Ухвала суду № 88267037, 17.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

17 березня 2020 року Справа № 280/1066/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, 65, м.Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 38625593) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Наказ № 318-В від 19 листопада 2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади;

поновити позивача на посаді начальника оперативно-координаційного відділу (м. Бердянськ) ОКЦ ГУ ДСНС України у Запорізькій області з перерахунком заробітної плати за час обіймання іншої посади з 19 листопада 2019 року по день постановлення рішення суду у справі.

Ухвалою суду від 24.02.2020 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати підстави для його поновлення та надати докази, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду.

12.03.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку (вх. № 11574), в якій останній посилається на приписи ст. 234 та 233 КЗпП України та зазначає, що ОСОБА_1 про звільнення з посади стало відомо лише 19 листопада 2019 року під час ознайомлення із наказом від 19.11.2019 № 318-В про притягнення до дисциплінарної відповідальності, і ним вживалися заходи досудового врегулювання спору у спосіб оскарження наказу у порядку п.п. 93, 109, 110 Дисциплінарного статуту цивільного захисту, строки звернення, строк, передбачений ст. 233 КЗпП України підлягає поновленню.

Суд, розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, зазначає наступне.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Так, вирішуючи питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд виходить з наступного.

Строки звернення до адміністративного суду із позовом регламентовано статтею 122 КАС України, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду статтею 123 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, встановлюється місячний строк.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Тобто, нормами КАС України та КЗпП України встановлено, що для звернення до суду у справах про звільнення встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Так, представник позивача у заяві зазначає, що про наказ № 318-В від 19 листопада 2019 року та про підстави звільнення позивача з посади позивачу стало відомо 19.11.2019 під час ознайомлення із зазначеним наказом та матеріалами особової справи.

Відтак, перебіг встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку для звернення позивача до суду з даним позовом слід обчислювати саме з дати 20.11.2019.

Оскільки, як вбачається із штемпеля вхідної кореспонденції Запорізького окружного адміністративного суду позивач звернувся за захистом свого порушеного права 18.02.2020, суд констатує пропущення позивачем встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Суд звертає увагу, що строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і впорядкованим. Також, суд зазначає, що без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Суд наголошує, що встановлення законодавцем скороченого (місячного) строку для звернення особи до суду за захистом своїх порушених прав у визначеній ч. 5 ст. 122 КАС України категорії справ, не має на меті перешкоджання доступу до правосуддя, а переслідує ціль якнайшвидшого відновлення порушених прав позивача шляхом поновлення його на посаді чи скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Поряд з цим, суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Суд враховує, що обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, факт якої має підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Аргументуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач покликається на те, що намагався захистити свої порушені права в досудовому порядку, однак, зважаючи на тривалі строки розгляду його звернень, пропустив місячний строк звернення до адміністративного суду.

Втім, посилання позивача та ту обставину, що строк звернення до суду пропущений з причин досудового врегулювання спору в межах спірних правовідносин не може братися судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо я законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Однак, суд зауважує, підстави для застосування положень наведеної норми процесуального закону до спірних правовідносин відсутні, оскільки процедура досудового вирішення спору у справах щодо проходження громадянами публічної служби чинним законодавством не передбачена.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №804/2536/16 (адміністративне провадження №К/9901/3287/18).

Інших причин, які б перешкоджали позивачу реалізувати своє право на звернення до суду у встановлений законом строк позивачем не наведено та судом не встановлено.

Таким чином, суд доходить висновку, що причини, якими позивач обґрунтовував пропуск строку звернення до суду, є неповажними та не перешкоджали йому оскаржити Наказ № 318-В від 19 листопада 2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у встановлений процесуальним законом термін, а тому відсутні підстави для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду викладені у статті 123 КАС України, за приписами частини 2 зазначеної статті, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, 65, м.Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 38625593) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, - повернути.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник