Рішення № 88274842, 12.03.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2020 справа № 914/883/18

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Іваночка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ;

до Відповідача: Міського державного комунального підприємства “Розділтеплокомуненерго”, Львівська область, м.Новий Розділ;

про: стягнення інфляційних втрат;

ціна позову: 618127,14грн.

Представники:

Позивача: не з`явився;

Відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

15.05.2018 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Міського державного комунального підприємства “Розділтеплокомуненерго” про стягнення 763 744,14 грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначав несвоєчасне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором від 30.12.2005р. №06/05-2401 ТЕ-21.

Ухвалою суду від 16.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.06.2018 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.05.2018 у даній справі суд вирішив позовні вимоги задовольнити частково; стягнути з Міського державного комунального підприємства “Розділтеплокомуненерго” на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України1451616,74грн. 3% річних, 529074,14грн. інфляційних втрат, 10115,79грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору; у задоволенні вимоги про стягнення 89053,00грн. інфляційних втрат і 0,26 грн. 3% річних відмовити.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. у даній справі суд постановив апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” за № 31/04-3133 від 31.08.2018р. (вх. №01-05/299/18 від 17.10.2018р.) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2018р. у справі № 914/883/18 – без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2019р. у даній справі судом постановлено касаційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” задовольнити частково; рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. у справі №914/883/18 скасувати в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в загальній сумі 618127,14грн.; справу №914/883/18 в частині вимог Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Міського державного комунального підприємства “Розділтеплокомуненерго” про стягнення з відповідача інфляційних втрат в загальній сумі 618127,14грн направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Вказаною постановою встановлено наступне:

“… Отже, вирішуючи спір по суті в частині вимог щодо стягнення інфляційних втрат суди попередніх інстанцій не врахували того, що розрахунок інфляційних втрат повинен здійснюватися за методикою збільшення суми боргу на індекс інфляції за кожний місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду повинна бути використана сума боргу збільшена на індекс інфляції попереднього місяця….

…При новому розгляді справи суду необхідно взяти до уваги вказане, належним чином дослідити всі наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, встановити заборгованість, на яку необхідно нарахувати інфляційні втрати за спірний період, зробити належний перерахунок заявлених позивачем інфляційних втрат за спірний період, навести в рішенні арифметичний розрахунок інфляційних втрат, враховуючи правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 і постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, та на підставі дослідження всіх наявних у матеріалах справи доказів, в залежності від встановленого, відповідно до вимог закону прийняти рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 236 - 238 ГПК України. …”.

Відповідно до приписів ч.1 ст.316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2019р. справу передано для розгляду судді Фартушку Т.Б.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.11.2019р. у даній справі судом постановлено прийняти справу №914/883/18 на новий розгляд до провадження; розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 17.12.2019р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.12.2019р. у даній справі судом постановлено відкласти підготовче засідання на 21.01.2020р.

З підстав тимчасової непрацездатності головуючого судді Фартушка Т.Б. судове засідання 21.01.2020р. не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.01.2020р. у даній справі судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче судове засідання призначити на 20.02.2020р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.02.2020р. у даній справі суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 12.03.2020р.

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Обов`язки секретаря судового засідання в порядку ч.3 ст.63 ГПК України виконує Іваночко В.В.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, явка визнавалась судом обов`язковою.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, явка визнавалась судом обов`язковою.

Позиція Позивача:

Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 618127,14грн. інфляційних втрат за порушення порядку і строку здійснення оплати поставленого за Договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2005р. №06/05-2401 ТЕ-21 природного газу за період з 01.05.2015р. по 31.03.2018р.

Позиція Відповідача:

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202 та 216 Господарського процесуального кодексу України, надання Відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників Сторін за наявними у справі матеріалами.

За результатами дослідження наданих Позивачем доказів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.05.2018р. у даній справі суд вирішив позовні вимоги задовольнити частково; стягнути з Міського державного комунального підприємства “Розділтеплокомуненерго” на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України1451616,74грн. 3% річних, 529074,14грн. інфляційних втрат, 10115,79грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору; у задоволенні вимоги про стягнення 89053,00грн. інфляційних втрат і 0,26 грн. 3% річних відмовити.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. у даній справі суд постановив апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” за № 31/04-3133 від 31.08.2018р. (вх. №01-05/299/18 від 17.10.2018р.) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2018р. у справі № 914/883/18 – без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2019р. у даній справі судом постановлено касаційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” задовольнити частково; рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. у справі №914/883/18 скасувати в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в загальній сумі 618127,14грн.; справу №914/883/18 в частині вимог Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Міського державного комунального підприємства “Розділтеплокомуненерго” про стягнення з відповідача інфляційних втрат в загальній сумі 618127,14грн направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Вказаною постановою встановлено наступне:

“… Отже, вирішуючи спір по суті в частині вимог щодо стягнення інфляційних втрат суди попередніх інстанцій не врахували того, що розрахунок інфляційних втрат повинен здійснюватися за методикою збільшення суми боргу на індекс інфляції за кожний місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду повинна бути використана сума боргу збільшена на індекс інфляції попереднього місяця….

…При новому розгляді справи суду необхідно взяти до уваги вказане, належним чином дослідити всі наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, встановити заборгованість, на яку необхідно нарахувати інфляційні втрати за спірний період, зробити належний перерахунок заявлених позивачем інфляційних втрат за спірний період, навести в рішенні арифметичний розрахунок інфляційних втрат, враховуючи правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 і постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, та на підставі дослідження всіх наявних у матеріалах справи доказів, в залежності від встановленого, відповідно до вимог закону прийняти рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 236 - 238 ГПК України. …”.

Відповідно до приписів ч.1 ст.316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.08.2008р. у справі №24/117 встановлено, що на підставі договору №06/05-2401 ТЕ-21 від 30.12.2005 року, Позивач передавав Відповідачеві в січні-червні та жовтні 2006 року природний газ на загальну суму 5239978,72грн., що підтверджено актами передачі-приймання від 31.01.2006р., 28.02.2006р., 31.03.2006р., 30.04.2006р., 31.05.2006р., 30.06.2006р. та від 31.10.2006р., які підписані двома сторонами. У зв`язку з наявністю заборгованості, судом вирішено стягнути з Міського державного комунального підприємства „Розділтеплокомуненерго” на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 1617963,82грн. основного боргу, 60000,00грн. пені, 619452,10грн. втрат від інфляції, 107754,71грн. 3% річних, 25115,19грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.05.2018р. у даній справі суд встановив, що, згідно з розрахунком боргу по договору №06/05-2401 ТЕ-21, заборгованість Міського державного комунального підприємства “Розділтеплокомуненерго” станом на 31.03.2018р. становить 2428376,65грн., оскільки основна сума боргу в розмірі 1617963,82грн. не сплачена, а також не сплаченими у розмірі, стягнутому рішенням суду у справі №24/117, є пеня, 3% річних, інфляційні втрати, держмито в загальному розмірі 810412,83грн.

З підстав наведеного та з врахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2019р. у даній справі, предметом позову у даній справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача 618127,14грн. інфляційних втрат за порушення порядку і строку здійснення оплати поставленого за Договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2005р. №06/05-2401 ТЕ-21 природного газу за період з 01.05.2015р. по 31.03.2018р.

17.12.2019р. за вх. №52982/19 Позивачем подано до суду письмові пояснення від 17.12.2019р. б/н, у яких зазначає, що підставою позову у даній справі є факт неналежного виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з оплати поставленого за Договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2005р. №06/05-2401 ТЕ-21 природного газу, встановлений рішенням Господарського суду Львівської області від 14.08.2008р. у справі №24/117.

Позивач також зазначає, що при здійсненні розрахунку керувався методикою такого розрахунку, про яку йдеться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2019р. у даній справі та здійснював такий розрахунок за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга».

При цьому зазначає, що в силу Листа Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р. застосування сукупного індексу інфляції за період існування боргу не суперечить вимогам чинного в Україні законодавства. З врахуванням наведеного Позивач застосовував сукупний індекс інфляції за період нарахування інфляційних втрат (з 01.05.2015р. по 31.03.2018р.), який становить 1,38204015.

Факт існування заборгованості Позивач підтверджує, окрім рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2008р. у справі №24/117, постановою головного державного виконавця Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Яценком В.В. про зупинення вчинення виконавчих дій за наказом № 24/117 від 03.09.2008р. від 31.10.2018р. ВП №52448352, у зв`язку винесенням Господарським судом Львівської області ухвали про відкриття провадження у справі № 914/1652/18 від 09.10.2018р. про банкрутство МДКП «Розділтеплокомуненерго» (копія рішення та постанови знаходиться в матеріалах справи).

З підстав наведеного Просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 618127,14грн. інфляційних втрат за порушення порядку і строку здійснення оплати поставленого за Договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2005р. №06/05-2401 ТЕ-21 природного газу за період з 01.05.2015р. по 31.03.2018р

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до вимог ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у пункті 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2019р. у справі №905/600/18, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в пункті 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», постановах Верховного Суду України від 26.04.2017р. у справі №3-1522гс16, від 06.06.2012р. у справі №6-49цс12 та від 24.10.2011р. у справі №6-38цс11, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019р. у справі №905/600/18.

Окрім того, суд зазначає і аналогічні правові позиції викладено в постанові Великої палати Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі № 686/21962/15-ц, що стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018р. у справі №758/1303/15-ц, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 14.01.2020р. у справі №924/532/19.

Водночас суд звертає увагу на те, що зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Таким чином, обґрунтованим є застосування судом при розрахунку суми інфляційних втрат Листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.09.2019р. у справі №908/1379/17.

Враховуючи положення статей 3, 509, 625 ЦК України, за змістом яких передбачається правомірне нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період, касаційна інстанція відхиляє безпідставне твердження скаржника про те, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №916/2889/13 та від 14.01.2020р. у справі №924/532/19.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення Позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок Позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного Позивачем максимального розміру заборгованості.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.03.2018р. у справі №927/467/17, від 21.05.2018р. у справі №904/10198/15, від 22.01.2019р. у справі №905/305/18, від 28.01.2019р. у справі №922/3782/17, від 14.02.2019р. у справі №922/1019/18, від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18, від 27.05.2019р. у справі №910/20107/17.

З врахуванням наведеного, а також вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 04.10.2019р. у даній справі, суд дійшов висновків про доведеність Позивачем факту існування 1617963,82грн. основного боргу з оплати поставленого Позивачем та отриманого Відповідачем природного газу за Договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2005р. №06/05-2401 ТЕ-21, а також 619452,10грн. втрат від інфляції, які встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 14.08.2008р. у справі №24/117.

Відтак, для встановлення суми заборгованості, на яку необхідно нарахувати інфляційні втрати за спірний період, необхідно врахувати її збільшення внаслідок інфляційних процесів за період після 12.06.2008р. (завершення спірного періоду стягнення інфляційних втрат згідно рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2008р. у справі №24/117) і до моменту початку нарахування (01.05.2015р.) згідно поданого Позивачем розрахунку у даній справі.

При цьому, застосуванню підлягає також індекс інфляції за червень 2008р., оскільки заборгованість виникла в період січня-червня та жовтня 2006 року, а рішенням Господарського суду Львівської області від 14.08.2008р. у справі №24/117 лише підтверджено факт її існування та встановлено розмір належних до стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних втрат за період по 12.06.2008р. станом на час прийняття такого рішення.

Суд зазначає, що індекси інфляції щомісячно розраховуються Державною службою статистики України і щомісячно публікуються, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр" та становлять:

У 2008 році: червень – 100,8; липень – 99,5; серпень – 99,9; вересень – 101,1; жовтень – 101,7; листопад – 101,5; грудень – 102,1.

У 2009 році: січень – 102,9; лютий – 101,5; березень – 101,4; квітень – 100,9; травень – 100,5; червень – 101,1; липень – 99,9; серпень – 99,8; вересень – 100,8; жовтень – 100,9; листопад – 101,1; грудень – 100,9.

У 2010 році: січень – 101,8; лютий – 101,9; березень – 100,9; квітень – 99,7; травень – 99,4; червень – 99,6; липень – 99,8; серпень – 101,2; вересень – 102,9; жовтень – 100,5; листопад – 100,3; грудень – 100,8.

У 2011 році: січень – 101,0; лютий – 100,9; березень – 101,4; квітень – 101,3; травень – 100,8; червень – 100,4; липень – 98,7; серпень – 99,6; вересень – 100,1; жовтень – 100,0; листопад – 100,1; грудень – 100,2.

У 2012 році: січень – 100,2; лютий – 100,2; березень – 100,3; квітень – 100,0; травень – 99,7; червень – 99,7; липень – 99,8; серпень – 99,7; вересень – 100,1; жовтень – 100,0; листопад – 99,9; грудень – 100,2.

У 2013 році: січень – 100,2; лютий – 99,9; березень – 100,0; квітень – 100,0; травень – 100,1; червень – 100,0; липень – 99,9; серпень – 99,3; вересень – 100,0; жовтень – 100,4; листопад – 100,2; грудень – 100,5.

У 2014 році: січень – 100,2; лютий – 100,6; березень – 102,2; квітень – 103,3; травень – 103,8; червень – 101,0; липень – 100,4; серпень – 100,8; вересень – 102,9; жовтень – 102,4; листопад – 101,9; грудень – 103,0.

У 2015 році: січень – 103,1; лютий – 105,3; березень – 110,8; квітень – 114,0.

Відтак, сума, з якої слід обчислювати інфляційні втрати станом на початок спірного періоду з врахуванням правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18 і постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019р. у справі № 916/190/18, становить 5255445,31грн. і обчислюється шляхом послідовного перемноження суми боргу з врахуванням індексу інфляції за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць за кожен місяць існування боргу окремо.

Так, при обчисленні інфляційних втрат за червень 2008р. слід виходити з суми основного боргу в розмірі 1617963,82грн. та 619452,10грн. інфляційних втрат, що становить 2237415,92грн. помноженої на індекс інфляції за червень 2008р. в розмірі 100,8%, що складає 2255315,25грн.

При обчисленні інфляційних втрат за липень 2008р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2255315,25грн. та індекс інфляції за липень 2008р. в розмірі 99,5%. Сума боргу становить 2244038,67грн.

При обчисленні інфляційних втрат за серпень 2008р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2244038,67грн. та індекс інфляції за серпень 2008р. в розмірі 99,9%. Сума боргу становить 2241794,63грн.

При обчисленні інфляційних втрат за вересень 2008р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2241794,63грн. та індекс інфляції за вересень 2008р. в розмірі 101,1%. Сума боргу становить 2266454,37грн.

При обчисленні інфляційних втрат за жовтень 2008р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2266454,37грн. та індекс інфляції за жовтень 2008р. в розмірі 101,7%. Сума боргу становить 2304984,10грн.

При обчисленні інфляційних втрат за листопад 2008р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2304984,10грн. та індекс інфляції за листопад 2008р. в розмірі 101,5%. Сума боргу становить 2339558,86грн.

При обчисленні інфляційних втрат за грудень 2008р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2339558,86грн. та індекс інфляції за грудень 2008р. в розмірі 102,1%. Сума боргу становить 2388689,60грн.

При обчисленні інфляційних втрат за січень 2009р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2388689,60грн. та індекс інфляції за січень 2009р. в розмірі 102,9%. Сума боргу становить 2457961,59грн.

При обчисленні інфляційних втрат за лютий 2009р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2457961,59грн. та індекс інфляції за лютий 2009р. в розмірі 101,5%. Сума боргу становить 2494831,02грн.

При обчисленні інфляційних втрат за березень 2009р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2494831,02грн. та індекс інфляції за березень 2009р. в розмірі 101,4%. Сума боргу становить 2529758,65грн.

При обчисленні інфляційних втрат за квітень 2009р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2529758,65грн. та індекс інфляції за квітень 2009р. в розмірі 100,9%. Сума боргу становить 2552526,48грн.

При обчисленні інфляційних втрат за травень 2009р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2552526,48грн. та індекс інфляції за травень 2009р. в розмірі 100,5%. Сума боргу становить 2565289,11грн.

При обчисленні інфляційних втрат за червень 2009р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2565289,11грн. та індекс інфляції за червень 2009р. в розмірі 101,1%. Сума боргу становить 2593507,29грн.

При обчисленні інфляційних втрат за липень 2009р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2593507,29грн. та індекс інфляції за липень 2009р. в розмірі 99,9%. Сума боргу становить 2590913,78грн.

При обчисленні інфляційних втрат за серпень 2009р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2590913,78грн. та індекс інфляції за серпень 2009р. в розмірі 99,8%. Сума боргу становить 2585731,96грн.

При обчисленні інфляційних втрат за вересень 2009р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2585731,96грн. та індекс інфляції за вересень 2009р. в розмірі 100,8%. Сума боргу становить 2606417,82грн.

При обчисленні інфляційних втрат за жовтень 2009р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2606417,82грн. та індекс інфляції за жовтень 2009р. в розмірі 100,9%. Сума боргу становить 2629875,58грн.

При обчисленні інфляційних втрат за листопад 2009р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2629875,58грн. та індекс інфляції за листопад 2009р. в розмірі 101,1%. Сума боргу становить 2658804,21грн.

При обчисленні інфляційних втрат за грудень 2009р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2658804,21грн. та індекс інфляції за грудень 2009р. в розмірі 100,9%. Сума боргу становить 2682733,45грн.

При обчисленні інфляційних втрат за січень 2010р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2682733,45грн. та індекс інфляції за січень 2010р. в розмірі 101,8%. Сума боргу становить 2731022,65грн.

При обчисленні інфляційних втрат за лютий 2010р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2731022,65грн. та індекс інфляції за лютий 2010р. в розмірі 101,9%. Сума боргу становить 2782912,08грн.

При обчисленні інфляційних втрат за березень 2010р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2782912,08грн. та індекс інфляції за березень 2010р. в розмірі 100,9%. Сума боргу становить 2807958,29грн.

При обчисленні інфляційних втрат за квітень 2010р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2807958,29грн. та індекс інфляції за квітень 2010р. в розмірі 99,7%. Сума боргу становить 2799534,42грн.

При обчисленні інфляційних втрат за травень 2010р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2799534,42грн. та індекс інфляції за травень 2010р. в розмірі 99,4%. Сума боргу становить 2782737,21грн.

При обчисленні інфляційних втрат за червень 2010р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2782737,21грн. та індекс інфляції за червень 2010р. в розмірі 99,6%. Сума боргу становить 2771606,26грн.

При обчисленні інфляційних втрат за липень 2010р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2771606,26грн. та індекс інфляції за липень 2010р. в розмірі 99,8%. Сума боргу становить 2766063,05грн.

При обчисленні інфляційних втрат за серпень 2010р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2766063,05грн. та індекс інфляції за серпень 2010р. в розмірі 101,2%. Сума боргу становить 2799255,80грн.

При обчисленні інфляційних втрат за вересень 2010р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2799255,80грн. та індекс інфляції за вересень 2010р. в розмірі 102,9%. Сума боргу становить 2880434,22грн.

При обчисленні інфляційних втрат за жовтень 2010р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2880434,22грн. та індекс інфляції за жовтень 2010р. в розмірі 100,5%. Сума боргу становить 2894836,39грн.

При обчисленні інфляційних втрат за листопад 2010р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2894836,39грн. та індекс інфляції за листопад 2010р. в розмірі 100,3%. Сума боргу становить 2903520,90грн.

При обчисленні інфляційних втрат за грудень 2010р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2903520,90грн. та індекс інфляції за грудень 2010р. в розмірі 100,8%. Сума боргу становить 2926749,07грн.

При обчисленні інфляційних втрат за січень 2011р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2926749,07грн. та індекс інфляції за січень 2011р. в розмірі 101,0%. Сума боргу становить 2956016,56грн.

При обчисленні інфляційних втрат за лютий 2011р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2956016,56грн. та індекс інфляції за лютий 2011р. в розмірі 100,9%. Сума боргу становить 2982620,71грн.

При обчисленні інфляційних втрат за березень 2011р. береться до уваги сума боргу в розмірі 2982620,71грн. та індекс інфляції за березень 2011р. в розмірі 101,4%. Сума боргу становить 3024377,40грн.

При обчисленні інфляційних втрат за квітень 2011р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3024377,40грн. та індекс інфляції за квітень 2011р. в розмірі 101,3%. Сума боргу становить 3063694,31грн.

При обчисленні інфляційних втрат за травень 2011р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3063694,31грн. та індекс інфляції за травень 2011р. в розмірі 100,8%. Сума боргу становить 3088203,86грн.

При обчисленні інфляційних втрат за червень 2011р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3088203,86грн. та індекс інфляції за червень 2011р. в розмірі 100,4%. Сума боргу становить 3100556,68грн.

При обчисленні інфляційних втрат за липень 2011р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3100556,68грн. та індекс інфляції за липень 2011р. в розмірі 98,7%. Сума боргу становить 3060249,44грн.

При обчисленні інфляційних втрат за серпень 2011р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3060249,44грн. та індекс інфляції за серпень 2011р. в розмірі 99,6%. Сума боргу становить 3048008,44грн.

При обчисленні інфляційних втрат за вересень 2011р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3048008,44грн. та індекс інфляції за вересень 2011р. в розмірі 100,1%. Сума боргу становить 3051056,45грн.

При обчисленні інфляційних втрат за жовтень 2011р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3051056,45грн. та індекс інфляції за жовтень 2011р. в розмірі 100,0%. Сума боргу становить 3051056,45грн.

При обчисленні інфляційних втрат за листопад 2011р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3051056,45грн. та індекс інфляції за листопад 2011р. в розмірі 100,1%. Сума боргу становить 3054107,51грн.

При обчисленні інфляційних втрат за грудень 2011р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3054107,51грн. та індекс інфляції за грудень 2011р. в розмірі 100,2%. Сума боргу становить 3060215,72грн.

При обчисленні інфляційних втрат за січень 2012р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3060215,72грн. та індекс інфляції за січень 2012р. в розмірі 100,2%. Сума боргу становить 3066336,15грн.

При обчисленні інфляційних втрат за лютий 2012р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3066336,15грн. та індекс інфляції за лютий 2012р. в розмірі 100,2%. Сума боргу становить 3072468,82грн.

При обчисленні інфляційних втрат за березень 2012р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3072468,82грн. та індекс інфляції за березень 2012р. в розмірі 100,3%. Сума боргу становить 3081686,23грн.

При обчисленні інфляційних втрат за квітень 2012р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3081686,23грн. та індекс інфляції за квітень 2012р. в розмірі 100,0%. Сума боргу становить 3081686,23грн.

При обчисленні інфляційних втрат за травень 2012р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3081686,23грн. та індекс інфляції за травень 2012р. в розмірі 99,7%. Сума боргу становить 3072441,17грн.

При обчисленні інфляційних втрат за червень 2012р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3072441,17грн. та індекс інфляції за червень 2012р. в розмірі 99,7%. Сума боргу становить 3063223,85грн.

При обчисленні інфляційних втрат за липень 2012р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3063223,85грн. та індекс інфляції за липень 2012р. в розмірі 99,8%. Сума боргу становить 3057097,40грн.

При обчисленні інфляційних втрат за серпень 2012р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3057097,40грн. та індекс інфляції за серпень 2012р. в розмірі 99,7%. Сума боргу становить 3047926,11грн.

При обчисленні інфляційних втрат за вересень 2012р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3047926,11грн. та індекс інфляції за вересень 2012р. в розмірі 100,1%. Сума боргу становить 3050974,03грн.

При обчисленні інфляційних втрат за жовтень 2012р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3050974,03грн. та індекс інфляції за жовтень 2012р. в розмірі 100,0%. Сума боргу становить 3050974,03грн.

При обчисленні інфляційних втрат за листопад 2012р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3050974,03грн. та індекс інфляції за листопад 2012р. в розмірі 99,9%. Сума боргу становить 3047923,06грн.

При обчисленні інфляційних втрат за грудень 2012р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3047923,06грн. та індекс інфляції за грудень 2012р. в розмірі 100,2%. Сума боргу становить 3054018,90грн.

При обчисленні інфляційних втрат за січень 2013р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3054018,90грн. та індекс інфляції за січень 2013р. в розмірі 100,2%. Сума боргу становить 3060126,94грн.

При обчисленні інфляційних втрат за лютий 2013р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3060126,94грн. та індекс інфляції за лютий 2013р. в розмірі 99,9%. Сума боргу становить 3057066,82грн.

При обчисленні інфляційних втрат за березень 2013р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3057066,82грн. та індекс інфляції за березень 2013р. в розмірі 100,0%. Сума боргу становить 3057066,82грн.

При обчисленні інфляційних втрат за квітень 2013р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3057066,82грн. та індекс інфляції за квітень 2013р. в розмірі 100,0%. Сума боргу становить 3057066,82грн.

При обчисленні інфляційних втрат за травень 2013р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3057066,82грн. та індекс інфляції за травень 2013р. в розмірі 100,1%. Сума боргу становить 3060123,88грн.

При обчисленні інфляційних втрат за червень 2013р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3060123,88грн. та індекс інфляції за червень 2013р. в розмірі 100,0%. Сума боргу становить 3060123,88грн.

При обчисленні інфляційних втрат за липень 2013р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3060123,88грн. та індекс інфляції за липень 2013р. в розмірі 99,9%. Сума боргу становить 3057063,76грн.

При обчисленні інфляційних втрат за серпень 2013р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3057063,76грн. та індекс інфляції за серпень 2013р. в розмірі 99,3%. Сума боргу становить 3035664,31грн.

При обчисленні інфляційних втрат за вересень 2013р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3035664,31грн. та індекс інфляції за вересень 2013р. в розмірі 100,0%. Сума боргу становить 3035664,31грн.

При обчисленні інфляційних втрат за жовтень 2013р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3035664,31грн. та індекс інфляції за жовтень 2013р. в розмірі 100,4%. Сума боргу становить 3047806,97грн.

При обчисленні інфляційних втрат за листопад 2013р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3047806,97грн. та індекс інфляції за листопад 2013р. в розмірі 100,2%. Сума боргу становить 3053902,58грн.

При обчисленні інфляційних втрат за грудень 2013р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3053902,58грн. та індекс інфляції за грудень 2013р. в розмірі 100,5%. Сума боргу становить 3069172,10грн.

При обчисленні інфляційних втрат за січень 2014р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3069172,10грн. та індекс інфляції за січень 2014р. в розмірі 100,2%. Сума боргу становить 3075310,44грн.

При обчисленні інфляційних втрат за лютий 2014р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3075310,44грн. та індекс інфляції за лютий 2014р. в розмірі 100,6%. Сума боргу становить 3093762,30грн.

При обчисленні інфляційних втрат за березень 2014р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3093762,30грн. та індекс інфляції за березень 2014р. в розмірі 102,2%. Сума боргу становить 3161825,07грн.

При обчисленні інфляційних втрат за квітень 2014р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3161825,07грн. та індекс інфляції за квітень 2014р. в розмірі 103,3%. Сума боргу становить 3266165,30грн.

При обчисленні інфляційних втрат за травень 2014р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3266165,30грн. та індекс інфляції за травень 2014р. в розмірі 103,8%. Сума боргу становить 3390279,58грн.

При обчисленні інфляційних втрат за червень 2014р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3390279,58грн. та індекс інфляції за червень 2014р. в розмірі 101,0%. Сума боргу становить 3424183,38грн.

При обчисленні інфляційних втрат за липень 2014р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3424183,38грн. та індекс інфляції за липень 2014р. в розмірі 100,4%. Сума боргу становить 3437879,11грн.

При обчисленні інфляційних втрат за серпень 2014р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3437879,11грн. та індекс інфляції за серпень 2014р. в розмірі 100,8%. Сума боргу становить 3465382,14грн.

При обчисленні інфляційних втрат за вересень 2014р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3465382,14грн. та індекс інфляції за вересень 2014р. в розмірі 102,9%. Сума боргу становить 3565878,22грн.

При обчисленні інфляційних втрат за жовтень 2014р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3565878,22грн. та індекс інфляції за жовтень 2014р. в розмірі 102,4%. Сума боргу становить 3651459,30грн.

При обчисленні інфляційних втрат за листопад 2014р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3651459,30грн. та індекс інфляції за листопад 2014р. в розмірі 101,9%. Сума боргу становить 3720837,03грн.

При обчисленні інфляційних втрат за грудень 2014р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3720837,03грн. та індекс інфляції за грудень 2014р. в розмірі 103,0%. Сума боргу становить 3832462,14грн.

При обчисленні інфляційних втрат за січень 2015р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3832462,14грн. та індекс інфляції за січень 2015р. в розмірі 103,1%. Сума боргу становить 3951268,46грн.

При обчисленні інфляційних втрат за лютий 2015р. береться до уваги сума боргу в розмірі 3951268,46грн. та індекс інфляції за лютий 2015р. в розмірі 105,3%. Сума боргу становить 4160685,69грн.

При обчисленні інфляційних втрат за березень 2015р. береться до уваги сума боргу в розмірі 4160685,69грн. та індекс інфляції за березень 2015р. в розмірі 110,8%. Сума боргу становить 4610039,75грн.

При обчисленні інфляційних втрат за квітень 2015р. береться до уваги сума боргу в розмірі 4610039,75грн. та індекс інфляції за квітень 2015р. в розмірі 114,0%. Сума боргу становить 5255445,31грн.

З врахуванням встановлених судом обставин та заборгованості, на яку необхідно нарахувати інфляційні втрати за спірний період, в розмірі 5255445,31грн., яка складається з 1617963,82грн. основного боргу з оплати поставленого Позивачем та отриманого Відповідачем природного газу за Договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2005р. №06/05-2401 ТЕ-21, а також 3637481,49грн. втрат від інфляції, суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних втрат за заявлений Позивачем період (з 01.05.2015р. по 31.03.2018р.).

Так, індекси інфляції за спірний період у 2015 році становлять: травень – 102,2; червень – 100,4; липень – 99,0; серпень – 99,2; вересень – 102,3; жовтень – 98,7; листопад – 102,0; грудень – 100,7.

У 2016 році: січень – 100,9; лютий – 99,6; березень – 101,0; квітень – 103,5; травень – 100,1; червень – 99,8; липень – 99,9; серпень – 99,7; вересень – 101,8; жовтень – 102,8; листопад – 101,8; грудень – 100,9.

У 2017 році: січень – 101,1; лютий – 101,0; березень – 101,8; квітень – 100,9; травень – 101,3; червень – 101,6; липень – 100,2; серпень – 99,9; вересень – 102,0; жовтень – 101,2; листопад – 100,9; грудень – 101,0.

У 2018 році: січень – 101,5; лютий – 100,9; березень – 101,1.

Таким чином при обчисленні суми інфляційних втрат за травень 2015р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5255445,31грн. та індекс інфляції за травень 2015р. в розмірі 102,2%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5371065,11грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за червень 2015р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5371065,11грн. та індекс інфляції за червень 2015р. в розмірі 100,4%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5392549,37грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за липень 2015р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5392549,37грн. та індекс інфляції за липень 2015р. в розмірі 99,0%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5338623,87грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за серпень 2015р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5338623,87грн. та індекс інфляції за серпень 2015р. в розмірі 99,2%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5295914,88грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за вересень 2015р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5295914,88грн. та індекс інфляції за вересень 2015р. в розмірі 102,3%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5417720,92грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за жовтень 2015р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5417720,92грн. та індекс інфляції за жовтень 2015р. в розмірі 98,7%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5347290,55грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за листопад 2015р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5347290,55грн. та індекс інфляції за листопад 2015р. в розмірі 102,0%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5454236,36грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за грудень 2015р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5454236,36грн. та індекс інфляції за грудень 2015р. в розмірі 100,7%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5492416,02грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за січень 2016р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5492416,02грн. та індекс інфляції за січень 2016р. в розмірі 100,9%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5541847,76грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за лютий 2016р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5541847,76грн. та індекс інфляції за лютий 2016р. в розмірі 99,6%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5519680,37грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за березень 2016р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5519680,37грн. та індекс інфляції за березень 2016р. в розмірі 101,0%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5574877,18грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за квітень 2016р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5574877,18грн. та індекс інфляції за квітень 2016р. в розмірі 103,5%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5769997,88грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за травень 2016р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5769997,88грн. та індекс інфляції за травень 2016р. в розмірі 100,1%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5775767,87грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за червень 2016р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5775767,87грн. та індекс інфляції за червень 2016р. в розмірі 99,8%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5764216,34грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за липень 2016р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5764216,34грн. та індекс інфляції за липень 2016р. в розмірі 99,9%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5758452,12грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за серпень 2016р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5758452,12грн. та індекс інфляції за серпень 2016р. в розмірі 99,7%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5741176,77грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за вересень 2016р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5741176,77грн. та індекс інфляції за вересень 2016р. в розмірі 101,8%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 5844517,95грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за жовтень 2016р. береться до уваги сума боргу в розмірі 5844517,95грн. та індекс інфляції за жовтень 2016р. в розмірі 102,8%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6008164,45грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за листопад 2016р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6008164,45грн. та індекс інфляції за листопад 2016р. в розмірі 101,8%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6116311,41грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за грудень 2016р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6116311,41грн. та індекс інфляції за грудень 2016р. в розмірі 100,9%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6171358,21грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за січень 2017р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6171358,21грн. та індекс інфляції за січень 2017р. в розмірі 101,1%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6239243,15грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за лютий 2017р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6239243,15грн. та індекс інфляції за лютий 2017р. в розмірі 101,0%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6301635,58грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за березень 2017р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6301635,58грн. та індекс інфляції за березень 2017р. в розмірі 101,8%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6415065,03грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за квітень 2017р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6415065,03грн. та індекс інфляції за квітень 2017р. в розмірі 100,9%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6472800,61грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за травень 2017р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6472800,61грн. та індекс інфляції за травень 2017р. в розмірі 101,3%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6556947,02грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за червень 2017р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6556947,02грн. та індекс інфляції за червень 2017р. в розмірі 101,6%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6661858,17грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за липень 2017р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6661858,17грн. та індекс інфляції за липень 2017р. в розмірі 100,2%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6675181,89грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за серпень 2017р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6675181,89грн. та індекс інфляції за серпень 2017р. в розмірі 99,9%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6668506,71грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за вересень 2017р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6668506,71грн. та індекс інфляції за вересень 2017р. в розмірі 102,0%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6801876,84грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за жовтень 2017р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6801876,84грн. та індекс інфляції за жовтень 2017р. в розмірі 101,2%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6883499,36грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за листопад 2017р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6883499,36грн. та індекс інфляції за листопад 2017р. в розмірі 100,9%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 6945450,86грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за грудень 2017р. береться до уваги сума боргу в розмірі 6945450,86грн. та індекс інфляції за грудень 2017р. в розмірі 101,0%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 7014905,36грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за січень 2018р. береться до уваги сума боргу в розмірі 7014905,36грн. та індекс інфляції за січень 2018р. в розмірі 101,5%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 7120128,94грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за лютий 2018р. береться до уваги сума боргу в розмірі 7120128,94грн. та індекс інфляції за лютий 2018р. в розмірі 100,9%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 7184210,11грн.

При обчисленні суми інфляційних втрат за березень 2018р. береться до уваги сума боргу в розмірі 7184210,11грн. та індекс інфляції за березень 2018р. в розмірі 101,1%. Сума боргу з урахуванням інфляційних втрат становить 7263236,42грн.

З врахуванням наведених доводів суд встановив, що сума інфляційних втрат за спірний період становить 5645272,60грн. (7263236,42грн. суми з врахуванням інфляційних втрат - 1617963,82грн. суми основного боргу).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 618127,14грн. інфляційних втрат за період з 01.05.2015р. по 31.03.2018р. є підставними та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

При цьому суд зазначає про те, що суд самостійно не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, а станом на момент вирішення спору по суті заяв про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних втрат Позивачем не подавалось і не заявлялось, в матеріалах справи така заява відсутня.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також бере до уваги позицію ЄСПЛ, зазначену у п.58. рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України», де зазначено, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі факт існування заборгованості, встановленої рішенням Господарського суду Львівської області від 14.08.2008р. у справі №24/117, відсутність доказів повного чи часткового його погашення, враховуючи викладені в постанові від 14.10.2019р. у даній справі вказівки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, а також правову позицію, викладену в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 618127,14грн. інфляційних втрат за період з 01.05.2015р. по 31.03.2018р. є підставними та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підунктом 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судовгго збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п.п.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство ставка судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Нормою статті 7 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривні.

Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 11456,16грн. у вигляді сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви судового збору. Належних, достатніх та допустимих доказів в підтвердження факту здійснення інших судових витрат окрім сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору Позивачем станом на час розгляду справи по суті суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Як доказ сплати судових витрат Позивач подав Платіжне доручення від 11.05.2018р. №5307 про сплату судового збору за подання позовної заяви до господарського суду в розмірі 11456,16грн. Оригінал вказаного платіжного доручення є додатком №1 до позовної заяви.

Також, Позивачем за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду від 01.08.2018р. у даній справі в частині відмови у стягненні з Відповідача на користь Позивача 89053грн. інфляційних втрат згідно платіжного доручення від 29.08.2018р. №6100 сплачено 2643грн. судового збору. Оригінал вказаного Платіжного доручення є додатком №1 до апеляційної скарги.

Окрім того, за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. та рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018р. у справі №914/883/18 Позивачем згідно Платіжного доручення від 08.01.2019р. №6864 сплачено 3524грн. судового збору. Оригінал вказаного Платіжного доручення є додатком №1 до касаційної скарги.

Окрім того, суд зазначає що Відповідач наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористався.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2019р. у даній справі рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018р. та постанова Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. у даній справі скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 618127,14грн. інфляційних втрат.

При цьому суд зазначає, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2019р. у даній справі суд встановив:

«… Оскільки справа підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду, то відповідно до вимог п. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

У зв`язку зі скасуванням постанови апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. …».

При цьому, сума заявлених позовних вимог у справі становить 763744,14грн., сума належного до сплати за подання такої до господарського суду судового збору складає 11456,16грн.

З врахуванням наведених в рішенні доводів до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 145616,74грн. трьох відсотків річних, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 01.08.2018р. у даній справі, а також 618127,14грн. інфляційних втрат.

Таким чином, сума позовних вимог, які підлягають до задоволення складає 763743,88грн. (145616,74 + 618127,14), а сума судового збору, належного до стягнення з Відповідача на користь Позивача в порядку п.2 ч.1 ст.129 ГПК України – 11456,16грн.

З врахуванням меж апеляційного оскарження Позивачем рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018р. у даній справі, а також викладених в постанові від 04.10.2019р. у даній справі висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду щодо підстав скасування рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018р. та постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. у даній справі суд приходить до висновків про наявність правових підстав до покладення сплаченого Позивачем за подання апеляційної та касаційної скарг на такі рішення та постанову на Відповідача, стягнення з Відповідача на користь Позивача 6167грн. судового збору (2643грн. за подання апеляційної скарги + 3524грн. за подання касаційної скарги).

Таким чином, загальна сума судового збору, належного до стягнення з Відповідача на користь Позивача складає 17623,16грн. (11456,16 + 6167).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 42, п. 1, 3 ч. 1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76,-79, 80, 81, 86, 129, 165, 205, 216, 222, 235, 236, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 509, 526, 527, 530, 547, 549, 551, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Міського державного комунального підприємства «Розділтеплокомуненерго» (81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Грушевського, буд.37; ідентифікаційний код: 30568470) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1; ідентифікаційний код: 31301827) 618127,14грн. інфляційних втрат та 17623,16грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 17.03.2020р.

Головуючий суддя Фартушок Т. Б.