Рішення № 88267297, 12.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року 17:40Справа № 280/5188/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представників:

позивача Сокуренко А.Ю.,

а відповідача 1 Забур`янова В.В.,

відповідача 2, 3 Міняйло О.С.,

третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (Веселівське шосе, 7 км, с Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область, 71674) до Міністерства енергетики та захисту довкілля України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35, м. Київ, 03035), Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107), Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107), Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (вул. Приморський бульвар, буд. 1 / вул. Калініна, буд. 67, смт Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, 72563), Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області (вул. Ігоря Щербини, буд. 6, смт Якимівка, Запорізька область, 72503), третя особа – Приазовський національний природній парк (вул. 8 Березня, буд. 6 / вул. Івана Алексєєва, буд. 1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319), про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (далі – позивач або ПрАТ «ЗЗРК») до Міністерства енергетики та захисту довкілля України (далі – відповідач 1 або Міністерство енергетики), Запорізької обласної державної адміністрації (далі – відповідач 2 або Запорізька ОДА), Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (далі – відповідач 3 або Департамент Запорізької ОДА), Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (далі – відповідач 4 або Кирилівська селищна рада), Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі – відповідач 5 або Якимівська РДА), третя особа – Приазовський національний природній парк (далі – третя особа), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача 1 (на час схвалення клопотання Міністерство екології та природніх ресурсів України) щодо схвалення клопотання відповідача 4 про розширення території третьої особи за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам`яткою природи загальнодержавного значення «Верхів`я Утлюцького лиману» від 14.06.2019 №1082, покладання обов`язку забезпечити подальшу роботу щодо зміни меж (розширення) території парку, погодити клопотання відповідача 4 із розпорядниками земельних ділянок, заінтересованими органами державної влади і подати матеріали Проекту змін меж (розширення) території Парку до Мінприроди (на даний час відповідач 1) для підготовки відповідного Указу Президента України на відповідача 3 з адміністрацією третьої особи, а також зобов`язати зазначеного суб`єкта владних повноважень утриматися від дій, пов`язаних із зміною меж третьої особи шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок – випаровувач позивача, організований у верхів`ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;

визнати протиправними дії відповідача 2 щодо погодження клопотання відповідача 4 про розширення третьої особи за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам`яткою природи загальнодержавного значення «Верхів`я Утлюцького лиману» від 14.06.2019 №1082, схваленого Міністерством екології та природніх ресурсів України (на даний час відповідач 1), а також зобов`язати зазначеного суб`єкта владних повноважень утриматися від дій, пов`язаних із зміною меж третьої особи шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок – випаровувач позивача, організований у верхів`ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;

визнати протиправними дії відповідача 3 щодо внесення на розгляд відповідача 4 клопотання про включення до складу третьої особи земельної ділянки водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам`яткою природи загальнодержавного значення «Верхів`я Утлюцького лиману», а також зобов`язати зазначеного суб`єкта владних повноважень утриматися від дій, пов`язаних із зміною меж третьої особи шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок – випаровувач позивача, організований у верхів`ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;

визнати протиправними дії голови відповідача 5 щодо прийняття розпорядження про погодження розширення території третьої особи за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам`яткою природи загальнодержавного значення «Верхів`я Утлюцького лиману», а також зобов`язати зазначеного суб`єкта владних повноважень утриматися від дій, пов`язаних із зміною меж третьої особи шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок – випаровувач позивача, організований у верхів`ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;

визнати протиправним та скасувати розпорядження №218 від 21.08.2019 голови відповідача 5 про погодження розширення території третьої особи за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам`яткою природи загальнодержавного значення «Верхів`я Утлюцького лиману»;

визнати протиправними дії відповідача 4 щодо подання до Міністерства екології та природніх ресурсів України (на даний час відповідач 1) клопотання про розширення території третьої особи за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам`яткою природи загальнодержавного значення «Верхів`я Утлюцького лиману» від 14.06.2019 №1082, а також зобов`язати зазначеного суб`єкта владних повноважень утриматися від дій, пов`язаних із зміною меж третьої особи шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок – випаровувач позивача, організований у верхів`ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 4 №20 від 18.04.2019 про погодження включення до складу третьої особи земельної ділянки водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам`яткою природи загальнодержавного значення «Верхів`я Утлюцького лиману».

Крім того, позивачем подана заява про забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що комплекс відводу шахтних вод в Утлюцький лиман, разом зі ставком-випаровувачем, є складовою частиною технологічного процесу з видобутку залізних руд без якого робота підприємства неможлива. Протиправні дії суб`єктів владних повноважень щодо безпідставного включення земельної ділянки, яка використовується ПрАТ «ЗЗРК» в якості ставка-випаровувача для відведення і випарювання відкачаних шахтних вод з гірничих виробок, до меж Парку, порушують права та охоронювані законом інтереси позивача. Отже, включення земельної ділянки, яка використовується ПрАТ «ЗЗРК» в якості ставка-випаровувача для відведення і випарювання відкачаних шахтних вод з гірничих виробок, до меж Парку, призведе до неможливості його використання у господарський діяльності підприємства і, як наслідок, до припинення діяльності ПрАТ «ЗЗРК», як суб`єкта господарювання. Вважає, що дії відповідачів порушують права та охоронювані законом інтереси ПрАТ «ЗЗРК» щодо самостійного здійснення господарської діяльності, що не суперечить законодавству, також відповідачами порушено вимоги ст.51, ст.52 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» щодо порядку створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Ухвалою від 28.10.2019 у справі №280/5188/19 відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 27.11.2019.

Також ухвалою від 28.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ «ЗЗРК» про забезпечення позовної заяви.

18.11.2019 від Міністерства енергетики надійшла заява про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 19.11.2019 заяву Міністерства енергетики про проведення судових засідань в режимі відеоконференції було задоволено.

19.11.2019 від представника відповідача 1 надійшов відзив.

У відзиві Міністерство енергетики зазначає, що відповідно до вимог ст.51 Закону України «Про природно – заповідний фонд України» будь – яка організація чи громадянин можуть подавати клопотання з питань створення/зміни меж територій чи об`єктів природно – заповідного фонду. Таким чином Кирилівська селищна рада є органом, повноважним подавати клопотання стосовно створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Зазначене клопотання містить всю необхідну інформацію, визначену ст.51 Закону України «Про природно – заповідний фонд України». Рішення Кирилівської селищної ради від 18.04.2019 №20 стосується погодження включення до складу Приазовського національного природного парку земельної ділянки, а не організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду, а отже є таким, що прийнято в межах наданих відповідачу 4 повноважень. Також зазначає, що статтею 52 Закону України «Про природно – заповідний фонд України» визначено, що у разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання. Оскільки Департамент Запорізької ОДА є структурним підрозділом Запорізької ОДА, а Приазовський національний природний парк знаходиться в управління Мінекоенерго, зазначені організації наділені повноваженнями щодо забезпечення подальшої роботи із зміни меж (розширення) території парку. На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

20.11.2019 від представника Запорізької ОДА та Департаменту Запорізької ОДА надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві зазначено, що в позовній заяві наведені доводи, що суперечать дійсності. Так Позивач в позові стверджує про нібито використання ним «ізольованого ставка-випаровувача». Однак, в переліку державного майна, яке передавалося до статутного фонду позивача, доданого до позову, наявні лише «плотина водосховища», але не «ставок- випаровувач». З огляду на наведене, твердження позивача про розташування на території, яка планується до включення до меж Приазовського національного природного парку, «ставка-випаровувача» не підтверджується матеріалами справи. Також вважає, що позивачем не обґрунтовано і не доведено фактичне або можливе порушення своїх законних прав. В той час, як дії всіх органів влади, місцевого самоврядування та державних установ відбувалися у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Також посилається на те, що статті 51 -54 Закону України «Про природно-заповідний фонд», Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації» надають право суб`єктам владних повноважень приймати рішення, в тому числі і щодо погодження питань, пов`язаних з об`єктами природно-заповідного фонду, на власний розсуд, погоджуючи або не погоджуючи ці питання. Намаганням заборонити на майбутнє позитивне вирішення цих питань, Позивач намагається спонукати суд, фактично, підмінити собою органи влади та місцевого самоврядування, і перебрати на себе власні владні (дискретні) повноваження суб`єкту владних повноважень. На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

25.11.2019 від представника Якимівської РДА надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги не визнає в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

27.11.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

У відповіді на відзив представник ПрАТ «ЗЗРК» зазначив, що клопотання щодо розширення Приазовського національного природного парку за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам`яткою природи загальнодержавного значення «Верхів`я Утлюцького лиману» було подано Кирилівською селищною радою, яка не є органом повноважним подавати клопотання стосовно територій та об`єктів загальнодержавного значення. Крім цього, клопотання не містить належного обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об`єкту природно-заповідного фонду певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об`єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал. Крім того, до виключних повноважень Селищної ради, віднесено прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду лише місцевого значення. Отже і рішення Кирилівської селищної ради від 18.04.2019 №20 прийнято з перевищенням владних повноважень є неправомірним та підлягає скасуванню. Зазначає, що включення земельної ділянки, яка використовується ПрАТ «ЗЗРК» в якості ставка-випаровувача для відведення і випарювання підкачаних шахтних вод з гірничих виробок, до меж Парку, призведе до неможливості його використання у господарський діяльності підприємства і, як наслідок, до припинення діяльності ПрАТ «ЗЗРК», як суб`єкта господарювання. Вважає, що дії відповідачів порушують права та охоронювані законом інтереси ПрАТ «ЗЗРК» щодо самостійного здійснення господарської діяльності, що не суперечить законодавству, також відповідачами порушено вимоги ст.51, ст.52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо порядку створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

27.11.2019 від представника ПрАТ «ЗЗРК» надійшло клопотання про витребування від третьої особи копію акту Державної Азовської морської екологічної інспекції щодо перевірки дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Приазовського національного природного парку №66 від 12.07.2019.

Протокольною ухвалою від 27.11.2019 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 10.12.2019.

10.12.2019 від представника позивача надійшло клопотання про витребування від третьої особи додаткових доказів.

Ухвалою від 10.12.2019 витребувано від Приазовського національного природного парку належним чином засвідчені копії наступних документів:

- проект створення Приазовського національного природного парку, згідно Указу Президента України від 10.02.2010 №154/2010 «Про створення Приазовського національного природного парку»;

- проект організації території Приазовського національного природного парку, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №261 від 13.08.2013;

- правовстановлюючий документ, що підтверджує право Приазовського національного природного парку на постійне користування земельними ділянками, відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- проект розширення Приазовського національного природного парку за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам`яткою природи загальнодержавного значення «Верхів`я Утлюцького лиману» Приазовського національного природного парку

Продовжено строк підготовчого провадження у справі №280/5188/19 до 26.01.2020, підготовче засідання відкладено до 09.01.2020.

16.12.2019 від представника Кирилівської селищної ради надійшов відзив.

У відзиві представник відповідача 4 зазначив, що рішення Кирилівської селищної ради від 18.04.2019 року №20 стосується погодження включення до складу Приазовського національного природного парку земельної ділянки, а не організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду, на що наголошує позивач. Таким чином Кирилівська селищна рада діяла в межах своїх повноважень та у передбачений законом спосіб. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

26.12.2019 від представника Приазовського національного природного парку надійшло клопотання про продовження строків виконання ухвали суду від 10.12.2019 щодо надання копій документів.

Ухвалою від 26.12.2019 продовжено Приазовському національному парку процесуальний строк для виконання ухвали суду від 10.12.2019 до 09.01.2020.

27.12.2019 від представника Міністерства енергетики надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У запереченнях представник відповідача 1 посилається на те, що будь-яка організація чи громадянин може клопотати з питання створення/зміни меж територій чи об`єктів природно-заповідного фонду. У даному випадку до клопотання були додані документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об`єктів природно-заповідного фонду, а саме наукове обґрунтування щодо розширення території Приазовського національного природного парку. Також звертає увагу суду, що Рішення відповідач 4 від 18.04.2019 №20 стосується погодження включення до складу Приазовського національного природного парку земельної ділянки, а не організації територій і об`єктів природно-заповідного фонду. Щодо повноважень відповідачів приймати спірні рішення зазначає, що оскільки відповідач 3 є структурним підрозділом Запорізької ОДА, а Приазовський національний природний парк належить до сфери управління Мінекоенерго, зазначені організації наділені повноваженнями щодо забезпечення подальшої роботи із зміни меж (розширення) території парку. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

08.01.2020 від представника Кирилівської селищної ради надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

Також, 08.01.2020 від представника Приазовського національного природного парку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

09.01.2020 від представника позивача надійшло клопотання про надання строку для надання додаткових пояснень та заперечень до відповіді на відзив.

Протокольною ухвалою від 09.01.2020 підготовче засідання відкладалось до 22.01.2020.

09.01.2020 від представника Приазовського національного природного парку надійшли додаткові пояснення та документи.

09.01.2020 від Приазовського національного природного парку надійшов СD-диск з електронними копіями документів.

17.01.2020 від третьої особи надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

22.01.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, з поясненнями аналогічними раніше викладеним.

Протокольною ухвалою від 22.01.2020 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 27.01.2020.

24.01.2020 від представника Якимівської РДА надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

27.01.2020 від представників позивача та третьої особи надійшли клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Клопотання просять розглянути в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 27.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.02.2020.

29.01.2020 від представника Міністерства енергетики надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 29.01.2020 у задоволенні клопотання представника Міністерства енергетики було відмовлено.

Також 29.01.2020 від представника відповідача 1 надійшло ще одне клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 30.01.2020 клопотання представника відповідача 1 було задоволено.

12.02.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

У відповіді на відзив представник позивача посилається на те, що Актом Державної Азовської морської екологічної інспекції щодо перевірки дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Приазовського національного природного парку №66 від 12.07.2019, доказами наданими Приазовським національним природним парком, а саме поясненнями заступника директора національного парку В.Санько, які викладені у листі від 09.01.2020 року № 19-13/08, матеріалами щодо створення та діяльності Приазовського національного природного парку, які містяться на електронному носії, підтверджується відсутність правовстановлюючих документів, що посвідчують право на земельну ділянку Приазовського національного природного парку. Згідно пункту 1.8. розділу 1 Положення Про Приазовський національний природний парк, затвердженого наказом Міністерства №517 від 15.11.2010, межі земельних ділянок, що перебувають у користування Парку встановлюються в натурі (на місцевості) та закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про межі, цільове призначення в їх використанні вносяться до Державного земельного кадастру у встановленому законодавством порядку та обов`язково використовуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій. Зазначає, що на даний момент, відсутні будь які законні підстави розглядати питання розширення меж Приазовського парку, внаслідок того що межі територій та об`єктів Приазовського національного природного парку не закріплено в натурі (на місцевості) межовими знаками; документи, що посвідчують право на земельну ділянку Приазовського національного природного парку не оформлені, та не встановлені його межі в натурі. Також посилається на те, що до виключних повноважень Селищної ради, згідно п.37 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про органи місцевого самоврядування» віднесено прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду лише місцевого значення. В зв`язку з чим, на думку позивача, рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 18.04.2019 року №20 прийнято з перевищенням владних повноважень, є неправомірним та підлягає скасуванню. Також зазначає, що Комплекс відводу шахтних вод в Утлюцький лиман, разом зі ставком-випаровувачем, є складовою частиною технологічного процесу з видобутку залізних руд без якого робота підприємства неможлива. Протиправні дії суб`єктів владних повноважень щодо безпідставного включення земельної ділянки, яка використовується ПрАТ «ЗЗРК» в якості ставка- випаровувача для відведення і випарювання відкачаних шахтних вод з гірничих виробок, до меж Парку, порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечили.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 та ст.250 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 13.11.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд», зміна меж, категорії та скасування статусу територій об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Стаття 51 цього Закону передбачає, що підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися обласними державними адміністраціями щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, науковими установами, природоохоронними громадськими об`єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд.

Відповідно до п. 4 Положення про Департамент Запорізької ОДА затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 06.03.2019 №115, основними завданнями Департаменту є: забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, ліси, тваринний і рослинний світ), екологічної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі; здійснення регулювання у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, формування, збереження та використання екологічної мережі.

Згідно з п. 5 Положення, Департамент Запорізької ОДА, відповідно до покладених на нього завдань та у визначеному чинним законодавством порядку, організовує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, розпоряджень голови обласної державної адміністрації та здійснює контроль за їх реалізацією. Також, згідно цього пункту Департамент забезпечує реалізацію повноважень у сфері раціонального використання, відтворення і збереження об`єктів тваринного і рослинного світу, біо- та ландшафтного різноманіття, організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, екомережі та земельних ресурсів, а саме: опрацьовує в межах своєї компетенції пропозиції щодо розвитку та формування екологічної мережі області та розширення природно-заповідного фонду; вносить пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду; погоджує положення про території та об`єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; погоджує ліміти на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; затверджує ліміти на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення тощо.

В межах власних повноважень Департамент Запорізької ОДА листом від 12.04.2019 №02.1-26/05.1/572 звернувся до Кирилівської селищної ради з пропозицією включення до складу Приазовського національного природного парку земельної ділянки водного фонду, орієнтовною площею приблизно 4500 га, що розташована між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам`яткою загальнодержавного значення «Верхів`я Утлюцького лиману».

Розглянувши вказане клопотання Департаменту, Кирилівська селищна рада рішенням від 18.04.2019 № 20 погодила включення до складу Приазовського національного природного парку земельної ділянки водного фонду, орієнтовною площею приблизно 4500 га, що розташована між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам`яткою загальнодержавного значення «Верхів`я Утлюцького лиману».

Пункт 37 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прямо відносить до повноважень, сільських, селищних міських рад прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом.

Таким чином, Кирилівська селищна рада діяла в межах наданих законом повноважень та у передбачений законом спосіб.

Після прийняття вказаного рішення Кирилівська селищна рада звернулася до Міністерства екології з клопотанням від 14.06.2019 №1082, в якому просила схвалити клопотання про включення до складу Приазовського національного природного парку земельної ділянки.

У відповідь на вказане клопотання, Міністерство екології та природних ресурсів листом від 24.07.2019 №5/4.1-8/8174-19 звернулося до Департаменту Запорізької ОДА з проханням забезпечити подальшу роботу з розширення меж парку, а саме погодити клопотання селищної ради із землекористувачами та заінтересованими органами державної влади, і подати матеріали до міністерства.

Стаття 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачає, що клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

Таким чином, Міністерство екології в даному випадку також діяло у відповідності до вимог законодавства і у межах компетенції.

Лист Міністерства екології від 24.07.2019 №5/4.1.-8/8174-19 був доведений Запорізькою ОДА до відома Якимівської РДА та до відома Приазовського національного природного парку листом від 06.08.2019 №07352/08-39 з проханням погодити розширення території національного природного парку.

Розпорядженням голови Якимівської РДА від 21.08.2019 №218 було погоджено розширення території парку. Оскільки відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», всі управлінські дії та рішення місцевих державних адміністрацій оформлюються розпорядженням голови місцевої державної адміністрації, погодження було оформлене розпорядженням, що в повній мірі відповідає вимогам закону.

Листом від 16.08.2019 №818/13-06 Приазовський національний природний парк погодив розширення території парку, також листом від 16.08.2019 № 817/13-06 парком було надано відповідне обґрунтування розширення меж.

Позивач в позові стверджує про використання ним «ізольованого ставка-випаровувача», з огляду на це суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України, ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів. Позивачем використовується для скидування стічних вод частина Утлюцького лиману Азовського моря (лиман є природнім утворенням), відокремлена від решти лиману дамбою, такий об`єкт як «ставок-випаровувач» фізично відсутній як в даних обліку органів влади та місцевого самоврядування так і в даних внутрішнього бухгалтерського обліку позивача. В переліку державного майна, яке передавалося до статутного фонду позивача, доданого до позову, наявні лише «плотина водосховища», але не «ставок- випаровувач».

З огляду на наведене, твердження Позивача про розташування на території, яка планується до включення до меж Приазовського національного природного парку, «ставка-випаровувача» не підтверджується матеріалами справи.

Щодо твердження позивача стосовно клопотання, яке було подано Кирилівською селищною радою, яка, на думку позивача, не є органом, повноважним подавати клопотання стосовно створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ) загальнодержавного значення суд зазначає наступне.

Статтею 51 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - ЗУ «Про ПЗФ України») передбачено, що підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися:

- обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

- науковими установами, природоохоронними громадськими об`єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення.

Відповідно до цієї статті будь-яка організація чи громадянин може клопотати з питання створення/зміни меж територій чи об`єктів ПЗФ.

Щодо твердження, що клопотання не містить належного обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об`єкту ПЗФ..., а також картографічний матеріал.

Суд зазначає, що клопотання містить всю необхідну інформацію, визначену статтею 51 ЗУ «Про ПЗФ України», а саме: обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об`єкту природно-заповідного фонду певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об`єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

До клопотання додано документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об`єктів природно-заповідного фонду, а саме - наукове обґрунтування щодо розширення території Приазовського національного природного парку.

Стосовно твердження, що Рішення Кирилівської селищної ради від 18.04.2019 №20 прийнятого з перевищенням владних повноважень, яке є неправомірним та підлягає скасуванню.

Закон України «Про органи місцевого самоврядування» має на меті врегулювання інших відносин, відмінних від Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 25 цього Закону визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Стаття 26, яка згадується у позові, стосується лише виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Крім того пунктом 37) частини 1 цієї статті визначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено «прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні...»

Рішення Кирилівської селищної ради від 18.04.2019 №20 стосується погодження включення до складу Приазовського національного природного парку земельної ділянки, а не організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду.

Також, позивач зазначає в позові, що Департамент Запорізької ОДА разом з адміністрацією Приазовського національного природного парку не наділені повноваженнями щодо забезпечення подальшої роботи із зміни меж (розширення) території парку, погодження клопотання із розпорядниками земельних ділянок, заінтересованими органами державної влади.

Статтею 52 ЗУ «Про ПЗФ України» визначено, що у разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

Оскільки Департамент екології та природних ресурсів є структурним підрозділом Запорізької ОДА, а Приазовський національний природний парк знаходиться в управління Мінекоенерго, зазначені організації наділені повноваженнями щодо забезпечення подальшої роботи із зміни меж (розширення) території парку.

На підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, забезпечує розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам`яток природи, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

За приписами частини другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для присудження понесених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.03.2020 року.

Суддя Р.В. Кисіль