Ухвала суду № 88267709, 17.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2135/20

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

17 березня 2020 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання незаконними дій, скасування ухвали, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом в якому просить:

- визнати дії Львівської міської ради щодо прийняття ухвали № 5476 від 19.09.2019 року «Про затвердження детального плану території у районі пл. Ринок» незаконними;

- скасувати ухвалу Львівської міської ради від 19.09.2019 № 5476 «Про затвердження детального плану території у районі пл. Ринок».

Також позивач просив звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 23 жовтня 2015 року.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про справи, пов`язані з порушенням їхніх прав, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд визнати протиправним та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 19.09.2019 № 5476 «Про затвердження детального плану території у районі пл. Ринок».

Даний спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду даного позову.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).

Згідно ч.3 ст.161 КАС України, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання адміністративного позову фізичною особою, ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява містить дві позовні вимоги немайнового характеру, за які позивач має сплатити судовий збір в сумі 1681,60 грн.

Крім цього, відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивачем не наведене жодного обґрунтування порушення прав, свобод, інтересів останнього внаслідок прийняття відповідачем спірної ухвали.

Суд зазначає, що оскаржуваний акт органу місцевого самоврядування у формі рішення, за своєю правовою силою та у відповідності до приписів пункту 18 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України являється нормативно-правовим актом.

Статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт, згідно з правилами частини 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Суд звертає увагу, що частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені спеціальні вимоги до позовної заяви у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, а саме, згідно пункту 10 частини 5 коментованої статті, в позовній заяві, такої категорії справ, зазначаються - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Однак, у позовній заяві позивачем не наведено відомостей про застосування до нього норм оскаржуваного нормативно-правового акта та/або того, що позивач є суб`єктом відповідних правовідносин, на які поширюється дія цього акта.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання незаконними дій, скасування ухвали, залишити без руху.

Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб: подання до позовної заяви оригінал документа про сплату судового збору в розмірі який становить 1681,60 грн., надання відомостей про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до субєктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Гавдик З.В.