Рішення № 88266280, 25.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Справа № 160/208/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняСітайло О.В. за участі: представник позивача представник відповідача Сидоренко В.В. Борисенко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а, ЄДРПОУ 40108866), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" (52070, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, 96) про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 3817 від 11 жовтня 2019 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора з дотримання прав людини ізолятора тимчасового тримання № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновок службового розслідування є необґрунтованим, а позивач стверджує, що в її діях був відсутній склад дисциплінарного правопорушення, крім того, наказ про накладення дисциплінарного стягнення не було оголошено особовому складу, а її не було ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування.

Ухвалою суду від 05.02.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

24.02.2020 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Зокрема, ГУ НП в Дніпропетровській області вказує, що проведеним службовим розслідуванням встановлено факт самостійного залишення ОСОБА_1 місця несення служби із відкритою робочою сесією.

25.02.2020 року до суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та у письмовій відповіді на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходить службу в поліції на посаді інспектора з дотримання прав людини ІТТ № 1 ГУНП та має звання працівника поліції - старшого лейтенанта поліції.

Матеріалами справи підтверджується, що наказом ГУНП від 13.08.2019 року №2946 «Про організацію проведення службового розслідування» призначене службове розслідування за фактом порушень вимог Інструкції, а також службової та транспортної дисципліни окремими керівниками та поліцейськими ІТТ №1 ГУНП.

За результатами службово розслідування було складено висновок службового розслідування за фактом порушень вимог чинного законодавства у діяльності ІТТ №1 ГУНП окремими керівниками та поліцейськими зазначеної спецустанови від 13.09.2019 року, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області.

Наказом ГУНП від 11.10.2019 року №3817 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП» до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Так, судом встановлено, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 став висновок службового розслідування від 13.09.2019 за фактом порушень чинного законодавства у діяльності ізолятору тимчасового тримання №1 ІТТ №1 ГУНП окремими керівниками та працівниками зазначеної спецустанови.

Отже, правомірність оскаржуваного наказу, в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі також - Закон України «Про Національну поліцію») у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (надалі також - Дисциплінарний статут Національної поліції України), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч. 1, 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним зазначити таке.

Як встановлено судом, матеріалами службового розслідування підтверджується, що з 09.42 до 10.00 (10.42 - 11.00), з 13.07 до 13.29 (14.07 - 14.29) та з 12.43 до 13.10 (13.43 - 14.10) 09.06.2019 року старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , залишали робоче місце з відкритою робочою сесією у підсистемі «ІТТ Custody Records».

Аналогічні порушення виявлено з 11.53 до 12.23 (12.53 - 12.23) 13.06.2019, з 08.33 до 08.38 (09.33 - 09.38) 17.06.2019, з 07.07 до 07.48 (08.07-08.48) 18.06.2019 та з 10.11 до 11.14 (11.11 - 12.14) 21.06.2019 - старший лейтенант поліції ОСОБА_1 залишила робоче місце з відкритою робочою сесією у присутності поліцейського ІТТ старшого сержанта поліції ОСОБА_5 .

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що опитана під час службового розслідування інспектор з ДПЛ ІТТ № 1 ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , пояснила, що з 12.43 до 13.10 09.06.2019 року, перебуваючи у наряді, залишила робоче місце з відкритою робочою сесією, оскільки виходила до вбиральні.

Також, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зазначила, що дійсно 13, 17, 18 та 21.06.2019 року залишала відкритою робочу сесію у присутності поліцейського ІТТ старшого сержанта поліції ОСОБА_5 , при цьому, 17.06.2019 року, у присутності заступника начальника ІТТ майора поліції ОСОБА_6 , переглядала відео у YouTube.

При цьому, судом встановлено, що відповідно до обов`язку не розголошення персональних даних та дотримання заходів захисту інформації, підписаними ОСОБА_1 11.12.2018 року, остання має обов`язок не розголошувати персональні дані, які їй було довірено або які стали відомі у зв`язку з використанням професійних чи службових обов`язків під час використання інформаційних ресурсів Інформаційного порталу Національної поліції України, зокрема закривати через натискання «Вихід із системи» сесію роботи з базою даних у разі необхідності тимчасового, у тому числі короткострокового, залишення робочого місця.

Отже, матеріалами справи підтверджується обґрунтованість висновків службового розслідування від 13.09.2019 року щодо допущенням ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразилось у залишенні робочого місця з відкритою робочою сесією інформаційної підсистеми «ІТТ Custody Records», а також використання послуг системи Інтернет не у межах службових повноважень.

Факт виявлених порушень позивач визнала в своїх поясненнях, наданих під час проведення службового розслідування та які містяться в матеріалах справи.

Крім того, варто зазначити, що позивачем не надано до суду жодного доказу на спростування викладених обставини.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами.

Однак, Дисциплінарний статут Національної поліції України не містить імперативної норми права щодо обов`язку відповідача ознайомлювати поліцейського з матеріалами службового розслідування, зокрема наказом про призначення службового розслідування тощо.

Також не знайшли свого підтвердження доводи позивача, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не було оголошено особовому складу, з огляду на таке.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до змісту довідки від 21.02.2020 року «Про проведення додаткових занять з поліцейськими ІТТ ГУНП», 08.11.2019 року з поліцейськими відділу організації діяльності ІТТ ГУНП, керівниками, поліцейськими ІТТ № 1, 2, 3, 4, 5, 6 ГУНП в тренінговому центрі ІТТ № 1 ГУНП (м. Дніпро, вул. Єрмолової, 21а) начальником ВОДІТТ ГУНП було організовано та проведено додаткові заняття за тематикою: дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції», КУПАП, стану дотримання дисципліни та законності під час несення служби та поза її межами, доведено наказ ГУНП від 11.10.2019 року № 3871, а також обговорено проблемні питання при веденні інформаційної підсистеми «ІТТ Custody records».

Результати проведених додаткових занять 08.11.2019 року відображено у журналах обліку відвідування та успішності поліцейських зі службової підготовки навчальних груп ІТТ ГУНП.

Відтак, вищевказані посилання позивача на порушення ГУ НП порядку проведення службового розслідування є безпідставними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати сплачені позивачем не стягуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а, ЄДРПОУ 40108866), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" (52070, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, 96) про визнання протиправним та скасування наказу № 3817 від 11 жовтня 2019 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора з дотримання прав людини ізолятора тимчасового тримання № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 - відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складений 02 березня 2020 року.

Суддя В.В. Горбалінський