Ухвала суду № 88272774, 17.03.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4627/19

Провадження № 1-кп/539/99/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді – Даценка В.М.

при секретарі судового засідання – Шрейтер С.О.

з участю прокурора – Загребельного О.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисників – Чичиркіна А.О., Цьоми Р.А.

та представника потерпілих – Дядик О.М., Шутак Ю.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни, Полтавської області в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12019170240000238 від 19.02.2019 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення кого передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі, мешкає в іншій області, має закордонний паспорт, може вільно виїжджати за кордон. Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, про які вказано в клопотанні, а також зазначено ризики, передбачені п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України. Метою застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений та його захисники вважають, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає, оскільки досудове розслідування завершено, ОСОБА_1 протягом всього часу проведення досудового розслідування завжди з`являвся на виклики слідчого та жодним чином не перешкоджав кримінальному провадженню. При цьому вказують, що прокурором подане клопотання, аналогічне тому, яке було вирішено 19.12.2019 року, що свідчить про зловживання ним процесуальними правами. Прохають суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Представники потерпілих клопотання прокурора підтримали.

Суд заслухавши учасників процесу, розглянувши клопотання, прийшов до висновку, що в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ознайомившись з текстом клопотання про обрання запобіжного заходу від 03.03.2020 року суд встановив, що воно є ідентичним клопотанню прокурора від 19.12.2019 року, яке було вирішено ухвалою Лубенського міськрайонного суду від 19.12.2019 року.

На запитання головуючого прокурор вказав, що в новому клопотанні відсутності інші підстави або нові обставини, ніж ті, що вказувалися в клопотанні від 19.12.2019 року. Мотивом подання цього клопотання фактично є повторний розгляд цього питання, яке на думку прокурора розглянуте неналежним чином.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що повторне клопотання, подане за ідентичних підстав та обставин, за своєю суттю є необґрунтованим, оскільки унеможливлює прийняття судом іншого рішення, ніж того, що було прийняте в перший раз.

При ухваленні попереднього рішення суд виходив з того, що ОСОБА_1 обвинувачується у тяжкому злочині. Суворість покарання дійсно є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя, однак не можна оцінюватися з винятково абстрактного погляду.

Встановлено, що протягом всього часу проведення досудового розслідування обвинувачений жодного разу не ухилився від прибуття до слідчого для проведення слідчих дій і до суду для розгляду клопотань щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проти чого не заперечує в судовому засіданні і сам прокурор.

Наведені у клопотанні ризики були відомі прокурору під час досудового розслідування, однак протягом 10 місяців запобіжний захід обвинуваченому не обирався, що пояснюється належним виконанням процесуальних обов`язків підозрюваним.

В судовому засіданні прокурор не зміг пояснити яким чином лише факт передачі обвинувального акту до суду посилює ризики невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків або ж спонукає обвинуваченого до дій, що будуть перешкоджати цьому кримінальному провадженню.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений має постійне місце проживання, раніше не судимий, являється інвалідом ІІІ групи. Суду не надано даних, які б негативно характеризували ОСОБА_1 та вказували б на можливість порушенням ним процесуальної поведінки.

При повторному розгляді цього клопотання за аналогічних підстав та обставин суд не вважає можливим відступити від такої позиції.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-178,181,183,184,194,196,197, 314-316, 369-372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко