Постанова № 88262827, 17.03.2020, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1887/20

Провадження №3/751/692/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Дасюк Н.В.

за участю прокурора Олійник А.Д., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: Головне управління ДПС у Чернігівській області, посада: старший державний ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області, наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, РНОКПП НОМЕР_1 , -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого державного ревізор-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області, маючи спеціальне звання «інспектор податкової та митної справи І рангу», будучи державним службовцем категорії «В» 7-ої категорії, являючись згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушила обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», а саме, займалась іншою оплачуваною діяльністю у вигляді представництва позивача в суді згідно договору про надання правової допомоги, за виконання якого отримала грошові кошти в сумі 1 200 грн відповідно до актів виконаних робіт.

За даним фактом 25 лютого 2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-4 КУпАП складений протокол про адміністративне правопорушення №38/2020.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнала, надала письмові заперечення, відповідно яких вважає, що протокол складено з порушенням загальних вимог законодавства щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з пропущенням встановленого строку притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП та за відсутності складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що функції та діяльність Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області відповідно до п. 4 розділу І Положення поширюється виключно на територію Чернігівської області. Право проводити перевірки дотримання законодавства про запобігання корупції належить виключно НАЗК, а не іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції. Крім того, лише після проведення перевірки НАЗК та направлення висновку спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції (в тому числі і Національній поліції), у останніх виникають повноваження на складення протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затверджений наказом Національної поліції України від 23.10.2019 року № 1077, правом проводити перевірки дотримання антикорупційного законодавства Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України не наділений. Також зазначила, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення їй не були роз`яснені права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, не вказано свідків, не надано протокол для підписання. Крім того, посилаючись на ст.56 КЗпП України, вказує, що жінка або інша зазначена особа має право працювати і на тому самому, і на іншому підприємстві або вдома. Наголосила, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, заробітної плати не отримує, функції держави не виконує, а використання спільних сімейних коштів подружжя для захисту порушених прав одного із членів сім`ї, що не має на меті в розумінні антикорупційного законодавства, отримання винагороди чи прибутку - жодними нормами чинного законодавства України, в тому числі і антикорупційного не заборонено. Також додала, що вона не є адвокатом. Дійсно нею укладався 08.04.2019 договір про надання правової допомоги з її чоловіком ОСОБА_2 , а також оформлювались акти виконаних робіт. Крім того, її чоловік надав їй кошти в сумі 1 200 грн для здійснення поїздки в судове засідання в м.Київ та відправки поштової кореспонденції, які в подальшому вона внесла на свій рахунок. Вказані документи нею були надані в судовому засіданні з метою подальшого можливого компенсування понесених судових витрат. Також зазначила, що юридичні послуги, які зазначені у договорі та актах, вона своєму чоловіку не надавала, оскільки останній є кандидатом юридичних наук та не потребує правничої допомоги.

Прокурор у судовому засіданні вказав про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, тому просив визнати її винною у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та притягнути до адміністративної відповідальності в межах санкції ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-4 КУпАП настає за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є державні службовці.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом начальника Головного управління ДФС у Чернігівській області від 22.05.2017 № 138-о ОСОБА_1 призначено на посаду старшого державного ревізора-інспектора відділу контрольно- перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області (а.с.15).

Наказом начальника Головного управління ДФС у Чернігівській області від 27.08.2018 № 193-о ОСОБА_1 переведено на посаду старшого державного ревізора-інспектора відділу контрольно - перевірочної роботи самозайнятих та фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області (а.с.16).

Наказом начальника Головного управління ДФС у Чернігівській області від 20.08.2019 № 293-о ОСОБА_1 звільнено з займаної посади в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області (а.с.17).

Згідно наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.08.2019 року № 62-о ОСОБА_1 з 21.08.2019 року призначена на посаду старшого державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області (а.с.18).

Наказом Головного управління ДПС у Чернігівській області від 21.08.2019 101-о «Про надання відпусток», ОСОБА_1 була надана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21.08.2019 по 23.03.2020.

Отже, ОСОБА_1 відповідно до пп. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини 1 статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 25.05.1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією», (далі Постанова Пленуму) корупційні діяння вважаються закінченими з моменту незаконного або протиправного одержання особою матеріальних благ, порушення спеціальних обмежень з моменту вчинення зазначених у диспозиції статті дій або бездіяльності, а відповідальність за нього настає незалежно від одержання особою матеріальних та нематеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.04.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого ОСОБА_1 зобов`язується надати ОСОБА_2 правову допомогу, а останній сплатити гонорар та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором (а.с.39-40).

Згідно акту виконаних робіт №1 від 19.04.2019 року ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 700 грн, які складаються із переліку наданих юридичних послуг: попередньої консультації, наданої 08.04.2019 року, на суму 100 грн; вивчення та правовий аналіз матеріалів справи 08.04.2019 року – 100 грн; складання позовної заяви 15.04.2019 року – 500 грн (а.с.41).

Згідно акту виконаних робіт №3 від 04.06.2019 року ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 200 грн за складання 04.06.2019 року процесуальних документів (а.с.43).

Згідно акту виконаних робіт №2 від 03.06.2019 року ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 300 грн, які складаються із переліку наданих юридичних послуг: складання відзиву 03.06.2019 року - 200 грн; вартість поштових відправлень процесуальних документів суду та відповідачу – 100 грн (а.с.42).

Відповідно до наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 її чоловік надав їй кошти в сумі 1 200 грн, які в подальшому вона внесла на свій рахунок, що підтверджено копією квитанції від 23.07.2019 року (а.с.44).

Щодо посилань ОСОБА_1 на відсутність у працівників Управління стратегічних розслідувань у Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України повноважень на здійснення перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення, що є підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення незаконним, то слід вказати наступне.

Відповідно листа від 26.12.2019 року начальник Державної установи «Центр обслуговування підрозділів національної поліції України» звернувся до начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з вимогою провести перевірку за фактами, які сталися під час розгляду цивільної справи №754/6215/19 за позовом ОСОБА_2 до ДУ «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із незаконним звільненням, де представником позивача виступала ОСОБА_1 . Зазначений лист надійшов до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 28.12.2019 (а.с.27-29).

У подальшому Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України направив матеріали для прийняття рішення до Управління стратегічних розслідувань у Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, які отримані 22.01.2020 (а.с.26)

Відповідно до Положення про Управління стратегічних розслідувань у Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №17 від 06.11.2019 року, вбачається, що Управління є структурним підрозділом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до п.22-24 вказаного Положення Управління на території обслуговування відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією; здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.

Відповідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язки щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а останньою встановлено, що у справах про адміністративні правопорушення мають право складати протоколи про правопорушення, в т.ч. і за ст. 172-4 КУпАП, уповноважені на те особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Протокол про адміністративне правопорушення від 25.02.2020, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення, зміст протоколу відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зазначений доказ складений у відповідності до положень ст.ст.254, 255 КУпАП, уповноваженою особою, а тому відсутні підстави для визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим доказом.

Також, не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_1 про те, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, заробітної плати не отримує, функції держави не виконує, а використання спільних сімейних коштів подружжя для захисту порушених прав одного із членів сім`ї, що не має на меті в розумінні антикорупційного законодавства, отримання винагороди чи прибутку - жодними нормами чинного законодавства України, в тому числі і антикорупційного не заборонено, з наступних підстав.

На переконання суду не має значення фактичне отримання ОСОБА_1 коштів за свою діяльність. Сам факт вступу в таку діяльність – надання правової допомоги за договором, зайняття іншою оплачуваною діяльністю для особи, що притягується до адміністративної відповідальністю є діянням протиправним, адже диспозиція ч. 1 ст. 172-4 КУпАП носить саме формальний склад правопорушення.

Суть вказаного у цій статті обмеження полягає в тому, що відповідна особа, уповноважена на виконання функцій держави, отримуючи заробітну плату за рахунок бюджетних коштів, не може займатися будь-яким іншим видом оплачуваної діяльності (крім виключень, зазначених у Законі). Це є однією з гарантій неупередженості такої особи при виконання нею своїх службових обов`язків. Діяльність, пов`язана з наданням правової допомоги, незалежно від фактичного отримання прибутку за таку діяльність, на думку суду, безумовно є такою оплачуваною діяльністю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що документи укладені з її чоловіком ОСОБА_2 , а саме: договір про надання правової допомоги від 08.04.2019, акти виконаних робіт №1, 2, 3 від 19.04.2019, 03.06.2019, 04.06.2019 та квитанцію від 23.07.2019 нею були надані в судовому засіданні з метою подальшого можливого компенсування понесених судових витрат, що свідчить про бажання отримати грошову винагороду за надання послуг правової допомоги.

Пряма заборона щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю чітко передбачена у спеціальних законах, а саме: вимогах п.1 ч.1 ст.25 Закону України «Про запобігання корупції». Зазначена норма закону та інші закони України не містять положення щодо можливості державного службовця на період відпуски по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку займатися іншою оплачувальною діяльністю.

Крім того, про ознайомлення з вимогами та обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції» та Правилами етичної поведінки державних службовців ОСОБА_3 М ОСОБА_4 була ознайомлена 22.05.2017, про що свідчить її підпис в особовій картці (а.с.19).

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, договором про надання правової допомоги від 08.04.2019, актами виконаних робіт №1, 2, 3 від 19.04.2019, 03.06.2019, 04.06.2019 та квитанцією від 23.07.2019 року.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини та заперечення проти фактичних обставин справи, розцінюються судом, як обраний ним спосіб захисту, оскільки спростовується матеріалами справи та дослідженими письмовими доказами.

Вищевикладене свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, а саме: порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП.

Згідно з положеннями ч.3 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Чинне законодавство, зокрема Кодекс України про адміністративні правопорушення, не містить чіткого визначення дня виявлення правопорушення, у зв`язку з чим суд виходить з того, що за загальним правилом таким днем слід вважати день (дату), коли орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, чи інший уповноважений орган фактично дізнався, міг чи повинен був дізнатися про вчинене адміністративне правопорушення.

Правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1 , пов`язане з корупцією, і моментом його виявлення є момент, коли Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України 28.12.2019 фактично отримав документи від Державної установи «Центр обслуговування підрозділів національної поліції України».

Отже, на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка на утриманні має двох малолітніх дітей, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, ступінь її вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 172-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманих коштів у розмірі 1 200 грн.

Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч.1 ст.172-4, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 100 (п`ять тисяч сто) грн (УК у м. Чернігові/м. Чернігів 21081100, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38054398, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA208999980313070106000025002, КБКД: 21081100) з конфіскацією отриманих коштів у розмірі 1 200 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп в дохід Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача – Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Суддя: Н.В. Маслюк