Ухвала суду № 88262173, 12.03.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23750/14-ц

Провадження № 6/686/14/20

УХВАЛА

12 березня 2020 року

Хмельницький міськрайонний суд

в складі: головуючого судді – Салоїд Н.М.,

при секретареві – Лоб І.А.,

з участю представника заявника – Романішина О.О.,

та заінтересованої особи – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький заяву ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у виїзді за кордон, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон, яку обґрунтовує тим, що 06 серпня 2008 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк» України» та ним було укладено кредитний договір № 70308С40, згідно умов якого ним був отриманий кредит в розмірі 48 077 доларів США із сплатою 12.55% річних з кінцевим терміном повернення 05 серпня 2033 року. Кредит ним був отриманий для інвестування коштів у будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . З метою забезпечення виконання кредитного договору тоді ж між сторонами було укладено іпотечний договір № 70308Z68, котрий посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі № 4164 із захоронення його відчуження. Взяті зобов`язання з виконання означеного кредитного договору він належним чином не виконував у зв`язку із фінансовою кризою в державі.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 23 червня 2016 року позов було задоволено частково та стягнуто з нього на користь банку заборгованість за кредитним договором № 70308С40 від 06 серпня 2008 року в сумі 45 383, 57 доларів США.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 23 червня 2016 року означене рішення суду першої інстанції в частині відмови у частині позовних вимог та судових витрат та ухвалено нове, яким стягнуто з нього на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 70308С40 від 06 серпня 2008 року в розмірі 49 467,32 доларів США, 296 558,11 грн. пені, 52 767,39 грн. штрафних санкцій за невиконання вимог щодо страхування предмету іпотеки, 29 705,06 грн. штрафних санкцій за невиконання вимог щодо страхування непрацездатності та 12 004,76 грн. судових витрат.

Стягувач, після вступу рішення в законну силу, звернувся до Другого відділу ДВС м. Хмельницький про примусове виконання рішення суду.

В червні 2017 року головний державний виконавець Другого відділу ДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області звернувся до суду із поданням в якому просив тимчасово обмежити його у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України, до виконання покладених на нього зобов`язань рішенням суду.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26 жовтня 2017 року задоволено подання Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду його за кордон без вилучення паспорту громадянина України.

Тимчасово обмежено виїзд за межі України, його ОСОБА_2 , громадянина України, який мешкає: адресою АДРЕСА_2 , до виконання зобов`язань, встановлених постановою Державної митної служби України у виконавчому провадженні №52750124 та № 52742885 про стягнення з нього на користь ПРАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 49 467, 32 доларів США покладених судовим рішенням.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 01.08.2018 року його апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а ухвалу суду без змін. З часу набрання ухвали суду законної сили пройшло понад два роки, однак за цей час жодних дій, направлених на реалізацію предмета іпотеки зі сторони ДВС, ні сторони банку здійснено не було.

Він не має коштів сплатити зазначений борг, а стягувач не позбавлений можливості звернути стягнення на предмет іпотеки, а вчиняти дії, пов`язані із забороною виїзду за межі України є передчасним. Жодних умисних дій направлених ухилення від виконання зобов`язань за вказаним рішенням суду він не вчиняв. Просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду його за межі України встановлене ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26.10.2017 року.

В судовому засіданні представник заявника просить заяву задоволити із викладених у заяві підстав. Суду пояснив, що громадянин ОСОБА_3 має паспорт громадянина Молдови. Дійсно, заборгованість ОСОБА_2 існує за забов`язаннями у валюті, однак заборгованість хоча й існує, проте вона забезпечена іпотекою, тому підстав для обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 немає. Він є резидентом Молдови, паспорта громадянина України не має, тому підстави, що були підставою для обмеження його у праві виїзду за кордон відпали. Просить суд скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.

Представник стягувача ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» проти задоволення такої заяви заперечив посилається на те, що хоча й фактично боргові зобов`язання позичальника були забезпечені іпотекою, однак на разі існує мораторій відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Представник Державної виконавчої служби м. Хмельницький в судове за сідання не з`явився, повідомлений про час і місце розгляду справи у визначеному законом порядку.

Суд, заслухавши доводи представника заявника, заперечення представника заінтересованої особи, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що подана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом достовірно установлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26 квітня 2016 року позов публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 70308С40 від 06 серпня 2008 року стягнута заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_2 в розмірі 45 383, 57 доларів США.

Рішенням апеляційного суду Хмельницького області від 23 червня 2016 року ухвалене нове рішення яким стягнуто із ОСОБА_2 за цим кредитним договором 49 467,32 доларів США, 52 767,39 грн. 296558,11 грн. пені, 52 767, 39 грн. штрафних санкцій за невиконання вимог щодо страхування предмету іпотеки, 29 705,06 грн. штрафних санкцій за невиконання вимог щодо страхування непрацездатності, а також стягнуто судові витрати 120004, 76 грн. судового збору.

Означене рішення набрало законної сили та перебуває на виконанні Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький. В червні 2017 року головний державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України заявника та ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26.10.2017 року йому встановлені такі обмеження.

Заявник вважає, що такі обмеження мають бути скасованими, оскільки виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечені іпотекою, він не ухиляється від виконання зобов`язань, фактично не може їх виконати, оскільки має скрутний матеріальний стан.

Він немає паспорта громадянина України, що підтверджується відповідною довідкою. Представник заявника не заперечує, що сім`я ОСОБА_2 , проживає на території України.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень ВП № 52750124 та ВП № 52742885 від 04.10.2016 року про стягнення кредитної заборгованості та судового збору знаходяться в проваджені зведене завершено 31 травня 2016 року, постановою державного виконавця від 18.01.2017 року накладено арешт на майно боржника.

Згідно інформації банку наявної в матеріалах цивільної справи (том 2 а.с. 145) заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ «Укрексімбанк» в межах виконавчих проваджень складає 49 467, 32 доларів США та 391 035,32 грн., яка виникла за кредитним договором № 70308С40 від 06.08.2008 року, добровільне виконання зобов`язань не виконувалось, із заявами щодо реалізації предмета іпотеки з метою виконання рішення та реструктуризації боргу не звертався.

У зв`язку з чим, заявник ухиляється від виконання рішення суду, зокрема 30 жовтня 2015 року подарував належну йому одну третю частину квартири під номером АДРЕСА_3 , загальною площею 50,2 кв.м. на користь ОСОБА_4 .

Посилання його представника на реалізацію предмета іпотеки стягувачем суд зазначає наступне.

Відповідно До Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; 3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Як слідує з інформації, що міститься в матеріалах справи добровільне погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2 не здійснював як до, так і після його тимчасового обмеження у прав виїзду за межі України, він не звертався із заявами до банку про реструктуризацію боргу, а також не подавав заяв щодо реалізації предмета іпотеки. Звернувшись до банку із заявою про зменшення розміру заборгованості ОСОБА_2 не надав інформації щодо його фінансового стану з метою прийняття цього рішення, а лише ухилився від його виконання.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Закон України «Про порядок виїзду з України громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

За правилом п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов`язань - до виконання цих зобов`язань.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; за рішеннями майнового характеру неподання виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно не з`являтися на вимогу виконавця; не надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Тобто, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до ч. 5-8 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Суд констатує факт, що ухилення боржника від виконання зобов`язань за рішенням суду продовжує тривати, боржник не вжив до його виконання жодних заходів після встановлення такого обмеження, а мотивація його представника щодо обов`язку реалізувати предмет іпотеки без згоди заявника є неможливим. На разі представник заявника не довів факту нездійснення виконавцем покладеного на нього процесуальним законом обов`язку щодо доказування факту свідомого ухилення боржника від виконання рішення та спростування відповідних обставин шляхом доведення протилежного. Крім того, Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, передбачає дві підстави для зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України в межах виконавчого провадження.

Суд розцінює подання такої заяви ОСОБА_2 лише у спосіб для досягнення мети скасування такого обмеження, встановленого судом, без будь-яких вагомих підстав для цього, за наявності тих, які стали підставою для його встановлення та продовжують існувати до цього часу. Тому слід констатувати факт, що будь-яких підстав для скасування такого обмеження заявник не навів, а суд їх не встановив. Більш того, заявник та його представник використовують ті самі аргументи для скасування обмеження у праві виїзду за межі України, котрі були досліджені судом першої та апеляційної інстанції при встановленні обмеження.

Тому з наведених підстав слід у скасуванні тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 відмовити.

Керуючись ст. 268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381-384, 441 ЦПК України, Законом України«Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України» , суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_2 у скасуванні тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів.

Суддя: