Рішення № 88266052, 18.03.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/763/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 80 процентів до 70 процентів при проведенні перерахунку 01 травня 2018 року; зобов`язання провести з 01 травня 2018 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) без обмеження строку виплати, в розмірі 80 процентів від відповідних сум грошового забезпечення для обчислення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з жовтня 1994 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка була призначена у розмірі 80 процентів від суми грошового забезпечення. При проведенні перерахунку пенсії з 01 травня 2018 року відповідач зменшив основний розмір пенсії з 80 до 70 процентів сум грошового забезпечення. Позивач зазначив, що 30 січня 2020 року він звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Однак відповідач такий перерахунок не здійснив, залишивши розмір пенсії на рівні 70 процентів грошового забезпечення.

ОСОБА_1 не погоджується з такими діями відповідача та вважає їх протиправними. Зазначив, що чинна редакція статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначає розмір для призначення пенсії; перерахунок пенсії здійснюється за нормами статті 63 цього Закону. Відповідач не мав підстав застосовувати інший розмір пенсії при її перерахунку, ніж той, що був встановлений йому при призначенні пенсії.

Посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в рішенні у зразковій справі №240/5401/18, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Згідно з частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню (а.с.21-25). В обґрунтування цієї позиції вказав, що пенсія ОСОБА_1 була призначена у розмірі 59 процентів грошового забезпечення. З часу призначення пенсії позивачу стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” неодноразово зазнавала змін, тому і у позивача змінювався розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення: з 01 липня 1995 року – 75 процентів; з 01 січня 1996 року – 80 процентів. Відповідно до чинної редакції статті 13 цього Закону (зі змінами, внесеними Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні”) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Ця норма не визнана неконституційною. Відповідач зазначив, що права позивача не звужено, оскільки розмір пенсії позивача після перерахунку збільшився.

З наведених вище підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Частиною другою статті 263 КАС України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 262 КАС України у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, розгляд справи по суті розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. Відповідно до висновку про призначення пенсії за вислугу років пенсія позивачу призначена з 10 жовтня 1994 року на підставі його заяви, розрахунку вислуги років, грошового атестату (а.с.28-31); вислуга становить 23 років та пенсія розрахована у розмірі 59 процентів грошового забезпечення (а.с.32).

З матеріалів пенсійної справи позивача №ХА3268-МВС, копії якої містяться у справі, видно, що з 01 липня 1995 року розмір пенсії становив 75 процентів від суми грошового забезпечення (вислуга років – 23 роки в календарному обчисленні та 30 років у пільговому), з 01 січня 2006 року – 80 процентів (а.с.34-35).

Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України сформувало та скерувало до ГУ ПФУ у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, з якої вбачається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, становить: посадовий оклад – 4930,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням (майор) – 1340,00 грн; надбавка за вислугу років (45 процентів) – 2821,50 грн; всього – 9091,50 грн (а.с.42).

На підставі вказаної довідки та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України; сума перерахованої пенсії становить 6364,05 грн (а.с.37).

31 січня 2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою від 30 січня 2020 року щодо перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 80 процентів суми відповідного грошового забезпечення. Листом від 13 лютого 2020 року №236-219/Д-02/8-0300/20 (а.с.41) ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії здійснено за чинною редакцією Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, з нового грошового забезпечення у розмірі 70 процентів (максимальний).

Не погоджуючись із таким перерахунком пенсії та застосуванням її обмеження максимальним розміром 70 процентів грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2262-ХІІ). Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із пунктом “а” частини першої, частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугою строків служби призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.

Законом України від 25 березня 1996 року №103/96-ВР “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” (далі – Закон №103/96-ВР), який введений в дію з 01 січня 1996 року постановою Верховної Ради України від 25 березня 1996 року №104/96-ВР, частину другу статті 13 викладено в такій редакції: “Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів”.

Абзацом четвертим пункту 4 розділу I Закону України від 04 липня 2002 року №51-IV “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” (далі – Закон №51-IV) внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, відповідно до яких цифри 85, 95 і 90 замінено відповідно цифрами 90, 100 і 95. Пунктом 1 розділу ІІ Закону №51-IV обумовлено, що абзац четвертий пункту 4 розділу І цього Закону набирає чинності з дня введення в дію Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік”, а згідно з пунктом 4 розділу ІІ даного Закону передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу I цього Закону з відповідних сум грошового забезпечення, встановлених на 1 січня 2003 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 отримував пенсію з моменту її призначення у розмірі 59 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а в подальшому, у зв`язку із внесенням змін до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ згідно із Законом №103/96-ВР, позивачу проведено перерахунок пенсії у розмірі 80 процентів від суми грошового забезпечення, при цьому пенсія у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення виплачувалася позивачу до здійснення її перерахунку у травні 2018 року.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (надалі – Постанова №103, чинна на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 1 якої передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

Позивачу здійснено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України; при здійсненні перерахунку та визначенні нового розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону №2262-XII (а.с.12, 13, 37).

Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, далі – Закон №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у такому.

Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 протиправно застосовано розмір процентної складової грошового забезпечення 70 процентів, а не 80 процентів, що був обчислений відповідно до наявної у позивача вислуги років, у зв`язку із змінами в законодавстві. Крім того, суд враховує, що після набрання чинності змінами до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, внесеними Законом №1166-VII, позивачу не було проведено перерахунку пенсії із зменшенням відсоткового розміру пенсії, а здійснено це було лише під час проведення перерахунку пенсії на підставі Постанови №103.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 5 КАС України).

Частиною другою статті 9 КАС України обумовлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У позовній заяві позивач просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії в розмірі 80 процентів грошового забезпечення з 01 травня 2018 року, вважаючи, що перерахунок пенсії йому проведено з цієї дати. Проте відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проведено з 01 січня 2018 року.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, а також наданих частиною другої статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про вихід за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача та задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу розміру пенсії з 80 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум), починаючи з 01 січня 2018 року (до настання обставин, з якими закон пов`язує зміну розміру чи припинення виплати пенсії).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов, то з урахуванням вимог частини першої статті 139 КАС України слід присудити на користь позивача здійснені ним і документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у сумі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.5, 18).

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року і до настання обставин, з якими закон пов`язує зміну розміру чи припинення виплати пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк