Ухвала суду № 88268573, 18.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 березня 2020 р. справа № 520/1774/2020Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області № 862-1303 від 06.06.2016 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області №25/2030- 1303-17 від 31.05.2017 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області № 0325985-1307-2030 від 08.05.2018 року;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби України в Харківській області повернути сплачений транспортний податок у 2016 році у розмірі 27500,00 грн., сплачений транспортний податок у 2017 році у розмірі 22500,00 грн., сплачений транспортний податок у 2018 році у розмірі 25000,00 грн. за реквізитами: Головко ОСОБА_2 Олексійович, № рахунку UА233515330000029244052304718 ЄДРПОУ 14360570 в ПАТ «ПРИВАТБАНК».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень залишено без руху та встановлено термін для надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку; підтвердити відповідність копій письмового доказу оригіналу, який знаходиться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення; надати до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання вказаної ухвали, 13.03.2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем було надано належним чином засвідчені копії додатків до адміністративного позову, надано власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач зазначив, що дізнався про порушене право тільки в жовтні 2019 року внаслідок того, що від фахівців податкової служби отримав хибну інформацію та не міг знати що вимоги відповідача є незаконними, податкові повідомлення - рішення отримав тільки 26.12.2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою вказаної статті визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо початку перебігу законодавчо встановленого строку на оскарження податкового повідомлення - рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З наданих до адміністративного позову додатків вбачається, що податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області №862-1303 від 06.06.2016 року було надіслано позивачу за адресою АДРЕСА_2 , яка зазначена у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу позивача. При цьому, вказане поштове відправлення не було отримано позивачем, про що свідчить повідомлення поштової служби від 29.08.2016 року про повернення поштового відправлення у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно, розпочався відлік строку звернення до суду саме з 29.08.2016 року.

Окрім цього, з наданих позивачем додатків до адміністративного позову вбачається, що позивач самостійно сплатив суму податкового зобов`язання з транспортного податку за 2016 рік у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується копією квитанції від 31.10.2016 року, тобто позивач станом на 31.10.2016 року був обізнаний про нарахування йому податкового зобов`язання та можливе порушення його прав та не вчинив жодних дій щодо їх захисту.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області № 862-1303 від 06.06.2016 року та зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області повернути сплачений транспортний податок у 2016 році у розмірі 27500,00 грн.

Наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду твердження не відповідають дійсності, оскільки вищезазначене податкове повідомлення - рішення вважається належним чином врученим позивачу 29.08.2016 року, а незнання своїх прав не є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду.

Суд зазначає, що наведені позивачем підстави поважності пропущення строку звернення до суду ґрунтуються виключно на власному тлумаченні представником позивача норм законодавства. Наведені факти не свідчать про поважність пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Підстави, вказані позивачем у заяві, визнаються судом неповажними.

Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.5, 6, 8 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5, 123, 169, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області № 862-1303 від 06.06.2016 року та зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області повернути сплачений транспортний податок у 2016 році у розмірі 27500,00 грн. - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.