Рішення № 88268672, 12.03.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2020 року Чернігів Справа № 620/347/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Лазаренко В.Г.,

за участю представника позивача Крилача О.І., представника відповідача Кашиної С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00273 від 28.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, а посилання відповідача на порушення статті 37 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» є безпідставним, оскільки стосуються виключно повноважень державних органів приймати відповідні акти та строків, у які такі акти набирають чинності, та не стосуються процедури декларування товарів чи інших умов, визначених Митним кодексом України. Також зазначає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00273 від 28.11.2019 не містить інформації про встановлення відповідачем країни походження імпортованого товару, як і доказів його походження з Російської Федерації чи Китайської Республіки, а тому вимогу відповідача про сплату остаточного антидемпінгового мита, передбаченого вітчизняними заходами щодо імпорту з Росії та Китаю, для товарів, які походять зі Швеції, позивач вважає незаконною.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому зазначив, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару та проведенні аналізу поданих до митного оформлення документів було встановлено, що разом з митною декларацією № UA102150/2019/206061 на товари за кодами згідно УКТ ЗЕД 7212509000 та 7210908000, позивачем подано сертифікат про походження товару від 17.10.2019 форми EUR.1 про походження товару зі Швеції виданий для країни Ізраїль. Інших документів, які б підтверджували країну походження спірного товару та які б були видані для країни ввезення Україна, позивачем надано не було, а тому митним органом оформлена картка відмови № UA102150/2019/00273 у пропуску спірного товару на митну територію України.

Позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій вказав, що відповідачем в порушення положень статті 32 Доповнення І до Конвенції не зроблено запитів до компетентних органів з метою перевірки сертифікату EUR. І від 17.10.2019 № А 2205188 та декларацій про походження, складених експортером на інвойсах від 29.10.2019 № 164000022 та № 164000023, а картка відмови прийнята всупереч інформації, яка міститься у належних, достовірних і допустимих доказах - комерційних та супровідних документах, наданих позивачем. Також зазначає, що після отримання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00273 від 28.11.2019 змушений був здійснити декларування товару на умовах Чернігівської митниці ДФС аби запобігти додатковим втратам через простої транспорту та нараховувати 47,57% антидемпінгового мита на імпортований ним товар.

В наданих до суду запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав, що імпорт на митну територію України товару, що є об`єктом застосування антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою. Відповідно до вимог статті 45 Митного кодексу України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, здійснюється за оформленими митними деклараціями. При цьому, митне оформлення здійснюється на підставі поданих документів про країну походження товару. У даному випадку митне оформлення за митною декларацією № UA102150/2019/206061 не здійснювалося, оскільки митницею оформлена картка відмови у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують країну походження спірного товару Швеція, виданих для України, а за митною декларацією № UA102150/2019/206173 країна походження визначена позивачем як «невизначена». Тому відсутні підстави для проведення перевірки документів, що підтверджують країну походження товару.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 18.02.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, замінено первинного відповідача у справі з Чернігівської митниці ДФС на належного відповідача - Північну митницю Держмитслужби.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.11.2019 до відділу митного оформлення № 3 митного поста «Чернігів- вантажний» ФОП ОСОБА_1 . було подано митну декларацію № UA102150/2019/206061 на товари за кодами згідно УКТ ЗЕД 7212509000 та 7210908000, (товар № 1 - неорієнтована електротехнічна сталь марки М250-35А з покриттям Suralac 7000 код « 7212509000 » та товар № 2 - неорієнтована електротехнічна сталь марки М700-100А з покриттям Suralac 7000 код « 7210908000 »), країна виробництва - SE (Швеція) (а.с. 50-51).

Вказаний товар придбано за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу від 28.10.2019 № 28/10/19, укладений між ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та E.V.R. Votors Ltd, Петах Тиква, Ізраїль (а.с. 12-16).

До вказаного контракту було підписано специфікацію № 1 від 28.10.2019 в якій визначено опис товару, кількість та його вартість, умови доставки (CPT Чернігів, Україна, (Інкотермс 2010)), а також вказано, що відправником товару є Surahammar Bruks AB. Box 201, SE-735 23 Surahammar, Sweden (а.с. 17).

Також до вищевказаної декларації позивачем було додано документи, зокрема: рахунки-фактури (інвойси) від 29.11.2019 № 164000022 та № 164000023( а.с. 59, 60), інвойси від 17.10.2019 №208182, 208183 (а.с. 55, 56); копію митної декларації країни відправлення від 12.11.2019 № 9LT3023124710211425 (а.с. 64); сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 17.10.2019 № А 2205188 (а.с. 54); інші некласифіковані документи (сертифікати магнітних властивостей та сертифікати хімічного складу до інвойсів № 208182, 208183 від 17.10.2019) (а.с. 27-30).

За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Північної митниці Держмитслужби було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00273 від 28.11.2019 (а.с. 52).

Підставою для оформлення оскаржуваної картки відмови слугувало те, що наданий позивачем сертифікат про походження товару від 17.10.2019 форми EUR.1 № А 2205188, виданий SURAHAMMARS BRUKS, AB BOX 201, SE-735 23 SURAHAMMARS, SWEDEN для EVR MOTORS LTD, 7 BALTIMORE ST./P.O.B. 3751, PETAH TIKVA - 4951018, ISRAEL, тобто виданий для країни ввезення «Ізраїль», а не для країни ввезення «Україна».

Окрім того, митним органом роз`яснено, що імпорт на митну територію України поставленого позивачем товару, що походить з Швеції може здійснюватися з обов`язковим наданням сертифікату про походження, а в разі його відсутності - зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою. Також зазначено про необхідність подання нової митної декларації згідно процедури та строків декларування, встановлених главою 40 Митного кодексу України, із виправленням зазначених недоліків (а.с. 52-53).

Отримавши відмову у застосуванні преференційних ставок на ввезений товар, з метою митного оформлення товару, позивачем було подано нову митну декларацію № UA102150/2019/206173, у якій у графі 34 «Країна походження» зазначено «00» - країна походження невизначена, а також нараховано антидемпінгове мито у сумі: товар № 1 - 43333,72 грн. та товар № 2 - 40043,64 грн. (а.с. 57-58).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД; фактурну вартість товарів; митну вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Згідно частини п`ятої статті 280 Митного кодексу України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

За приписами частини першої статті 281 Митного кодексу України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Частинами першою, другою, шостою, сьомою статті 36 Митного кодексу України встановлено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

За приписами частин першої, другої, пункту 2 частини третьої статті 44 Митного кодексу України для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару.

У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію).

Відповідно до статті 15 розділу V Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація, надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV a і b.

Стаття 17 розділу V Протоколу І Угоди про асоціацію регулює процедуру видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1.

Так, відповідно до частини першої та другої статті 17 розділу V Протоколу І Угоди про асоціацію сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Згідно Додатку III «ЗРАЗОК ТА ЗАСТОСУВАННЯ СЕРТИФІКАТА З ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТОВАРУ EUR.1» Протоколу І Угоди про асоціацію у графі 2 сертифіката «Certificate used in prefentiai trade between __and» («Сертифікат, що використовується у преференційній торгівлі між__ та__») зазначаються назви Сторін, що підписали Угоду: Україна та Європейський Союз (назва однієї з країн ЄС або скорочена назва «ЄС»).

Графа 5 сертифікату про походження має назву «Country, group of countries or territory of destination» («країна, група країн або територій призначення»).

Як вбачається з наданої позивачем копії сертифікату про походження товару від 17.10.2019 форми EUR.1 № А 2205188, він використовується між Європейським Союзом та Ізраїлем (гр. 2), а країна призначення товару - Ізраїль (гр. 5) (а.с. 54).

Тобто, в графах 2 та 5 сертифіката зазначено відомості про країну, яка не є учасником Угоди, оскільки він був виданий для країни ввезення Ізраїль, яка не є членом Європейського Союзу.

Так само до митного оформлення не наданий документ, виданий країною вивезення Ізраїль на підставі сертифіката про походження країни Швеція, для країни призначення Україна.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, про обґрунтованість дій відповідача щодо відмови у врахуванні сертифікату про походження товару від 17.10.2019 форми EUR.1 № А 2205188, наданого позивачем для митного оформлення товару та застосування тарифних преференцій.

У відповідності до вимог частини третьої статті 48 Митного кодексу України у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

26.06.2019 Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № АД-420/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деякого прокату з корозійностійким покриттям походженням з Російської Федерації та Китайської Народної Республіки», яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: плоский прокат у рулонах, листах та смугах з вуглецевої або легованої сталей (за виключенням швидкорізальної сталі) з покриттям алюмінієм, цинком, сплавами цинк-алюміній, цинк-залізо, алюміній-цинк, алюміній-кремній, хромом, міддю та нікелем або їх сплавами, що нанесені методом занурювання у розплав (крім плакування), електролітичним (гальванічним) або іншим способом; з хімічним обробленням поверхні (наприклад: фосфатування, хромування, оксалатизація, борування, тощо), що класифікується згідно з УКТЗЕД за кодами: 7210 30 00 00, 7210 41 00 00, 7210 49 00 00, 7210 50 00 00, 7210 61 00 00, 7210 69 00 00, 7210 90 80 00, 7212 20 00 00, 7212 30 00 00, 7212 50 20 00, 7212 50 30 00, 7212 50 40 00, 7212 50 61 00, 7212 50 69 00, 7212 50 90 00, 7225 91 00 00, 7225 92 00 00, 7225 99 00 00, 7226 99 10 00, 7226 99 30 00, 7226 99 70 00, походженням з Російської Федерації та Китайської Народної Республіки.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою: для виробників/експортерів Товару походженням з Російської Федерації - 47,57 %; для виробників/експортерів Товару походженням з Китайської Народної Республіки - 22,78 %;

Остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару.

Сплата остаточного антидемпінгового мита здійснюється в готівковій чи безготівковій формі, або шляхом унесення суми мита на депозит, або оформлення відповідного боргового зобов`язання, якщо інше не передбачено законодавством України.

Остаточне антидемпінгове мито стягується органами доходів і зборів (митницями) України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів).

Імпорт на митну територію України товару, що є об`єктом застосування антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою.

З урахуванням викладеного, ФОП ОСОБА_1 було подано нову митну декларацію № UA102150/2019/206173, у якій у графі 34 «Країна походження» зазначено «00» - країна походження невизначена, а також нараховано антидемпінгове мито у розмірі 47,57 % за товар № 1 в сумі 43333,72 грн. та товар № 2 в сумі 40043,64 грн.

Посилання позивача на те, що подані до митного оформлення інвойси від 29.10.2019 №№ 164000022, 164000023, які видані країною Ізраїль, підтверджують країну походження товару, судом не приймаються до уваги, оскільки вказані інвойси могли бути прийняті відповідачем в разі видачі їх компетентним органом Швеції, як підтвердження країни походження товару зі Швеції, якби такий інвойс містив посилання, передбачене Додатком IVa до Регіональної конвенції, а саме: «The exporter of the products covered by this document (customs authorization No (')) declares that, except where otherwise clearly indicated, these products are of… (2) preferential origin» («експортер товарів, на які поширюється цей документ (митний дозвіл № (')), заявляє, що за винятком випадків, коли чітко зазначено інше, ці товари мають (2) пільгове походження».

Разом з тим, у інвойсах від 17.10.2019 № 208182, № 208183, що видані компетентним органом Швеції, країни походження товару, відсутні посилання, передбачене Додатком IVa до Регіональної конвенції.

Інвойси від 29.10.2019 № 164000022, № 164000023, видані країною Ізраїль, хоча і містять посилання, передбачене Додатком IVa до Регіональної конвенції, але таке посилання зроблено не країною походження товару Швеція чи країною-учасницею ЄС, а країною вивезення Ізраїль. Тому вказані документи не є належними доказами країни походження товару - Швеції.

Суд також не знаходить поважними посилання позивача на порушення відповідачем положень статті 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження щодо не здійснення запитів до компетентних органів з метою перевірки сертифікату EUR. І від 17.10.2019 № А2205188 та декларацій про походження, складених експортером на інвойсах від 29.10.2019 № 164000022 та № 164000023, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 32 розділу VІ Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї Статті митні органи Договірної сторони імпортера повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED та інвойс, якщо він поданий, декларацію про походження або декларацію про походження EUR-MED, або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, за необхідності, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути надіслані для обґрунтування запиту про здійснення перевірки.

Перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

З аналізу викладених норм слідує, що перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, здійснюється за оформленими митними деклараціями. При цьому, митне оформлення здійснюється на підставі поданих документів про країну походження товару.

У даному випадку митне оформлення за митною декларацією № UA102150/2019/206061 не здійснювалося, оскільки митницею оформлена картка відмови у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують країну походження спірного товару Швеція, виданих для України, а за митною декларацією № UA102150/2019/206173 країна походження позивачем вказана як «невизначена».

Отже, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки документів, що підтверджують країну походження товару.

При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00273 від 28.11.2019, оскільки країна походження товару не була підтверджена належними документами.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Північної митниці Держмитслужби (просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43332675) про визнання протиправним та скасування картки відмови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.03.2020.

Суддя В.О. Непочатих