Ухвала суду № 88267191, 27.02.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення частини позовних вимог без розгляду

27 лютого 2020 рокум. Ужгород№ 260/1143/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ТОВ "Гарантбуд", представник - Леміш М.О.,

відповідачів:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України, представник - Рачкулинець М.Ю.,

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 КАС України проголошена вступна та резолютивна частини Ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 06 березня 2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, яким просило суд визнати протиправним та скасувати накази Державної архітектурно-будівельної інспекції України:

- №73-Л від 29.11.2018 року "Про результати розгляду питань щодо ліцензування", в частині анулювання ліцензії за реєстраційним написом №2013036718, виданої ТОВ "Гарантбуд" відповідно до наказу №17-л від 26.04.2017 року;

- №23-Л від 24.04.2019 року, в частині скасування п.9 додатку 3 до наказу №16-Л від 23.03.2019 року "Про результати розгляду питань щодо ліцензування" щодо внесення змін до переліку видів робіт ліцензії ТОВ "Гарантбуд".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів наведених у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила та просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідачем до суду було подано відзив у якому відповідач крім заперечення проти задоволення позовних вимог вказує на те, що позивач отримавши ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, є ліцензіатом згідно Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", отже його діяльність є предметом державного контролю (нагляду) за додержанням ліцензійних умов, що належить до повноважень територіальних органів Державної архітектурно- будівельної інспекції.

Органи Державної архітектурно- будівельної інспекцій вчинили низку дій передбачених законом та пов`язаних з здійсненням контролю, винесли Накази в 2017р. та 2018р. які стосуються проведенню заходів контролю, відповідно до діючого законодавства направили повідомлення, крім того додатково був складений Акт №4.1 - пл, щодо незабезпечення присутності керівника або уповноваженої особи під час проведення перевірки ліцензії, по факту посадових осіб до перевірки не допущено, документи та відомості не подані.

Також був складений Акт №1 про відмову ліцензіата від проведення перевірки органом ліцензування.

На підставі наведеного у сукупності фактів та обставин прийнято єдине можливе рішення про анулювання ліцензії товариству у зв`язку з виявленими порушеннями ліцензійних умов провадження господарської діяльності та відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування (Наказ 73-л від 29.11.2018р.) з врахуванням вимог ст. 16 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін під час судового розгляду, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

09.08.2019р. позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправним та скасувати накази Державної архітектурно-будівельної інспекції України №73-Л від 29.11.2018р. та №23-Л від 24.04.2019 р., в частині.

13.08.2019р. Закарпатським окружним адміністративним судом було винесено Ухвалу, якою позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

На виконання Ухвали суду позивачем була подана заява, щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду, де вказано, що підприємству не було відомо про згадані вище накази, а тому слід вважати строк звернення до суду пропущеним з поважних причин. (а.с. 171 т.1)

23.08.2019р. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду забезпечуючи право особи на отримання судового захисту, який є змістом поняття «доступу до правосуддя» і було відкрито провадження по даній справі. Призначено справу до судового розгляду та зобов`язано сторін подати документи на підтвердження заявлених позицій.

Так позивачем були надані документи серед яких міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, де зазначено, що місцезнаходження позивача - Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Собранецька,39, засновником та кінцевим бенефіціаром вказаний ОСОБА_1 (автономна республіка Крим, м. Феодосія), зазначені дати внесення змін до відомостей про юридичну особу, в т.ч.:

- в 2016р. зміна місця знаходження товариства, зміна складу засновників,

- в 2017р. зміна керівника, складу підписантів,

- в 2018р. зміна видів діяльності,

- в 2019р. зміна статутного капіталу, зміна складу або інформації про засновників, зміна місцезнаходження, зміна додаткової інформації. (а.с.23).

Договір оренди приміщень де знаходилося товариство в різний період:

- від 15.01.2019р. площею 18,1 м2 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.28),

- від 08.12.2017р. площею 16 м2 за адресою АДРЕСА_2 (а.с.36),

- Копію ліцензії ДАБІ України IV та V категорії складності від 24.04.2017р. ТОВ "Гарантбуд" із зазначенням місця знаходження особи - м.Ужгород вул. Богомольця, 21, 3 поверх (а.с.46).

Договора підряду загальною вартістю робіт - понад 70 млн. грн.

Відповідачем також був поданий відзив з додатками.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно - правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996 р., Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980 р.).

З позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати накази Державної архітектурно-будівельної інспекції України №73-Л від 29.11.2018р. та №23-Л від 24.04.2019 р., в частині.

Судом встановлено та підтверджено відповідачем в судовому засіданні, додатково згадано у відзиві, що оскаржуваний Наказ №73-Л від 29.11.2018р. є наслідком, якому передував Наказ Державної архітектурно- будівельної інспекції України №1788 від 29.11.2017р., яким затверджено річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно- будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2018рік у тому числі і Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд». Суб`єкт господарювання отримуючи ліцензію має не право, а обов`язок дотримуватися вимог законодавства, що регулюють таку діяльність, що в свою чергу є невід`ємною умовою отримання ліцензії. Отже позивач був попереджений про заходи контролю заздалегідь (в 2017р. був попереджений про заходи заплановані на 2018р.) та відповідно повинен був дотримуватися умов, які були обов`язкові для отримання ліцензії, натомість позивач змінював адреси фактичного місцезнаходження, що встановлено відповідно до поданих суду договорів оренди приміщень, про що не повідомляв орган ліцензування, крім того в договорах підряду на суму понад 70 млн. грн, що знаходяться в матеріалах зазначена інша фактична адреса товариства - м.Киів, вул.Львівська, 18-а, тобто відмінна від згаданих вище.

З огляду на матеріали справи, пояснення сторін та умови ліцензування слід зробити висновок, що позивач був попереджений про заходи контролю фактично за один календарний рік (в 2017р. попереджений про заходи на 2018р), вказані заходи контролю є обов`язковими та періодичність яких встановлюється при отриманні типу ліцензії. Отримуючи ліцензію позивач погодився на такі умови однак в даному позові оскаржує Наказ №73-Л від 29 листопада 2018р., (що є наслідком неоскарженого позивачем Наказу №1788 від 29.11.2017р.) лише в серпні 2019р. тобто через вісім (8) місяців з моменту його винесення та через дев`ятнадцять (19) місяців з моменту коли повинен був знати про законодавчо передбачені заходи контролю.

Отже, перебіг шестимісячного строку для позивача - ТОВ розпочався раніше ніж ним було повідомлено суд.

Відповідно до ч 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Після дослідження матеріалів справи, заслухавши пояснення представників позивача, які зводилися тільки до того, що їм було невідомо про даний наказ, інших доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, відсутні.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.3, ч.4 ст. 123 цього Кодексу.

Отже, враховуючи шестимісячний строк звернення до суду, позовну вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України: №73-Л від 29.11.2018 року "Про результати розгляду питань щодо ліцензування", в частині анулювання ліцензії за реєстраційним написом №2013036718, виданої ТОВ "Гарантбуд" відповідно до наказу №17-л від 26.04.2017 року через пропущення строку звернення до суду належить залишити без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 122, 123, 240, 242-246, 248, 250, 255, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

В адміністративній справі №260/1143/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №73-Л від 29.11.2018 року "Про результати розгляду питань щодо ліцензування", в частині анулювання ліцензії за реєстраційним написом №2013036718, виданої ТОВ "Гарантбуд" відповідно до наказу №17-л від 26.04.2019 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк