Ухвала суду № 88274624, 16.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.03.2020Справа № 910/11622/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс»

до 1. Міністерства юстиції України

2. ОСОБА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційних дій

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

Від позивача: Кобук Р.А.;

Від відповідача 1: Немирівська А.Г.

Від відповідача 2: не з`явився;

Від третьої особи: Гедз Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційних дій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що Міністерством юстиції України, а саме Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації не дотримано положення про Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації та приписи Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при розгляді скарги ОСОБА_1 та видано наказ № 1997/5 від 02.07.2019, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.03.2019 та 18.04.2019, прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.

Крім того, позивач в позовній заяві зазначає, що скасування наказу Міністерства юстиції України призведе до поновлення права власності позивача на об`єкти нерухомості.

Разом з тим позивач, зазначив, що до 15.12.2016 відповідач - 2 був фізичною особою - підприємцем, спірні об`єкти нерухомості були придбані відповідачем - 2 26.05.2011, тобто під час здійснення відповідачем - 2 господарської діяльності, а тому за доводами позивача даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/11622/19 позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строки та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.11.2019 року.

04.11.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

08.11.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач - 1 заперечив проти заявлених позовних вимог.

11.11.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Судом у підготовчому засіданні 11.11.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.12.2019 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

28.11.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача - 1.

29.11.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 1 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Судом у підготовчому засіданні 02.12.2019 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання на 13.01.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

02.12.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 2 надійшла заява про залучення до участі у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2 ОСОБА_2 .

02.12.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

02.12.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

04.12.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 1 надійшла заява про поновлення строку для подання додаткових документів по справі.

13.12.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача -2.

10.01.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.

Судом у підготовчому засіданні 13.01.2020 відкладено розгляд клопотання про залучення до участі третьої особи та закриття провадження у справі до встановлення фактичних обставин справи.

Судом у підготовчому засіданні 13.01.2020 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.01.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

20.01.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

20.01.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 2 надійшла відповідь на заперечення позивача про закриття провадження у справі.

Представники позивача та відповідача 1 у підготовче засідання 22.01.2020 не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення підготовчого засідання від 13.01.2020 року.

Судом у підготовчому засіданні 22.01.2020 вирішено відмовити у задоволенні клопотання відповідача - 2 про закриття провадження у справі.

Судом у підготовчому засіданні 22.01.2020 постановлено ухвалу про задоволення клопотання відповідача - 2 про залучення до участі у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2 - ОСОБА_2 та відкладення підготовчого засідання на 12.02.2020 року.

11.02.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

12.02.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Судом у підготовчому засіданні 12.02.2020 постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача паро витребування доказів у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю та відкладення підготовчого засідання на 24.02.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

21.02.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позову.

24.02.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 2 надійшли додаткові пояснення.

24.02.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшло клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що справа не підсудна господарському суду та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження використання відповідачем - 2 спірного майна для цілей господарської діяльності як фізичною особою - підприємцем.

Судом у підготовчому засіданні 24.02.2020 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.03.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

05.03.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли заперечення на клопотання третьої особи про закриття провадження у справі.

10.03.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи.

13.03.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на додаткові пояснення відповідача - 2.

Представник відповідача - 2 у підготовче засідання не з`явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Судом у підготовчому засіданні 16.03.2020 розглянуто клопотання третьої особи про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України та вирішено задовольнити його, з огляду на наступне.

Позовними вимогами у цій справі є визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України та скасування реєстраційних дій (перехід права) щодо нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень 1- го поверху №№ 4-1,4-2, 4-2а, 4-3,4-4,4-7, 4-8 в літ. «А-16» та №№ 4-5, 4-6, 4-7а в літ. «А-16», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1775125163101 та № 1775139963101.

Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» з наказом Міністерства юстиції України в частині скасування реєстраційних дій щодо нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень 1- го поверху №№ 4-1,4-2, 4-2а, 4-3,4-4,4-7, 4-8 в літ. «А-16» та №№ 4-5, 4-6, 4-7а в літ. «А-16», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1775125163101 та № 1775139963101.

Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський процесуальний кодекс України установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункти 6 та 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Натомість, відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі частини першої статті 15 цього Кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З матеріалів справи 910/11622/19 вбачається, що на підставі Договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 26.05.20111 року укладеного між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), відповідач - 2 отримав у власність нежитлові приміщення 1 - го поверху № 4-1, 4-7, 4-7а,4-8, загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А-16», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір було укладено між двома фізичними особами, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , проте, як вбачається з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на момент укладення договору купівлі - продажу нежитлових приміщень ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Позовні вимоги до відповідача - 2 позивач обґрунтовує тим, що відповідач - 2 став власником нежитлових приміщень під час здійснення господарської діяльності, а тому за доводами позивача даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

У статтях 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 ЦК України).

Тобто фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до частини першої статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною першою статті 128 цього ж Кодексу громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16.

Як зазначено вище, відповідно до наявної у матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був зареєстрований як ФОП з 02.02.2007 року по 15.12.2016 року.

Разом з тим, суд зазначає, що власником нежитлових приміщень 1 - го поверху № 4-1, 4-7, 4-7а,4-8, загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А-16», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є фізична особа ОСОБА_1 , який не здійснював у цей період підприємницьку діяльність як ФОП, протилежного матеріали справи не містять, а позивачем не доведено.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд погоджується з доводами третьої особи викладеними у клопотанні про закриття провадження у справі що цей спір не може розглядатись у порядку господарського судочинства, оскільки цей спір є спором про право цивільне, тобто має приватноправовий характер, а також належний суб`єктний склад сторін цього спору, до якого відноситься власник нежитлових приміщень (фізична особа) - ОСОБА_1 , який був стороною Договору купівлі - продажу.

Викладена позиція узгоджується з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 910/7781/19.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження у вказаній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито, у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись пунктом 1 частиною 1 статті 231, статтями 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі.

2. Провадження у справі № 910/11622/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс"до 1. Міністерства юстиції України; 2. ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відовідача-2 - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційних дій закрити.

3. Роз`яснити, що даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України через Господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено 18.03.2020 року.

Суддя М.Є. Літвінова