Рішення № 88267302, 10.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 березня 2020 року 17:47Справа № 280/2881/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Самусєвої Я.С., Пригоди Я.О.,

третьої особи 1 ОСОБА_2 Л.В.,

представників третьої особи 2 Габуєва Г.Ю., Дарагана О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс Центр»

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (далі – відповідач, Департамент), в якій позивач (з урахуванням уточнень від 19.06.2019 та від 24.06.2019) просив суд:

визнати дії відповідача по узгодженню сезонного відкритого майданчика за адресою: АДРЕСА_1 біля приміщення підвалу 9 кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » протиправними та такими, що суперечать вимогам Державних будівельних норм;

зобов`язати керівника відповідача скасувати узгодження сезонного відкритого майданчика за адресою: АДРЕСА_1 біля приміщення підвалу 9 кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Ухвалою суду від 14.06.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 24.06.2019 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Також, ухвалою суду від 24.06.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, ухвалою суду від 24.06.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.07.2019.

Ухвалою суду від 27.06.2019 судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

04.07.2019 ухвалою суду позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, підготовче засідання призначене на 18.07.2019 відкладено на 31.07.2019.

Ухвалою суду від 19.07.2019 судом відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

31.07.2019 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді. Ухвалою суду від 31.07.2019 заява про відвід визнана необґрунтованою та передана на розгляд іншого судді, визначеного в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Ухвалою суду від 02.08.2019 питання про відвід вирішено суддею Запорізького окружного адміністративного суду Новіковою І.В., у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Бойченко Ю.П. відмовлено.

Ухвалою суду від 05.08.2019 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 08.08.2019.

08.08.2019 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про заміну предмету позову. Ухвалою суду від 08.08.2019 зазначена заява повернута позивачу, відповідно до ч.7 ст.47 КАС України.

Крім того, ухвалою суду від 08.08.2019 до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено Євтушенко Ларису Володимирівну, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс Центр».

Також, ухвалою суду від 08.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а в підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.09.2019.

09.08.2019 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді. Ухвалою суду від 09.08.2019 заява про відвід визнана необґрунтованою та передана на розгляд іншого судді, визначеного в порядку передбаченому КАС України.

Ухвалою суду від 13.08.2019 питання про відвід вирішено суддею Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бойченко Ю.П. відмовлено.

Ухвалою суду від 02.09.2019 провадження у справі поновлено.

12.09.2019 від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 24.09.2019 (суддя Семененко М.О.) позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 26.09.2019 (суддя Конишева О.В.) позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 02.10.2019 повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 від 12.09.2019 про зміну предмету позову.

Крім того, ухвалою суду від 03.10.2019 судом відмовлено у задоволенні заяви позивач про забезпечення позову.

22.10.2019 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог.

28.10.2019 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді. Ухвалою суду від 28.10.2019 заява про відвід визнана необґрунтованою та передана на розгляд іншого судді, визначеного в порядку передбаченому КАС України. Ухвалою суду від 31.10.2019 питання про відвід вирішено суддею Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бойченко Ю.П. відмовлено.

Ухвалою суду від 04.11.2019 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 18.11.2019.

Ухвалою суду від 11.12.2019 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та продовжено розгляд позовних вимог в такій редакції:

1. Звільнити від сплату судового збору.

2. Визнати протиправними та незаконними дії Департаменту архітектури га містобудування Запорізької міської ради щодо узгодження ескізного проекту "Реконструкція сезонного літнього відкритого майданчику", яке зареєстровано за №ЛМ-2019/0004 від 13.05.2019, на підставі ескізного проекту "Реконструкція сезонного відкритого майданчику" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 25-А, що виготовлений архітектором ОСОБА_4 , шифр 13.18.2019, у зв`язку із тим, що цими діями порушено права та інтереси суміжних власників нерухомого майна ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та такими що суперечать вимогам Державних будівельних норм для розташування таких об`єктів.

3. Зобов`язати уповноважену особу Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради скасувати дії узгодження "Реконструкція сезонного відкритого майданчику" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 25-А, біля приміщення підвалу 9 кафе "Аміго".

4. Зобов`язати керівника Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради видалити запис з містобудівного кадастру щодо розміщення тимчасової споруди, яку зареєстровано за № ЛМ-2019/0004 від 13.05.2019, на підставі ескізного проекту "реконструкція сезонного відкритого літнього майданчику" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 25-А, біля приміщення підвалу 9, що виготовлений архітектором ОСОБА_5 Т ОСОБА_6 , шифр 13.18.2019.

5. Зобов`язати керівника Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради вжити термінові заходи щодо звільнення території міста Запоріжжя від незаконно розташованої тимчасової споруди, що включає в себе металеві опори, металевий навіс фермерного типу із профільної труби та металеву огорожу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 25-А, справа від окремого виходу нежитлового приміщення N32, шляхом письмового звернення до міського голови, про надання ним розпорядження на демонтаж незаконної тимчасової споруди підпорядкованими комунальними підприємствами в п`ятиденний строк, передбачений Правилами благоустрою м. Запоріжжя.

6. Всі судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 09.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

24.01.2020 від позивача надійшла заява (вх. №3792) про зміну позовних вимог, в якій позивач викладає пункт 3 позовної заяви у наступній редакції: «Визнати протиправним узгодження Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради тимчасової споруди для підприємницької діяльності у формі ескізного проекту "Реконструкція сезонного літнього відкритого майданчику", яке зареєстровано за №ЛМ-2019/0004 від 13.05.2019, за адресою: м.Запоріжжя вул.Сталеварів буд. 25-А, біля приміщення 9, та таким, що суперечить Державним стандартам, будівельним нормам, і правилам для розташування таких об`єктів"».

28.01.2020 від позивача надійшла заява аналогічного змісту (вх. №4316).

Ухвалою суду від 28.01.2020 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог та продовжено розгляд справи з урахуванням відповідних уточнень. Крім того, 28.01.2020 оголошено перерву в підготовчого засіданні до 11.02.2020.

11.02.2020 закрито підготовче провадження та оголошено перерву до 25.02.2020.

25.02.2020 судом видалено із зали судового засідання третю особу – ОСОБА_3 , а в судовому засідання оголошено перерву до 10.03.2020.

28.02.2020 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді. Ухвалою суду від 28.10.2019 заява про відвід визнана необґрунтованою та передана на розгляд іншого судді, визначеного в порядку передбаченому КАС України. Ухвалою суду від 03.03.2020 питання про відвід вирішено суддею Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бойченко Ю.П. відмовлено.

В судовому засіданні 10.03.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є співвласником нежитлового приміщення магазину, що розташоване на першому поверсі багатоквартирного будинку за адресою: м АДРЕСА_1 , приміщення 32, а у підвалі цього ж будинку, безпосередньо під приміщенням позивача, розташовано кальян-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Зазначає, що у квітні 2019 року безпосередньо під вікнами позивача почалися будівельні роботи для встановлення малих архітектурних форм та облаштування літнього майданчику для обслуговування клієнтів кальян- ІНФОРМАЦІЯ_2 « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Позивач вказує, що під час з`ясування підстав для проведення відповідних робіт позивач звернувся із запитом до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, яким позивача повідомлено про те, що Департаментом узгоджено розташування під вікнами позивача та вікнами мешканців та власників багатоповерхового житлового будинку сезонного відкритого майданчика біля нежитлового приміщення підвалу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25-А. Зазначені дії відповідача, якими узгоджено розташування на прибудинковій території загального користування сезонного майданчику для обслуговування клієнтів кальян- ІНФОРМАЦІЯ_2 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на думку позивача є протиправними, у зв`язку з тим, що порушують права позивача як співвласника багатоквартирного будинку на безперешкодне користування прилеглою до стіни та вітринних вікон приміщення прибудинковою територією, постійне користування якою позивачу необхідно для обслуговування архітектурних елементів свого приміщення. По-друге, позивач вказував на те, що відповідач жодним чином не повідомляв позивача про розміщення такої споруди та не з`ясовував із позивачем, як з суміжним власником, розташування об`єкту благоустрою.

Також, позивач вказував і на ту обставину, що протиправність розміщення відповідного об`єкту благоустрою вже підтверджена рішеннями судів у адміністративній справі №808/483/18, проте, Департаментом знову надано протиправний дозвіл на розміщення об`єкту благоустрою.

Позивач зазначає, що надавши дозвіл на розміщення зазначеного об`єкту, відповідач порушив вимоги Державних будівельних норм, оскільки відповідні об`єкти не можуть розміщуватись ближче ніж за 20 метрів до багатоквартирних будинків. Також, позивач вказував і на ту обставину, що надаючи відповідний дозвіл Департаментом не було взагалі проаналізовані надані третьою особою документи, оскільки більшість із них вже були нечинними, із зазначенням недостовірних відомостей, а деякі підроблені, що на даний час є предметом кримінального провадження відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс Центр». Крім того, позивач звертав увагу суду на те, що об`єкт, розміщений ТОВ «Інтерсервіс Центр», за своїми характеристиками не належить до сезонного відкритого майданчика, а є капітальною тимчасовою спорудою для ведення господарської діяльності, а тому така споруда повинна розміщуватися з дотримання ДБН та не може знаходитись ближче 10 метрів від житлових будинків.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та додатково наданих поясненнях.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що посилання позивача на норми ДБН-360-92, а саме таблицю 3.2, є безпідставним, оскільки відповідно до зазначеної таблиці врегульовано питання розміщення майданчиків для відпочинку дорослих, направлених на реалізацію господарських потреб. В свою чергу, відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація», а саме за таблицею 2 «Номенклатура додаткових послуг, які надають заклади ресторанного господарства» зазначеного стандарту визначено, що заклади ресторанного господарства можуть організувати відкриті майданчики для харчування. Відповідач вважає, що у справі розглядається саме літні сезонні відкриті майданчики для харчування біля закладів ресторанного господарства, які не є тотожним поняттям «майданчиків для відпочинку дорослих», на які вказує позивач. Відповідач зазначає, що питання розміщення відкритих сезонних майданчиків врегулювано рішенням Запорізької міської ради від 25.03.2015 №82 «Про розміщення та облаштування сезонних відкритих майданчиків для харчування біля закладів ресторанного господарства на території м. Запоріжжя» (зі змінами від 27.04.2016 року №23), яке є чинним та підлягає обов`язковому застосуванню. Вказує, що на виконання зазначених рішень, всім суб`єктам господарювання, у разі наявності об`єкта ресторанного господарства, дозволено розміщення літніх сезонних майданчиків біля цих об`єктів, за умови включення сезонного майданчика до проекту будівництва (реконструкції) об`єкту ресторанного господарства або наявності ескізного проекту чи схеми розміщення сезонного майданчика, узгодженого з департаментом архітектури та містобудування міської ради.

Відповідач зазначає, що ТОВ «Інтерсервіс Центр» у встановленому порядку до Департаменту подано на розгляд ескізний проект об`єкту «Реконструкція сезонного відкритого літнього майданчика біля кафе (нежитлове приміщення IX) по АДРЕСА_1 », розроблений ФОП ОСОБА_7 , а також до заяви надано повний пакет документів відповідно до встановленого переліку. Зазначає, що розглянувши дану заяву департаментом архітектури та містобудування не було встановлено підстав для відмови в погодженні ескізного проекту літнього сезонного майданчика, проект було узгоджено.

Представник відповідача підтримав позицію викладену в письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа – ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала з підстав зазначених позивачем. Вказувала на те, що відповідачем дозвіл на розміщення споруди надано протиправно та з порушенням існуючих будівельних норм, чим порушено права власників суміжних приміщень та мешканців будинку. Третя особа вказувала на те, що оскільки відповідний дозвіл надано на підставі не дійсних та недостовірних документів, то наявні всі підстави для анулювання паспорта прив`язки тимчасової споруди. Просила задовольнити позовні вимоги.

Третя особа – ТОВ «Інтерсервіс Центр» проти задоволення позовних вимог заперечила. В обґрунтування заперечень зазначено, що посилання позивача на рішення у справі №808/483/18 є безпідставним, оскільки підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Інтерсервіс Центр» послугувало те, що під час розміщення літнього майданчика біля кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не було дотримано вимог рішення Запорізької міської ради від 27.06.2016 №23 «Про внесення змін до рішення міської ради від 25.03.2015 №82 «Про розміщення та облаштування сезонних відкритих майданчиків для харчування біля закладів ресторанного господарства на території м. Запоріжжя», а саме не отримано дозвіл (погодження) із Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради щодо облаштування та розміщення площадки за адресою: вул. Сталеварів 25-а.

Разом з тим, на дату виникнення спірних правовідносин, ТОВ «Інтерсервіс Центр» зазначений недолік було усунуто та отримано погодження Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради. Також, третя особа зазначила про те, що у подальшому, з метою виконання усіх вимог діючого законодавства, ТОВ «Інтерсервіс центр» підготувало та узгодило розташування об`єкту, що підтверджується: розпорядженням голови районної адміністрації по Вознесенівському району м. Запоріжжя від 16.08.2018 №545р, яким визначено ТОВ «Інтерсервіс центр» користувачем об`єкту благоустрою за адресою: вул. Сталеварів, 25-а для утримання його та прилеглої до нього території в належному стані; укладено договір про закріплення та утримання об`єктів благоустрою в належному стані від 16.08.2018 №31, яким закріплено об`єкт благоустрою та прилеглу територію по вул. Сталеварів, 25-а. складено план-схему, якою визначено територію; погоджено та зареєстровано проект розміщення сезонного відкритого майданчика для харчування ЛМ-2019/0004 від 13.05.2019, який узгоджено із Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради.

Третя особа вважає, що нею дотримано вимоги чинного законодавства при розміщенні сезонного відкритого майданчика для харчування, а дозвіл отримано правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні представники третьої особи підтримали позицію викладену в письмових поясненнях та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 17.04.2019 ТОВ «Інтерсервіс Центр» до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради подано заяву щодо розгляду та погодження ескізного проекту об`єкту «Реконструкція сезонного відкритого літнього майданчика біля кафе (нежитлове приміщення IX) по АДРЕСА_2 а в АДРЕСА_1 », розроблений ФОП ОСОБА_7 .

Разом з ескізним проектом та його додатками до Департаменту надано документи: лист замовника; договір купівлі-продажу нежитлового приміщення ІХ в будинку АДРЕСА_2 ; реєстрація права власності на нерухомість №22810531 від 22.05.2009; викопіювання з Держреєстру прав на нерухомість про реєстрацію права власності №78320206 від 18.01.2017; свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Інтерсервіс Центр»; свідоцтво платника ПДВ; гарантійний лист директору Укртелеком.

Листом Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 13.05.2019 №1844, ТОВ «Інтерсервіс Центр» повідомлено про те, що проектні матеріали узгоджено та зареєстровано проект розміщення сезонного відкритого майданчика для харчування під номером ЛМ-2019/0004, про що свідчить штамп на зазначеному листі (а.с.129, т.2).

Позивач, не погодившись із правомірністю погодження проектних матеріалів та наданням дозволу на розміщення майданчику, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Пунктом 44 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що рішенням 57 сесії Запорізької міської ради від 25.03.2015 №82 «Про розміщення та облаштування сезонних відкритих майданчиків для харчування біля закладів ресторанного господарства на території м. Запоріжжя», міською радою вирішено дозволити розміщення та облаштування сезонних відкритих майданчиків для харчування (далі - Сезонний майданчик) біля закладів ресторанного господарства, а саме у ресторанів, барів, кафе, закусочних, буфетів, які розташовані в окремій капітальній будівлі або спеціально обладнаному приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди виробничих підприємств, установ, навчальних, лікувальних, оздоровчих закладів, готелів, магазинів, закладів культури на території м. Запоріжжя, за умови включення Сезонного майданчика до проекту будівництва (реконструкції) об`єкту ресторанного господарства або наявності ескізного проекту чи схеми розміщення Сезонного майданчика, узгодженого з департаментом архітектури та містобудування міської ради та виконання вимог Санітарних правил для підприємств громадського харчування.

Відповідно до пункту 2 зазначеного рішення міської ради, дозволено функціонування зазначених в п.1 Сезонних майданчиків з 01 березня по 30 листопада з режимом роботи в межах не раніше 8.00 години та не пізніше 22.00 години.

Рішенням 5 сесії Запорізької міської ради від 27.04.2016 №23 «Про внесення змін до рішення міської ради від 25.03.2015 №82 «Про розміщення та облаштування сезонних відкритих майданчиків для харчування біля закладів ресторанного господарства на території м. Запоріжжя», вирішено внести зміни до рішення міської ради від 25.03.2015 №82 «Про розміщення та облаштування сезонних відкритих майданчиків для харчування біля закладів ресторанного господарства на території м. Запоріжжя», виклавши пункт 1 в наступній редакції: «1. Дозволити розміщення та облаштування сезонних відкритих майданчиків для харчування (далі – Сезонний майданчик) біля закладів ресторанного господарства, які розташовані в окремій капітальній будівлі або спеціально обладнаному приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди, за умови включення Сезонного майданчика до проекту будівництва (реконструкції) об`єкту ресторанного господарства або наявності ескізного проекту чи схеми розміщення Сезонного майданчика, узгодженого з департаментом архітектури та містобудування міської ради та виконання вимог Санітарних правил для підприємств громадського харчування».

Отже, рішенням Запорізької міської ради від 25.03.2015 №82, з урахуванням змін, внесених рішенням від 27.04.2016 №23, надано дозвіл на розміщення та облаштування сезонних відкритих майданчиків для харчування біля закладів ресторанного господарства, за наявності однієї з умов:

включення Сезонного майданчика до проекту будівництва (реконструкції) об`єкту ресторанного господарства;

наявність ескізного проекту;

наявність схеми розміщення Сезонного майданчика.

При цьому, зазначені документи повинні бути узгоджені з Департаментом архітектури та містобудування міської ради та з виконанням вимог Санітарних правил для підприємств громадського харчування.

На виконання рішення Запорізької міської ради від 25.03.2015 №82, з урахуванням змін внесених рішенням від 27.04.2016 №23, Департаментом архітектури та містобудування міської ради видано наказ від 05.05.2017 №19-од «Про порядок розгляду та узгодження ескізного проекту або схеми розміщення сезонного відкритого майданчика для харчування».

Відповідно до вищезазначеного наказу Департаменту, наказано при прийнятті заяви на узгодження проектних матеріалів розміщення Сезонного майданчика перевіряти наявність наступних документів:

копії документу, що підтверджує право власності або право користування на об`єкт ресторанного господарства;

документа про реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація);

проектних матеріалів розміщення Сезонного майданчика, виконаних архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Також, у наказі №19-од визначено, що проектні матеріали розміщення Сезонного майданчика мають містити:

ситуаційну схему;

схему прив`язки об`єкта па оновленій топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500;

план благоустрою Сезонного майданчика;

план Сезонного майданчика з технічним обладнанням;

креслення фасадів об`єкта в кольорі;

розгортку Сезонного майданчика з прив`язкою до фасаду закладу ресторанного господарства;

кольорове тривимірне зображення Сезонного майданчика (за наявності);

текстові матеріали з обґрунтуванням розміщення Сезонного майданчика, благоустрою та естетичного вигляду об`єкта.

За наявності у заявника проектних матеріалів стадії ескізний проект (ЕП) , проект (П) або робочий проект розміщення літнього майданчика (РП) він подає тільки проектні матеріали в обсязі, передбаченому цим наказом.

Проектні матеріали надаються в двох примірниках. Один примірник повертається замовнику, другий зберігається в департаменті архітектури та містобудування міської ради.

Відповідно до пункту 2 наказу Департаменту №19-од, узгодження ескізного проекту або схеми розміщення Сезонною майданчика здійснювати в формі листа, за формою згідно з додатком.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що надання дозволу на розміщення Сезонного майданчика ТОВ «Інтерсервіс Центр» по вулиці Сталеварів, 25-А, надано Департаментом на підставі отриманого від ТОВ «Інтерсервіс Центр» ескізного проекту, виготовленого ФОП ОСОБА_7 (сертифікат НОМЕР_1 ), та доданих до нього документів (а.с.131-160, т.2).

При цьому, суд дослідивши документи подані ТОВ «Інтерсервіс Центр» до Департаменту дійшов висновку, що вони відповідають вимогам встановленим до таких документів у рішенні Запорізької міської ради від 25.03.2015 №82, з урахуванням змін внесених рішенням від 27.04.2016 №23, та наказі Департаменту від 05.05.2017 №19-од, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для відмови у їх затвердженні.

