Ухвала суду № 88269448, 18.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 березня 2020 року м. Київ № 640/6462/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Фобос» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Фобос» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 9-11, код ЄДР: 14274600) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Турівська, 12, код ЄДР: 39467012), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.10.2015:

№ 0004882202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 29592771,00 грн. та штрафних санкцій на суму 7 398 192,75 грн.;

№ 0004892202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 29 977 063,00 грн.

Позов зареєстровано канцелярією суду 17.03.2020.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Так, позивачем у позовній заяві визначено відповідача - Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві та зазначено код ЄДР: 39467012.

В той же час, з ЄДР за вказаним кодом вбачається, що ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві припинено як юридичну особу 07.08.2019.

Тобто, позивач у справі визначає в якості відповідача певну особу, правоздатність якої позивачем не підтверджена, зокрема, відомостями з ЄДР, а відтак позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України щодо необхідності визначення сторін у справі, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.

Таким чином, зважаючи на викладене, позивачу слід усунути недоліки щодо визначення належного відповідача у справі або надати відомості щодо належності у відповідача статусу правосуб`єктного утворення (відомості з ЄДР).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог вказаної норми позивачем не надано суду доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.

В той же час, з прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 66 968 026,80 грн.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб`єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2102,00 грн.

Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 21 020,00 грн. (1,5% від 66 968 026,80 грн., але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

З урахуванням положень ст. 102. ПК України та періоду формування спірних рішень цей строк складає 1095 днів.

Тобто, строк звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 29.10.2015: № 0004882202 та № 00048922022 станом на час звернення до суду сплив та пропуск строку є значним.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся 17.03.2020, тобто поза межами 1095 денного строку звернення до суду, передбаченого ст. 102. ПК України.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому позивач зазначає, що Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 20.06.2016 залишив позовну заяву без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, а саме: не надано документу про сплату судового збору в установленому порядку та розмірі ніж встановлено законом. Додає, що на виконання вимог вказаної ухвали позивач надіслав суду платіжне доручення про доплату судового збору у розмірі 102 452,51 грн., однак ухвалою від 02.08.2016 суд повернув товариству позовну заяву у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви.

Пояснює, що за результатами апеляційного оскарження Київський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 08.11.2016 про залишення ухвали Окружного адміністративного суду від 02.08.2016 без змін.

В подальшому, 31.07.2019 Касаційним адміністративним судом прийнято постанову, якою касаційну скаргу ТОВ «Науково-виробничий центр «Фобос» залишено без задоволення, а ухвали Окружного адміністративного суду від 02.08.2016 та Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 у справі № 826/9227/16, без змін.

Відтак, на думку позивача, розгляд справи фактично був пов`язаний із вирішенням питання доступу до правосуддя, основною перешкодою у якому були штучно створені податковим органом проблеми у вигляді податкових повідомлень-рішень, за оскарження яких потрібно було сплатити судовий збір, розмір якого був занадто високим, а сплата якого б спричинила банкрутство позивача.

Таким чином позивач просить суд поновити строк звернення до суду.

Разом з тим, суд зазначає, що викладені позивачем обставини пропуску строк звернення до суду з даним позовом є неповажними, оскільки, по-перше, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин на які позивач посилається у позовній заяві в частині поновлення строку звернення до суду, по-друге, обставини викладені у позовній заяві щодо строку звернення з даним позовом не спростовують висновку суду щодо обрахунку трирічного строку звернення до суду, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, судові рішення, відповідно до яких попередній позов було залишено без руху та надалі повернуто, залишені без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Оскарження ухвали щодо повернення позову не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з новим позовом.

Доводи позивача у цьому контексті фактично зводяться до уникнення сплати судового збору.

Відтак, зважаючи на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався у жовтні/листопаді 2015 року, з моменту отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, до суду з даним позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 29.10.2015: № 0004882202 та № 00048922022, позивач мав право звернутись у строк до жовтня/листопада 2018 року.

Таким чином, причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, що викладені у позовній заяві, як клопотання про поновлення строку звернення до суду, є неповажними.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу пропонується вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ (п. 5.21 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003). Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.

Більш того, навіть до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).

Так, суд зазначає, що більшість документів, доданих позивачем до позовної заяви, надані позивачем у такому вигляді, з яких неможливо повністю встановити зміст таких документів, заради фіксування інформації яких останні були створені, з огляду на що позивачу слід надати копії доданих до позовної заяви доказів у належному вигляді.

Тобто, окремі копії документів не містять повного змісту документу внаслідок виготовлення неякісної копії.

Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви/уточнення із визначенням належного складу відповідача у справі;

2) оригіналу документу про доплату судового збору у розмірі 21020,00 грн.

3) зазначення інших підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку;

4) доказів, що підтверджують обставини на яких гуртуються вимоги позивача у вигляді з якого можливо встановити їх зміст.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у позовній заяві визнати неповажними.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін