Ухвала суду № 88269276, 17.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

17 березня 2020 року м. Київ № 640/1229/20

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши заяву щодо розгляду в порядку загального позовного провадження справи

за позовомОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурорапровизнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДР: 00034051), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора Рябошапки Р.Г. від 17.12.2019 № 1124-вк по Генеральній прокуратурі України, яким прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України підполковника юстиції ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я) та виключено із списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, з 31.12.2019;

поновити ОСОБА_1 на публічній службі на посаді першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України або рівнозначній посаді в офісі Генерального прокурора на умовах безстрокового трудового договору;

стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 31.12.2019 до моменту фактичного поновлення на публічній службі;

допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення позивача на публічній службі в органах прокуратури та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Підставою для звернення до суду з даним позовом є, на думку позивача, протиправність наказу, оскільки в спірному наказів взагалі не визначено підстав, за якими звільнено позивача та не зазначено норму Закону, яка слугувала підставою для такого звільнення, відтак позивач просить суд скасувати наказ Генерального прокурора Рябошапки Р.Г. від 17.12.2019 № 1124-вк.

Ухвалою від 21.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Враховуючи те, що дана справа не зазначена у виключному переліку категорій справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України), беручи до уваги предмет та підстави позову, характер спірних відносин, інші фактори, визначені ч. 3 ст. 257 КАС України, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначенням судового засідання.

16.03.2020 канцелярією суду зареєстровано клопотання Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за правилами загального провадження, яке по суті мотивовано п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України та тим, що прокурор відноситься до осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у зв`язку з чим наявні підстави для розгляду судом вказаної справи в загальному провадженні, оскільки положення КАС України перешкоджають розгляду такої категорії справ в спрощеному провадженні.

У зв`язку з цим суд повторно звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

У даному випадку є очевидним, що дана справа не належить до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, так і не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Що стосується положень п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, слід зазначити, що зазначена норма не знайшла своєї нормативної реалізації у вигляді процесуальних обмежень, визначених у положеннях ч. 4 ст. 257 чи у ч. 4 ст. 12 КАС України, а відтак положення п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України не є перешкодою для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Більш того, положення п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України стосуються позивачів, які є службовими особами, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, тобто норма стосується осіб, які мають статус такої службової особи на час звернення до суду.

У даному випадку, станом на час звернення до суду позивач вже не мав статусу такої службової особи, оскільки був звільнений, що додатково вказує на відсутність процесуальних обмежень для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відтак, враховуючи вищенаведене та, як вже зазначалося, приписи ч. 3 ст. 257 КАС України суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених клопотань та до висновку про відмову у їх задоволенні

Керуючись вимогами ст. ст. 12, 257, 262, 260, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за правилами загального провадження.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін