Рішення № 88267793, 17.03.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 р. справа № 400/878/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марич Є. В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Робоча, 1,Миколаїв,54030

про:визнання протиправними та скасування постанов від 28.01.2020 р. ВП № 53335560, від 30.01.2020 р. ВП № 61106674,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Заводський відділ ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі-відповідч), в якому просить взнати протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП№53335560 від 28.01.2020 р. та постанову про відкриття виконавого провадження №61106674 від 30.01.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанови є протиправними, оскільки відповідач не здійснював примусове виконання, виконавчий лист було повернуто стягувачу, а сума виконавчого збору обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум відповідно до ст.. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон).

Ухвалою від 24.02.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами загального провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки спірні постанови прийняті відповідно до вимог Закону.

Ухвалою від 17.03.2020 р. відмовлено у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Інших процесуальних дій судом не вчинялось.

Інших клопотань від учасників справи не надходило.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

У Заводському відділі ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснювалось виконавче провадження №53335560з виконання виконавчого листа №490/323/16-ц, виданого 19.01.2017 р Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна» заборгованість у сумі 51455,50 долларів США, що складає еквівалент 1194127,78 грн. та судового збору 98777,78 грн. судового збору з кожного.

В ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем стягнуто частково виконавчий збір в сумі 524,52 грн.

28.01.2020 державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа на підставі заяви стягувача згідно п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону.

28.01.2020 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого зору на суму залишку, а саме 119876,03грн.

20.01.2020 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61106674, на підставі постанови про стягнення виконавчого збору.

Позивач вважає вищезазначені постанови протиправними, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону, вконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. (ч. 1,2, 9т. 27 Закону № № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року).

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону, виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" ; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Такі підстави відсутні для не стягнення судового збору у спірних правовідносинах.

Частиною 3 ст. 40 Закону встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Частина 3 ст. 40 Закону є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а тому загальні правила встановлені ч. 1, 2 ст.27 зазначеного закону не можуть застосовуватись.

У зв`язку із закінченням виконавчого провадження, настають наслідки передбачені ч.3 ст.40 Закону , якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

При цьому норми статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови за якими виконавчий збір не стягується, які на спірні правовідносини не розповсюджуються.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 808/3791/16.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

28.01.2020 р. було закінчено виконавче провадження та в цей же день державним виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору з позивача, оскільки виконавчий збір не було стягнуто. Виконавчий бір обчислюється та стягується в розмірі 10% суми , що підлягає примусовому стягненню (ст.. 27 Закону).

Відтак, державний виконавець правомірно виніс спірні постанови після закінчення виконавчого провадження .

Посилання позивача на те, що відповідач не здійснював примусове стягнення, судом до уваги не приймається, оскільки примусове виконання рішення суду починається після прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Постанова про відкриття виконавчого провадження була прийнята 06.02.2017 р.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, всупереч ст.77 КАС України не довів суду, що спірні постанови є протиправними, тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Робоча, 1,Миколаїв,54030 34993162) про визнання протиправними та скасування постанов від 28.01.2020 р. ВП № 53335560, від 30.01.2020 р. ВП № 61106674, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич