Рішення № 88266251, 18.03.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2745/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Волдінера Ф. А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - Луцький прикордонний загін, відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника Луцького прикордонного загону № 408-ос від 01.08.2019 в частині звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; 2) визнати протиправним та скасувати наказ начальника Луцького прикордонного загону № 415-ос від 06.08.2019 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення; 3) зобов`язати командування Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України поновити ОСОБА_1 на посаді і виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з грудня 2016 року ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом у Луцькому прикордонному загоні на посаді заступника начальника відділення з персоналу відділення інспекторів прикордонної служби «Висоцьк» відділу прикордонної служби «Римачі» у військовому званні «лейтенант».

06.08.2019 службовими особами Луцького прикордонного загону позивачці було доведено витяг з наказу начальника Луцького прикордонного загону № 415-ос від 06.08.2019, яким її було виключено зі списків особового складу і усіх видів забезпечення у зв`язку із звільненням з військової служби в запас за підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до наказу начальника Луцького прикордонного загону № 408-ос від 01.08.2019.

Копію наказу начальника Луцького прикордонного загону № 408-ос від 01.08.2019 позивачці надано не було.

03.08.2019 службовими особами Луцького прикордонного загону позивачці було доведено наказ начальника Луцького прикордонного загону № 1270-ог від 01.08.2019 «Про результати службового розслідування», яким, відповідно до пункту 2 цього наказу на позивачку за особисту недисциплінованість, безвідповідальність, що виразилось у вживанні спиртних напоїв 30.06.2019, у порушення ст. ст. 11, 13.49 Статуту внутрішньс служби ЗС України, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, який оскаржується. Інші дисциплінарні стягнення ОСОБА_1 не оголошувались. Про дострокове розірвання військового контракту з ініціативи командування ОСОБА_1 повідомлено не було.

25.09.2019 Луцький прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому просив залишити позовну заяву в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника Луцького прикордонного загону № 408-ос від 01.08.2019 без розгляду у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду.

25.09.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого останній просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що згідно наказів начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України:

від 27.06.2019 № 1041-аг на позивача накладено дисциплінарне стягнення «догана»,

від 08.07.2019 №1111-аг на позивача накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана»,

від 01.08.2018 № 1270-аг на позивача накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана».

Пункт 284 Положення передбачає, що військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов`язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.

Позивач до дня звільнення з військової служби притягалася 3 рази до дисциплінарної відповідальності, на момент прийняття такого рішення начальником Луцького прикордонного загону такі стягнення оскаржені у встановленому законом порядку не були, тому було видано наказ начальника Луцького прикордонного загону 01.08.2019 № 408-ос «По особовому складу», яким позивача звільнено з військової служби в запас пунктом «ж» (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У розумінні спеціального законодавства з питань проходження військової служби під терміном «Систематичне невиконання умов контракту» необхідно розуміти вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.

Отже, наявність у позивача ряду дисциплінарних стягнень, накладених на нього протягом року за проступки, є підставою для звільнення з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту.

Позивач 23.07.2019 ознайомилася із Попередженням про дострокове припинення (розірвання) контракту з ініціативи командування та з Поданням про його звільнення, де ОСОБА_1 власноручно проставила підписи.

Варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 07.02.2018 року по справі № 802/23 06/16-а дійшов до висновку, що «систематичність» в проекції змісту норм Положення 1115 означає вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього, протягом останніх 12 місяців, дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.

На даний час жодне стягнення, яке накладене на позивача наказом начальника Луцького прикордонного загону не скасоване.

Таким чином, ОСОБА_1 у позовній заяві не навела, які ж саме конкретні норми були порушені керівництвом загону при прийнятті оскаржуваних наказів начальника Луцького прикордонного загону, а тому позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.

07.10.2019 ОСОБА_1 подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі, згідно якого просила провадження у даній справі зупинити до набрання законної сили судовими рішеннями у адміністративних справах № 140/2661/19 та № 140/2892/19 щодо законності притягнення ОСОБА_1 начальником Луцького прикордонного загону до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою судді від 21.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

28.10.2019 позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 31.10.2019 відмовлено в задоволенні клопотання Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 31.10.2019 задоволено частково клопотання позивача про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили рішенням у справі № 140/2892/19 за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971) про визнання протиправними та скасування пункту 4 наказу від 27.06.2019 року №1041-ог «Про результати службового розслідування» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та пункту 5 наказу від 08.07.2019 року №1111-ог «Про результати службового розслідування» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Відмовлено в задоволені решти вимог.

26.02.2020 позивачем подано до суду клопотання про відшкодування витрат на послуги адвоката.

26.02.2020 представником позивача подано до суду клопотання про поновлення провадження у адміністративній справі.

Ухвалою суду від 03.03.2020 задоволено клопотання представника позивача про поновлення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії. Поновити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом у званні лейтенанта на посаді заступника начальника відділення з персоналу відділення інспекторів прикордонної служби «Висоцьк» (тип В) відділу прикордонної служби «Римачі» І категорії (тип Б) 6 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, що підтверджується контрактом про проходження військової служби від 05 квітня 2019 року (а.с. 37-38).

Згідно наказів начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України:

- від 01.08.2018 № 1270-аг на позивача накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана»;

- від 27.06.2019 № 1041-аг на позивача накладено дисциплінарне стягнення «догана»;

- від 08.07.2019 № 1111-аг на позивача накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана».

Наказом начальника Луцького прикордонного загону № 408-ос від 01.08.2019 «По особовому складу» припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас лейтенанта ОСОБА_1 , заступника начальника відділення з персоналу відділення інспекторів прикордонної служби «Висоцьк» (тип В) відділу прикордонної служби «Римачі» І категорії (тип Б), без права носіння військової форми одягу.

Наказом начальника Луцького прикордонного загону №415-ос від 06.08.2019 «По особовому складу» лейтенанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення, у зв`язку із звільненням з військової служби в запас за підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до наказу начальника Луцького прикордонного загону № 408-ос від 01.08.2019.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 140/2661/19 за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971) про визнання протиправним та скасування наказу позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971) від 01 серпня 2019 року №1270-аг «Про результати службового розслідування» в частині оголошення суворої догани заступнику начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Висоцьк» з персоналу відділу прикордонної служби «Римачі» лейтенанту ОСОБА_1 . Вказане рішення постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 залишене без змін.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі № 140/2892/19 за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971) про визнання протиправними та скасування наказів позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано пункт 4 наказу начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971) від 27 червня 2019 року №1041-ог «Про результати службового розслідування» в частині оголошення догани та пункт 5 наказу від 08 липня 2019 року №1111-ог «Про результати службового розслідування» в частині оголошення суворої догани заступнику начальника відділення з персоналу відділення інспекторів прикордонної служби «Висоцьк» відділу прикордонної служби «Римачі» лейтенанту ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі – Закон №2232-ХІІ), Законом України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661-IV (далі – Закон №661-IV), Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі – Положення №1115/2009), Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Статут) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період, а також відносини, що виникають у зв`язку з проходженням в органах Держприкордонслужби кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби визначаються Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009.

Згідно з п. 5 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення), громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.

Відповідно до п. 6 Положення початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на військовій службі визначено Законом № 2232-ХІІ.

Згідно зі ч. 1 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби.

Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу.

Згідно ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Підставами для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначеними статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, є невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку тощо.

Статтею 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Пункт 284 Положення передбачає, що військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов`язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.

Як стверджує відповідач, підставою звільнення ОСОБА_1 стало те, що остання до дня звільнення з військової служби притягалася 3 рази до дисциплінарної відповідальності, і на момент прийняття такого рішення начальником Луцького прикордонного загону такі стягнення оскаржені у встановленому законом порядку не були, тому було видано наказ начальника Луцького прикордонного загону 01.08.2019 № 408-ос «По особовому складу», яким позивача звільнено з військової служби в запас пунктом «ж» (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У розумінні спеціального законодавства з питань проходження військової служби під терміном «Систематичне невиконання умов контракту» необхідно розуміти вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.

Отже, наявність у військовослужбовця ряду дисциплінарних стягнень, накладених на нього протягом року за проступки, є підставою для звільнення з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту.

Як встановлено судом, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 140/2661/19 за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971) про визнання протиправним та скасування наказу позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971) від 01 серпня 2019 року №1270-аг «Про результати службового розслідування» в частині оголошення суворої догани заступнику начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Висоцьк» з персоналу відділу прикордонної служби «Римачі» лейтенанту ОСОБА_1 ; рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі № 140/2892/19 за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971) про визнання протиправними та скасування наказів позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано пункт 4 наказу начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971) від 27 червня 2019 року №1041-ог «Про результати службового розслідування» в частині оголошення догани та пункт 5 наказу від 08 липня 2019 року №1111-ог «Про результати службового розслідування» в частині оголошення суворої догани заступнику начальника відділення з персоналу відділення інспекторів прикордонної служби «Висоцьк» відділу прикордонної служби «Римачі» лейтенанту ОСОБА_1 .

Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, зокрема, під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (підпункт «ж» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Враховуючи те, що рішеннями суду скасовано накази в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки (від 01.08.2018 № 1270-аг на позивача накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана»; від 27.06.2019 № 1041-аг на позивача накладено дисциплінарне стягнення «догана»; від 08.07.2019 № 1111-аг на позивача накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана»), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для припинення (розірвання) контракту та звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з тим, що в діях ОСОБА_1 відсутнє систематичне невиконання умов контракту.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку, що позивача незаконно звільнено з військової служби, тому, виходячи із наданих статтею 245 КАС України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити повністю, визнати протиправними та скасувати наказ начальника Луцького прикордонного загону № 408-ос від 01.08.2019 в частині припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби в запас ОСОБА_1 за підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; наказ начальника Луцького прикордонного загону № 415-ос від 06.08.2019 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення, поновити позивача на посаді та стягнути на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

З довідки відповідача про нараховане ОСОБА_1 грошове забезпечення слідує, що за попередні два місяці перед звільненням (червень, липень 2019 року) позивач отримала грошове забезпечення в загальній сумі 25 963,00 грн., тобто по 12 981,50 грн. щомісячно (а. с. 47). Отже, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 425,62 грн. (25 963,00 : 61 календарний день). Час вимушеного прогулу становить з 07.08.2019 по 17.03.2020, а всього 223 календарних дні. Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає 94 913,26 грн. (425,62 грн. х 223 календарних днів), яке слід стягнути з Луцького прикордонного Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь позивача.

При обрахунку суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу судом взято до уваги, що в силу вимог пункту 5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний місяць, а за декілька днів, визначається, ураховуючи кількість календарних днів у цьому місяці. Відтак обрахунок розміру грошового забезпечення здійснювався виходячи з кількості календарних днів у місяцях вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, постанову суду в частині поновлення позивачки на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12 981,50 грн. слід звернути до негайного виконання.

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої, четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Відповідно до пункту другого ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року самостійно адвокатом.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статей 28, 29,30 Правил Адвокатської етики, затвердженої звітно-виборним З`їздом адвокатів України 09.04.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правничої (правової) допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В позовній заяві та у клопотанні від 26.02.2020 позивач просила суд відшкодувати понесені нею витрати на послуги адвоката 3600,00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 29.08.2019, згідно пункту 5 якого вартість послуг адвоката становить відповідно до акту виконаних робіт, з урахуванням кількості витраченого часу з розрахунку вартості однієї години 800 грн. та фактичних витрат адвоката понесених для прибуття в судове засідання; акт виконаних робіт від 26.02.2020 по договору про надання правничої допомоги від 29.08.2019, згідно якого адвокатом проведена наступна робота: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин та можливості і перспективності подачі (0,5 год. – 400 грн.), підготовка проектів процесуальних документів, зокрема, позовної заяви до суду, відповіді на відзив та інших (4 год. – 3200,00 грн.) банківську квитанцію від 26.02.2020 № RC_RXAH25LYU31CLBTF2Z1E на суму 3600,00 грн. для сплати послуг адвоката; копію довідки за реквізитами від 01.10.2019.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частини 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив проти задоволення клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

З огляду на вказані обставини справи, суд приходить до висновку, що визначений проміжок часу наданої правничої допомоги та вартість таких послуг у розмірі 3600 грн. є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Керуючись статтями 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Луцького прикордонного загону № 408-ос від 01.08.2019 в частині припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби в запас ОСОБА_1 за підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Луцького прикордонного загону № 415-ос від 06.08.2019 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення, без права носіння військової форми одягу.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділення з персоналу відділення інспекторів прикордонної служби «Висоцьк» (тип В) відділу прикордонної служби «Римачі» І категорії (тип Б) з 07 серпня 2019 року.

Стягнути з Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 6 код, ЄДРПОУ 14321661) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 81 931 (вісімдесят одну тисячу дев`ятсот тридцять одну) гривню 76 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 6 код, ЄДРПОУ 14321661) понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3600 (три тисячі шістсот) гривень.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12 981 (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одну) гривню 50 копійок виконується негайно.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер