Ухвала суду № 88266304, 17.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

17 березня 2020 р.Справа №160/2943/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр» про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/2943/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

16.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо ненадання у встановлений ПК України термін та порядок відповіді про результати розгляду заперечень на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 14.01.2020 року № 1300/04-36-05-04/23940728;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо прийняття рішення про призначення з 17.03.2020 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРЕМ`ЄР» (код ЄДРПОУ 23940728), викладеного в листі №25831/10/04-36-05-04 від 11.03.2020 року;

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про призначення з 17.03.2020 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРЕМ`ЄР» (код ЄДРПОУ 23940728), викладене в листі №25831/10/04-36-05-04 від 11.03.2020 року;

Також, разом із позовом, 16.02.2020 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр» про забезпечення адміністративного позову у справі №160/2943/20, в якій позивач просить суд:

- зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про призначення з 17.03.2020 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРЕМ`ЄР» (код ЄДРПОУ 23940728), викладене в листі №25831/10/04-36-05-04 від 11.03.2020 року - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборонити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області приймати наказ про призначення з 17.03.2020 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРЕМ`ЄР» (код ЄДРПОУ 23940728) відповідно до п.п.78.1.5. п. 78.1. ст.78 ПК України - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборонити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області проводити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Прем`єр» (код 23940728) з 17.03.2020 року відповідно до п.п.78.1.5. п. 78.1. ст.78 ПК України - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборонити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області винесення податкових повідомлень-рішень за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Прем`єр» (код 23940728) відповідно до п.п.78.1.5. п.78.1. ст.78 ПК України - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

У обґрунтування вимоги про забезпечення позову зазначено, що 13.03.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем`єр» отримало лист Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №25831/10/04-36-05-04 від 11.03.2020 року «Про результати розгляду заперечень на акт перевірки від 14.01.2020 року №1300/04-36-05-04/23940728, в якому ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє: «З метою забезпечення об`єктивного розгляду питань, викладених в запереченнях на висновки акту перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до п.п.78.1.5. п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) прийнято рішення про призначення з 17.03.2020 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРЕМ`ЄР» (код ЄДРПОУ 23940728) з питань, що стали предметом оскарження». Позивач вважає, що вручення рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про призначення з 17.03.2020 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРЕМ`ЄР» (код ЄДРПОУ 23940728), викладеного в листі №25831/10/04-36-05-04 від 11.03.2020 року, тягне за собою правові наслідки у вигляді видання наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Прем`єр», проведення такої перевірки, складання акту перевірки та винесення на його підставі податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов`язань, за умови проведення позапланових документальних перевірок ТОВ «Прем`єр» тричі майже одночасно, та в п`ятий раз протягом менше, ніж двох років, з одного питання: повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебувала в користуванні ТОВ «Прем`єр», площею 0,8474 га (кадастровий номер 1210100000:04:228:0035) за період 2017-2018 роки. Позивач також вказав про те, що на теперішній час в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративно суду знаходиться справа №160/1287/20 за позовом ТОВ «Прем`єр» про визнав протиправними та скасування наказу від 24.12.2019 року №1864-п Головного управління ДП у Дніпропетровській області. Наказом від 24.12.2019 № 1864-п ГУ ДПС у Дніпропетровській області призначено проведення з 08.01.2020 року тривалістю 2 робочих дня документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Прем`єр» з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває користуванні ТОВ «Прем`єр» на підставі укладеного договору оренди землі площею 0,8474га (кадастровий номер - 1210100000:04:228:0035) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року. Розгляд справи №160/1287/20 триває. Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2020 року у справі №160/12896/19 позовну заяву ТОВ «Прем`єр» задоволено наказ головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.12.2019 року № 1720-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства обмеженою відповідальністю «Прем`єр» визнано протиправним та скасовано. Також, вказали про те, що наказом від 17.12.2019 року № 1720-п ГУ ДПС у Дніпропетровській області призначено проведення з 18.12.2019 року тривалістю 5 робочих днів документальної позапланової виїзне перевірки ТОВ «Прем`єр» з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плат та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ТОВ «Прем`єр» на підставі укладеного договору оренди землі площею 0,8474га (кадастровий номер - 1210100000:04:228:0035) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, проте, наразі триває строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 160/12896/19. На думку позивача, відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, неодноразово в порушення норм податкового законодавства України має намір на проведення перевірки з тих самих питань, що булі охоплені під час попередніх перевірок платника податків. На думку товариства, такі дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області свідчить про намір у будь-який спосіб прийняти податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобов`язань, за результатами хоч якоїсь перевірки, навіть за умови відсутність обґрунтованих підстав для її призначення та проведення. Отже, враховуючи викладене, ТОВ «Прем`єр» з метою реалізації захисту своїх прав та інтересів звернулися до суду із цією заявою про забезпечення позову, оскільки це обґрунтовується такими негативними наслідками: неправомірне накладення адміністративних арештів на майно і кошти ТОВ «Прем`єр», неправомірне нарахувань податкових зобов`язань, і як наслідок призведе до значного впливу на фінансовий стан господарську діяльність підприємства, неможливість здійснення виробничої діяльності виконання договірних взаємовідносин і фінансових зобов`язань, виплат заробітної плати та інших обов`язкових платежів до місцевого і державного бюджетів.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, ст.150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

У свою чергу, судом не встановлено, а позивачем у заяві не доведено існування обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Необхідно звернути увагу, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного товариством рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на цьому етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.

Крім того, позивачем не наведено та не надано жодних доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення сторони з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, згідно матеріалів справи, заява позивача обґрунтована тим, що в разі не вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про призначення з 17.03.2020 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРЕМ`ЄР» (код ЄДРПОУ 23940728), викладене в листі №25831/10/04-36-05-04 від 11.03.2020 року - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, відповідно у подальшому унеможливить захист і поновлення порушених прав та законних інтересів позивача у разі ухвалення рішення суду на його користь.

При цьому позивачем не було наведено достатніх підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Отже, судом не встановлено очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

При цьому із заяви про забезпечення позову судом встановлено, що наведені позивачем аргументи фактично зводяться до твердження про протиправність оскаржуваного товариством рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено та не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, або доказів того, що ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду буде неможливий; або очевидними є ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням.

Крім того, слід зазначити про те, що суд не вправі забезпечувати позов у вказаний позивачем спосіб, а саме забороною контролюючого органу проводити документальну позапланову виїзну перевірку позивача, а також забороною контролюючого органу приймати наказ та винесення відповідних повідомлень-рішень за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки цим самим суд фактично забороняє державному органу виконувати установлені йому законодавством легітимні функції.

Отже, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/2943/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр» про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/2943/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення – відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем`єр» (49098, м. Дніпро, вул. Любарського, 36, кв. 40, код ЄДРПОУ 23940728).

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков