Рішення № 88266028, 17.03.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/184/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (надалі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки та заробітної плати за липень 1995 року – червень 1999 року для обрахунку пенсії при її призначенні відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язання призначити та виплачувати пенсію з 01 березня 2019 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2016-2018 роки відповідно до частини другої статті 40 зазначеного Закону та без врахування заробітної плати за липень 1995 року – червень 1999 року.

В обґрунтування позову зазначила, що в 2008 році їй призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу". З 01 березня 2019 року її було переведено на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пенсію було призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки як для перерахунку пенсії, а не відповідно до частини другої статті 40 цього Закону для призначення нової пенсії, тобто, виходячи із розміру заробітної плати за 2016-2018 роки. Окрім цього, для визначення коефіцієнта заробітної плати без її згоди було застосовано заробітну плату за липень 1995 року - червень 1999 року.

З такими діями ОСОБА_1 не погоджується, вважає, що відповідач порушив право на пенсійне забезпечення в розмірі, що відповідає її заробітній платі та стажу. Як зазначила позивач, отримуючи пенсію за нормами Закону України "Про державну службу", вона звернулася за призначенням пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням стажу та заробітної плати, набутої після призначення попереднього виду пенсії. Оскільки мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону, то відповідач безпідставно застосував для обчислення розміру пенсії показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки та довідку про заробітну плату, яка була в матеріалах пенсійної справи на момент первинного призначення пенсії у 2008 році та використовувалась для визначення розміру пенсії для проведення розмежування виплати пенсії державному службовцю.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив (а.с.19-22). В обґрунтування цієї позиції вказав, що ОСОБА_1 з 07 листопада 2007 року перебувала на обліку як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу". Відповідно до пункту 2.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України …"Про державну службу"… для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу. Тобто, пенсійна виплата за Законом "Про державну службу" складається із двох складових: пенсії за віком, розрахованої відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та частини пенсії згідно із Законом України "Про державну службу".

Відповідно до пункту 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням пункту 8 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексацій пенсій у 2019 році", ОСОБА_1 з 01 березня 2019 року проведено перерахунок пенсійної виплати та автоматично, без її звернення, переведено на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідач зауважив, що положення статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на які вказує позивач, застосовуються саме при призначенні пенсії, а в даному випадку має місце переведення з одного виду пенсії на інший та застосуванню підлягають положення частини третьої статті 45 вищевказаного Закону в частині застосування документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться в пенсійній справі на час переведення з одного виду пенсії на інший.

При переведенні позивача з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовується заробітна плата, з якої було обчислено пенсію за документами пенсійної справи за умови, що період, за який обчислено заробітну плату, визначено згідно з вимогами законодавства, що діяло на час призначення пенсії за "спеціальним" законом або перерахованої відповідно до статей 40, 43 цього Закону. Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивача при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" заробітна плата була розрахована за період з липня 1995 року по грудень 2007 року за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач після призначенні пенсії не працювала. ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в найбільш оптимальному розрахунку.

З урахуванням наведеного відповідач вважає, що у нього відсутні підстави для застосування середньої заробітної плати по України за 2016-2018 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також не враховувати заробітну плату за період з липня 1995 року по червень 1999 року, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

У відповіді на відзив (а.с.161-163) позивач заперечила доводи відзиву на позов та зазначила, що показник середньої заробітної плати по Україні для обчислення розміру пенсії як державному службовцю не застосовувався та на її розмір не впливав, а тому у 2019 році при обрахунку розміру її пенсійної виплати при призначенні пенсії показник середньої зарплати по Україні підлягає застосуванню вперше. Також вказала, що на момент призначення пенсії у березні 2019 року редакція норми частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" дає пенсіонеру право вибору періоду роботи для обчислення заробітку, а відповідач цієї норми не врахував.

Відповідач правом подати заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази суд встановив такі обставини.

На підставі заяви від 07 грудня 2007 року (а.с.48) відповідно до протоколу від 14 грудня 2007 року №8286 ОСОБА_1 (а.с.33, зворот) Ковельським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України (правонаступником якого є ГУ ПФУ у Волинській області) з 07 листопада 2007 року призначена пенсія по інвалідності на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" (шифр пенсії 131). На момент призначення пенсії і надалі позивач не працювала та її загальний стаж становив 33 роки 06 місяців 02 дні; пенсія ОСОБА_1 була обчислена із заробітної плати за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією за період з 01 грудня 2005 року по 30 листопада 2007 року згідно з довідкою від 06 грудня 2007 року №155 у розмірі 84% від заробітної плати.

Матеріали пенсійної справи свідчать про те, що пенсія ОСОБА_1 неодноразово перераховувалася за її заявою та на підставі довідок про заробітну плату від 14 березня 2008 року №39, від 06 березня 2009 року №56, від 20 вересня 2010 року №63/05-038, а також на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року у справі №159/2739/14а. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2018 року становив 3415,25 грн (а.с.141).

04 квітня 2019 року Ковельським об`єднаним управління Пенсійного фонду України ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності, призначеної за Законом України "Про державну службу", на пенсію по інвалідності за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (шифр пенсії 421) з 01 березня 2019 року (а.с.142). При цьому розмір пенсії обчислено з врахуванням страхового стажу 33 роки 06 місяців 02 дні (коефіцієнт стажу 0,33500), середньомісячного заробітку 10385,02 грн за період з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року (довідка від 06 грудня 2007 року №157 на а.с.54) та з 01 липня 2000 року по 06 грудня 2007 року (а.с.55-59). Розмір пенсії з надбавками становить з 01 березня 2019 року 3673,59 грн (а.с.145).

Листом від 13 грудня 2019 року №27928/02-39 ГУ ПФУ у Волинській області на запит ОСОБА_1 про інформацію (а.с.168) останню інформовано про розмір пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, на яку її було переведено автоматично на підставі пункту 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за матеріалами пенсійної справи, оскільки розмір такої пенсії є більшим, ніж їй був призначений за Законом України "Про державну службу". Як видно із роз`яснення, наведеному у цьому листі, при обрахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки – 4404,35 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 2,35790); також повідомлено, що спеціалістами Управління проведено розрахунки пенсії за віком та по інвалідності, у тому числі із заробітку за інші періоди, однак одержуваний вид пенсії у розмірі пенсії за віком наразі є найвигіднішим (а.с.12).

Позивач, не погоджуючись із розрахунком пенсії, на яку її переведено із 01 березня 2019 року, звернулася із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон №1058-IV).

Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до статті 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Позивачу ОСОБА_1 пенсія по інвалідності призначена з 07 листопада 2007 року на підставі статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" (далі – Закон №3723-ХІІ). Відповідно до зазначеної норми (станом на 07 листопада 2007 року) державним службовцям, які у період перебування на державній службі визнані інвалідами I та II груп, незалежно від причини інвалідності пенсія по інвалідності призначається в розмірах, передбачених частинами другою і п`ятою цієї статті, після припинення ними державної служби за наявності стажу державної служби не менше 10 років та страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частинами другою та п`ятою цієї норми пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України (частина третя статті 37 Закону №3723-ХІІ).

Відповідно до пункту 2.24 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі – Порядок №22-1), при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України … "Про державну службу" … для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Як свідчать протоколи від 14 грудня 2007 року (а.с.33-38), при призначенні пенсії по інвалідності за Законом №3723-ХІІ, орган Пенсійного фонду на виконання частини третьої статті 37 Закону №3723-ХІІ проводив також розрахунок пенсії по інвалідності за Законом №1058-IV (шифр пенсії 421) для розмежування джерел пенсійних виплат.

Умови призначення пенсії по інвалідності за Законом №1058-IV визначені у статті 30 цього Закону: пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Як встановлено частиною першою статті 33 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Частиною першою статті 40 Закону №1058-IV (в редакції до 15 квітня 2016 року) було передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Абзац перший частини першої статті 40 Закону №1058-IV на підставі Закону України від 29 березня 2016 року №1043-VIII "Про внесення зміни до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо порядку визначення заробітної плати для обчислення пенсії" (набрав чинності 15 квітня 2016 року) викладено в новій редакції: "Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв".

За правилами, встановленими частиною першою статті 40 Закону №1058-IV, за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно з приписами частини другої статті 40 вказаного Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, при призначенні пенсії відповідно до Закону №1058-IV її розмір обчислюється, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Як передбачено частиною першою статті 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної за цим Законом, на інший. Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені статтею 9 Закону №1058-IV.

У даному випадку мало місце не переведення з одного виду пенсії на інший (наприклад, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком), а переведення на пенсію, розраховану за іншим законом, при цьому вид пенсії (по інвалідності) залишився той самий.

Позивач безпідставно вказує у позовній заяві на те, що вона зверталася із заявою про призначення пенсії за віком за нормами Закону №1058-IV з врахуванням стажу та заробітної плати, набутої після призначення попереднього виду пенсії. Матеріали пенсійної справи таких доказів не містять, не надала їх і позивач.

Разом з тим, на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно із Законом №1058-IV орган Пенсійного фонду перевів ОСОБА_1 з урахуванням положень пункту 4-7 розділу XV цього Закону, який застосовується із 01 жовтня 2017 року.

Зазначеним пунктом розділ XV Закону №1058-IV доповнено на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон №2148-VIII).

Так відповідно до пункту 4-7 розділу XV Закону №1058-IV особам, пенсії / щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Як визначено пунктом 8 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (надалі – Порядок №124), перерахунок пенсії особам, яким пенсію/щомісячне довічне грошове утримання призначено відповідно до Законів України … "Про державну службу"…, проводиться автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом, за матеріалами пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв`язку України.

Отже, пунктом 4-7 розділу XV Закону №1058-IV та пунктом 8 Порядку №124 передбачено можливість органу Пенсійного фонду переводити особу на пенсію на умовах Закону №1058-IV, без згоди пенсіонера, з урахуванням документів, наявних у пенсійній справі.

Згідно з пунктом 13 розділу XV Закону №1058-ІV з 01 жовтня 2017 року у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема, "Про державну службу", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як слідує з пояснювальної записки до проекту Закону №2148-VIII, на підставі якого з 01 жовтня 2017 року застосовуються зміни, внесені до Закону №1058-IV, він має на меті, зокрема, впровадити єдині підходи для обчислення пенсій держслужбовцям, науковцям, посадовим особам місцевого самоврядування, прокурорам, працівникам Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції.

Системний аналіз змін, внесених до Закону №1058-ІV, свідчить про те, що з 01 жовтня 2017 року запроваджено автоматичний перерахунок усіх пенсій, зокрема і тих, що призначені за Законом №3723-ХІІ в разі її збільшення, та автоматичне переведення пенсії на умовах, передбачених Законом №1058-ІV.

З урахуванням наведеного автоматичне переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком на умовах Закону №1058-IV не суперечить нормам чинного законодавства. При цьому Закон не встановлює, що таке переведення є новим призначенням пенсії. За своєю суттю це є перерахунком пенсії, оскільки вид пенсії не змінюється, а змінюється її розмір; для такого перерахунку не вимагається подання нових документів. Окрім того, судом враховано, що після призначення пенсії ОСОБА_1 не працювала, тобто, її страховий стаж та заробітна плата, з якої були сплачені страхові внески, не зазнали змін, а відповідні документи були подані при зверненні позивача за призначенням пенсії у грудні 2007 року та містяться в матеріалах пенсійної справи.

Разом з тим, пункт 4-7 розділу XV Закону №1058-ІV встановлює, що для порівняння розміру пенсії, визначеної за Законом України, зокрема, "Про державну службу", та цим Законом, здійснюється перерахунок пенсії відповідно до пункту 4-3 цього розділу. Згідно з положеннями пункту 4-3 розділу XV Закону №1058-ІV з 01 жовтня 2017 року пенсії перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

У свою чергу, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 обумовлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Отже, приписами розділу ХV Закону №1058-IV (зі змінами, внесеними Законом №2148-VIII) прямо передбачена можливість переведення на пенсію на умовах цього Закону для осіб, яким призначені пенсії відповідно до інших законів (в тому числі Закону №3723-ХІІ), а при перерахунку раніше призначеної пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, пенсію по інвалідності перераховано ОСОБА_1 з 01 березня 2019 року за матеріалами пенсійної справи. При цьому для обрахунку пенсії застосовано середню заробітної плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки (3764,40 грн) із застосуванням коефіцієнта збільшення середньої заробітної плати 1,17, що становить 4404,35 грн, а середньомісячний заробіток для обчислення - 10385,02 грн взято за період з липня 1995 року по червень 2000 року та з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2007 року (а.с.8-11).

Таким чином, посилання позивача на ту обставину, що за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулась вперше, відтак в даному випадку не було переведення з одного виду пенсії на інший, суд до уваги не бере, оскільки вказане не відповідає матеріалам справи та не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Позивач не зверталася із заявою про призначення іншої пенсії за іншим законом (лише із запитом на інформацію), а має місце автоматичний перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за Законом №1058-IV (зі змінами), яким прямо передбачена така можливість, у зв`язку із чим відповідач при обчисленні розміру пенсії правомірно застосував середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки.

Суд не враховує посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постановах від 31 березня 2015 року у справі №21-612а14, від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а, та правову позицію Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №465/5246/17, оскільки у даних справах спірні правовідносини виникли до набрання чинності змінами до Закону №1058-ІV на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій". У випадку із позивачем фактичні обставини інші: позивач не зверталася із заявою про призначення їй іншого виду пенсії, після первинного призначення пенсії не працювала, а переведення пенсії на умовах Закону №1058-ІV відповідач здійснив автоматично за матеріалами пенсійної справи, провівши порівняння розміру призначеної пенсії та пенсії, розрахованої відповідно до пункту 4-3 розділу цього Закону. Встановивши, що за таким розрахунком розмір пенсії ОСОБА_1 є більшим (3673,59 грн, а до того був 3415,25 грн), відповідач перевів на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно із Законом №1058-ІV. При цьому, як видно з проведених розрахунків, розмір пенсії, обчислений із заробітку 10385,02 грн за період з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року та з 01 липня 2000 по 31 грудня 2007 року (а.с.10-11, 145), є оптимальним у порівнянні із розміром пенсії, обчисленого із заробітку за інші періоди (а.с.143-144). До того ж, позивач не надала доказів того, що виявила бажання та зверталася до відповідача із заявою врахувати інші періоди заробітної плати, ніж було застосовано органом Пенсійного фонду, а відповідач відмовив у такому перерахунку пенсії. Відтак, відсутні докази, що до звернення ОСОБА_1 із даним позовом між сторонами виник спір в частині застосування заробітку, з якого проведено розрахунок пенсії позивача з 01 березня 2019 року.

Посилання позивачем на рішення судів першої та апеляційної інстанції безпідставне, оскільки такі рішення не мають преюдиційного значення: вони не стосуються безпосередньо правовідносин між сторонами у даній справі, а відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права лише викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, встановлені судом обставини та проведений аналіз чинного законодавства не дає суду підстав вважати, що Ковельське об`єднане управління Пенсійного фонду України безпідставно застосувало приписи Закону №1058-ІV із врахуванням внесених Законом №2148-VIII змін, що регулюють порядок переведення пенсій, призначених за іншими законами, на пенсію на умовах цього Закону, в частині застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, та обчислив пенсію ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату, наявних в матеріалах пенсійної справи.

Суд також звертає увагу, що відповідно до абзацу другого пункту 4-7 розділу XV Закону №1058-ІV та абзацу третього пункту 8 Порядку №124 особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України ... "Про державну службу"..., із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Таким чином, суд не знаходить підстав вважати, що діями відповідача порушені права позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк