Рішення № 88267086, 16.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 грудня 2019 року 16:36Справа № 280/4217/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників

позивача: Крошки В.В.,

відповідача: Принцовського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення від 03.05.2018 №0015671305 та №0015691305.

Ухвалою суду від 09.10.2018 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві від 29.10.2018 №29/10/18, наданій на усунення недоліків (вх. №34922 від 31.10.2018) зазначає, що акт документальної планової невиїзної перевірки №293/08-01-13-08/ НОМЕР_1 від 11.04.2018 містить вичерпну інформацію щодо оприбуткованої позивачем сировини, комплектуючих та матеріалів, які використані при виготовленні готової продукції щодо вартості послуг з виготовлення продукції та її найменування (с. 59-166 акту), проте перевіряючими необґрунтовано не враховані у складі валових витрат ФОП ОСОБА_1 первинні бухгалтерські документи за 2015-2017 роки, підтверджуючі придбання сировини, матеріалів, транспортних послуг тощо. Зауважує, що ГУ ДФС у Запорізькій області при проведенні планової документальної перевірки позивача не скористалось правом, наданим п. 73.3, п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України на проведення зустрічної звірки між ФОП ОСОБА_1 та ДП «Підприємство Біленківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області №99», не витребувало жодних пояснень та їх документального підтвердження від підприємства – виробника готової продукції, лише обмежившись необґрунтованою документально констатацією факту недоведеності придбання сировини, матеріалів, комплектуючих та виготовлення готової продукції з зазначеної сировини – барабанів кабельних дерев`яних та дерев`яних піддонів з господарською діяльністю позивача. Крім того, із посиланням на приписи ст. 16, п. 86.10 ст. 86, пп. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. «г» п. 198.5 ст. 198 стверджує, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про включення до складу податкових зобов`язань по податку на додану вартість сум ПДВ по отриманих позивачем податкових накладних, які були включені до складу податкового кредиту при придбанні сировини, матеріалів, товарів, товарних послуг та були придбані з метою подальшого виготовлення та продажу продукції за 2015-2017 роки. Ураховуючи викладене, просить суд визнати протиправними та скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 05.11.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, а також призначено підготовче засідання на 04 грудня 2018 року.

Згідно з ухвалою суду від 04.12.2018 провадження у адміністративній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № №0840/3566/18.

Ухвалою суду від 04.09.2019 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 12 вересня 2019 року.

Відповідно до ухвали від 12.09.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 29 жовтня 2019 року.

29 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 29.10.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 20 листопада 2019 року.

Відповідач позов не визнав, 05 листопада 2019 року надав суду відзив (вх. №46104), у якому посилається на приписи Податкового кодексу України та пояснює, що станом на 10.04.2018 ФОП ОСОБА_1 не надано до перевірки Калькуляційні карти на виготовлену продукцію, пояснення стосовно виходу готової продукції, звіти виробництва готової продукції за перевіряємий період, технічну документацію на обладнання, яке використовується в господарській діяльності у 2015-2017 роках, документи, які підтверджують передачу сировини для виробництва реалізованої продукції та отримання готової продукції, договори, додаткові угоди, специфікації, укладені з ДП «Підприємство Біленківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області №99», за перевіряємий період, відомості, затверджені вказаним контрагентом з використання матеріалів за перевіряємий період в розрізі місяців, інші документи, які протягом перевіряємого періоду мали безпосередній вплив на показники податкової звітності, про що складено відповідний акт. Наголошує, що відсутність у позивача виробничих приміщень та найманих працівників, документів щодо передачі сировини та отримання готової продукції від виконавця послуг взагалі унеможливлює здійснення діяльності з виробництва дерев`яних кабельних барабанів, будь-яких інших документів, які б свідчили про фактичне використання придбаних пиломатеріалів, дошки, цвяхів та іншого в межах господарської діяльності протягом перевіряємого періоду до перевірки не надано. Таким чином, на думку відповідача, проведеною перевіркою не встановлено використання ФОП ОСОБА_1 у господарській діяльності придбаних протягом перевіряємого періоду товарів та послуг, а також не підтверджено реалізацію (використання) товару/послуг, придбаного у ДП «Підприємство Біленківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області №99», ТОВ «БІК Контур», ТОВ ВКМП «ВОЛСТАС», ТОВ «РІТ», ПП «Техноімпекс», ТОВ «Кардон», ТОВ «Лімітекс ЛТД», ТОВ «Транс - Логістік», ТОВ «ТД «ІКАР», ТОВ «ГРАНДМЕТ», ТОВ «Промсітка-К», ТОВ «Торгцентр-М», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , АТ «УГМК», ТОВ «Запоріжспецдрев», ТОВ «Югсталь», ТОВ «ТД Метіда», ТОВ «Механічний завод №1», ФОП ОСОБА_4 , у зв`язку з ненаданням до перевірки первинних документів, які б підтверджували використання у господарській діяльності позивача придбаних матеріалів і комплектуючих, які б могли бути використані на виробництво реалізованої продукції, у т.ч. відсутні документи по переробці, виробництву, кількості та вартості використаних матеріалів, інформацію стосовно залишку товару (матеріалів), в результаті встановлених порушень податкового законодавства, які відображені в акті перевірки та відповідно реалізацію їх в адресу вказаних покупців (ТОВ «Запорізький завод кольорових металів», ПрАТ «Запорізький кабельний завод», ДП «Підприємство Біленківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області №99», ТОВ «Техпровід»). З урахуванням вищевикладеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

15 листопада 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №47973), у якій додатково наголошує, що не приймаючи в якості доказів документи, надані ФОП ОСОБА_1 під час проведення планової документальної невиїзної перевірки, відповідач посилається на положення п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України та робить висновок про відсутність доказової сили даних документів, втім норми Кодексу не обмежують період подання платником необхідних документів лише часом проведення податкової перевірки, наведена норма лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків фіскального органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових чи додаткових доказів.

В підготовчому засіданні 20 листопада 2019 року судом закрито підготовче провадження та за згодою представників сторін розпочато розгляд справи по суті в цей же день, а у подальшому у розгляді справи оголошена перерва до 16 грудня 2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Також, в судовому засіданні 16 грудня 2019 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 офіційно зареєстрована фізичною особою-підприємцем 17.06.2008. Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 16.24 Виробництво дерев`яної тари (основний); Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; Код КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

З 03.02.2009 позивач зареєстрована платником податку на додану вартість, про що свідчить Свідоцтво № НОМЕР_2 НБ №121437 від 03.02.2019.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна планова невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного т іншого законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та плати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2014 по 31.12.2017, за результатами якої складений Акт №293/08-01-13-05/ НОМЕР_1 (далі - Акт).

Як зазначено у висновках Акту, перевіркою встановлено порушення зокрема:

п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді завищено податкові зобов`язання на суму 573 671,09 грн., що призвело до виникнення грошових зобов`язань;

пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума податкових зобов`язань на загальну суму 335 167,79 грн., в т.ч. за січень 2015 року на суму 5 806,69 грн., за лютий 2015 року на суму 8 911,99 грн., за березень 2015 року на суму 6 637,70 грн., за квітень 2015 року на суму 7 352,14 грн., за травень 2015 року на суму 1 880,73 грн., за червень 2015 року на суму 1 797,00 грн., за липень 2015 року на суму 5 371,81 грн., за серпень 2015 року на суму 4 867,08 грн., за вересень 2015 року на суму 5 738,39 грн., за жовтень 2015 року на суму 5 344,68 грн., за листопад 2015 року на суму 2 600,59 грн., за грудень 2015 року на суму 18 729,36 грн., за січень 2016 року на суму 5 279,39 грн., за лютий 2016 року 2 373,06 грн., за березень 2016 року 9 009,84 грн., за квітень 2016 року на суму 5 269,86 грн., за травень 2016 року на суму 4 348,42 грн., за червень 2016 року на суму 15 673,60 грн., за липень 2016 року на суму 16 741,37 грн., за серпень 2016 року на суму 10 328,79 грн., за вересень 2016 року на суму 18 947,42 грн., за жовтень 2016 року на суму 12 202,70 грн., за листопад 2016 року на суму 11 904,01 грн., за грудень 2016 року на суму 9 671,08 грн., за січень 2017 року на суму 8 886,66 грн., за лютий 2017 року на суму 12 542,76 грн., за березень 2017 року на суму 13 759,54 грн., за квітень 2017 року на суму 13 007,63 грн., за травень 2017 року на суму 11 893,80 грн., за червень 2017 року на суму 6 422,80 грн., за липень 2017 року на суму 15 431,54 грн., за серпень 2017 року на суму 3 097,53 грн., за вересень 2017 року на суму 8 814,55 грн., за жовтень 2017 року на суму 17 777,38 грн., за листопад 2017 року на суму 11 610,63 грн., за грудень 2017 року на суму 15 135,23 грн.

Вказані висновки податкового органу обґрунтовані тим, що з метою підтвердження використання в господарській діяльності комплектуючих матеріалів (пиломатеріали, дошки, цвяхи та інше) позивачу надано листи від 20.03.2018 №20.03.2018/14/08/08-01-13-05-09 та №1695/14/08-01-13-05-09 від 28.03.2018 «Про надання пояснень та документального підтвердження під час проведення перевірки», з проханням надати, зокрема, документи, а саме: залишки по товарно-матеріальним цінностям (готова продукція, сировина) в розрізі найменувань, кількості та вартості товару станом на 01.01.2015, 01.011.2016, 31.12.2016 та 31.12.2017; Калькуляційні картки на виготовлену продукцію; надати пояснення стосовно виходу готової продукції; звіти виробництва готової продукції за перевіряємий період; технічну документацію на обладнання, яке використовується в господарській діяльності у 2015-2017 роках; документи, які підтверджують передачу сировини для виробництва реалізованої продукції та отримання готової продукції; договори, додаткові угоди, специфікації, укладені з ДП «Підприємство Біленківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)», за перевіряємий період; відомості, затверджені вказаним контрагентом з використання матеріалів за перевіряємий період в розрізі місяців, інші документи, які протягом перевіряємого періоду мали безпосередній вплив на показники податкової звітності, про що складено відповідний акт. При цьому, у вказаних листах позивача повідомлено про можливість застосування контролюючим органом положень п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України.

Листами від 23.03.2018 №1 та від 29.03.2018 №2/03 ФОП ОСОБА_1 повідомила, що дані про розрахунки ціни послуги з виготовлення одиниці продукції, калькуляційні картки, звіти виробництва готової продукції та технічна документація на обладнання є власністю виробника та до господарської відповідальності позивача відношення не мають; стосовно залишків ТМЦ повідомила, що порядком ведення Книги обліку доходів та витрат не передбачено ведення залишку товарних запасів та обов`язкового оформлення актів звірок з постачальниками/покупцями фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування. Таким чином, станом на 10.04.2018 ФОП ОСОБА_1 до перевірки витребуваних документів не надано.

Відсутність у позивача виробничих приміщень та найманих працівників, документів щодо передачі сировини та отримання готової продукції від виконавця послуг взагалі унеможливлює здійснення діяльності з виробництва дерев`яних кабельних барабанів, будь-яких інших документів, які б свідчили про фактичне використання придбаних пиломатеріалів, дошки, цвяхів та іншого в межах господарської діяльності протягом перевіряємого періоду до перевірки не надано.

Таким чином, проведеною перевіркою не встановлено використання позивачем у господарській діяльності придбаних протягом перевіряємого періоду товарів та послуг, згідно з таблицею, яка міститься на с. 59-116 Акту перевірки.

Також перевіркою не підтверджено реалізацію (використання) товару/послуг, придбаного у ДП «Підприємство Біленківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)», ТОВ «БІК Контур», ТОВ ВКМП «ВОЛСТАС», ТОВ «РІТ», ПП «Техноімпекс», ТОВ «Кардон», ТОВ «Лімітекс ЛТД», ТОВ «Транс - Логістік», ТОВ «ТД ІКАР», ТОВ «ГРАНДМЕТ», ТОВ «Промсітка-К», ТОВ «Торгцентр-М», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , АТ «УГМК», ТОВ «Запоріжспецдрев», ТОВ «Югсталь», ТОВ «ТД Метіда», ТОВ «Механічний завод №1», ФОП ОСОБА_4 , у зв`язку з ненаданням до перевірки первинних документів, які б підтверджували використання у господарській діяльності позивача придбаних матеріалів і комплектуючих, які б могли бути використані на виробництво реалізованої продукції, у т.ч. відсутні документи по переробці, виробництву, кількості та вартості використаних матеріалів, інформацію стосовно залишку товару (матеріалів), в результаті встановлених порушень податкового законодавства, які відображені в п. 2.2.2 розділу 2 акта перевірки та відповідно реалізацію їх в адресу вказаних покупців (ТОВ «Запорізький завод кольорових металів», ПрАТ «Запорізький кабельний завод», ДП «Підприємство Біленківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)», ТОВ «Техпровід»).

Враховуючи викладене, на думку перевіряючих, в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем в періоді, що підлягав перевірці, завищено податкові зобов`язання на суму 573 671,09 грн., що не призвело до виникнення грошових зобов`язань згідно з таблицею, наведеною на с. 119-135 Акту перевірки.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у Акті, позивачем 17.04.2018 подані заперечення на акт документальної планової невиїзної перевірки №293/08-01-13-05/205541172, до яких додано копії договорів про надання послуг, додаткових угод до них, відомості руху матеріалів за січень 2015 року – грудень 2016 року, акти списання матеріалів за 2017 рік, акти здачі-прийняття робіт, видаткові накладні, рахунки-фактури, договори-заявки на перевезення вантажу, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, товарні чеки, квитанції до прибуткового касового ордеру тощо (на 90 арк., які також долучені позивачем до матеріалів справи).

За результатами розгляду заперечень, 10 травня 2018 року ФОП ОСОБА_1 отримана відповідь №2751/14/08-11-13-05-05 від 26.04.2018, відповідно до якої висновки Акта визнано правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, а заперечення залишені без задоволення.

На підставі Акту та вказаних порушень відповідачем 03.05.2018 були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення:

форми «Р» №0015671305, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 392 264,21 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 313 811,37 грн. та за штрафними санкціями – 78 452,84 грн.;

форми «В1» №0015691305, за яким позивачу зменшено суму податкового кредиту за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 539 321,58 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Відповідно до положень п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами п. 22.1 ст.22 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

За приписами п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У відповідності до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У силу норм п. 44.2 і п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Втім, суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за змістом Акту перевірки донарахування податку на додану вартість та зменшення суми податкового кредиту здійснено відповідачем з посиланням на порушення податкового законодавства, які відображені в п. 2.2.2 розділу 2 акта перевірки (заниження позивачем витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу).

Пунктом 2.2.2. Акта перевірки №293/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 11.04.2018 визначено, що перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, у періоді, що перевірявся встановлені порушення, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 474 612,32 грн., в т.ч. за 2015 у сумі 116 717,78 грн., за 2016 у сумі 171 658,27 грн., за 2017 у сумі 186 236,27 грн.

Так, за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , у Акті перевірки №293/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 11.04.2018 відповідачем зроблені висновки також про порушення податкового законодавства:

п.2 ч.7, п.11 ст.8, п.8 ст.9 (у редакції, що діяла з 2011 по 2015 роки), п.2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8, п.8 ст.9 (у редакції, що діє з 01.01.2016) Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI зі змінами та доповненнями, а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за 2015 -2016 на загальну суму 156 877,86 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 79 706,70 грн., за 2016 рік на суму 77 171,16 грн.;

пп.164.1.3. п.164.1 ст.164, підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 39 053,87 грн., в т.ч. за 2015 рік у сумі 9 229,33 грн., за 2016 рік у сумі 14 304,86 грн., за 2017 рік у сумі 15 519,69 грн.;

пп.164.1.3. п.164.1.ст.164, п.77.2 ст.177, пп.177.4.1., п.п.177.4.3, п.п.177.4.4. п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 474 612,32 грн., в т.ч. за 2015 рік у сумі 116 717,78 грн., за 2016 рік у сумі 171 658,27 грн., за 2017 рік у сумі 186 236,27 грн.

На підставі вказаних висновків, ГУ ДФС в Запорізькій області 03.05.2018 винесені наступні рішення:

податкове повідомлення – рішення №0015641305 на загальну суму 593 265,41 грн., в т.ч. грошове зобов`язання у сумі 474 612,32 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 118 653,09 грн., яким ФОП ОСОБА_1 визначені грошові зобов`язання та штрафні санкції по податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2017;

податкове повідомлення – рішення №0015651305 на загальну суму 48 817,35 грн., в т.ч. грошове зобов`язання у сумі 39 053,88 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 9 763,47 грн., яким ФОП ОСОБА_1 визначені грошові зобов`язання з військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2017;

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0015631305 на загальну суму 39 346,24 грн., в т.ч. за 2015 рік – 23 912,01 грн., за 2016 рік – 15 434,23 грн.;

вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування №Ф-0015621305 на суму 156 877,86 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем у судовому порядку.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2019 по справі №0480/3566/18, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 про повернення апеляційної скарги, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Запорізькій області задоволено повністю: визнані протиправними та скасовані оскаржувані рішення відповідача.

Стосовно висновків Акта перевірки про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у період 2015-2017 роки, судовим рішеннями по справі №0480/3566/18, яке набрало законної сили, встановлено наступне:

Так, у перевіреному періоді ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність з виготовлення дерев`яної тари (дерев`яні піддони, кабельні дерев`яні барабани), які у подальшому відвантажувались на адресу підприємств – покупців: ТОВ «Запорізький завод кольорових металів», ПрАТ «Запорізький кабельний завод», ТОВ «Транс - Логістік», ТОВ «Техпровід», тощо.

Для виготовлення готової продукції ФОП ОСОБА_1 придбавалась сировина - деревина, пиломатеріали, прокат арматурний, цвяхи, фарба, шайби, гайки та замовлялись послуги – транспортні послуги, транспортно – експедиційні послуги, промислові послуги з виготовлення кабельних дерев`яних барабанів, послуги термообробки та маркування дерев`яної тари.

Основними постачальниками сировини та матеріалів ФОП ОСОБА_1 є: ТОВ «ТД «ІКАР», ТОВ «ТД «МЕТІДА», ТОВ ВКМП «ВОЛСТАС», ПП «Техноімпекс», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_9 , ТОВ «Грандмет» тощо.

Основними виконавцями транспортних послуг, транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_1 у перевіреному періоді є: ТОВ «Транс-Логістік», ТОВ ВКМП «ВОЛСТАС», ФОП ОСОБА_10 , ТОВ «СИНЄВИР».

При перевірці використано: Валовий дохід, зазначено по період охоплення перевіркою з 01.01.2015 по 31.12.2017, суцільним порядком: п. 2. Первинні документи: договори, додаткові угоди, акти виконаних робіт, товарно – транспортні накладні, акти звірок взаєморозрахунків, видаткові накладні, книга обліку доходів тощо; п.3 Банківські виписки про рух грошових коштів по розрахункових рахунках; п.4. Книги обліку доходів та витрат.

Судом встановлено, що зазначена у п.1.12. розділу І акту документальної планової невиїзної перевірки №293/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 11.04.2018 інформація про документи, які використані під час проведення перевірки спростовують твердження ГУ ДФС у Запорізькій області про ненадання первинних та інших документів обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 для проведення перевірки.

Судом встановлено, що в порушення приписів, передбачених пп.2.3.1 п.2.3. розділу ІІ Наказу Міністерства Фінансів України №395 від 14.03.2013, зареєстрований у Міністерстві Юстиції України 12.04.2013 за №607/23139, яким затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків – фізичними особами, ГУ ДФС у Запорізькій області не зазначено зміст виявлених порушень, фактів заниження сум доходу та витрат від здійснення господарської діяльності за 2015-2017 роки, не зазначені періоди (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операції, в результаті яких здійснено ці порушення; відсутній факт відмови ФОП ОСОБА_1 у наданні документів та акт про відмову у наданні засвідчених належним чином копій документів, які були надані ФОП ОСОБА_1 під час проведення перевірки, не складався.

Також за змістом судового рішення вбачається, що з метою виготовлення продукції та подальшого її продажу між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної Служби (ДПтС) України в Запорізькій області (№99)» (Виконавець) укладені договори про надання послуг №Г-7 від 05.01.2015; №Г-1 від 04.01.2016; №Г-1 від 03.01.2017, відповідно до умов п.п.1.1 яких Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги з виготовлення продукції, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.п.2.1 Договору про надання послуг №Г-7 від 05.01.2015, Виконавець надає Замовнику послуги з виготовлення продукції – дерев`яних кабельних барабанів №8 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 3 385,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №10 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 3 695,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №12 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 5 445,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №14 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 7 180,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №14Б у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 7 525,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №17 у кількості 100 шт. на загальну суму 11 280,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №20 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 15 085,00 грн. Загальна сума договору складає 53 595,00 грн., ПДВ (20%) – 10 719,00 грн.

Згідно з п.п.2.2 Договору, Замовник здійснює оплату на умовах 100% передплати.

Між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)» (Виконавець) укладена Додаткова угода №1 від 06.01.2015 до договору про надання послуг №Г-7 від 05.01.2015, згідно з якою до Договору доданий п.2.3 наступного змісту: «З метою виготовлення продукції, Замовник забезпечує Виконавця сировиною, комплектуючими, витратними матеріалами для виконання робіт за Договором. Сировина, комплектуючі, витратні матеріали є власністю Замовника та підлягають списанню з балансу Замовника щомісячно. Підставою для списання сировини, комплектуючих, витратних матеріалів є акти виконаних робіт, складені між Замовником та Виконавцем».

Між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)» (Виконавець) укладена Додаткова угода до договору про надання послуг №Г-7 від 05.01.2015, згідно якої до Договору внесені зміни, а саме: послуга з виготовлення дерев`яного кабельного барабану №12 у кількості 105 шт. на загальну суму 5 780,25 грн., послуги з виготовлення піддона дерев`яного у кількості 700 шт. на загальну суму 3 500,00 грн. Загальна сума Договору складає 57 970,25 грн., ПДВ (20%) – 11 594,05 грн.

Згідно з п.п.2.1 Договору про надання послуг №Г-1 від 04.01.2016, Виконавець надає Замовнику послуги з виготовлення продукції – дерев`яних кабельних барабанів №12 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 4 700,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №10 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 3 180,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №20 у кількості 50 шт. на загальну суму без ПДВ 9 507,50 грн. дерев`яних кабельних барабанів №17,18 у кількості 50 шт. на загальну суму без ПДВ 7 095,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №14Б у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 9 630,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №14 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 9 050,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №10 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 4 145,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №8 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 3 535,00 грн. Загальна сума Договору складає 56 957,50 грн., ПДВ (20%) – 11 391,50 грн.

Між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)» (Виконавець) укладена Додаткова угода №1 від 04 січня 2016 до договору про надання послуг №Г-1 від 04.01.2016, згідно з якою до Договору доданий п.2.3 наступного змісту: «З метою виготовлення продукції, Замовник забезпечує Виконавця сировиною, комплектуючими, витратними матеріалами для виконання робіт за Договором. Сировина, комплектуючі, витратні матеріали є власністю Замовника та підлягають списанню з балансу замовника щомісячно. Підставою для списання сировини, комплектуючих, витратних матеріалів є акти виконаних робіт, складені між Замовником та Виконавцем».

Між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)» (Виконавець) укладена Додаткова угода №1а від 25.04.2016 до договору про надання послуг №Г-1 від 04.01.2016, згідно з якою до Договору внесені зміни, а саме: послуги з виготовлення продукції – дерев`яних кабельних барабанів №7,6,5, відпускна ціна за одиницю товару без ПДВ – 26,75 грн., з ПДВ – 32,10 грн.; послуги з виготовлення продукції – дерев`яних кабельних барабанів №10, відпускна ціна за одиницю товару без ПДВ – 48,25 грн., з ПДВ – 57,90 грн.; послуги з виготовлення продукції – дерев`яних кабельних барабанів №12, відпускна ціна за одиницю товару без ПДВ – 72,10 грн., з ПДВ – 86,52 грн.; послуги з виготовлення продукції – дерев`яних кабельних барабанів №8, відпускна ціна за одиницю товару без ПДВ – 26,20 грн., з ПДВ – 31,44 грн.; послуги з виготовлення продукції – дерев`яних кабельних барабанів №12, відпускна ціна за одиницю товару без ПДВ – 49,50 грн., з ПДВ – 59,40 грн.; послуги з виготовлення продукції – дерев`яних кабельних барабанів №14, відпускна ціна за одиницю товару без ПДВ – 95,10 грн., з ПДВ – 114,12 грн.; послуги з виготовлення продукції – дерев`яних кабельних барабанів №14Б, відпускна ціна за одиницю товару без ПДВ – 100,95 грн., з ПДВ – 121,14 грн.; послуги з виготовлення продукції – дерев`яних кабельних барабанів №17,18, відпускна ціна за одиницю товару без ПДВ – 149,10 грн., з ПДВ – 178,92 грн.; послуги з виготовлення продукції – дерев`яних кабельних барабанів №20, відпускна ціна за одиницю товару без ПДВ – 199,70 грн., з ПДВ – 239,64 грн.

Згідно з п.п.2.1 Договору про надання послуг №Г-1 від 03.01.2017, Виконавець надає Замовнику послуги з виготовлення продукції – дерев`яних кабельних барабанів №7,6,5 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 5 790,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №16 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 32 565,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №8 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 8 345,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №10 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 10 425,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №12 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 15 340,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №14 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 20 170,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №14Б у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 21 075,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №17,18 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 31 720,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №20 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 42 370,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №10 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 7 320,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №12 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 10 685,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №8 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 5 610,00 грн., дерев`яних кабельних барабанів №14 у кількості 100 шт. на загальну суму без ПДВ 15 060,00 грн. Загальна сума Договору складає 226 475,00 грн., ПДВ (20%) – 45 295,00 грн.

Між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)» (Виконавець) була укладена Додаткова угода №1 від 04.01.2016 до договору про надання послуг №Г-1 від 04.01.2016, згідно з якою до Договору доданий п.2.3 наступного змісту: «З метою виготовлення продукції, Замовник забезпечує Виконавця сировиною, комплектуючими, витратними матеріалами для виконання робіт за Договором. Сировина, комплектуючі, витратні матеріали є власністю Замовника та підлягають списанню з балансу Замовника щомісячно. Підставою для списання сировини, комплектуючих, витратних матеріалів є акти виконаних робіт, складені між Замовником та Виконавцем».

Судом встановлено, що згідно з первинними бухгалтерськими документами, оформленими між ФОП ОСОБА_1 та постачальниками сировини, позивачем придбавалась сировина та комплектуючі – пиломатеріали, прокат арматурний, кутники, цвяхи, гайки, болти, шпильки, розчинники, фарба для ґрунтування, тощо. Зазначена сировина транспортувалась від постачальників на адресу безпосереднього виробника готової продукції - ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області №99», що підтверджено належним чином складеними товаросупровідними документами: накладними, товарно-транспортними накладними, які також долучені позивачем до матеріалів даної справи.

Послуги з виготовлення готової продукції підтверджуються належно та своєчасно складеними між ФОП ОСОБА_1 та ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)» актами виконаних робіт (послуг) та накладними на відвантаження готової продукції.

Так, податковим органом зазначено, що ФОП ОСОБА_1 в ході перевірки були надані відомості про рух матеріалів, затверджених Виконавцем - ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)». Під час дослідження відомостей встановлено відсутність одиниць виміру використаного матеріалу на виготовлення продукції, відсутня будь-яка інформація щодо найменування виготовленої продукції та кількісно - вартісного показника на одиницю продукції.

Судом встановлено, що акт документальної планової невиїзної перевірки №293/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 11.04.2018, містить вичерпну інформацію щодо оприбуткованої ФОП ОСОБА_1 сировини, комплектуючих та матеріалів, які використані при виготовленні готової продукції, дані щодо вартості послуг з виготовлення продукції та її найменування (сторінки 59-116 акту перевірки) та приходить до висновків про необґрунтоване неврахування витрат господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , які фактично були понесені підприємцем та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу від провадження діяльності.

Послуги, отримані ФОП ОСОБА_1 від ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)», по суті є діяльністю, яка має матеріальне вираження – виготовлення готової продукції – кабельних дерев`яних барабанів та дерев`яних піддонів.

Суд прийшов до висновку, що ГУ ДФС у Запорізькій області при проведенні документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 не використані повноваження, надані фіскальному органу п.73.3, п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, по - перше, на проведення зустрічної звірки між ФОП ОСОБА_1 та ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)», по-друге, на витребування пояснень та їх документального підтвердження від підприємства – виробника готової продукції щодо кількості отриманої сировини, кількісно-вартісних показників на одиницю продукції, калькуляційних карток на виготовлену продукцію.

Відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не підтверджений факт придбання сировини, матеріалів, комплектуючих, які в подальшому не використані у господарській діяльності позивача.

З цього приводу, суд зазначив, що калькуляційні картки на виготовлену продукцію, звіти виробництва готової продукції, технічна документація на обладнання, яке використано при виробництві продукції є документами, які безпосередньо відносяться до господарської діяльності саме виробника готової продукції - ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)», а відтак, посилання податкового органу на відсутність вказаних документів у позивача є безпідставними.

Розмір витрат позивача на виготовлення одиниці продукції встановлений Нормами списання матеріалів на виготовлення барабанів кабельних дерев`яних, затверджених до кожного договору про надання послуг, укладеного між позивачем та ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)» за 2015-2017 роки.

Розмір фактично понесених витрат позивача підтверджується актами списання матеріалів на виробництво, затвердженими та підписаними як позивачем так і безпосереднім виробником (ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)») дерев`яних кабельних барабанів та дерев`яних піддонів.

Згідно з п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю фізичної особи — підприємця.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат. Форма та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».

Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат не передбачено ведення обліку залишків товарних запасів, обліку кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, тощо фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування.

Акт перевірки №293/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 11.04.2018 не містить жодних зауважень щодо ведення ФОП ОСОБА_1 облікових документів, не заповнення або неналежне заповнення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність» для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Таким чином, перевіряючим необґрунтовано встановлено завищення суми витрат господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік на 10 288,00 грн. (сума сплаченого єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015 рік); на 1 069,53 грн. (сума сплаченого податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік); за 2016 рік у сумі 17 769,84 грн. (сума сплаченого єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2016 рік).

Крім того, судом встановлено, що в порушення зазначених законодавчих приписів, податковим органом при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , не включені до складу витрат господарської діяльності первинні документи, підтверджуючі транспортні витрати, розрахунково – касове обслуговування, послуги у сфері інформатизації, придбання сировини, матеріалів, комплектуючих за 2015-2017 роки, які обґрунтовують понесення витрат, які безпосередньо пов`язані з отриманням доходу.

Неврахування первинних документів, підтверджуючих склад витрат господарської діяльності – витрати на сировину, матеріали, товари, транспортні послуги, що є підґрунтям для виготовлення (продажу) продукції, призвело до виявлення необґрунтованого порушення пп.164.1.3. п.164.1 ст.164, п.77.2 ст.177, пп.177.4.1, пп.177.4.3, пп.177.4.4 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 474 612,32 грн., в т.ч. за 2015 рік у сумі 116 717,78 грн., за 2016 рік у сумі 171 658,27 грн., за 2017 рік у сумі 186 236,27 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо посилань представника відповідача на приписи п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України суд враховує, що абзац 1 п. 44.6. цієї статті Кодексу передбачає: У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Разом з тим суд вважає, що визнання факту відсутності первинних документів на час складання податкової звітності за вказаних вище умов, при фактичній наявності таких документів на час складання податкової звітності, не може бути обґрунтованою підставою для висновку про заниження платником податків грошових зобов`язань.

У зв`язку із обставинами, наведеними у акті перевірки, та твердженнями відповідача щодо відсутності документів, що підтверджують включення сум податку до складу податкового кредиту, слід зауважити, що згідно абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У даному випадку суд вказує на ту обставину, на яку не звернута увага контролюючим органом, а саме: що платник податків може бути притягнутий до передбаченої Податковим кодексом України відповідальності за не підтвердження на момент його перевірки податковим органом суми податку на додану вартість, попередньо включеної до складу податкового кредиту. Така відповідальність за незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю встановлена п.121.1 ст.121 цього Кодексу.

У той же час, серед підстав для самостійного визначення контролюючим органом сум грошових зобов`язань, перелік яких встановлений п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, немає такої підстави як не підтвердження на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту. Тобто, в Податковому кодексі України не йдеться про донарахування податкового зобов`язання у вигляді сум податку на додану вартість, включених до складу податкового кредиту, за наявності податкової накладної, яка була відсутня тільки на момент перевірки, а не відсутня взагалі. А тому, в даному випадку, дії контролюючого органу щодо самостійного визначення контролюючим органом податкових зобов`язань та накладення штрафу є безпідставними, а відповідно неправомірними.

В той же час, контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття спірного рішення в частині визначення податкових зобов`язань щодо не встановлення використання у господарській діяльності позивача придбаних у його контрагентів товарів та послуг, безпідставно не враховано вимоги абз.4 п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України, яким визначено, що у разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

За встановлених судом обставин, висновки контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту є формальними.

Суду не наведено жодного доводу та факту про те, що в ході перевірки у ФОП ОСОБА_1 були відсутні або містять якість помилки відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, що засвічують факт придбання і отримання ТМЦ. Крім того, факт понесення витрат на придбання товару та наявність первинних документів, що підтверджують придбання, представниками відповідача не ставиться під сумнів.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання ТМЦ (пиломатеріали, дошки, цвяхи та інше) та їх використання в межах господарської діяльності. Реалізацію готової продукції було підтверджено документами з продажу її кінцевим споживачам ТОВ «Запорізький завод кольорових металів», ПрАТ «Запорізький кабельний завод», ДП «Підприємство Біленківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)», ТОВ «Техпровід».

Крім того, стосовно ненадання позивачем документів про залишки по товарно-матеріальним цінностям суд вважає за необхідне також зауважити, що відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України на платника податків покладається обов`язок вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Враховуючи те, що на позивача, як на платника податків чинним законодавством не покладався обов`язок із ведення обліку товарних запасів, то вимога контролюючого органу щодо надання позивачем таких документів є безпідставною.

Слід зазначити, що в даному випадку контролюючим органом могло ставитись питання про проведення інвентаризації платником податків, однак податкова таким правом не скористалась.

Також калькуляційні картки на виготовлену продукцію, звіти виробництва готової продукції, технічна документація на обладнання, яке використано при виробництві продукції є документами, які безпосередньо відносяться до господарської діяльності саме виробника готової продукції - ДП «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління ДПтС України в Запорізькій області (№99)», а відтак, посилання податкового органу на відсутність вказаних документів у позивача є безпідставними.

На підставі вищенаведеного, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача щодо ненадання позивачем витребуваних під час перевірки документів, які протягом перевіряємого періоду мали безпосередній вплив на показники податкової звітності, оскільки частково документи були надані позивачем в ході проведення перевірки, додаткові документи останнім надавались також разом із запереченнями на акт документальної планової невиїзної перевірки, щодо неможливості надання певних документів позивачем були надані письмові пояснення.

З огляду на вищевикладене, а також обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2019 по справі №0840/3566/18 щодо відхилення доводів контролюючого органу про заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 474 612,32 грн., в т.ч. за 2015 рік у сумі 116 717,78 грн., за 2016 рік у сумі 171 658,27 грн., за 2017 рік у сумі 186 236,27 грн., суд приходить до висновку про неправомірність нарахування позивачу також зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 в сумі 392 264,21 грн. (з урахуванням штрафних санкцій) та зменшення суми податкового кредиту за вказаний період на 539 321,58 грн.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 8 810,00 грн., що підтверджується вимогами ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Доказами сплати судового збору, у визначеному розмірі, є платіжні доручення від 28.09.2018 №514070 та №514071, які містяться в матеріалах справи.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – відповідача у справі.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення від 03.05.2018 №0015671305 та від 03.05.2018 №0015691305.

3. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень 00 копійок присудити на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 18.03.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко