Рішення № 88268647, 13.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року справа № 580/2853/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

за участю:

секретаря - Сачинської В.С.,

представника позивача - адвоката Підліснюка В.Ю. (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Шинкарук Світлани Михайлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання протиправним та скасування рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 з позовною заявою до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Шинкарук Світлани Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Черкаської області, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення від 15.05.2017 №871 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 03.08.2016 за вих. №329, для будівництва 3-х поверхового житлового будинку готельного типу за адресою АДРЕСА_1 .".

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що разом з ОСОБА_4 є співвласником земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 7110800000:05:001:0210, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради були видані містобудівні умови та обмеження №329 від 03.08.2016 забудови вказаної земельної ділянки для будівництва 3-х поверхового житлового будинку готельного типу. На підставі виданих містобудівних умов та обмежень позивачем виконано проектні роботи та 17.08.2016 Відділом архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва 3-х поверхового житлового будинку готельного типу. Роботи з вказаного будівництва здійснювались з 17.08.2016 по червень 2019. В травні 2019 року позивача було повідомлено про заборону здійснення будівельних робіт на території належної йому земельної ділянки, оскільки уповноваженими контролюючими органами скасовані містобудівні умови та обмеження і декларацію про початок виконання будівельних робіт №ЧК083162300936 від 17.08.2016.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, однак позивачем було надано вичерпний перелік документів для їх отримання. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до них можуть вноситись лише за згодою замовника.

Некоректне чи неповне внесення інформації до містобудівних умов та обмежень органом, який їх видав, не може нести негативних наслідків для позивача, як забудовника, який під час здійснення будівництва дотримується всіх вимог законодавства у сфері містобудівної документації під час їх отримання. Пункт 2.13 та пункт 2.15 містобудівних умов та обмежень відповідають пунктам 12 та 13 додатку до Порядку №109 з єдиною відмінністю - невірна нумерація, вказані недоліки не можуть бути самостійною та/або додатковою підставою для скасування дії містобудівних умов та обмежень в повному обсязі. Включення до містобудівних умов та обмежень додаткових пунктів 2.12 (представити проектне рішення на розгляд архітектурно-містобудівної ради) та 2.14 (після розробки проектно-кошторисної документації укласти договір з міською радою, відповідно до Порядку, затвердженого рішенням сесії Уманської міської ради від 30.03.2012 №4.9-19/6 «Про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної соціальної інфраструктури міста Умані») також не може бути правовою підставою для скасування дії містобудівних умов та обмежень в повному обсязі.

Містобудівний розрахунок не є стадією проектування і розробляється та надається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкту будівництва та його техніко-економічні показники. Містобудівний розрахунок не підлягає погодженню з органами місцевої влади. У разі, якщо він не містить інформацію та/або креслення, які не відповідають будівельним нормам і правилам, положенням відповідної містобудівної документації або не дають можливість з`ясувати основні наміри інвестора, спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури зобов`язаний у письмовій формі поінформувати про це заявника.

Відсутність плану зонування або детального плану території не є підставою для відмови, визначеної в пункту 3 статті 29 «Про регулювання містобудівної діяльності», яка передбачає відмову лише у разі невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. При цьому, відсутність плану зонування або детального плану території не свідчить про те, що наміри забудови позивача не відповідають вимогам містобудівної документації.

План зонування, як правило, розробляється у складі генерального плану та саме на його основі, з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Згідно Генерального плану міста Умань, затвердженого рішенням Уманської міської ради №1-4/24 від 04.06.2002, та рішення Уманської міської ради №4.11-35/6 від 20.03.2013, земельна ділянка, на якій позивач планував будівництво житлового будинку готельного типу, відноситься до земель житлової та громадської забудови, де можливо розташування такого об`єкту згідно нормативів ДБН. Таким чином, наміри забудови позивача відповідали вимогам містобудівної документації на місцевому рівні - Генеральному плану міста Умань, який є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки були видані позивачу для будівництва житлового будинку готельного типу. Згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого Наказом Держстандарту України №507 від 17.08.2000, житловий будинок готельного типу відноситься до житлових будівель з трьома та більше квартирами. Зазначений клас не включає в себе готелі, оскільки вони відносяться до будівель нежитлової забудови. Аналогічна норма міститься в пп. 14.1.1291 пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Таким чином, намір позивача здійснити будівництво житлового будинку готельного типу не можна ототожнювати з будівництвом готелю.

На момент здійснення позапланової перевірки та прийняття оскаржуваного рішення Уманською міською радою рішенням №4.29-25/7 від 17.02.2017 вже був затверджений детальний план території житлової та громадської забудови, обмеженої вулицями Володимира Мономаха, Косинки Григорія, Пушкіна та провулком Коротким. Відповідачу на момент перевірки та прийняття оскаржуваного рішення було достеменно відомо про прийняття Уманською міською радою рішення №4.29-25/7 від 17.02.2017, однак він здійснив перевірку змісту містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні на момент їх видачі, без перевірки їх відповідності вже затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні та відповідно наміру забудови земельної ділянки.

Оскільки предмет та результати перевірки безпосередньо зачіпають права позивача, відповідач повинен був забезпечити участь позивача та/або його представника у ході перевірки шляхом повідомлення про проведення такої перевірки, витребування необхідних документів та матеріалів, надання пояснень. З 15.05.2017 по травень 2019 року позивач не був повідомлений про факт проведеної перевірки та її результати. Не повідомлення позивача про проведення та результати перевірки мало наслідком здійснення позивачем будівельних робіт за відсутності дозвільного документу.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, перевищив свої повноваження, застосувавши крайній захід реагування на виявлені порушення в сфері містобудування.

З вказаних підстав позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечила. 04.12.2019 надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що на підставі наказу Держархбудінспекції №601 від 12.04.2017 та довідки про результати документальної перевірки від 10.04.2017 про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №329 від 03.08.2016 «Будівництво 3-х поверхового житлового будинку готельного типу, АДРЕСА_3 » було проведено перевірку Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, за результатами якої був складений акт від 15.07.2017, примірник якого був наданий для ознайомлення в.о. начальника Відділу.

Актом перевірки встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки були видані за відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог законодавства, відповідно до генерального плану міста, розробленого інститутом «Дніпромісто» в 1996 році та затверджено Рішенням Уманської міської ради від 04.06.2002 за №1-4/24».

План зонування територій та детальний план території визначають умови та обмеження використання території для містобудівних потреб, у той час як генеральний план обгрунтовує довгострокову стратегію планування та забудови території.

До 01.01.2015 рішення щодо визначення та надання містобудівних умов та обмежень на територіях, не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймали уповноважені органи містобудування та архітектури, з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку. Враховуючи, що містобудівні умови та обмеження видані після 01.01.2015 та беручи до уваги відсутність плану зонування території, суб`єктом нагляду мало бути прийняте рішення про відмову у видачі містобудівних умов. При цьому Генеральний план м. Умань затверджений у 2002 році, а саме за 9 років до вступу в дію Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тому не може містити актуальних проектних рішень на територію перспективного будівництва.

Також було встановлено ряд інших порушень під час видачі містобудівних умов та обмежень. В п. 2.3, 2.4, 2.6, 2.7, 2.11 містобудівних умов та обмежень не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не містять конкретних цифрових показників, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження.

В пакеті документів відсутні фотофіксація земельної ділянки (з оточенням) та кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності) або черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру).

Форма містобудівних умов та обмежень не відповідає додатку до Порядку №109.

Містобудівний розрахунок не містить розрахунку щодо гранично допустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою, та не має графічної частини, за чим неможливо визначити наміри будівництва. Відсутні показники щодо забезпечення об`єкту будівництва майданчиками: для занять фізкультурою, для відпочинку дорослого населення та ігрових майданчиків для дітей, як для житлової забудови, в графічній частині містобудівного розрахунку, який відсутній, також відсутні дані про ці майданчики, чим порушено п. 3.16 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та п. 1.2 Порядку №109. В тому числі у містобудівному розрахунку техніко-економічні показники зазначені не в повному обсязі, що є порушенням п. 10 додатку В ДБН В.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». Не визначено рівень комфорту готелю, чим порушено п. 4.3 ДБН В.2.2-20-2008 «Будинки і споруди. Готелі».

Відділом на момент видачі містобудівних умов та обмежень не враховано, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 - це територія садибної забудови, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Розроблення плану зонування території та детального плану території (або внесення змін) не відноситься до компетенції Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради. З огляду на зазначене винесення рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за приписом було неможливе.

З вказаних підстав просила відмовити у задоволенні позову.

04.12.2019 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала пояснення щодо позову, в яких послалась на аналогічні обставини.

18.12.2019 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради надав пояснення щодо позову, в яких зазначив, що Генеральний план міста розроблений в 1996 році інститутом «Дніпромісто» і затверджений рішенням міської ради від 04.06.2002 №1-4/24. Рішенням Уманської міської ради №4.11-35/6 від 20.03.2013 Генеральний план визнано таким, що є діючим та можливим для подальшого використання у вирішенні питань розвитку та містобудівного освоєння території до моменту затвердження нової містобудівної документації. Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Містобудівні умови та обмеження були надані відповідно до Генерального плану м. Умань як чинної містобудівної документації, положення якої відповідають намірам забудови земельної ділянки. Щодо інших порушень зазначив, що вони можуть бути усунуті і не слугують підставою для скасування містобудівних умов та обмежень.

Ухвалою суду від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 26.11.2019 виключено із складу учасників третю особу Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради.

Ухвалою суду від 23.12.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04.02.2020 витребувано у Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради: копію заяви на видачу містобудівних умов і обмежень вхідний номер 236-АП від 01.08.2016; перелічені в розділі 3 Графічна частина (додатки) містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №329 від 03.08.2016: кадастрову довідку з містобудівного кадастру, містобудівний кадастр-витяг із земельного кадастру, ситуаційний план місця розташування об`єкта, викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, викопіювання з містобудівної документації; містобудівний розрахунку з техніко-економічними показниками "Будівництво 3-х поверхового житлового будинку готельного типу по АДРЕСА_3 (шифр - 30-2016)". Запропоновано відповідачу надати письмові пояснення щодо відповідності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №329 від 03.08.2016 детальному плану території житлової та громадської забудови, обмеженої вулицями Володимира Мономаха, Косинки Григорія, Пушкіна та провулком Коротким, затвердженим рішенням Уманської міської ради VІІ скликання 25 сесії від 17.02.2017 №4.29-25/7.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради у письмових поясненнях від 18.12.2019 при вирішенні справи покладався на розсуд суду, розгляд справи просив здійснювати у відсутність його представника.

Відповідач в судове засідання не прибула. В матеріалах справи міститься клопотання відповідача від 29.11.2019, подане до суду 04.12.2019, про розгляд справи у її відсутність.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна архітектурно-будівельна інспекція України у судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши представника позивача, дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 7110800000:05:001:0210, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель у споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10.03.2016, посвідченого приватним нотаріусом Черповицькою І.Ю. Уманського міського нотаріального округу Черкаської області, реєстраційний запис №333 (а.с. 14-15) та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №54810989 від 10.03.2016 (а.с. 16-17).

01.08.2016 позивач звернувся до Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради із заявою №2970 від 29.07.2016 (а.с. 215), в якій просив надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, розташованої за адресою АДРЕСА_3

Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради за результатами розгляду заяви позивача про видачу містобудівних умов та обмежень №2970 від 29.07.2016 видав позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №329 від 03.08.2016 площею 0,1000 га, розташованої за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 18-19).

17.08.2016 Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради зареєстрував за №ЧК083162300936 декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва 3-х поверхового житлового будинку готельного типу за адресою: АДРЕСА_3. (а.с. 22-23).

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Шинкарук Світланою Михайлівною (відповідач у справі) відповідно до наказу №601 від 12.04.2017 на підставі направлення на проведення позапланової перевірки №15 від 20.04.2017, виданих за результатами документальної перевірки від 10.04.2017 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, за результатами якої був складений акт від 15.05.2017. (а.с. 33-35).

Актом перевірки від 15.05.2017 були встановлені наступні порушення під час надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, №329 від 03.08.2016 на об`єкт «Будівництво 3-х поверхового житлового будинку готельного типу; АДРЕСА_3», площею 0,1000 га; кадастровий номер 7110800000:05:001:0210; цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):

- копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою не засвідчена в установленому порядку, чим порушено вимоги абзацу 2 п. 2.2 розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011;

- відсутня кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності) або черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру), чим порушено вимоги абзаців 5 та 6 п. 2.2 розділу ІІ Порядку №109;

- відсутня фотофіксація земельної ділянки (з оточенням), чим порушено вимоги абзацу 7 п. 2.2 розділу ІІ Порядку №109;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоної лінії, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Однак у п. 2.3, 2.4, 2.6, 2.7, 2.11 не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не містить конкретних цифрових показників, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження, що є порушенням п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- форма містобудівних умов та обмежень не відповідає додатку до Порядку №109 змінено зміст п. 2.12 та п. 2.13, та присутні п. 2.14 та 2.15, що є недотриманням вимог п. 3.6 та додатку Порядку №109;

- містобудівний розрахунок - це розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів. Однак, містобудівний розрахунок, який знаходиться в матеріалах, не містить розрахунку щодо умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування з існуючою забудовою, та не має графічної частини, за чим неможливо визначити наміри будівництва, що є порушенням п. 1.2 Порядку №109;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки були видані за відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог законодавства. В п. 1.8 посилання на містобудівну документацію зазначено: «відповідно до генерального плану міста, розробленого інститутом «Дніпромісто» в 1996 році та затвердженого рішенням Уманської міської ради від 04.06.2002 за №1/4-24», тобто, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки надані на основі генерального плану населеного пункту, який згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, а не на основі плану зонування території чи детального плану території, які відповідно до ч. 1 ст. 18 та ч. 4 ст. 19 Закону визначають містобудівні умови та обмеження використання території для містобудівних потреб, що є не врахуванням п. 6 ч. 1 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- в містобудівному розрахунку відсутні показники щодо забезпечення об`єкту будівництва майданчиками: для занять фізкультурою, для відпочинку дорослого населення та ігрових майданчиків для дітей, як для житлової забудови, в графічній частині містобудівного розрахунку, який відсутній, також відсутні дані про ці майданчики, чим порушено п. 3.16 ДБН 360-922** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та п. 1.2 Порядку №109. В тому числі у містобудівному розрахунку техніко-економічні показники зазначені не в повному обсязі, що є порушенням п. 10 додатку В ДБН В.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»;

- також в містобудівному розрахунку не визначено рівень комфорту готелю, чим порушено п. 4.3 ДБН В.2.2-20-2008 «Будинки і споруди. Готелі» та п. 1.2 Порядку №109.

Відповідачем у зв`язку із виявленням викладених в акті перевірки від 15.05.2017 порушень при видачі містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016 було прийнято рішення №871 від 15.05.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №329 від 03.08.2016. Крім цього, у рішенні зазначено, що управлінням при наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №329 від 03.08.2016 не враховано, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 - це територія садибної забудови, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Варто зазначити, що відповідно до Земельного кодексу України та Класифікатора цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 визначено поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемою, функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів. Відповідно до даного класифікатора землі для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) віднесені до різних підрозділів.

Вважаючи рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038).

Повноваження Держархбудінспекції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду на дату прийняття рішення №871 від 15.05.2017 визначені статтею 41 Закону №3038, Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення), та Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок №698).

Згідно абзацу 4 пункту 3 Положення основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 2 пункту 4 Положення, Держархбудінспекція проводить перевірки законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону №3038 (в редакції, яка діяла на 15.05.2017) державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку №698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Згідно пункту 1 Положення про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 12.06.2017 №938 (далі - Положення №2), Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утворене як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Положення №2 основними завданнями територіального органу є забезпечення реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Черкаської області, а саме здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно - будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 23 Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Згідно пункту 35 Порядку №698, головний інспектор будівельного нагляду розглядає справи про правопорушення відповідно до вимог закону та за результатами їх розгляду виносить постанови за формою, встановленою Мінрегіоном.

Згідно пункту 32 Порядку №698 якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Отже відповідач у справі була наділена повноваженнями проводити перевірку та виносити рішення від 15.05.2017 №871 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №329 від 03.08.2016.

Відповідно до ч. 5 статті 26 Закону №3038 проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

На підставі п.1 ч.1 статті 29 Закону №3038 основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Згідно ч. 2-4 статті 29 Закону №3038 фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно ч.1 статті 16 Закону №3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до ч.1 статті 17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

При цьому, генеральні плани населених пунктів, затверджені до набрання чинності цим Законом, є безстроковими (п.3 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону №3038).

Згідно ч.1,2 статті 18 Закону №3038 план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

За ч.1 статті 19 Закону №3038 детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

При цьому, відповідно до п.6 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону №3038 рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку до 1 січня 2015 року.

Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що за відсутності плану зонування чи детального плану території містобудівні умови та обмеження на підставі попередніх планувальних рішень могли бути видані лише до 01 січня 2015 року.

Як зазначалося вище, містобудівні умови та обмеження №329 від 03.08.2016 видані на підставі Генерального плану міста Умань, який розроблений в 1996 році інститутом «Дніпромісто» і затверджений рішенням Уманської міської ради від 04 червня 2002 року №1-4/24р. В той же час, рішенням Уманської міської ради від 20 березня 2013 року №4.11-35/6 Генеральний план міста визнано таким, що є діючим та можливим для подальшого використання у вирішенні питань розвитку та містобудівного освоєння території до моменту затвердження нової містобудівної документації.

Відтак, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 від 03.08.2016 видані Відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради на підставі Генерального плану м. Умань, який є діючим.

З вказаної підстави посилання відповідача на відсутність плану зонування та детального плану території м. Умань як на підставу скасування містобудівних умов та обмежень № 329 від 03.08.2016 є безпідставним.

Судом встановлено, що однією з підстав скасування містобудівних умов та обмежень є порушення п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №3038, а саме: у п. 2.3, 2.4, 2.6, 2,7 містобудівних умов та обмежень не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не містять конкретних цифрових показників, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження.

Так, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №3038 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно ч. 7 ст. 29 Закону №3038 склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури та на час видачі містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016 був визначений Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (далі- Порядок №109).

Згідно абз.6 п.1.2. Порядку №109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до п. 3.1 розділу 111 Порядку №109 містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.

Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: "Загальні дані"; "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" (п. 3.2 розділу 111 Порядку №109).

В свою чергу, згідно з п. 3.4 розділу 111 Порядку №109 розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Зі змісту містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016 вбачається, що у п. 2.3 «Максимально допустима щільність населення (для житлової забудови» вказано: «Згідно з нормативними вимогами», тобто конкретні нормативні вимоги не вказані.

У п. 2.4 містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016 «Відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та лінії регулювання забудови» вказано: «за червоною лінією, в межах виділеної земельної ділянки», тобто конкретні відстані від об`єкта, що проектується, до меж червоних ліній не вказані.

У п. 2.6 містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016 «Мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд» вказано: «відстані від існуючих будівель і споруд мають бути згідно з вимогами ДБН». Тобто конкретні ДБН, якими встановлені відстані від існуючих будівель і споруд до об`єкта, що проектується, не вказані.

У п. 2.7 містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016 «Охоронювані зони інженерних комунікацій» вказано: «погодити з інженерними службами міста, мережами яких оснащується об`єкт згідно з розділами ДБН», тобто конкретні ДБН, якими встановлені охоронювані зони інженерних комунікацій, не вказані.

За вказаних обставин суд погоджується з доводами відповідача, що відсутність в п. 2.3, 2.4, 2.6, 2,7 містобудівних умов та обмежень конкретних положень нормативних актів, відомостей, які базуються на розрахунках та не містять конкретних цифрових показників є порушенням п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №3038.

Відповідачем також встановлено, що містобудівний розрахунок не містить розрахунку щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою, та не має графічної частини, за чим неможливо визначити наміри будівництва, що є порушенням п. 1.2 Порядку № 109.

Згідно з п. 1.2 Порядку № 109 містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.

З містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками на об`єкт «Будівництво 3-х поверхового житлового будинку готельного типу по АДРЕСА_3, замовники: ОСОБА_4, ОСОБА_3» вбачається, що вказані показники у ньому не зазначені, графічна частина відсутня, що є порушенням п. 1.2 Порядку №109, внаслідок чого неможливо визначити наміри будівництва.

Судом встановлено, що однією з підстав скасування містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016 є неврахування тієї обставини, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_3 відноситься до території садибної забудови з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що згідно фрагменту генерального плану міста Умань, затвердженого рішенням Уманської міської ради від 04.06.2002 №1-4/24р земельна ділянка за адресою АДРЕСА_3 відноситься до зони садибної забудови.

При цьому згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 7110800000:05:001:0210 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, будинки садибного типу відносяться до підкласу 1110.3 класу 1110 «Одноквартирні будинки» розділу 2 «Класифікація будівель та споруд».

Цей клас включає відокремлені житлові будинки садибного типу (міські, позаміські, сільські), вілли, дачі, будинки для персоналу лісового господарства, літні будинки для тимчасового проживання, садові будинки та т. ін.

Цей клас включає також спарені або зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають свій власний вхід з вулиці

Натомість будинки житлові готельного типу відносяться до підкласу 1122.3 класу 1122 «Будинки з трьома та більше квартирами» розділу 2 «Класифікація будівель та споруд».

Згідно з приміткою *) до п. 3.4 ДБН «Містобудування. Планування і забудова міських поселень», затверджені наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44 (далі - ДБН 360-92), садибна забудова - це забудова, яка передбачає розміщення малоповерхового, як правило, житлового будинку на присадибній ділянці, а також така, що забезпечує можливість ведення прибудинкового господарства відповідно до правил, установлених місцевою адміністрацією.

Згідно з п. 3.19* ДБН 360-92 район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них.

За змістом вказаних приписів будинки готельного типу не можуть бути розміщені в районі садибної забудови.

Як вбачається з намірів забудови земельної ділянки, що містяться в містобудівному розрахунку з техніко-економічними показниками 30-2016, замовники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали намір будувати на земельній ділянці кадастровий №7110800000:05:001:0210 індивідуальний житловий будинок, тобто одноквартирний будинок, натомість містобудівні умови та обмеження №329 від 03.08.2016 видані на будівництво 3-х поверхового житлового будинку готельного типу, тобто будинку з трьома і більше квартирами. Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, у будинку готельного типу передбачено 6 квартир.

Згідно з ч. 5 ст. 29 Закону №3038 в редакції, яка діяла на момент видачі містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016, рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже за вказаних обставин містобудівні умови та обмеження №329 від 03.08.2016 не відповідають Генеральному плану міста Умань, затвердженому рішенням Уманської міської ради від 04.06.2002 №1-4/24р, тому у Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради існували підстави для відмови у їх видачі.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 40 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил

Ч. 12 ст. 40 Закону №3038 передбачає, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (п. 1); скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (п. 6).

Згідно з п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Враховуючи, що містобудівні умови та обмеження №329 від 03.08.2016 видані на будівництво будинку готельного типу, в той час як на земельній ділянці кадастровий №7110800000:05:001:0210 може бути збудований індивідуальний житловий будинок садибного типу, а також порушення вимог пунктів 1.2, 2.3, 2.4, 2.6, 2.7 містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016 суд дійшов висновку, що вказані порушення не можуть бути усунені Відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, тому рішення №871 від 15.05.2017 скасоване відповідачем на законних підставах.

Судом встановлено, що копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.03.2016, надана позивачем разом із заявою про надання містобудівних умов та обмежень №2970 від 29.07.2016 не засвідчена, що є порушенням абз. 2 п. 2.2 п. 2.4 Порядку №109; відсутня кадастрова довідка з містобудівного кадастру або черговий кадастровий план, чим порушено вимоги абз. 5 та 6 п. 2.2 розділу 11 Порядку №109; відсутня фотофіксація земельної ділянки з (оточенням), чим порушено вимоги абз. 7 п. 2.2 розділу 11 Порядку №109. Разом з цим, вказані порушення могли бути усунені Відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, тому не були підставою для скасування містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016.

Щодо форми містобудівних умов та обмежень, яка не відповідає додатку до Порядку №109, так як змінено зміст п. 2.12 та п. 2.13, та присутні п. 2.14 і п. 2.15, що є недотриманням вимог п. 3.6 Порядку №109, суд зазначає, що згідно з вказаним пунктом форма містобудівних умов та обмежень наведена у додатку до цього Порядку.

Додатком до Порядку №109 затверджена форма містобудівних умов та обмежень, згідно з якою пункт 12 містить вимоги щодо охорони культурної спадщини; пункт 13 передбачає вимоги щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення. При цьому пункти 14 та 15 не передбачені.

Судом встановлено, що у містобудівних умовах та обмеженнях №329 від 03.08.2016 у п. 2.12 зазначено: «Представити проектне рішення на розгляд архітектурно-містобудівної ради»; у п. 2.13 зазначено: «Вимоги щодо охорони культурної спадщини погодити з органом охорони культурної спадщини»; у п. 2.14 зазначено: після розробки проектно-кошторисної документації укласти договір з міською радою відповідно до порядку, затвердженого рішенням сесії Уманської міської ради від 30.03.2012 №4.9-19-6 «Про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Умані»; у п. 2.15 зазначено: «Забезпечити об`єкт проектування необхідними допоміжними засобами для вільного доступу та пересування маломобільних верств населення згідно чинного законодавства».

Отже, вимоги п. 2.12 (щодо вимоги про охорону культурної спадщини), та 2.13 (щодо вимоги про створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення) форми містобудівних умов та обмежень, передбаченої додатком до Порядку №109, при видачі містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016 були дотримані, а зміна нумераціїї пунктів та включення додаткових пунктів не є порушенням, яке спричиняє скасування містобудівних умов та обмежень.

Щодо відсутності показників забезпечення об`єкта будівництва майданчиками для занять фізкультурою, для відпочинку дорослого населення та майданчиків для дітей як для житлової забудови та невизначення рівня комфорту готелю суд зазначає, що вказані порушення мали б місце у разі будівництва будинку готельного типу або готелю, який згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, відноситься до нежитлових будівель, клас 1211 «Будівлі готельні», підклас 1211.1 «Готелі», які на території садибної забудови не розміщуюються.

Отже вказані порушення не пов`язані з будівництвом індивідуального будинку садибного типу, тому не можуть бути підставою для скасування містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на зазначене та враховуючи надану правову оцінку основним порушенням, які слугували підставою для скасування містобудівних умов та обмежень, суд не надає оцінку іншим доводам позивача та відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що рішення №871 від 15.05.2017 про скасування містобудівних умов та обмежень №329 від 03.08.2016 прийняте на законних підставах і скасуванню не підлягає, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 13 березня 2020 року.

Головуючий суддя А.В. Руденко