
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/30/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606)провизнання незаконним та скасування наказу №738 від 27.12.2019 року, -
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ №738 від 27.12.2019 року.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.12.2019 року отримав лист ГУ ДПС в Кіровоградській області, яким ГУ ДФС у Кіровоградській області зобов`язало надати інформацію та її документальне підтвердження фактів отримання грошових коштів в період з 01.01.205 року по 31.08.2018 року та відсутність їх відображення у податкових деклараціях. Через мережу інтернет позивач встановив, що з 28.08.2019 року, розпорядженням КМУ України від 21.08.2019 року №682-р «Питання Державної податкової служби» всі функції ДФС передано ДПС. Таким чином, позивач вважає, що в нього правомірно виникло питання щодо збирання інформації за межами строку позовної давності для органу державної влади, який перебуває у стадії ліквідації і не має прав контролюючого органу.
При цьому, позивач вказав, що є свідком у кримінальному провадженні №42018120000000167 відносно працівників ДФС, а тепер ДПС у Кіровоградській області пов`язаному з перевищенням влади направленому на незаконне захоплення чужого майна.
Представником ГУ ДПС у Кіровоградській області до канцелярії суду подано відзив на адміністративний позов, в якому податковий орган заперечує проти позову в повному обсязі, вважає його необгрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач вказує, що управлінням податків і зборів з фізичних осіб отримано інформацію, зібрану у передбачений законодавством спосіб щодо можливого ухилення від оподаткування громадянином ОСОБА_1 . У зв`язку з чим, з метою отримання інформації та її документального підтвердження направлено запит від 25.11.2019 року за №523/Ш/11-28-33-03. Проте протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту, позивачем не надано пояснення та їх документальне підтвердження щодо отриманих доході за вказаний період.
Таким чином, податковий орган вважає, що оскаржуваний наказ прийнято відповідно до вимог Податкового кодексу України, а відтак позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
16.03.2020 року позивачем до канцелярії суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що запит від 25.11.2019 року неправомірну вимогу надати інформацію органу, який не є контролюючим і не має прав здійснювати податкові перевірки платників податків - до Головного управління ДФС у Кіровоградській області.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 09.01.2020 року клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі повернуто заявникові без розгляду.
Ухвалою суду від 15.01.2020 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.
На підставі приписів статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2019 року ГУ ДПС в Кіровоградській області керуючись підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, частини 1 пункту 73.3 статті 73, підпунктів 78.1.1 та 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), з урахуванням вимог підпунктів 16.1.5 та 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02 Грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), направило на адресу позивача запит №523/Ш/11-28-33-03 про отримання інформації, і її документального підтвердження щодо факту отримання грошових коштів від платників податків на карткові рахунки відкриті АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2015 року по 31.08.2019 року, відповідних пояснень причин недекларування доходів за вказаний період та відсутності сплати податків.
Запит отримано позивачем особисто 03.12.2019 року.
У зв`язку з не наданням інформації та пояснень протягом 15 днів, відповідачем 27.12.2019 року прийнято наказ №738 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » з 27.01.2020 року.
Не погоджуючись з прийнятим наказом та вважаючи його незаконним позивач звернувся до суду із позовною заявою.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1 ст.20 та пп.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.
Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано ст. 78 Податкового кодексу України.
Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.
Таким чином, у запиті контролюючого органу повинна бути конкретно визначена хоча б однієї з таких підстав, визначених у п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України, підстав для направлення такого запиту.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року справа №826/12244/14 (провадження №К/9901/4473/18).
У запиті відповідача від 25.11.2019 року №523/Ш/11-28-33-03 зазначено, що під час дослідження повноти відображення в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за період з 01.01.2015 року по 31.08.2018 року виявлено недостовірність даних, що міститься у податкових деклараціях, поданих позивачем до контролюючого органу.
Приписами пп. 3, п.73.3, ст. 73 Податкового кодексу визначено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.
З огляду на викладене, відповідачем у запиті чітко зазначена підстава надсилання запиту.
Разом з тим, Верховний Суд у своїй постанові від 23 квітня 2019 року у справі № 813/1757/18 вказав, що контролюючий орган, крім вказання у запиті на інформацію підстави його направлення та переліку запитуваних документів, повинен сформувати запит так, щоб платник податків мав змогу зрозуміти, які запитуваних документів, повинен сформував саме порушення ймовірно були вчинені.
Крім того, суд зауважує, що системне застосування наведених норм дає підстави для висновку, що без зазначення в запиті конкретних фактів, які стали підставою для його направлення, платник податків об`єктивно позбавлений можливості надати відповідні пояснення та їх документальне підтвердження.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 20.12.2019 року справа №520/2207/19 (провадження №К/9901/23646/19).
Зі змісту запиту відповідача від 25.11.2019 року №523/Ш/11-28-33-03 встановлено, що прямо зазначено про виявлення недостовірних даних під час дослідження повноти відображення в податкових деклараціях про майновий стан і доходи. При цьому, запропоновано надати підтверджуючі документи отримання грошових коштів за вказаний період з відповідними поясненнями до них.
За таких обставин суд вважає, що у своєму запиті відповідач зрозуміло для платника податків виклав факт виявленого можливого порушення законодавства позивачем. Зі змісту запиту вбачаються, що позивач міг усвідомлювати та розуміти, на які ймовірні порушення податкового законодавства робить посилання податковий орган та визначити необхідний обсяг документів аби спростувати наявну у відповідача інформацію.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем направлено на адресу позивача письмовий запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень, в якому зазначено чітке обґрунтування щодо недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, як передумови для призначення документальної позапланової перевірки з вищенаведених підстав.
Також суд зазначає, що дослідивши запит від 25.11.2019 року №523/Ш/11-28-33-03 про надання інформації та її документального підтвердження судом встановлено.
Так, відповідач, на підставі підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, частини 1 пункту 73.3 статті 73, підпунктів 78.1.1 та 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), з урахуванням вимог підпунктів 16.1.5 та 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02 Грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) та у зв`язку з виявленням недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях поданих позивачем до контролюючого органу за період з 01.01.2015 року по 31.08.2018 року, запропонував позивачу надати пояснення та документальне підтвердження щодо факту отримання (а.с.9).
При цьому, запит отримано позивачем 02.12.2019 року, що підтверджується самим позивачем та не заперечується відповідачем.
Надаючи оцінку зазначеному документу в контексті доводів позивача суд вважає їх безпідставними та надуманими.
З запиту відповідача вбачається, що запитом від 25.11.2019 року №523/Ш/11-28-33-03 останній не зобов`язував та не вимагав у позивача надати пояснення та документальне підтвердження, а просив запропонував надати документи в строк 15 робочих днів з дня отримання.
Разом з тим, щодо тверджень позивача про зобов`язання надати інформацію ГУ ДФС у Кіровоградській області, органу який перебуває в у стадії ліквідації і не має прав контролюючого органу суд зазначає наступне.
Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245.
Пунктом 10 Порядку визначено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті мають бути обов`язково зазначені: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Суд зауважує, що запит №523/Ш/11-28-33-03 направлений позивачу оформлений на бланку з зазначенням найменування юридичної особи вищого рівня - Державної податкової служба України; найменування юридичної особи, яка безпосередньо направляє запит - ГУ ДПС у Кіровоградській області; довідкові дані про юридичну особу - адреса, засоби зв`язку; в лівому нижньому куті реєстраційний індекс документа - реєстраційний номер, дата та назва юридичної особи - ГУ ДПС у Кіровоградській області; відбиток гербової печатку юридичної особи із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ - ГУ ДПС у Кіровоградській області, 43142606 та підпис керівника.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що у змісті запиту відповідачем фактично допущена описка, оскільки запит оформлено відповідно до вимог Порядку та з дотриманням всіх обов`язкових реквізитів органу який має відповідні повноваження. Тому, опущена відповідачем описка у написанні абревіатури органу у запиті про надання інформації не є підставою для відмови у наданні витребуваної інформації та її документального підтвердження
Більш того, суд не бере до уваги посилання позивача твердження про те що з метою встановлення правомірності запиту він звернувся до відповідача з листом в якому просив повідомити про правомірність збору інформації органом, який не є контролюючим.
Під час розгляду справи позивачем не надано доказів звернення до відповідача та матеріали справи такого не містять.
Щодо тверджень позивача про те, що він є свідком у кримінальному провадженні №42018120000000167 відносно працівників ДФС, а тепер ДПС у Кіровоградській області пов`язаному з перевищенням влади направленому на незаконне захоплення чужого майна суд також вважає їх неприйнятними, оскільки будь-яких доказів, що дана обставина пов`язана з прийняттям оскаржуваного наказу суду надано не було та в матеріалах справи відсутні.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
Згідно з вимогами статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З аналізу зазначених норм прав, спосіб захисту та предмету позову, суд дійшов до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.
VI. Розподіл судових витрат.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606) про визнання незаконним та скасування наказу №738 від 27.12.2019 року - відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.03.2020 року.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук
Судове рішення № 88267231, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 17.03.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 340/30/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: