020 о 17.55 годині.

Суддя: О.Б. Саєнко