Ухвала суду № 88266454, 16.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

16 березня 2020 р.Справа №160/7958/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Громадська організація "Луганська правозахисна група", Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, Індустріальна районна у місті Дніпрі рада, Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Самарська районна у місті Дніпрі рада, Центральна районна у місті Дніпрі рада, Соборна районна у місті Дніпрі рада, Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада про визнання протиправним та нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій просить:

- забезпечити виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року у адміністративній справі №160/7958/18, в частині отримання учасниками справи копій: протоколу і рішення загальних зборів відповідної територіальної громади міста щодо утворення відповідною територіальною громадою міста (юридичною особою публічного права) представницького органу з назвою Дніпропетровська міська рада; свідоцтва про державну реєстрацію представницького органу відповідної територіальної громади міста Дніпропетровська, як органу місцевого самоврядування; відбитку гербової печатки відповідної територіальної громади міста Дніпропетровська із затвердженими на законодавчому рівні символами держави Україна, та пояснень з приводу витребуваних вище додаткових доказів;

- забезпечити виконання рішення суду забороною відповідачу вчиняти певні дії, які істотно ускладнюють чи унеможливлюють виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року у адміністративній справі №160/7958/18;

- у разі невиконання рішення суду про забезпечення виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року у адміністративній справі №160/7958/18 і ненадання учасникам справи копії витребуваних доказів, то зупинити дію нормативно-правового акту Дніпровської міської ради VІІ-скликання № 95/31 від 25.04.2018 року, яке оскаржується і визначається за позовними вимогами, як протиправним та нечинним, до факту виконання рішення суду;

- у разі невиконання рішення суду про забезпечення виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року призначити розгляд видів забезпечення ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року у адміністративній справі №160/7958/18 у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк;

- врахувати, відповідно до частини 4-7 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, що у адміністративній справі №160/7958/18 відкрите загальне позовне провадження щодо оскарження Рішення Дніпровської міської ради VІІ-скликання № 95/31 від 25.04.2018 року, ухвалою суду зобов`язати Відповідача опублікувати оголошення про відкрите загальне позовне провадження у адміністративній справі №160/7958/18 у виданнях місцевих ЗМІ або на офіційному сайті Дніпровської міської ради, на якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, та надати оголошення про забезпечення виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року у адміністративній справі №160/7958/18, у встановлені судом строки.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 24.10.2018 року позивач ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради про визнання рішення Дніпровської міської ради VІІ-скликання №95/31 від 25.04.2018 року протиправним та нечинним. Адміністративну справу №160/7958/18 прийнято 24.02.2020 року до загального позовного провадження суддею Голобутовським Р.З., після повернення цієї справи з Третього апеляційного адміністративного суду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті. Однак, ще 19.02.2019 року до суду від представників позивачів надійшло клопотання про витребування додаткових доказів у відповідача, обґрунтовуючи його тим, що для встановлення належної правосуб`єктності відповідача, як органу місцевого самоврядування - представницького органу відповідної територіальної громади, необхідно витребувати перелічені у клопотанні копії письмових доказів. Головуючий суддя Лозицька І.О. встановила, відповідно до ч. 1 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. На підставі зроблених висновків суддя Лозицька І.О. винесла ухвалу суду від 20.02.2019 року, якою було встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для надання суду: належним чином завірених копій: протоколу і рішення загальних зборів відповідної територіальної громади міста щодо утворення відповідною територіальною громадою міста (юридичною особою публічного права) представницького органу з назвою Дніпропетровська міська рада; свідоцтва про державну реєстрацію представницького органу відповідної територіальної громади міста Дніпропетровська, як органу місцевого самоврядування; відбитку гербової печатки відповідної територіальної громади міста Дніпропетровська із затвердженими на законодавчому рівні символами держави Україна; пояснень з приводу витребуваних вище додаткових доказів. Ухвала суду від 20.02.2019 року була прийнята в письмовому проваджені, а тому набирала законної сили з моменту її підписання. Позивач зазначає, що ухвала суду від 20.02.2019 року по адміністративній справі не виконана. У встановлений судом строк відповідач не надав до суду витребувані докази. У матеріалах справи відсутня інформація про виконання ухвали суду. Позивач не одержував і у судових засіданнях упродовж всього часу проведення підготовчого провадження розгляду витребувані докази не розглядалися. Докази, які витребувані ухвалою суду від 20.02.2019 року мають суттєве значення для подальшого розгляду справи по суті і мають безпосередній зв`язок з розглядом позовних вимог. Без наявності доказів, які витребуванні ухвалою суду від 20.02.2019 року не буде мати можливим забезпечення ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянин, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкту владних повноважень - Дніпровської міської ради. Відповідно до частини 6 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, заявляє про забезпечення виконання рішення суду передбачених статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач, наголошує про виконання статті 129.1 Конституції України, якою зазначено: «Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд». Стаття 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає обов`язковість виконання судових рішень. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, позивач, відповідно до частини 6 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України заявляє про вжиття заходів про забезпечення виконання рішення суду передбачених статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 3 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції у порядку забезпечення адміністративного постановляє ухвалу про забезпечення позову, а за обставинами викладеними цією заявою постановити ухвалу про забезпечення виконання рішення суду (ухвали). Тому, додержуючись частини 6 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, визначає вид забезпечення виконання рішення суду забороною відповідачу вчиняти певні дії, які істотно ускладнюють чи унеможливлюють виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року у адміністративній справі №160/7958/18, стосовно отримання учасниками справи копій: протоколу і рішення загальних зборів відповідної територіальної громади міста щодо утворення відповідною територіальною громадою міста (юридичною особою публічного права) представницького органу з назвою Дніпропетровська міська рада; свідоцтва про державну реєстрацію представницького органу відповідної територіальної громади міста Дніпропетровська, як органу місцевого самоврядування; відбитку гербової печатки відповідної територіальної громади міста Дніпропетровська із затвердженими на законодавчому рівні символами держави Україна та пояснень з приводу витребуваних вище додаткових доказів.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Так, ч. 3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З огляду на матеріали справи, суд робить висновок, що необхідність для розгляду заяви в судовому засіданні з повідомленням сторін відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Згідно з ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З матеріалів справи (т. 2 а. с. 105-109) видно, що 05.03.2019 року Дніпровською міською радою на виконання ухвали суду від 20.02.2019 року надано пояснення і копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

У своїх поясненнях Дніпровська міська рада вказує наступне:

"З приводу надання до суду протоколу і рішення загальних зборів відповідної територіальної громади міста щодо утворення відповідною територіальною громадою міста (юридичною особою публічного права) представницького органу з назвою Дніпропетровська міська рада зазначаємо таке.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 6 зазначеного вище Закону передбачено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що міські ради після набрання чинності цим Законом здійснюють повноваження, передбачені Конституцією України і цим Законом.

Також, статтею 16 Закону визначено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно зі ст. 14 Статуту територіальної громади м. Дніпропетровська, прийнятого Дніпропетровською міською радою ХХІІІ скликання та зареєстрованого Дніпропетровським обласним управлінням юстиції 20.06.2001 року, визначено, що територіальну громаду м. Дніпропетровська складають жителі, які проживають на території м. Дніпропетровська. Територіальна громада є первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень, які здійснюються нею як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Таким чином, враховуючи наведені вище правові норми зазначимо, що Дніпровська міська рада є представницьким органом територіальної громади м. Дніпро, утворена і діє відповідно до Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». На законодавчому рівні за територіальною громадою не закріплено статусу юридичної особи, тим паче юридичної особи публічного права. Крім того, чинним законодавством не передбачено вимог з приводу складення протоколу і рішення загальних зборів територіальної громади міста щодо утворення представницького органу територіальної громади.

У зв`язку із зазначеним, Дніпровська міська рада не має можливості надати копію протоколу і рішення загальних зборів відповідної територіальної громади міста щодо утворення відповідною територіальною громадою міста (юридичною особою публічного права) представницького органу з назвою Дніпропетровська міська рада.

Щодо надання свідоцтва про державну реєстрацію представницького органу відповідної територіальної громади міста Дніпропетровська, як органу місцевого самоврядування зазначимо таке.

Дніпровська міська рада на вимогу суду надає належним чином завірену копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Щодо надання відбитку гербової печатки відповідної територіальної громади міста Дніпропетровська із затвердженими на законодавчому рівні символами держави Україна зазначимо таке.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Частиною 9 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що міські ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

Таким чином, зі змісту наведених правових норм приходимо до висновку про те, що печатки мають міські ради, які є юридичними особами та представницьким органом територіальної громади. Чинним законодавством не передбачено необхідності/обов`язку отримувати територіальною громадою міста, тобто кожним жителем, об`єднаним постійним проживанням на території міста, гербову печатку із затвердженими символами держави Україна.

На підставі зазначеного, Дніпровська міська рада повідомляє про неможливість надати відбиток гербової печатки відповідної територіальної громади міста Дніпропетровська із затвердженими на законодавчому рівні символами держави Україна".

Відтак, проаналізувавши пояснення Дніпровської міської ради, суд робить висновок про те, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року у адміністративній справі №160/7958/18, в частині, якою Дніпровській міській раді встановлено п`ятиденний строк для надання належним чином завірених копій: протоколу і рішення загальних зборів відповідної територіальної громади міста щодо утворення відповідною територіальною громадою міста (юридичною особою публічного права) представницького органу з назвою Дніпропетровська міська рада; свідоцтва про державну реєстрацію представницького органу відповідної територіальної громади міста Дніпропетровська, як органу місцевого самоврядування; відбитку гербової печатки відповідної територіальної громади міста Дніпропетровська із затвердженими на законодавчому рівні символами держави Україна, та пояснень з приводу витребуваних вище додаткових доказів, виконана відповідачем у справі.

Так, відповідачем надано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - Дніпропетровської міської ради, а також надано відповідні пояснення щодо відсутності витребуваних судом документів, і у зв`язку з цим неможливості їх надання.

Відтак, у цій частині заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Також суд зазначає, що у зв`язку з відмовою заявнику у забезпеченні виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року по адміністративній справі №160/7958/18 усі інші вимоги про забезпечення позову також не можуть бути задоволені судом, оскільки є похідними.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, заявником не доведено підстав для забезпечення позову, що прямо передбачені ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Крім того, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Судом встановлено, що оголошення про відкрите загальне позовне провадження у адміністративній справі №160/7958/18 у виданнях місцевих ЗМІ або на офіційному сайті Дніпровської міської ради, на якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, не опубліковано.

Відтак, суд вважає за необхідне зобов`язати Дніпровську міську раду опублікувати оголошення про відкрите загальне позовне провадження у адміністративній справі №160/7958/18 у виданнях місцевих ЗМІ, а також - на офіційному сайті Дніпровської міської ради.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248, 264 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Зобов`язати Дніпровську міську раду опублікувати оголошення про відкрите загальне позовне провадження у адміністративній справі №160/7958/18 у виданнях місцевих ЗМІ, а також - на офіційному сайті Дніпровської міської ради відповідно до вимог ч. ч. 5-7 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський