Ухвала суду № 88269369, 18.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

18 березня 2020 року м. Київ № 640/3610/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Дочірнього підприємства «Савсервіс Столиця» про стягнення штрафу,-В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДР: 40414833) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Савсервіс Столиця» (03115, м. Київ, вул. Краснова Миколи, 27, код ЄДР: 31903537), в якому просить суд стягнути з відповідача суму штрафу згідно з постановою про накладення штрафних санкцій від 29.11.2018 № 121 в розмірі 8 500,00 грн.

Позов надісланий до суду 12.02.2020, підтвердженням чого є конверт відправлення, в якому надійшла позовна заява.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України

Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

03.03.2020, на виконання вимог ухвали суду позивачем надано пояснення з приводу строку звернення до суду, в яких позивачем зазначено наступне.

Відповідно до постанови про накладання штрафних санкцій від 29.11.2018 № 121 на відповідача покладено обов`язок сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 грн. 00 коп. Даними поштового відправлення за трекінг номером 0405342082408, постанову про накладання штрафних санкцій від 29.11.2018 № 121 відповідачем отримано 17.05.2019.

Позивач пояснює, що відповідно до частини 5 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Додає, що у відповідності з частиною 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 7 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, стягнення грошових сум, що ґрунтуються на. рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

За висновком позивача, постанова від 29.11.2018 № 121 ґрунтуються на рішенні суб`єкта владних повноважень, сума якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та може бути оскаржена в шестимісячний строк, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначає, що строк оскарження постанови від 29.11.2018 № 121 звершився 18.11.2019 та цього ж дня постанова набрала законної сили.

Відтак позивач звертає увагу суду на те, що підставою, яка надає суб`єкту владних повноважень право на звернення до суду є кінцева дата несплати у 15-денний строк суми штрафу, після набрання законної сили рішення про накладання такого штрафу.

Додає, що звернення до суду суб`єкта владних повноважень щодо стягнення суми штрафу, на підставі рішень щодо яких не завершився строк оскарження, тобто до набрання законної сили, є передчасним, оскільки таке рішення про накладання штрафу, не набрало законної сили та може бути скасованим в повному обсязі або частково.

Як приклад позивач також посилається на подібні справи, які розглянуті в Окружному адміністративному суді м. Києва №№ 826/15180/18, 640/20459/18, 640/22306/18, 640/20460/18 та Шостому апеляційному адміністративному суді від 16.05.2019 у справі № 640/20460/18.

Також позивач посилається на постанову Верховного Суду від 26.02.2019 по справі № 826/14908/18, відповідно до якої, на думку позивача, правова позиція є аналогічною, оскільки позов суб`єктом владних повноважень подано в межах строку визначеного 2 статті 122 КАС України, але з урахуванням строку на оскарження/з урахуванням пункту 7 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, яким визначено, що стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, здійснюється щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Підсумовуючи викладене у сукупності позивач просить суд відкрити провадження у даній справі.

Разом з тим, суд звертає увагу, що, по-перше, позивачем так і не було надано заяви про поновлення строку звернення до суду, а також доказів поважності причин його пропуску.

По-друге, наведені позивачем обґрунтування строку звернення до адміністративного суду, не можуть бути прийняті судом як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Тобто, тримісячний строк звернення до суду у суб`єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Судом встановлено, що позивач просить суд, стягнути з відповідача суму штрафу згідно з постановою про накладення штрафних санкцій від 29.11.2018 № 121 в розмірі 8 500,00 грн.

При цьому, у вказаній постанові зазначено про те, що у разі невиконання порушником зазначеної постанови протягом 15 днів з дня отримання, сума штрафних санкцій стягується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль харчових продуктів» суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Згідно з пунктами 6, 7 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177 (далі - Положення № 1177) суб`єкт господарської діяльності перераховує суму штрафу до державного бюджету у 15-денний термін після отримання постанови, про що протягом трьох днів письмово повідомляє Держспоживінспекцію або її територіальний орган, який наклав штраф, із зазначенням номера і дати платіжного доручення.

У разі оскарження постанови штраф повинен бути сплачений не пізніш як через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення. Постанова про накладення штрафу обов`язкова для виконання суб`єктом господарської діяльності. У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку.

При цьому, спеціального строку чи порядку оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) в адміністративному або судовому порядку не передбачено. Отримавши рішення (постанову) суб`єкта владних повноважень про накладення штрафу суб`єкт господарювання протягом 15 днів має або сплатити штраф, або оскаржити постанову в адміністративному порядку чи до суду.

Вказаний правовий висновок відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 23.01.2018 у справі № 810/3450/14 (провадження К/9901/3044/18).

Відтак, проаналізувавши вказану норму, суд приходить до висновку, що право на звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом про стягнення з порушника суми штрафу виникає наступного дня, після закінчення строку, протягом якого суб`єкт господарювання мав сплатити такий штраф, якщо такий штраф у зазначений строк не було оскаржено до суду.

Так, позивачем не заперечується, що також підтверджується матеріалами справи, зокрема, відомостями із сайту АТ «Укрпошта» за штриховим ідентифікатором № 0405342082408, постанова про накладення штрафних санкцій від 29.11.2018 № 121 отримана відповідачем 17.05.2019.

Натомість, п`ятнадцятиденний строк сплати такого штрафу у Дочірнього підприємства «Савсервіс Столиця» сплив 01.06.2019 (субота), а відтак, починаючи з 03.06.2019 (понеділок) у позивача виникли обставини, передбачені ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль харчових продуктів» для звернення до суду, у тримісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, з позовом про стягнення з ДП «Савсервіс Столиця» суми штрафу у розмірі 8500,00 грн. за постановою про накладення штрафних санкцій від 29.11.2018 № 121.

При цьому, тримісячний строк звернення до суду у контролюючого органу закінчився 03.09.2019.

Варто звернути увагу позивача на те, що факт звернення відповідача до суду з позовом щодо оскарження постанови від 29.11.2018 № 121 про накладення штрафних санкцій не є обставиною, яка зупиняє право позивача на пред`явлення позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 8500,00 грн.

Вказана правова позиція підтримується також правовою позицією, викладеною у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 640/16216/19.

Таким чином, беручи до уваги те, що обставини, що зумовили тримісячний строк звернення до суду у позивача виникли 03.06.2019, натомість з даним позовом позивач звернувся лише 12.02.2020, суд приходить до висновку про порушення позивачем тримісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Посилання позивача у заяві від 11.03.2020 на те, що підставою, яка надає суб`єкту владних повноважень права на звернення до суду є кінцева дата несплати у 15-денний строк суми штрафу, після набрання законної сили рішення про накладання такого штрафу, є помилковим, оскільки ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль харчових продуктів» та п. 7 Положення № 1177 зобов`язує контролюючий орган після спливу 15-денного строку у разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу звернутися в судовому порядку щодо його стягнення.

Крім того, посилання позивача у позовній заяві, як на підставу правомірності обрахування строків звернення до суду на постанову Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 826/14908/18, є помилковим, оскільки, по-перше, предметом розгляду в межах адміністративної справи № 826/14908/18 було стягнення з ТОВ «Фінансова Компанія «Октава Фінанс» на користь Національного банку України штрафних санкцій в розмірі 20056,88 грн., по-друге, як вже було зазначено судом право на звернення до суду протягом тримісячного строку у суб`єкта владних повноважень виникає з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог, з огляду на що позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду.

Безпідставними також є посилання позивача, як на підставу дотримання строку звернення до суду, на подібні справи, які розглянуті в Окружному адміністративному суді м. Києва за №№ 826/15180/18, 640/20459/18, 640/22306/18, 640/20460/18, оскільки такі справи не є обов`язковими для обрахунку строків звернення до суду із позовною заявою у справі № 640/3610/20 та не змінюють правового порядку обрахунку строку звернення до суду встановленого ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль харчових продуктів».

Варто також звернути увагу позивача на тому, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій або допущення бездіяльності і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії чи допущено бездіяльність.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суд звертає увагу позивача на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, враховуючи вищевказане, а також зважаючи на те, що позивачем так і не було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, а суд, в свою чергу, не вбачає обґрунтованих підстав позивача на звернення до суду у визначений законом тримісячний строк та враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду, суд приходить до висновку про повернення позивачу позовної заяви.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява також повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст. 123, п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .

Суддя О.А. Кармазін