Щодо посилань позивача на незаконність рішення Запорізької міської ради від 25.03.2015 №82, з урахуванням змін внесених рішенням від 27.04.2016 №23, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що на момент виникнення спірних правовідносин рішення Запорізької міської ради від 25.03.2015 №82, з урахуванням змін, внесених рішенням від 27.04.2016 №23, було визнано незаконним у судовому порядку з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України.

А відтак, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати рішення Запорізької міської ради від 25.03.2015 №82, з урахуванням змін, внесених рішенням від 27.04.2016 №23, під час розгляду заяв про узгодження розміщення Сезонного майданчика.

Щодо посилань позивача на те, що надання узгодження не можливе шляхом надання листа, а можливе лише шляхом видання наказу, розпорядження, тощо, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 наказу Департаменту №19-од, визначено узгодження ескізного проекту або схеми розміщення Сезонною майданчика здійснювати саме у формі листа, за формою згідно з додатком.

Більш того, суд звертає увагу на те, що узгодження здійснюється не лише шляхом надання листа, а і шляхом візування ескізного проекту, а також шляхом внесення відповідних відомостей до містобудівного кадастру.

Стосовно посилань позивача на те, що розміщення майданчика погоджено без надання третьою особою дозволу на порушення об`єкту благоустрою, суд зазначає, що наказом Департаменту №19-од визначено вичерпний перелік документів, які подаються для розгляду питання про розміщення Сезонного майданчику, і дозвіл, на який посилається позивач у зазначеному переліку відсутній.

Щодо неодноразового посилання позивача на рішення суду у справі №808/483/18, суд зазначає, що зазначене рішення суду не має преюдиційного значення для вирішення даної адміністративної справи, оскільки спір у вказаній справі виник між іншими сторонами, з іншого предмету та за інший період.

ТОВ «Інтерсервіс Центр» в наданих суду поясненнях не заперечувало ту обставину, що у період, який був предметом дослідження у справі №808/483/18 ним не було дотримано усіх вимог необхідних для розміщення Сезонного майданчика, проте зазначив, що такі вимоги дотримані у 2019 році.

Щодо посилань позивача на те, що ТОВ «Інтерсервіс Центр» по вулиці Сталеварів 25А розміщено не Сезонний майданчик, а тимчасову споруду для ведення господарської діяльності, що підтверджено ТОВ «Настрой», суд зазначає таке.

Рішенням Запорізької міської ради від 25.03.2015 №82, з урахуванням змін, внесених рішенням від 27.04.2016 №23, а також наказом Департаменту №19-од, визначено порядок надання дозволу на розміщення таких об`єктів, як сезонний відкритий майданчик для харчування біля закладів ресторанного господарства.

ТОВ «Інтерсервіс Центр» від відповідача отримано дозвіл на розміщення саме такого об`єкту, а не тимчасової споруди для ведення господарської діяльності.

Суд зазначає, що у випадку розміщення ТОВ «Інтерсервіс Центр» іншої споруди (інших розмірів, типу, складу, тощо), ніж тієї, на яку надано дозвіл Департаментом, жодним чином не свідчить про порушення вимог чинного законодавства саме Департаментом.

В рамках розгляду даної адміністративної справи суд перевіряє виключно дотримання суб`єктом владних повноважень - Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради процедури прийняття відповідного рішення, а саме надання дозволу на розміщення ТОВ «Інтерсервіс Центр» сезонного відкритого майданчику для харчування біля закладу ресторанного господарства.

В свою чергу, поза межами розгляду даної справи залишається питання реалізації третьою особою наданого Департаментом дозволу.

У разі якщо у встановленому законодавством порядку буде встановлено, що підприємством розміщено певну споруду без наявності відповідного дозволу на її розміщення та/або з порушенням дозвільних умов, то таке є підставою для її знесення, як самочинно збудованої, а не підставою для скасування дозволу на розміщення споруди, виданого у відповідності до встановленого порядку.

Стосовно посилань ОСОБА_1 на Технічний висновок про огляд будівельних конструкцій споруди, розташовуваної на прибудинковій території вздовж нежитлового приміщення АДРЕСА_3 по АДРЕСА_1 , виготовлений ТОВ «Настрой» на замовлення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яким підтверджено твердження позивача про те, що споруда на прибудинковій території відноситься саме до тимчасових споруд для ведення господарської діяльності, яка встановлена із порушенням державних будівельних норм, правил облаштування таких споруд та, відповідно, із порушенням прав та інтересів позивача, слід зазначити наступне.

Вимоги до висновку експерта встановлено статтею 101 КАС України.

Так, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 101 КАС України).

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 101 КАС України).

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством (ч. 6 ст. 101 КАС України).

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч. 7 ст. 101 КАС України).

Також, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч. 1 ст. 104 КАС України). У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч. 6 ст. 104 КАС України).

Разом із тим, у наданому позивачем Технічному висновку про огляд будівельних конструкцій споруди, розташовуваної на прибудинковій території вздовж нежитлового приміщення №32, по вул. Сталеварів, 25-А, м. Запоріжжя, виготовленому ТОВ «Настрой», не зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що прямо суперечить вимогам ч. 6 ст. 104 КАС України, а отже такий висновок не є належним та допустимим доказом у справі.

Аналогічний правовий висновок щодо належності та допустимості такого доказу висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі №522/1029/18.

Щодо порушення права позивача та третьої особи – ОСОБА_3 , як власників суміжного приміщення по АДРЕСА_2 , суд зазначає, що такі права є цивільними правами зазначених осіб, а тому, позивач в порядку цивільного судочинства має право вимагати від ТОВ «Інтерсервіс Центр» вчинити дії, спрямовані на усунення порушень його права власності та на усунення перешкод у користуванні належний йому майном.

Також, суд вважає безпідставними посилання позивача на скасування декларації ТОВ «Інтерсервіс Центр» про прийняття об`єкта до експлуатації, оскільки відповідачем перевірялось питання власності на приміщення та при опрацюванні Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що з 12.01.2017 зареєстровано право власності на кафе прим.IX (літ. А-5) по вул.Сталеварів, буд. 25а, за ТОВ «Інтерсервіс центр», а 13.05.2019 відомості щодо однієї декларації ЗП143163643097, виданої 30.12.2016 - видалено та одночасно додано відомості декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЗП 143170792446, виданої 20.03.2017.

При цьому, навіть під час розгляду справи в суді, сторонами належним чином не доведено те, що на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ «Інтерсервіс центр» не було власником кафе прим.IX (літ. А-5) по вул.Сталеварів, буд. 25а.

Посилання позивача на п.5.4. ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі», п.2.54 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», таблицю 3.2 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень», суд вважає передчасними та не обґрунтованими, оскільки всі зазначені ДБН стосуються розміщення саме тимчасових споруд та майданчиків (ігрові для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку; для відпочинку дорослого населення; для занять фізкультурою; для господарських цілей; для вигулювання собак; для стоянки автомашин).

Разом з тим, матеріали справи не містять допустимих доказів на підтвердження того, що сезонний відкритий майданчик для харчування біля закладів ресторанного господарства облаштований ТОВ «Інтерсервіс центр», є тимчасовою спорудою та/або майданчиком для відпочинку дорослого населення чи для господарських цілей.

Більш того, як зазначалось судом вище, міська рада, як орган місцевого самоврядування, наділена повноваженнями щодо визначення певних правил благоустрою на окремій території, проте, рішенням Запорізької міської ради від 25.03.2015 №82, з урахуванням змін внесених рішенням від 27.04.2016 №23, а також наказ Департаменту №19-од, не встановлюють таких вимог для розміщення сезонного відкритого майданчика для харчування біля закладів ресторанного господарства, як їх розташування не ближче ніж 10 метрів до будинку.

Інших нормативних документів, якими б регулювалось питання розміщення сезонного відкритого майданчика для харчування біля закладів ресторанного господарства за 10-20 метрів від будинку, сторонами не наведено.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що при наданні спірного дозволу відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняті рішення, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

При цьому, суд зазначає, що оскільки всі позовні вимоги ОСОБА_1 є пов`язаними з питанням правомірністі надання дозволу на розміщення сезонного відкритого майданчика для харчування біля закладів ресторанного господарства, то ,відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс Центр» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 18.03.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко