Ухвала суду № 88267604, 18.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті

18 березня 2020 року СєвєродонецькСправа № 812/2070/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Луганській області

про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в сумі 11554,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач з урахуванням уточненої позовної заяви 09 січня 2018 року б/н (т. 1 арк. спр. 21-24) просить стягнути винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 20 січня 2016 року в сумі 11554,06 грн.

Ухвалою від 15 січня 2018 року про відкриття провадження у справі вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (т. 1 арк. спр. 1-2).

У підготовче засідання позивач та представник відповідача не прибули, про дату, час і місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином (т. 2 арк. спр. 157, 160), в заявах від 02 березня 2020 року б/н та від 18 березня 2020 року б/н позивач та представник відповідача просили розглянути справу за їх відсутності (т. 2 арк. спр. 159, 161).

Згідно з частиною першою статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до частин першої, другої статті 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні суд з`ясував, що позивач предмет та підстави позову, викладені в уточненій позовній заяві від 09 січня 2018 року б/н (т. 1 арк. спр. 21-24), не змінює, а відповідач заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 31 січня 2018 року № 80/111/282018 (т. 1 арк. спр. 31-34).

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 05 лютого 2018 року (т. 1 арк. спр. 64-65). Відповідач правом подати заперечення не скористався.

01 лютого 2018 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 2860/2018 від представника відповідача надійшло клопотання від 31 січня 2018 року № 81/111/28-2018 про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в сумі 11554,06 грн без розгляду (т. 1 арк. спр. 58-61).

В обґрунтування клопотання зазначено, що в порушення частини п`ятої статті 122 КАС України ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою з пропуском місячного строку звернення до суду. У зв`язку зі звільненням позивача зі служби в поліції 29 серпня 2016 року з позивачем було проведено остаточний розрахунок щодо нарахування та виплати грошового забезпечення. Тобто, починаючи з 29 серпня 2016 року позивач, у разі незгоди з проведеним з ним розрахунком, мав можливість звернутись до суду у встановленому законом порядку. До суду позивач звернувся через рік з того часу, коли йому стало відомо про порушення своїх прав. Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень, тому оплата праці поліцейських регламентована спеціальним законодавством. Оскільки позивач як поліцейський отримував грошове забезпечення, а не заробітну плату, до спірних правовідносин не застосовується частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України. Трудові правовідносини та служба в поліції мають різну правову природу. Передбачені загальним трудовим законодавством норми про оплату праці і вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб. Винагорода за участь в антитерористичній операції не має постійного характеру, не входить до складу грошового забезпечення, яке отримував позивач під час проходження служби, а є окремою державною соціальною підтримкою. Оскільки позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, позовна заява має бути залишена без розгляду.

Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з такого.

Згідно з вимогами статті 2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входять:

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, винагорода за участь в АТО, яка має виплачуватися за весь період безпосередньої участі в АТО, та є винагородою, що має постійний характер, входить до структури заробітної плати, і відповідно, є її складовою.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Відповідно до пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків. Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

З огляду на наведене, під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (зокрема, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, яка є складовою грошового забезпечення) застосовні положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не частини третьої статті 122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються, а отже, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Частиною другою статті 180 КАС України визначено перелік питань, які вирішуються у підготовчому засіданні.

Під час підготовчого засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 180 КАС України, у зв`язку з чим суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись статтями 9, 65, 72, 92, 121, 122, 173, 180, 181, 183, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Луганській області про залишення позову без розгляду.

Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 31 березня 2020 року о 13 год. 15 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, будинок 18, І поверх, зала судових засідань № 3.

Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська