Рішення № 88265957, 16.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 березня 2020 р. Справа № 120/103/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" (далі - ТОВ Вікітан", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що на підставі наказу від 10.12.2019 №2557 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Вікітан" посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області 13.12.2019 проведено фактичну перевірку ТОВ "Вікітан". За доводами позивача, вказаний наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він прийнятий всупереч вимогам чинного законодавства України, з порушенням процедури та порядку його прийняття. Зокрема, позивач зазначає, що у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки. Крім того, у спірному наказі відсутня інформація про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Також зазначає, що спірний наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів ГУ ДПС у Вінницькій області встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскаржуваний наказ винесений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме за відсутності належним чином вказаних та обгрунтованих підстав для проведення фактичної перевірки позивача.

Ухвалою суду від 15.01.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

06.02.2020 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача заперечує проти позову та зазначає, що перевірка проведена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2. статті 80 ПК України, а саме, “у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами- лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального”.

В результаті проведеного доперевірочного аналізу згідно баз даних Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, Єдиного реєстру акцизних накладних, Єдиного реєстру податкових накладних та АІС “Податковий блок”/“Аналітична система”/“Чеки РРО” встановлено порушення вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”. Так як до функціональних обов`язків підрозділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів належить здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю пальним та його зберігання, 13.12.2019 року по TOB “ВІКІТАН” (ЄДРПОУ 30641728) за місцем здійснення роздрібного продажу пального та його зберігання проведено контрольно-перевірочні заходи.

З огляду на зазначене вище, відповідач зазначає, що працівники ГУ ДПС у Вінницькій області мають право проводити фактичну перевірку незалежно від настання певних обставин, а реалізовуючи завдання, які покладені законодавством на контролюючий орган.

Відповідно до п. 80.1. та п. 80.2. ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Як свідчать обставини справи, згідно вимог пункту 81.1 статті 81, пункту 86.5 статті 86 ПК України, 13.12.2019 посадовій особі платника ТОВ “ВІКІТАН” — ОСОБА_1 (головний бухгалтер ТОВ “ВІКІТАН”), перед початком фактичної перевірки, було вручено під розписку, копію наказу на проведення фактичної перевірки, а також вищевказана особа ознайомлена під розписку у направленнях на перевірку.

Фактичною перевіркою встановлено факт реалізації TOB “ВІКІТАН” у період з 01.07.2019 року по 24.07.2019 року пального (газ скраплений) в кількості 1255,04 літрів на загальну суму 16573,12 грн., без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Крім того, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, представник відповідача вказує, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску контролерів до спірної перевірки.

Таким чином, представник відповідача вважає, що допускаючи посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки платник втрачає право на оскарження наказу про її проведення, в зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Позивачем не подано відповіді на відзив.

Також, разом із відзивом відповідачем подано заяву про розгляд справи у загальному позовному провадженні та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 07.02.2020 вирішено залишити без задоволення заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.03.2020 вирішено відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в позовній заяві та відзиві на позов, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

10.12.2019 в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області, на підставі ст.20, 61, 62, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.5. пункту 80.2 ст. 80 та п. 82.3 ст. 82 ПК України, прийнято наказ № 2557 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Вікітан". Вказано фактичну перевірку провести за адресою: Вінницька область, Немирівський район, с. Велика Бушинка, автодорога Львів - Кіровоград - Знам`янка 416КМ+200М праворуч автогаззаправка, з 12 грудня 2019 року, терміном 10 діб, за період з 01.07.2019 року.

На підставі зазначеного наказу виписано направлення на перевірку від 12.12.2019 №1196 та №1195 головному державному ревізору – інспектору ГУ ДПС у Вінницькій області Нагорні І.Ф. та заступнику начальника відділу ГУ ДПС у Вінницькій області Бурдейному О.В.

13.12.2019 року о 10:00 головному бухгалтеру ТОВ « Вікітан» Олексієнко Т.Д. було пред`явлено службові посвідчення вище зазначених посадових осіб відповідача, направлення на перевірку від 12.12.2019 № 1196 та № 1195, а також вручено копію наказу від 10.12.2019 року № 2557 про проведення фактичної перевірки, про що свідчить підпис ОСОБА_1 Д ОСОБА_2 на вказаних направленнях на перевірку.

В подальшому 13.12.2019 посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області Нагорною І.Ф. та Бурдейним О.В. в присутності головного бухгалтера ТОВ « Вікітан» Олексієнко Т.Д. в період часу з 10:00 до 12:00 проведено фактичну перевірку.

За результатами перевірки складений акт № 92/32/30641728 від 16.12.2019 року, яким встановлено, що ТОВ "Вікітан" у період з 01.07.2019 по 24.07.2019 згідно Z-звітів №2575, 2576, 2577, 2578, 2579, 2580, 2581, 2582 здійснило реалізацію газу скрапленого (пального) на загальну кількість 1255,04 л. на суму 16573,12 грн. без наявності дозвільних документів, а саме ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Від підписання акта перевірки та отримання його примірника посадова особа ТОВ "Вікітан" головний бухгалтер Олексієнко Т.В. відмовилась, про що зазначено в акті перевірки та складено акт відмови від підписання матеріалів фактичної перевірки №278/0232/32/30641728 від 16.12.2019.

Примірник акта фактичної перевірки 16.12.2019 року був направлений відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отриманий останнім 08.01.2020 року.

За наслідком проведеної фактичної перевірки 22.01.2020 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення – рішення № 000393204 форми «С», яким до ТОВ « Вікітан» застосовано штрафні ( фінансові ) санкції на суму 250000,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення – рішення було направлено 23.01.2020 відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримано останнім 27.01.2020 року.

Позивач, вважаючи протиправним прийнятий ГУ ДПС у Вінницькій області наказ від 10.12.2019 року № 2557 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Вікітан", звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами в справі, суд виходить з такого.

Пунктом 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема:

20.1.4. проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до ст. 75, 80 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, фактичні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.3 п. 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано ст.75 Податкового кодексу України.

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно з статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 80.7 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Слід зазначити, що відповідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно з п. 80.10 ст. 80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Як встановлено судом, посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі оскаржуваного наказу від 10.12.2019 №2557 проведено фактичну перевірку ТОВ “Вікітан”, результати якої оформлено актом від 16.12.2019 № 92/32/30641728.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 22.01.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000393204, яким до ТОВ “Вікітан” застосовано штрафні (фінансові ) санкції.

Суд наголошує, що матеріали справи свідчать, що ТОВ “Вікітан” допустило посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки на підставі оскаржуваного наказу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам за встановлених фактичних обставин справи суд приходить до висновку та зауважує, що з огляду на зміст положень статей 75, 80, 81 ПК України платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього (зокрема фактичної), має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, враховуючи наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Слід зазначити, що Верховним Судом сформульована правова позиція, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків.

Суд наголошує, що за результатами реалізації прав, що випливають із оскаржуваного наказу, податковим органом складено не лише акт перевірки, а й прийнято податкове повідомлення-рішення.

Отже, податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв`язку з чим оспорюваний наказ на час його оскарження до суду не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, а відтак, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача на теперішній час не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Зазначений висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 у справі № 808/1641/15 (К/9901/6626/18), від 07.11.2018 р. №811/824/17, від 24.01.2019 №826/13963/16, від 18.12.2018 у справі №826/3014/16, від 15.01.2019 у справі № 822/28/15, від 05.03.2020 року № 825/1110/17 та інших.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За встановлених судом обставин справи та вище зазначених правових висновків, враховуючи, що позивачем було допущено представників контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, за наслідками якої відповідачем було прийнято податкове повідомлення – рішення № 000393204 форми «С», яким до ТОВ « Вікітан» застосовано штрафні ( фінансові ) санкції на суму 250000,00 грн., та яке отримано останнім 27.01.2020 року, суд позбавлений можливості оцінити законність наказу про призначення перевірки, оскільки він вже вичерпав свою дію, шляхом його реалізації.

Суд зауважує, що за встановлених обставин предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, у випадку незгоди позивача з виявленими порушеннями та прийнятими відповідачем рішеннями.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, в обґрунтування заявлених вимог, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір не присуджується.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікітан" (вул. Тімірязєва, буд. 44, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код ЄДРПОУ 30641728).

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 43142454).

Повний текст рішення виготовлено 16.03.2020

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна