Рішення № 88268666, 18.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 березня 2020 р. № 520/535/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управлінні Національної поліції в Харківській області №422 о/с від 17.12.2019 в частині звільнення з Національної поліції України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0146566/, інспектора тренінгового центру ГУНП в Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управлінні Національної поліції в Харківській області №1239 від 16.12.2019 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських тренінгового центру ГУНП в Харківській області" в частині, що стосується старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0146566/, інспектора тренінгового центру ГУНП в Харківській області;

- поновити ОСОБА_1 в посаді інспектора тренінгового центру ГУНП в Харківській області зі спеціальним званням старшого лейтенанта поліції, без обов`язкового проходження атестації та стажування;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 17.12.2019 по день поновлення в посаді, визначений відповідним наказом ГУНП в Харківській області, за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 20.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.12.2019 позивача - поліцейського тренінгового центру ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Краснокутського С.В. було ознайомлено з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №422о/с від 17.12.2019, відповідно до якого позивача звільнено з лав Національної поліції України за вчинення дисциплінарного правопорушення згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом №1239 від 16.12.2019 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських тренінгового центру ГУНП в Харківській області". Позивач вважає, що накази Головного управління Національної поліції в Харківській області №422о/с від 17.12.2019 та №1239 від 16.12.2019 є незаконними, як і самі висновки службового розслідування, які стали підставою для їх винесення. Зазначає, що єдиною підставою для його звільнення, на думку позивача, стало повідомлення останньому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України (задокументовано факти збуту наркотичних засобів та психотропних речовин) в кримінальному провадженні №42019220000000366, за відсутності встановлення судом його провини - вироку, було звільнено з лав Національної поліції. Позивач вважає, що йому було повідомлено про підозру необґрунтовано, а в його діях відсутні подія та склад кримінального правопорушення.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача – Синюшка С.О. через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, повідомив про обставини, які слугували приводом призначення службового розслідування та прийняття спірних наказів, зазначивши, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні ним службової дисципліни щодо дотримання вимог, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Вказав, що подібні випадки негативно впливають на імідж як поліції, так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю. Службовим розслідуванням встановлено факт вчинення позивачем діяння, що дискредитує звання працівника органів Національної поліції. Також представник відповідача звертав увагу на те, що набрання законної сили судовим рішенням про притягнення особи до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення є окремою підставою для звільнення особи зі служби. В даному випадку, звільнення відбулось за порушення службової дисципліни, вина позивача у скоєнні якого встановлюється у визначеному законом порядку, а тому посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 62 Конституції України, є безпідставними.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій посилався на те, що відзив містить в собі лише посилання на факти, що не оскаржуються, та є необґрунтованим в частині посилання на рішення Верховного Суду України та практики Європейського суду з прав людини. Також зазначив, що у випадку Позивача, в матеріалах службового розслідування та їх висновках мається лише відтворення фабули кримінального правопорушення. Та зазначає, що посадові особи ГУНП в Харківській області під час проведення службового розслідування свідомо було грубо порушено вимоги законодавства шляхом підміни спеціальної норми Закону, яка не дозволяє звільнення за вказаних обставин, на п.6 ч.1 ст. 77 Закону «Про національну поліцію», тобто порушення службової дисципліни.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив службу на посаді поліцейського тренінгового центру ГУНП в Харківській області у званні старшого лейтенанта поліції.

28.11.2019 о 14:30 до УКЗ ГУНП в Харківській області з Харківського управління ДВБ Національної поліції України надійшла доповідна записка заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області – начальника ВІОС полковника поліції Тюніна В.О. від 28.11.2019 №8348/119-12/02-2019 про те, що цього ж дня о 13.40 працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтава, та поліцейськими ДВБ, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 31.05.2019 до ЄРДР № 62019170000000366, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, задокументовано факт збуту наркотичних засобів та психотропних речовин інспектором тренінгового центру ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (перебував на службі, у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї), який біля будинку № 13 по вул. Жон Мироносиць, м. Харків збув оперативному покупцю за 1500 гривень полімерний пакет з порошкоподібною речовиною світло-рожевого кольору (ймовірно «амфетамін», вагою приблизно 2 г). Крім цього, встановлено, що 25.10.2019 та 01.11.2019 працівниками ДВБ задокументовано факти збуту ОСОБА_1 оперативному покупцю наркотичного засобу «канабіс» вагою 6, 8852 г та психотропної речовини «амфетамін» вагою 1, 6407 г за 2500 гривень та 1500 гривень відповідно. Грошові кошти та наркотичні засоби вилучені. Старший лейтенант поліції Краснокутський С.В. затриманий у порядку ст. 208 КПК України. Вирішується питання щодо вручення йому повідомлення про підозру у скоєнні вказаного кримінального правопорушення та обрання запобіжного заходу. Під час затримання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , останній відштовхнув старшого оперуповноваженого в ОВС Харківського управління ДВБ НПУ майора поліції ОСОБА_2 , який в результаті отримав тілесні ушкодження, а саме: забій м`яких тканин в області нижньої щелепи зліва, забій м`яких тканин лівої кисті (ЄО Київського ВП від 28.11.2019 № 42166). Рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР за вказаним фактом не прийнято. (а.с. 37-38)

Наказом начальника ГУНП в Харківській області № 2058 від 29.11.2019 призначено службове розслідування відносно поліцейського тренінгового центру ГУНП в Харківській області за фактами, викладеними у доповідній записці заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області – начальника ВІОС полковника поліції Тюніна В.О. від 28.11.2019 №8348/119-12/02-2019. Позивача відсторонено від виконання службових обов`язків. Також для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію на чолі з інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 (а.с.33-34)

Голова дисциплінарної комісії М.Єфремова зверталася до начальника ІТТ № 1 ГУНП в Харківській області з листом від 29.11.2019 № 8356/119-12/02-2019, в якому просила повідомити ОСОБА_1 про необхідність надати пояснення дисциплінарній комісії в письмовій формі з питань, пов`язаних з подіями, що відбулися 25.10.2019, 01.11.2019 та 28.11.2019 (а.с. 42).

29.11.2019 у позивача були відібрані пояснення, в яких ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення на питання, викладені у листі від 29.11.2019 № 8356/119-12/02-2019, посилаючись на положення ст. 63 Конституції України. (а.с.43)

05.12.2019 у ОСОБА_1 повторно відібрані письмові пояснення, в яких він, у присутності адвоката, повторно відмовився від їх надання, посилаючись положення ст. 63 Конституції України.(а.с. 57)

За результатами службового розслідування за фактами, викладеними у доповідній записці заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області – начальника ВІОС полковника поліції Тюніна В.О. від 28.11.2019 № 8348/119-12/02-2019, 16.12.2019 начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області генерал поліції третього рангу ОСОБА_4 затвердив висновок службового розслідування, відповідно до якого за порушення службової дисципліни, що виразилося у невиконанні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання Присяги поліцейського, п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині бути вірним Присязі поліцейського, п. 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині запобігання вчиненню правопорушень, п. 6, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, відносно інспектора тренінгового центру ГУНП в Харківській області застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.(а.с.80-83)

Як вбачається зі змісту вказаного висновку та матеріалів службового розслідування, копії яких долучені до матеріалів справи, 28.11.2019 о 14:30 до УКЗ ГУНП в Харківській області з Харківського управління ДВБ Національної поліції України надійшла інформація про те, що цього ж дня о 13.40 працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтава (надалі - ДБР), та поліцейськими Харківського управління ДВБ Національної поліції України (надалі - ДВБ), під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 31.05.2019 до ЄРДР № 42019220000000366, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, задокументовано факт збуту наркотичних засобів та психотропних речовин інспектором тренінгового центру ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта вища, в ОВС з 16.08.2008, в НПУ з 07.11.2015, на посаді з 20.10.2017, перебував на службі, у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї, діючих дисциплінарних стягнень не має, характеризується посередньо, який біля будинку № АДРЕСА_2 , м. АДРЕСА_3 збув оперативному покупцю за 1500 гривень полімерний пакет з порошкоподібною речовиною світло-рожевого кольору (ймовірно «амфетамін», вагою приблизно 2 г).

Службовим розслідуванням встановлено, що 29.11.2019 прокурором прокуратури Харківської області Калмиковим О.А. повідомлено про підозру старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за матеріалами вказаного кримінального провадження.

Згідно тексту повідомлення про підозру від 29.11.2019 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 придбав та почав зберігати наркотичний засіб, обіг якого заборонено - «канабіс». 25.10.2019 в період часу з 10.30 по 10.50 він, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , у ході негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, збув за грошову винагороду у сумі 2500 гривень ОСОБА_5 (вигадані анкетні дані), який виступав у якості покупця, полімерний прозорий пакет, в якому знаходилась речовина рослинного походження, яка згідно висновку судової експертизи від 26.11.2019 № 3/2951 се-19 є «канабісом», маса якого на суху речовину становить 5,9604 г.

