Рішення № 88267835, 18.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/5246/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Полтавської міської ради, управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації виконавчого комітету Полтавської міської ради, Департаменту з питань реєстрації про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Полтавської міської ради, у якому просив:

визнати протиправною відмову від 23.12.19 у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та дії відповідача щодо порушення строку надання відповіді у день звернення;

визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача зареєструвати місце проживання позивача.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність відмови органу реєстрації у здійсненні реєстрації місця проживання позивача у квартирі, що належить його дружині на праві приватної власності. На переконання позивача, вимога органу реєстрації у наданні згоди всіх співвласників житла для реєстрації місця проживання не відповідає вимогам чинного законодавства.

2. Позиція відповідачів.

14.01.20 до суду надійшов відзив Полтавської міської ради, у якому представник відповідача звертав увагу на те, що до повноважень міської ради, як органу місцевого самоврядування, не відноситься реєстрація місця проживання, а тому стверджував про те, що Полтавська міська рада не є належним відповідачем у справі /а.с. 13-16/.

5.03.20 до суду надійшов відзив на позов від Департаменту з питань реєстрації, у якому представник Департаменту звертала увагу на те, що виконком Полтавської міської ради та управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб не є належними відповідачами у справі, оскільки повноваження з реєстрації місця проживання за рішенням Полтавської міської ради від 5.08.19 надані саме Департаменту з питань реєстрації /а.с. 29-35/. Стосовно суті спірних відносин у відзиві зазначено, що позивачем разом із заявою про реєстрацію місця проживання не надано згоду усіх співвласників житла (квартири), а тому реєстратором правомірно відмовлено у вчиненні реєстраційної дії.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 2.01.20 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.20 суд замінив відповідача у справі з Полтавської міської ради на виконавчий комітет Полтавської міської ради, а також залучив до участі у справі в якості співвідповідача управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації виконавчого комітету Полтавської міської ради. З огляду на заміну відповідача та залучення співвідповідача до участі у справі розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 6.03.20 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Департамент з питань реєстрації.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, у порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 21.12.19 через Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Полтавської міської ради звернувся до управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 а.с. 6/. У формулярі заяви на зворотному боці власником житла ОСОБА_2 надано згоду на реєстрацію місця проживання. До заяви додано копію свідоцтва про право власності від 22.03.06, витягу від 27.03.06 №10215975 /а.с. 4, 8/. За вчинення реєстраційної дії позивачем сплачено адміністративний збір у розмірі 40,80 грн, що підтверджено квитанцією від 21.12.19 /а.с. 5/.

23.12.19 головним спеціалістом відділу ведення реєстру територіальної громади управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб ОСОБА_3 у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 відмовлено відповідно до пункту 1 пункту 11 Правил реєстрації місця проживання (особа не подала необхідних документів або інформації) /а.с. 6 - зворот/.

Не погодившись з відмовою у реєстрації місця проживання, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" (надалі також Закон) відповідно до Конституції України регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Відповідно до статті 2 Закону громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

У статті 3 Закону визначено, що реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Частиною першою статті 6 Закону встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

При цьому частиною третьою цієї статті визначений перелік документів, які особа подає для реєстрації до органу реєстрації, зокрема: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Статтею 9-1 Закону визначено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку. Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлено Правилами реєстрації місця проживання і Порядком передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №207 (надалі - Правила).

За змістом пункту 11 Правил орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо особа не подала необхідних документів або інформації.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 18 Правил, для реєстрації місця проживання особа або її представник подає документи, що підтверджують право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків / одного з батьків або законного представника/представників).

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

В силу наведених вище положень частини третьої статті 6 Закону та абзацу четвертого пункту 18 Правил реєстрація місця проживання особи є можливою у разі надання органу реєстрації документів, що підтверджують право на проживання в житлі. Відсутність таких документів є підставою для відмови у реєстрації місця проживання.

У спірних відносинах позивачем разом із заявою про реєстрацію місця проживання надано органу реєстрації копії свідоцтва про право власності на житло від 22.03.06 серії ЯЯЯ №726765 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.03.06 №10215975.

Дослідивши копії цих документів суд встановив, що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності, частка - 6/25 /а.с. 4, 8/.

Отже, ОСОБА_2 є співвласником житла.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Правомочність володіння слід розуміти як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно.

Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).

Аналізуючи складові правомочності права власності у контексті спірних відносин слід виходити з того, що надання особою, яка є власником житла, дозволу на реєстрацію місця проживання особи стосується права користування майном.

Відповідно до частини першої статті 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Основні засади здійснення права спільної часткової власності визначені у статті 358 Цивільного кодексу України.

Так, частиною першою статті 358 Цивільного кодексу України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до частини другої цієї статті, співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Отже, закріплена у пункті 18 Правил реєстрації місця проживання вимога про необхідність надання згоди на реєстрацію місця проживання особи співвласниками житла обумовлена особливостями реалізації правомочності володіння, користування та розпорядження майном (житлом), що перебуває у спільній часткові власності, суть яких полягає у тому, що здійснення будь-яких юридично значимих дії, пов`язаних із здійсненням права власності, вимагає отримання згоди інших осіб, яким належить це майно.

Таким чином, при реєстрації місця проживання особи в житлі, яке перебуває у спільній власності, згода інших співвласників є обов`язковою.

Аналогічний висновок щодо застосування зазначених вище норм права у спірних відносинах наведено у постанові Верховного Суду від 27.02.20 у справі №522/8166/17, що враховується судом з огляду на приписи частини п`ятої статті 242 КАС України.

Суд зауважує, що у заяві про реєстрацію місця проживання зазначено про надання згоди виключно ОСОБА_2 , якій належить 6/25 квартири. Згода інших співвласників житла разом із заявою не надана.

З цих підстав, суд дійшов висновку, що орган реєстрації правомірно відмовив ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання.

Стосовно посилань позивача на порушення його прав з огляду на надання відмови не у день звернення, суд звертає увагу на те, що заяву про реєстрацію місця проживання позивач подав через Центр надання адміністративних послуг.

Виходячи з положень пункту 2 частини четвертої статті 13 Закону України "Про адміністративні послуги", прийняті від суб`єктів звернення документи, необхідні для надання адміністративних послуг, передаються відповідним суб`єктам надання адміністративних послуг не пізніше наступного робочого дня після їх отримання.

У спірних відносинах заяву про реєстрацію місця проживання позивачем подано до ЦНАП виконавчого комітету Полтавської міської ради 21.12.19 (субота, робочий день). Відповідну заяву передано органу реєстрації наступного робочого дня після її отримання, а саме - 23.12.19 та того ж дня повідомлено позивача про відмову у реєстрації місця проживання.

Отже, органом реєстрації дотримано вимоги Закону та Правил щодо прийняття рішення про відмову в реєстрації місця проживання в день звернення особи.

Інші доводи позивача не спростовують висновків суду про відсутність підстав для реєстрації місця його проживання у зазначеному житлі з огляду на не надання органу реєстрації згоди усіх співвласників квартири.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачами судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Полтавської міської ради, управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації виконавчого комітету Полтавської міської ради, Департаменту з питань реєстрації про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя (підпис) О.О. Кукоба