Ухвала суду № 88268267, 17.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, код 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 березня 2020 р. справа № 520/3631/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд 1. Визнати протиправними дії ГУ ДПС у Харківській області щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). 2. Визнати протиправним рішення ГУ ДФС у Харківській області №0027475706 від 20.03.2019 року про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області №0027475706 від 20.03.2019 року про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. 3. Зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області відкоригувати загальну суму заборгованості за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом її зменшення на суму заборгованості, яка виникла на підставі протиправного рішення ГУ ДПС у Харківській області шодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та внести відповідні зміни про це до інформаційної системи органу доходів і зборів стосовно ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в тому числі інтегрованої картки платника податків, облікової картки платника єдиного соціального внеску:

4. Стягнути з ГУ ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань виграти по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у розмірі 3 183, 20 (три тисячі сто вісімдесят три гривні двадцять копійок).

Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на положення частини другої статті 122 КАС України, суд дійшов висновку, що позивач мав право оскаржити рішення відповідача протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про порушення його прав.

Натомість, позивач звернувся з зазначеним адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду 16.03.2020 року, тобто понад сім місяців після того, як позивач дізнався про нарахування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску, а отже з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Судом встановлено, що позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд поновити пропущений строк звернення до суду з зазначеним адміністративним позовом, мотивуючи тим, що дізнався про оскаржуване рішення відповідача зі змісту рішення про залишення скарги без розгляду від 25.10.2019 року, а належним чином засвідчену копію рішення позивач через представника отримав 22.11.2019.

Проте, суд зазначає, що підстави для поновлення пропущеного строку відсутні, оскільки для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто строк звернення до суду обраховується з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту позовної заяви, позивач про порушення свого права дізнався 13.08.2019 року з особистого кабінету платника податків, в якому з`явилась інформація про нарахування йому штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску в період з 28.01.2015 року по 17.10.2017 рік.

Верховний Суд у постанові від 21 червня 2018 р. (справа № 820/1667/16) зазначив про те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, ні у позовній заяві, ні у клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач не заперечує того факту, що йому було відомо про нарахування суми ЄСВ у розмірі 5071,80 гривень. Зазначаючи про причини пропуску строку звернення до суду, позивач вказує про намагання упродовж тривалого періоду вирішувати спірні питання з відповідачем у позасудовий спосіб, а також намагання самостійно отримати копію рішення яким було нараховано ЄСВ. Суд зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Той факт, що позивач тривалий час вирішував на свій розсуд із відповідачем спірні питання у порядку досудового врегулювання спору, є його власним волевиявленням і судом не визнається поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №357/6560/17.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з врахуванням зазначеного в даній ухвалі суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо ним не буде усунено недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, її буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачам.

Роз`яснити позивачам, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Спірідонов М.О.