Також старший лейтенант поліції ОСОБА_1 придбав та почав зберігати психотропну речовину, обіг якої обмежений - «амфетамін». 01.11.2019 в період часу з 17.27 по 17.40 він, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , у ході негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, збув за грошову винагороду у сумі 1500 гривень ОСОБА_5 полімерний пакет, в якому знаходилась порошкоподібна речовина, яка згідно висновку судової експертизи від 26.11.2019 № 3/2951 се-19 є «амфетамін», маса якого становить 0,5594 г.

Крім цього, придбав та почав зберігати психотропну речовину, обіг якої обмежений - «амфетамін». 28.11.2019 в період часу з 13.26 по 13.43 він, перебуваючи поблизу виходу зі станції метро «Архітектора Бекетова» по вул. Жон Мироносиць у м. Харкові, у ході негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, збув за грошову винагороду у сумі 1500 гривень ОСОБА_5 , полімерний пакет, в якому знаходилась порошкоподібна речовина.

У подальшому 28.11.2019 о 13.49 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було затримано поліцейськими ДВБ.

Під час особистого обшуку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який проводився в ході затримання останнього у порядку ст. 208 КПК України, виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти на загальну суму 1500 гривень.

Під час службового розслідування встановлено, що 29.11.2019 ухвалою судді Московського районного суду м, Харкова ОСОБА_6 . старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) строком на 60 днів, тобто до 26.01.2019. Також суддею визначено заставу у розмірі 76840 гривень.

30.11.2019 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вніс заставу, у зв`язку з чим 04.12.2019 був звільнений з - під варти цього ж дня.

Опитаний в ході службового розслідування старший лейтенант поліції ОСОБА_1 двічі відмовився надавати пояснення на підставі ст. 63 Конституції України.

Опитаний в ході службового розслідування інспектор ТЦ ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_7 , який несе службу в одному кабінеті зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , пояснив, що 28.11.2019 приблизно о 08.00 він на власному автомобілі забрав на зупинці міського транспорту «Комунальний ринок» ОСОБА_1 , та вони направились на роботу до тренінгового центру за адресою: АДРЕСА_3 . Приблизно о 13.00 ОСОБА_7 повідомив старшому інспектору ТЦ капітану поліції ОСОБА_8 про те, що він разом із ОСОБА_1 поїде у місто на обідню перерву та о 13.10 вони залишили тренінговий центр. ОСОБА_1 попросив зупинитись біля станції метро «Архітектора Бекетова», оскільки його там чекав знайомий, та сказав, що на роботу він повернеться самостійно. ОСОБА_7 залишив його у вказаному місці та поїхав обідати. Приблизно о 13.30 ОСОБА_7 зателефонував начальник ТЦ полковник поліції ОСОБА_9 , який перебував на лікарняному, та повідомив, що ОСОБА_1 затримали поліцейські ДВБ.

Опитана старший інспектор ТЦ капітан поліції Смаль О.О ОСОБА_10 підтвердила пояснення ОСОБА_7 та зазначила, що станом на 28.11.2019 начальник ТЦ полковник поліції ОСОБА_9 перебував на лікарняному, а заступник начальника ТЦ майор поліції ОСОБА_11 перебував у відрядженні у м. Києві, де проводились змагання зі стрільб. У зв`язку з цим вона не мала змоги перешкоджати ОСОБА_1 залишати територію тренінгового центру.

Вивченням функціональних обов`язків каштана поліції ОСОБА_8 встановлено що, остання не має повноважень організаційно - розпорядчого характеру, пов`язаних з особовим складом тренінгового центру.

Згідно пояснень начальника тренінгового центру ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_9 , 28.11.2019 він перебував на лікарняному. Про затримання працівниками ДЗБ ОСОБА_1 , йому стало відомо від начальника УКЗ ГУНП в Харківськім області полковника поліції ОСОБА_12 . Під час служби у ТЦ ОСОБА_1 зарекомендував себе як посередній працівник.

Вказана інформація підтверджується довідкою від 20.11.2019 № 5141 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України поліклініки ДУ «ТМО МВС України по Харківській області», згідно якої ОСОБА_9 перебував на амбулаторному лікуванні з 20.11.2019 по 29.11.2019 включно.

Опитаний під час службового розслідування заступник начальника тренінгового центру ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_11 , пояснив, що на підставі наказу ГУНП в Харківській, області «Про відрядження поліцейських ГУНП в Харківській області для участі, в змаганнях з практичної стрільби «Кубок Національної поліції України у м Києві» від 15.11.2019 № 1137 він з 26 по 30 листопада 2019 року перебував у відрядженні у м. Києві. 28.11.2019 о 16.00 йому стало відомо від ОСОБА_9 про затримання поліцейськими ДВБ ОСОБА_1 . Крім цього, він зазначив, що за його усною вказівкою відповідальною у ТЦ за особовий склад він залишив старшого інспектора ТЦ капітана поліції ОСОБА_8 , про що він повідомив особовий склад.

Крім цього, встановлено, що під час затримання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 останній відштовхнув старшого оперуповноваженого в ОВС Харківського управління ДВБ НПУ майора поліції ОСОБА_2 , який в результаті отримав тілесні ушкодження, а саме: забій м`яких тканин в області нижньої щелепи зліва, забій м`яких тканин лівої кисті (ЄО Київського ВП від 28.11.2019 № 42166). Матеріали ЄО направлені до Харківської місцевої прокуратури № 2 для прийняття рішення згідно чинного законодавства.

Опитаний під час службового розслідування майора поліції ОСОБА_2 пояснив, що під час затримання 28.11.2019 по кримінальному провадженню № 42019220000000366 за ч. 2 ст. 307 КК України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував поблизу будинку АДРЕСА_5 по вул АДРЕСА_2 в м. Харкові поруч з виходом зі станції метро «Архітектора Бекетова», було застосовано поліцейські заходи примусу - заходи фізичного впливу, передбачені ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію», а саме спеціальні прийоми боротьби для припинення супротиву.

Перед застосуванням фізичної сили ОСОБА_2 на підставі ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» було ідентифіковано себе як працівника поліції, а саме: при наближенні до ОСОБА_1 він, перебуваючи у цивільному одязі, голосно попередив його, що він працівник ДВБ. Пред`явити посвідчення для підтвердження вищевказаного ОСОБА_2 не встиг, оскільки одразу ж отримав від ОСОБА_1 два удари кулаками рук в область щелепи, чим спричинив тілесні ушкодження та сильний фізичний біль. Подальше попередження щодо наміру застосування фізичного впливу було невиправданим, та неможливим, оскільки вищевказані дії ОСОБА_1 несли пряму загрозу життю та здоров`ю ОСОБА_2 . Під час застосування фізичного впливу до ОСОБА_1 він був виведений з рівноваги ОСОБА_2 , в результаті чого вони обидва впали на асфальтовану поверхню, під час чого останній міг отримати тілесні ушкодження. У подальшому до ОСОБА_1 відповідно до п.п. а, б, п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» було застосовано спеціальний засіб - кайданки. Також ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію» було викликано бригаду невідкладної швидкої медичної допомоги, якою надано невідкладну медичну допомогу. Первинний діагноз: забій м`яких тканин області верхнього віка зліва. Дана подія зареєстрована 28.11.2019 в Київському ВП ГУНП в Харківській області у журналі ЄО за № 42167 та матеріали у подальшому направлені до Харківської місцевої прокуратури № 2.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами особової справи ОСОБА_1 , 07.11.2015 він склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якою він зобов`язується з гідністю нести високе звання поліцейського, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, дотримуватися Конституції та Законів України.

У ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , не встановлені. Обставинами, що обтяжують його відповідальність, є настання тяжких наслідків, що виразилося у підриві авторитету Національної поліції України та довіри населення України до поліцейських. По службі характеризується посередньо, ініціативи у роботі не проявляв: обмежувався виконанням поставлених керівництвом завдань, має середню теоретичну та практичну підготовку.

Як вбачається з висновку службового розслідування, за результатами його проведення встановлений факт скоєння Інспектором тренінгового центру СУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні ним вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотриманім Присяги поліцейського, п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині необхідності бути вірним Присязі поліцейського, п. 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині запобігання вчиненню правопорушень, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України.

На підставі висновку службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області генералом поліції третього рангу ОСОБА_13 видано наказ від 16.12.2019 № 1239 про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання Присяги поліцейського, п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині бути вірним Присязі поліцейського, п. 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині запобігання вчинення правопорушень, п. 6, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, відносно інспектора тренінгового центру ГУНП в Харківській області застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.(а.с.84-85)

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генералом поліції третього рангу Сокуренка В. від 17.12.2019 №422 о/с звільнено згідно з Законом України «Про Національну поліцію» за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0146566/, інспектора тренінгового центру ГУНП в Харківській області з 19.12.2019, з виплатою компенсації за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки за період з 01.01.2019 по 19.12.2019 у кількості 6 діб.(а.с. 7)

Надаючи оцінку спірним наказам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII.

Як визначено у ч.1 ст. 1 вказаного Закону, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою та другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За змістом пункту шостого частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі за текстом - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до вимог п. 1,3,6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту поліцейський зобов`язаний бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поліцейський зобов`язаний поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; поліцейський зобов`язаний утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції, що визначено у частині 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Стаття 14 Дисциплінарного статуту визначає, зокрема, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлений Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі за текстом - Порядок).

Згідно з п. 1 розділу II Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Так, відповідно до п. 2 розділу II Порядку службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Отже, отримання відповідачем інформації (доповідної записки, яка надійшла 28.11.2019 о 14:30 до УКЗ ГУНП в Харківській області з Харківського управління ДВБ Національної поліції України) про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в ході якого задокументовано факт збуту наркотичних засобів та психотропних речовин позивачем, інспектором тренінгового центру ГУНП у Харківській області – є достатньою підставою для призначення та проведення службового розслідування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Згідно зі ст. 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч. 1, 3-5 ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського.

Протиправність проведення службового розслідування позивач ані у позові, ані у відповіді на відзив, не наводить, в той же час судом не встановлено порушень порядку призначення та проведення службового розслідування.

Позивач у позовній заяві та відзиві на позов також не спростовує фактів, викладених у висновках службового розслідування, про що прямо зазначив у відповіді на відзив.

Отже, фактично єдиною підставою заявлених позовних вимог позивач вважає відсутність вироку суду, яким було б встановлено його вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, зазначаючи, що у цьому випадку його мали звільнити за ч. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», проте, звільнили на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Суд не погоджується з вказаними доводами позивача, оскільки вважає, що саме поведінка позивача під час проведення оперативних дій у кримінальному провадженні та під час службового розслідування свідчить про їх невідповідність приписам п.п. 1,3,6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушення яких і було підставою для звільнення позивача.

Так, встановлені в ході службового розслідування обставини затримання позивача, а саме – фізичний спротив затриманню співробітником ДВБ ОСОБА_2 , який перед застосуванням фізичної сили на підставі ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» ідентифікував себе як працівника поліції, нанесення останньому двох ударів кулаками рук в область щелепи, в результаті чого спричинені тілесні ушкодження та сильний фізичний біль, доводять вчинення позивачем дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, свідчать про неповагу до прав людини, направлені на перешкоджання розслідуванню правопорушень, а не про надання допомоги та запобігання вчиненню правопорушень, як цього вимагає Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Крім того, як в ході службового розслідування, так і при зверненні до суду з позовом, позивач жодним чином не заперечував своєї поведінки під час затримання, двічі відмовлявся від надання пояснень під час службового розслідування. Отже, жодних доказів правомірності своїх дій 28.11.2020 позивач ані відповідачу, ані до суду не надав.

Отже, поведінка позивача обґрунтовано розцінена відповідачем як така, що підриває авторитет Національної поліції України.

З огляду на зазначене, притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення зі служби саме на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» є правомірним.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що при визначенні позивачу виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно позивачем, попередня поведінка позивача, його характеристика, а також шкоду, завдану авторитету органів поліції.

Крім того, обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи, що відповідачем доведено мотиви обрання крайнього заходу дисциплінарного стягнення виходячи з сутності виявлених порушень та вкрай негативних наслідків для авторитету Національної поліції України, суд вважає доведеною відповідачем правомірність прийнятих ним наказів.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, який заперечував проти позову, доведено вчинення позивачем грубого порушення службової дисципліни, а також обґрунтованість обрання такого виду стягнення як звільнення, з урахуванням вкрай негативних наслідків, які має вказане порушення для авторитету органів Національної поліції України.

Водночас твердження позивача про відсутність у відповідача підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності спростовуються встановленими судом обставинами справи.

Отже, оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень прийняті з дотриманням критеріїв, наведених в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд приходить до висновку про законність звільнення ОСОБА_1 з Національної поліції України, а тому заявлені ним позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову – відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 18 березня 2020 року.

Суддя Білова О.В.