Ухвала суду № 88262664, 17.03.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6988/13-ц

Провадження № 6/750/97/20

У Х В А Л А

17 березня 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді Супруна О.П.,

секретар Дяченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кошки Інни Юріївни про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в :

16 березня 2020 року державний виконавець Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кошка І.Ю. звернулася до суду з поданням про встановлення боржнику ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним зобов`язань, покладених на нього:

- виконавчим листом № 6/750/49/20, виданим 17.02.2020 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 53 770 грн 50 коп. за розпискою від 09.02.2013;

- виконавчим листом № 6/750/50/20, виданим 17.02.2020 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 711 грн 54 коп. – 3% річних від простроченої суми боргу;

- виконавчим листом № 6/750/48/20, виданим 17.02.2020 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 544 грн 82 коп. у відшкодування сплаченого судового збору.

Подання державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кошки І.Ю. було передано судді канцелярією суду 17.03.2020.

Державний виконавець Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кошка І.Ю. у судове засідання не з`явилася, у поданні просила здійснити розгляд справи за її відсутності.

Сторони в судове засідання не викликались.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося, відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.08.2013, яке набрало законної сили 03.09.2013, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 53 770 (п`ятдесят три тисячі сімсот сімдесят) грн 50 коп. за розпискою від 09 лютого 2013 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 711 (сімсот одинадцять) грн 54 коп. – 3% річних від простроченої суми боргу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 544 (п`ятсот сорок чотири) грн 82 коп. у відшкодування сплаченого судового збору (а.с. 20-22 т.1).

На виконання вказаного вище рішення суду від 23.08.2013 Деснянським районним судом м. Чернігова 22.10.2013 було видано ОСОБА_2 три виконавчі листи, що підтверджується його підписом у заяві, яка міститься в матеріалах даної цивільної справи (а.с. 26 т. 1).

Постановою державного виконавця ЦВ ДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області Михайлюка Д.С. від 18.07.2018 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/750/2330/13, виданого 10.10.2013 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 711 грн 54 коп. – 3% річних від простроченої суми боргу (а.с. 245 т. 1).

Постановами державного виконавця ЦВ ДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області Погорілка О.Ю. від 05.06.2019 виконавчі листи було повернуто стягувачеві на підставі пункту другого частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 232, 239, 246 т. 1).

27.01.2020 ОСОБА_2 письмово звернувся до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з метою видачі дубліката виконавчого листа №2/750/2330/13, виданого 10.10.2013 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 711 грн 54 коп. (а.с. 239).

Ухвалами Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.02.2020, за заявами державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кошки І.Ю., видано дублікати вищевказаних виконавчих листів (а.с. 10-13, 18-21, 26-29 т. 2).

Як убачається з матеріалів подання, на даний час на виконанні у державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кошка І.Ю. знаходиться зведене виконавче провадження № АСВП 61340456 з виконання: виконавчого листа № 6/750/49/20, виданого 17.02.2020 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 53 770 грн 50 коп. за розпискою від 09.02.2013; виконавчого листа № 6/750/50/20, виданого 17.02.2020 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 711 грн 54 коп. – 3% річних від простроченої суми боргу; виконавчого листа № 6/750/48/20, виданого 17.02.2020 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 544 грн 82 коп. у відшкодування сплаченого судового збору.

Отже, за вказаними вище виконавчими документами боржником є ОСОБА_1 , громадянство України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження" приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 61318241, ВП № 61318460, ВП № 61318340, якими боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконане, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження.

За повідомленням Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області від 06.09.2017 №74.01/04-18210, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії FG НОМЕР_2 , виданий 15.06.2017, терміном дії до 15.06.2027 (код органу, що видав – 7401) (а.с. 83 т. 1).

На виконання ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.10.2015 про розшук ОСОБА_1 його місце перебування встановлено. Боржник письмово пояснив, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . До батьків приїжджає зрідка. Дав обіцянку в найкоротший термін з`явитися в Центральний відділ ДВС для вирішення питання по суті.

Як убачається зі змісту подання, боржник ОСОБА_1 до державного виконавця не з`явився.

Згідно статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Відповідно до ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. З ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду.

Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

Схожі висновки ЄСПЛ ще раніше зробив у справі "Ігнатов проти Болгарії" ("Ignatov v. Bulgaria", 02.07.2009), де неможливість судового оскарження тривалого обмеження указаного вище права людини, що полягало у забороні видачі закордонного паспорту, була визнана порушенням ст. 2 Протоколу до Конвенції та ст. 13 Конвенції.

У справі "Хлюстов проти Росії" ("Khlyustov v. Russia" від 11.07.2013) ЄСПЛ застосував указані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон у зв`язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушення ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано "автоматично", тобто лише у зв`язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, та без належного обґрунтування з урахуванням індивідуальної ситуації заявника.

Згідно з частиною першою та третьою статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Приписами частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту дев`ятнадцятого частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Водночас, боржник у виконавчому провадженні, за положеннями пунктів третього та п`ятого частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця.

Вирішуючи подання державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кошка І.Ю., суд виходить з доведеності факту ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань щодо сплати боргу та обґрунтованості подання про обмеження боржника у праві виїзду за кордон, оскільки він, будучу обізнаним про наявність грошового зобов`язання за рішенням суду, не вчинив будь-яких дій, спрямованих на його виконання, та не повідомив державного виконавця про причини неможливості виконання судового рішення.

Також, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини щодо того, що обмеження права на свободу пересування має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування), суд доходить висновку, що на даний час обмеження боржника у праві виїзду за межі України не створить несправедливий дисбаланс між його правами та публічним інтересом.

За таких обставин, суд знаходить підстави для задоволення подання державного виконавця.

Керуючись статтями 258-261, 353, 354, 441 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Подання державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кошки Інни Юріївни про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України – задовольнити.

Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , до повного виконання зобов`язань за:

- виконавчим листом № 6/750/49/20, виданим 17.02.2020 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 53 770 грн 50 коп. за розпискою від 09.02.2013;

- виконавчим листом № 6/750/50/20, виданим 17.02.2020 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 711 грн 54 коп. – 3% річних від простроченої суми боргу;

- виконавчим листом № 6/750/48/20, виданим 17.02.2020 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 544 грн 82 коп. у відшкодування сплаченого судового збору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя